2.3. Канада наприкінці XX — на початку XXI ст. Правління лібералів.

Із 1993 р. при владі в країні знаходились ліберали на чолі з Жаном Кретьєном (у 2000 р. він утрете був обраний прем'єр-міністром), які намагалися вирішити національну проблему.

За період перебування при владі ліберали здійснили цілу низку реформ і перетворень. Так, було оздоровлено фінансову систему країни. Починаючи з 1998 р. фінансовий рік завершується з профіцитом бюджету. Додаткові кошти спрямовуються на різноманітні програми і погашення боргів. Соціально-економічні програми уряду Ж. Кретьєна включали дві програми: «Стратегія рівних можливостей» (розвиток освіти і науки) і «Створення безпечного суспільства» (розширення соціальних програм). Важливим кроком уряду стала податкова реформа: поступове скорочення податків і стимулювання ділової активності. Починаючи з 1997 р. ці заходи стали давати відчутні результати: намітилося скорочення безробіття, зросла ділова активність. На період правління лібералів припадає завершення структурної перебудови економіки Канади — створення наукоємних галузей виробництва за рахунок скорочення сировинних галузей (лісова, видобувна, сільське господарство тощо). Поглибились інтеграційні процеси зі США, основу яких складає Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) (США, Канада, Мексика). Процес інтеграції досяг небачених результатів: 40 % ВВП Канади йде на експорт, 80 % якого — до США. Обіг канадо-американської торгівлі найбільший у світі — 1 млрд. дол. на день. Успіхи Канади в розвитку економіки вражаючі: на сьогодні за рівнем економічного розвитку вона посідає сьоме місце, за рівнем життя — перше. У 2003 р. відбулася зміна лідера ліберальної партії. Ж. Кретьєн пішов у відставку, а його місце посів П. Мартін, колишній міністр фінансів. Новий. прем’єр користується репутацією стійкого прагматика, який готовий пожертвувати ліберальними принципами заради досягнення більш значущої мети. Він продовжив політику щодо скорочення державних витрат і оптимізації державного сектору економіки.

3. . Зовнішня політика, встановлення відносин з Україною. Українці в Канаді.

У 1980-ті рр. Канада активізувала свою зовнішню політику. Уряд країни виступив з наміром виконувати роль країни-посередника у відносинах між США і Радянським Союзом та США з країнами «третього світу». У 1986 р. уряд країни рішуче виступив за припинення громадянської війни в Нікарагуа. У 1989 р. Канада надала практичну допомогу в проведенні там загальних парламентських виборів. Позитивну роль у ліквідації режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці відіграв уряд Б. Малруні. Канада сприяла врегулюванню конфлікту в Камбоджі. Військовий контин­гент Канади бере активну участь у миротворчій діяльності ООН.

У період перебування при владі лібералів зовнішньополітичний курс Канади знову повернувся в бік США і до більш тісної співпраці з Великою Британією в межах Співдружності. Крім того, Канада активно долучилася до діяльності Організації франкомовних держав (до якої входять 52 держави), де відіграє не останню роль.

Після розпаду СРСР Канада вітала утворення нових незалежних держав і сприяла їх вступу в ООН. Однією з перших вона визнала незалежність України та встановила з нею дипломатичні відносини. У січні 1999 р. прем'єр-міністр Канади Ж. Кретьєн відвідав Україну. Візит завершився підписанням семи двосторонніх угод та меморандумів.

УКРАЇНЦІ В КАНАДІ

Українська діаспора в Канаді одна з найчисельніших: ста­новить близько 1 млн. чоловік. Вона складалася внаслідок ма­сового переселення українців із західноукраїнських земель у кінці XIX — на початку XX ст. і була доповнена політичною еміграцією після Першої та Другої світових воєн.

