3.5. Доходи та рівень життя населення

Важливим у моніторингу соціально-трудової сфери є також спо­стереження за доходами і рівнем цін на споживчі товари та послу­ги, що відображається на рівні життя населення, обґрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них заробітної пла­ти як головного джерела підвищення добробуту громадян і стиму­лу до ефективної праці.

В нашій країні у 2001—2006 рр. зберігалися високі темпи зрос­тання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що зумов­лено позитивною динамікою основних показників виробництва та зменшенням обсягів неповної зайнятості. Середньомісячна номі­нальна заробітна плата у 2005 р. становила 806,19 грн та перевищи­ла на 36,7 % відповідний показник у попередньому році і на 78 % встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (453 грн). Високі темпи зростання номінальної заробітної пла­ти забезпечили позитивну динаміку реальної заробітної плати. По­чинаючи з січня 2001 р. щомісячні темпи приросту реальної заро­бітної плати порівняно з відповідним періодом попереднього року стабільно перевищували 10 % . За останні чотири роки вона зросла більше, ніж удвічі, тільки у 2005 р. — на 20,3 % .

Високі темпи зростання рівня заробітної плати у 2000—2006 рр. спостерігались в усіх видах економічної діяльності, що певною мі­рою зумовлено збільшенням у 4,7 раза розміру мінімальної заробіт­ної плати (з 74 грн на початку 2000 р. до 350 грн з січня 2006 р.).

У моніторингу доходів та рівня життя населення особливо важ­ливого значення набувають соціальні обстеження. Наприклад, не­зважаючи на описані вище прогресивні тенденції, за даними соціо­логічних опитувань, що проводяться Інститутом соціології НАН України та фірмою "Соціс", у 2002 р. 72 % громадян України відчу­вали себе "найнижчим прошарком" суспільства (6 % — злиденни­ми, 40 % — бідними і 27 % — біднішими за середніх), 22 % — се­редніми і лише 5 % зараховували себе до трохи заможніших се­редніх (4 %), заможніх (1 %) і багатих (0,1 %). При цьому 3 % опи­таних часто не мали грошей на їжу, іноді жебракували, ще 10 % — не вистачало продуктів харчування, вони іноді голодували, ще 49 % вистачало коштів лише на продукти харчування1.

Отже, моніторинг доходів і рівня життя населення має вкл­ючати систематичне вивчення рівня життя, його динаміки і диферен­ціації за основними соціально-професійними і соціально-демогра­фічними групами населення, та за окремими регіонами України. Основні висновки і пропозиції цього напрямку здійснення моніто­рингу мають сприяти більш об'єктивному сприйняттю органами влади реальних результатів внутрішньої соціально-економічної політики.

3.6. Соціально-психологічний клімат у трудових коллективах

Трудовий колектив є сукупністю об'єднаних для спільних дій з досягнення суспільно-корисних цілей людей, пов'язаних спіль­ністю інтересів, оформлених структурно та таких, що мають орга­ни управління, забезпечення дисципліни та відповідальності. Тру­довий колектив — це соціальна спільнота, яка являє собою су­купність малих груп, що є безпосереднім соціальним оточенням співробітника. Соціальні функції цих груп мають подвійний ха­рактер: включення працівників у соціально-трудові відносини ос­новного колективу та створення на основі особистих контактів пра­цівників мережі емоційних, психологічних стосунків. Поєднання цих двох груп відносин — соціальних та психологічних — утво­рює міжособистісні групові відносини, характерні для трудового колективу.

Соціально психологічний клімат у трудових колективах харак­теризується мірою задоволеності кожного члена колективу соціаль­но-трудовими відносинами, трудовою діяльністю. Оцінка цієї міри досить суб'єктивна, однак формується вона й об'єктивними чинни­ками, серед яких: характер та зміст трудової діяльності, розміри винагороди, перспективи, наявність супутніх можливостей, а та­кож специфічні особливості діяльності.

