- •Г.В. Смолин господарське право україни
- •Глава 1. Правове регулювання економічної конкуренції……………...10
- •Глава 1 правове регулювання економічної конкуренції
- •§ 1. Поняття і основні положення економічної конкуренції
- •§ 2. Монополії та монопольне становище суб’єкта господарювання
- •§ 3. Поняття і ознаки недобросовісної конкуренції
- •§ 4. Види діяльності, що обмежують економічну конкуренцію
- •§ 5. Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 6. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •Контрольні запитання
- •Глава 2 правове регулювання ринку цінних паперів
- •§ 1. Поняття, ознаки та види цінних паперів
- •§ 2. Ринок цінних паперів
- •§ 3.Учасники ринку обігу цінних паперів
- •§ 4. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Контрольні запитання
- •Глава 3 правове регулювання цін і ціноутворення
- •§ 1. Поняття та функції ціни
- •§ 2. Види цін
- •§ 3. Державне регулювання цін
- •§ 4. Контроль і відповідальність за порушення державної дисципліни цін
- •Контрольні запитання
- •Глава 4 правове регулювання інвестицій та інноваійної діяльності
- •§ 1. Поняття і види, суб’єкти та об’єкти інвестицій
- •§ 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •§ 3. Інвестиційний договір
- •§ 4. Поняття інновацій та інноваційної діяльності
- •§ 5. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •§ 6. Господарські договори у сфері інноваційної діяльності
- •Контрольні запитання
- •Глава 5 правове регулювання господарських відносин в енергетиці
- •§ 1. Правові засади господарської діяльності в енергетиці
- •§ 2. Державний нагляд і контроль у галузі енергетики
- •§ 3. Правове регулювання оптового ринку енергетики
- •§ 4. Договори про постачання електричної і теплової енергії
- •Контрольні запитання
- •Глава 6 правове регулювання господарської діяльності у сільському господарстві
- •§ 1. Державне регулювання сільськогосподарської діяльності
- •§ 2. Забезпечення суб’єктів сільськогосподарської діяльності засобами виробництва
- •§ 3. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •§ 4. Правове регулювання ринку зерна
- •§ 5. Правове регулювання заставної закупівлі та інтервенційних операцій із зерном
- •Контрольні запитання
- •Глава 7 правове регулювання будівельної діяльності
- •§ 1. Поняття і особливості будівельної діяльності
- •§ 2. Умови здійснення будівництва
- •§ 3. Суб’єкти будівельних правовідносини
- •§ 4. Договір підряду у будівництві
- •§ 5. Відповідальність за порушення законодавства про будівельну діяльність
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 правове регулювання господарських правовідносин у харчовій промисловості
- •§ 1. Правові засади забезпечення безпечності та якості харчових продуктів
- •§ 2. Правове забезпечення біологічної безпеки харчових продуктів, вироблених з використанням генетично модифікованих організмів
- •§ 3. Державний нагляд і контроль безпечності та якості харчових продуктів
- •§ 4. Державне регулювання виробництва і обігу сплати алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- •§ 5. Державне виробництво і реалізації цукру
- •Контрольні запитання
- •Глава 9 правове регулювання торгівельної діяльності та побутового обслуговування
- •§ 1. Правові засади торгівельної діяльності
- •§ 2. Правове забезпечення господарських відносин з надання побутових послуг
- •§ 3. Господарсько-правові засоби захисту прав споживачів
- •§ 4. Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
- •Контрольні запитання
- •Глава 10 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 1. Поняття, види, принципи, і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Поняття, зміст, види та облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •§ 4. Поняття, тлумачення і використання базисних термінів інкотермс
- •§ 5. Зовнішньоекономічні операції щодо давальницької сировини та товарообміну
- •§ 6. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •Контрольні запитання
- •Глава 11 правове регулювання іноземних інвестицій
- •§ 1. Поняття та види іноземних інвестицій
- •§ 2. Форми здійснення іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах
- •§ 4. Гарантії і компенсації іноземних інвестицій в Україні
- •Список використаної літератури
- •Матеріали судової практики
- •Збірники нормативних актів Науково-практичні коментарі
- •Навчальна література
- •Спеціалізовані публікації
§ 6. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та її види передбачена розділом VІІІ Закону «Про захист економічної конкуренції».
За правопорушення у сфері економічної конкуренції передбачаються такі види відповідальності: господарсько-організаційні санкції, господарсько-адміністративні штрафи, безоплатне вилучення майна; відшкодування шкоди.
Господарсько-організаційні санкції застосовуються у формі: примусового поділу суб'єкта господарювання, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку (застосовується антимонопольними органами за умови, якщо це можливо з організаційних, територіальних й технологічних міркувань). Реорганізація суб'єкта господарювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд впродовж встановленого строку, який не може бути меншим шести місяців; надання обов'язкових до виконання вказівок стосовно припинення виявлених порушень (у тому числі скасування чи зміна органом влади, органом місцевого самоврядування, органом адміністративно-господарського управління та контролю прийнятого ним рішення чи розірвання угоди, що визнані антиконкурентними діями зазначених органів), відновлення попереднього стану на ринку; блокування цінних паперів; скасування дозволу на узгоджені дії у випадку порушення умов його надання; вимога щодо обов'язкового спростування порушником в офіційних органах преси неправдивих, неточних або неповних відомостей (у разі встановлення факту дискредитації господарюючого суб'єкта (підприємця); скасування на вимогу антимонопольних органів ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання у випадку порушення ними антимонопольного законодавства.