У 90-х роках українська діаспора в Канаді збільшилася за рахунок допливу нових емігрантів, а також внаслідок того, що багато жителів вперше визнали своє українське походження після проголошення незалежності України. Найбільше люд­ності українського походження проживає у провінціях Он­таріо, Альберта, Манітоба, Британська Колумбія, Саскачеван, Квебек. Процес індустріалізації та урбанізації призвів до того, що переважна більшість українців (понад 70 %) тепер проживає у містах. Вони працюють в усіх структурах економіки і уп­равління країни, зробили помітний внесок у розбудову Канади.

Більшість українських політичних, громадських і церков­них організацій об'єднані в національну координаційну раду, відржу Нір, назвою Конгрес українців Канади (КУК). Об'єдную чи понад тридцять українських організацій, КУК виступає від імені переважної більшості українців у державних установах і засобах масової інформації. Поза КУК діє тільки Товариство об'єднаних українських канадців (ТОУК).

Важливу роль у суспільному житті українців відіграє церква. Переважна більшість українців греко-католики і православні.

Навчання дітей і молоді української мови і літератури, куль­тури здійснюється в широкій мережі громадських шкіл, відо­мих під назвою «Рідна школа», а також у багатьох середніх і ви­щих школах. У п'яти канадських провінціях українська мова викладається як окремий предмет у середніх школах. Україно­знавство є предметом вивчення у дванадцяти канадських універ­ситетах. Головними центрами українських студій є Оттавський університет, який видає журнал «Студії україністики», універ­ситет у Торонто з кафедрою українознавства, Едмонтонський університет з кафедрою українського фольклору, етнографії та культури, Вінніпезький та Саскачеванський університети. Ак­тивну наукову діяльність з українознавства проводять Наукове товариство імені Шевченка і Українська вільна академія наук.

Українські громадські і політичні об'єднання видають десятки газет та журналів українською й англійською мовами. Окремі з них двомовні. Серед української періодики найбільшими тиража­ми видаються «Життя і слово», «Новий шлях», «Вісник», «Бать­ківщина» . З 70-х років у Торонто розпочато телепрограми україн­ською мовою, а радіопередачі ведуться у місцях компактного про­живання українців. Постійно діють товариства «Просвіти», хорові, танцювальні й мистецькі колективи, які влаштовують фольклорні свята, виставки. В сучасній Канаді налічується 150 діючих україн­ських хорів і понад 100 українських танцювальних груп. В окре­мих провінціях є українські музеї, архіви і картинні галереї.

З проголошенням незалежності України відкрились нові можливості для розширення культурно-освітніх, наукових зв'язків канадських українців з Батьківщиною. Налагоджу­ються зв'язки бізнесменів Канади з Україною.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які соціально-економічні і політичні передумови спричинили ліквідацію залишків колоніального становища Канади?

2. Проаналізуйте політику лібералів і консерваторів у 40-80-ті роки і визначте, у чому полягають відмінності.

3. Проаналізуйте проблему Квебеку. Які причини її виникнення?

4. У чому суть і значення конституційної реформи 1982 р.?

5. Порівняйте економічний розвиток Канади у 80-ті та 90-ті роки. У чому ви бачите відмінності?

6. Охарактеризуйте, громадсько-політичне і культурне життя українців в Канаді.

ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

У повоєнні роки Канада пройшла шлях від англійського домініону до суверенної держави, яка забезпечує гідний рівень життя для своїх громадян. Входячи до числа семи найбільш розвинених країн світу, Канада з кожним роком починає відігравати більш помітну роль у світі.

Проте країні не вдалось уникнути серйозних внутрішніх проблем, головною з яких є національна (проблема Квебеку). Але завдяки енергійним діям урядів більшість проблем вдалося вирішити.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте тексти підручників.

2. Підготуйте реферати за темами «Проблема Квебеку», «Зовнішньополітичний курс Канади», «Українці в Канаді», «Україно-канадські відносини».

3. Підготовка до тематичного оцінювання.

Викладач: М.В.Кушнір

5