- •Тема 5. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Сутність, структура та основні риси світового ринку праці
- •2. Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів
- •3. Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •4. Участь України в міждержавному обміні робочою силою
- •Глосарій
- •Питання для самоконтролю
- •План семінарського заняття
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Додатки
- •2. Класифікація міграційних процесів за основними ознаками
- •4. Основні історичні віхи міграційних процесів
- •5. Сучасні центри тяжіння робочої сили
- •6. Особливості сучасного етапу міграційних процесів
- •8. Позитивні і негативні соціально-економічні наслідки міграції робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів.
- •Рівні регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Міжнародні організації, які займаються регламентацією, дослідженнями, соціальними програмами тощо в сфері міжнародних трудових відносин взагалі і міграційних аспектів зокрема
- •Основні причини (чинники) посилення міграційних процесів в Україні
- •12. Основні напрямки міграції населення у 2003 р.
- •13. Міграція населення по регіонах у 2003 році
- •Міграційний рух населення України за січень-вересень 2004 року
4. Основні історичні віхи міграційних процесів
Стародавні цивілізації |
Економічна могутність усіх стародавніх цивілізацій була створена за рахунок праці примусово переміщених великих мас людей |
Середні віки |
Найбільш популярною формою міграції в Європі була наймана військова служба |
Кінець XV – початок XVІ віків до другої половини ХІХ віку, первісна або “стара” міграція |
Великі географічні відкриття. Чітка спрямованість двох основних міграційних потоків:
|
60-ті роки ХІХ століття до ІІ світової війни |
Зниження кількості емігрантів з Англії, Іспанії, Нідерландів, Португалії і стрімке зростання – з Австро-Угорщини, Росії, Німеччини, Італії. Наприкінці ХІХ століття відбувалась масова еміграція нацменшин (фінів, поляків, прибалтів, українців) з Росії до США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки і Аргентини. Масова еміграція солдат і офіцерів Білої Армії, дворян, інтелігенції, промисловців, чиновників після більшовицької революції 1917 року і громадянської війни в Росії. |
ІІ світова війна |
Насильницьке переміщення військовополонених і остарбайтерів, численні потоки біженців. |
Сучасний етап: 1945 рік по сьогоднішній день |
Характерні риси:
|
5. Сучасні центри тяжіння робочої сили
Західна Європа |
Загальна кількість зайнятих щорічно коливається в межах 4-7,5 млн. чоловік. Їх питома вага в загальній чисельності працюючих в деяких країнах становить: Люксембург – 33%; Швейцарія – 20%; Австрія – 9%; Бельгія – 9%; Німеччина – 8%; Франція – 8%; Нідерланди – 5%; Данія – 4%; Італія – 2%. |
США |
Іноземці складають більше 7% від загальної чисельності, причому 75% від загальної чисельності іноземців-резидентів, які народжені за межами США (близько 26 млн. осіб), мешкають у семи штатах: Каліфорнії, Нью-Йорку, Техасі, Флориді, Нью-Джерсі, Іллінойсі, Массачусетсі. В Каліфорнії на них припадає 22% населення. Серед країн-експортерів робочої сили до США слід назвати Мексику, на яку припадає 12% прибулих, а також Китай, Філіппіни, В’єтнам, Індію, колишні республіки СРСР і Домініканську Республіку. |
Нафтодобувні країни Близького Сходу |
В регіон щорічно прибуває близько 4 млн. іноземців, в основному з Індії, Пакистану, Бангладеш, Філіппін та деяких інших країн. Питома вага іммігрантів: Катар – 95%; Саудівська Аравія – 48%; Бахрейн – 46%; Оман – 40%; ОАЕ – 37%. |
Латинська Америка |
Загальна чисельність прибулих дорівнює 7-8,5 млн. чоловік. Найбільше притягує до себе Аргентина. Серед інших країн, з точки зору тяжіння, можна також виділити Венесуелу. |
Австралія |
Країна стає все більш привабливою для іноземців. Сьогодні одна чверть населення Австралії – іммігранти з більше ніж 100 країн світу. |
Азіатсько-Тихоокеанський регіон |
Головними країнами-реципієнтами виступають Південна Корея, Японія, Бруней, Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Тайвань, в які прибувають вихідці з Китаю, Таїланду, Лаосу, В’єтнаму, Індії та Філіппін. |
Африка |
В Північній Африці центром тяжіння виступає Лівія, що приймає, насамперед, єгиптян, а на півдні – Південно-Африканська республіка, яка притягує вихідців з Мозамбіку та деяких інших сусідніх країн. Певну привабливість має також Нігерія, здебільшого для вихідців з Гани, Чаду та Беніну. |