Рішення про примусовий поділ приймається якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним чи домінуючим становищем. Примусовий поділ не застосовується у таких випадках: за неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи одиниць; за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи одиниць (якщо обсяг продукції, яку вживає суб'єкт господарювання, перевищує 30% валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи одиниці).
Реорганізація суб'єкта господарювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища цього суб'єкта господарювання на ринку.
Зазначені санкції застосовуються здебільшого антимонопольними органами чи на їх вимогу самим порушником (примусовий поділ, спростування відомостей, що дискредитують конкурента) чи іншим компетентним органом (скасування ліцензії).
Господарсько-адміністративні штрафи накладаються на суб'єктів господарювання та (або) їх посадових осіб за передбачені законом порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
На об'єднання, суб'єктів господарювання (юридичних, фізичних осіб і групи суб'єктів господарювання) можуть накладатись такі штрафи:
до 10% доходу (виручки) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф у разі скоєння таких порушень: антиконкурентні узгоджені дії; зловживанням монопольним (домінуючим) становищем; невиконання або виконання не в повному обсязі рішень, попередніх рішень органів АМКУ;
до 5% доходу (виручки) за останній звітний рік у разі скоєння таких порушень: вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, які можуть бути дозволені, до отримання відповідного дозволу; обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань, пов'язана із антиконкурентною узгодженою діяльністю, узгодженими діями; участю в концентрації; неправомірним використанням ринкового становища, дискримінацією конкурентів; обмежувальною діяльністю об'єднань; недотримання умов придбання часток суб'єкта господарювання, що, відповідно до законодавства, не вважається концентрацією; порушення положень погоджених з органами АМКУ установчих документів суб'єкта господарювання, створеного внаслідок концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання дозволу; недотримання умов дозволу, наданого учасниками узгоджених дій та концентрації;
до 1 % доходу (виручки) за останній звітний рік в разі скоєння таких порушень: обмежувальна діяльність, пов'язана із схилянням інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень чи сприянням вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції; неподання, подання в неповному обсязі, подання недостовірної інформації органам АМК; створення перешкод працівникам органів АМК у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладанні арешту на носії інформації.
Якщо доходу немає або відповідач не надав інформації про розмір доходу, то штраф визначається як 20 тис. неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (надалі – НМДГ) – замість 10%; 10 тис. НМДГ - замість 5%; 2 тис. НМДГ - замість 1%. Рішення про штрафи понад 1 тис. НМДГ приймаються виключно АМКУ та адміністративною колегією на своїх засіданнях. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% суми штрафу.
У випадку скоєння порушень суб'єктами природних монополій накладаються такі штрафи: до 2 тис. НМДГ за несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють їхню діяльність; до 1 тис. НМДГ за ненадання інформації або надання завідомо недостовірних даних органам, які регулюють їхню діяльність; до 5 тис. НМДГ за невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють їхню діяльність, і порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов); недотримання умов придбання часток суб'єктів господарювання, що відповідно до законодавства, не вважається концентрацією; концентрація без отримання необхідного дозволу; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до органів АМКУ із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог, зазначених у наданому їм дозволі на такі дії.
Суб'єкти господарювання, які скоюють порушення конкуренційного законодавства несуть цивільну відповідальність відповідно до ЦК адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення і кримінальну відповідно до Кримінального Кодексу України передбачає накладання штрафів на керівників підприємств та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.
При цьому розмір штрафу залежить від виду порушення (за акти недобросовісної конкуренції – розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та (або) розміру незаконно отриманого прибутку. Рішення про накладення штрафів приймають антимонопольні органи на їх засіданнях (у розмірах понад 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - виключно Антимонопольним комітетом України, в решті випадків - адміністративною колегією Антимонопольного комітету України).
Безоплатне вилучення товарів майна проводиться у разі з неправомірно використаним позначення або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця. Застосовується за відповідні акти недобросовісної конкуренції з дотриманням передбаченого Кабінетом і Міністрів України порядку.
Відшкодування шкоди як форма господарсько-правової відповідальності передбачається у разі заподіяння внаслідок порушення конкурентного (антимонопольного) законодавства шкоди (зазвичай, майнової) учасникам конкуренції, споживачам, державі. Застосовується в судовому порядку за заявою заінтересованої особи (осіб), в інтересах держави - антимонопольних органів, прокурора. Розмір шкоди визначається за правилами ЦК (ст.203), а у разі вчинення порушень, передбачених пунктами 1,2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» відшкодовується у подвійному розмірі.
На практиці найпоширенішими є так звані цінові зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, до яких відносяться зловживання у вигляді встановлення дискримінаційних і монопольних цін, причому як монопольно високих, так і монопольно низьких. Відбуваються такі зловживання в основному суб'єктами, що функціонують на соціально значимих ринках (житлово-комунальних послуг, енергопостачання, зв'язку, транспорту), тому зачіпають життєво важливі інтереси досить широкої категорії споживачів, а звідси мають істотні негативні наслідки.
Притягнення до відповідальності за порушення конкурентною законодавства може мати місце впродовж спеціальних термінів позовної давності, встановлених ст. 42 Закону «Про захист економічної конкуренції», - п’ять років від дня вчинення порушення, а у разі тривалого порушення – з дня його закінчення, крім випадків несвоєчасного, неповного подання інформації чи подання недостовірної інформації антимонопольним органам, створення перешкод працівникам антимонопольних органів щодо виконання ними своїх повноважень, стосовно яких передбачено трирічний строк позовної давності.