Велике значення для формування сприятливого соціально-пси­хологічного клімату має психологічна та морально-психологічна сумісність членів трудового колективу. Перша ґрунтується на відповідності їх темпераментів, а друга — на відповідності профе­сійних та морально-психологічних якостей.

Соціально-психологічна сумісність членів трудового колекти­ву забезпечується рядом умов, серед яких:

•         раціональний розподіл функцій, за якого ні один із суб'єктів взаємодії не зможе досягти успіху за рахунок іншого, чи у випад­ ку, коли той зазнає невдачі;

•         відповідність особистих можливостей кожного структурі та змісту його трудової діяльності;

•         наближеність чи збігання моральних позицій, на основі чого виникають взаємна довіра, прагнення до співробітництва та бажан­ня взаєморозуміння;

•         однорідність мотивів діяльності та індивідуальних прагнень членів трудового колективу;

•         можливість взаємодоповнення та органічного поєднання здібностей кожного в єдиному трудовому процесі.

Моніторинг у напрямку дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змо­гу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефек­тивності соціально-економічної діяльності. Він має значення у за­безпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів тру­дового колективу, впливає на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що в свою чергу дає змогу досягти висо­кої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.

Список використаних джерел

1. Економічна теорія Комарницький І.Ф., Чернівці, 2006. - 334 с.

2. Основи підприємницької діяльності М.П. Поліщук, П.П. Михайленко, Житомир: ЖІТІ, 2000. – 172 с.

3. Планування діяльності підприємства Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Навчальний посібник. Київ: "Каравела",  2003, 432 с.

4. Стратегія підприємства Саєнко М.Г.  Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006. – 390 с.

5. Державне регулювання економіки Стельмащук А.М., Навчальний посібник. - Тернопіль : ТАНГ, 2000. - 315 с

6. Історія економіки та економічних учень Проскурін П.В. Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 372 с.

7. Фондовий ринок Мозговий О.М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.— 316 с.

8. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.

9. Економічна кібернетика Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2004. — 231 с.

10. Ринок праці Петюх В.М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 288 с.

11. Історія економічних учень Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко, А.М. Поручник та ін.  — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с.

12. Аналіз регіональної економіки Стеценко Т.О. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 116 с.

13. Методологія соціально-економічного пізнання Арутюнов В. Х., Мішин В. М., Свінціцький В. М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 353 c.

14. Управління трудовим потенціалом Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. -   Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.

15. Організація туристичної діяльності в Україні Кифяк В.Ф. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с. 

16. Екологічний туризм Дмитрук О.Ю. - Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. 

17. Економіка підприємства: конспект лекцій Величко В.В. – Харків: ХНАМГ, 2004. - 114 с.

18. Економічна історія України і світу Царенко О.М., Захарчук А.С. - Навчальний посібник.  Суми,  „Університетська книга”, 2000. -310 с.

19. Задоя А.О. - Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 211 с.

20. Макроекономіка Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І., Пахомова Т., Романюк О., Сніжко А., Сніжко О. — Видавництво “Основи”, м. Київ, 1998 р.

21. Основи бізнесу Кісельов А.П. - Підручник. - Київ.: Вища школа, 1997., - 191 с.

22. Міжнародна торгівля Дахно І. І.,  Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 296 с.

23. Міжнародна економіка (навч. посіб.) Дахно І.І., Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. — К.: МАУП, 2006. — 248 с: іл.

24. Міжнародні економічні відносини Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б., Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406 с

25. Політична економія - підручник Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527 с.

26. Проектний аналіз Чорна М. В. - Харків: Консум, 2003. Рис. 17. Табл. 27. Бібліогр.: 37 назв. — 228 с.

27. Основи корпоративного управління Євтушевський В.А. - Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 317 с.

28. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу За ред. М. М. Ільчука. — К.: Вища освіта, 2002. — 398 с.: іл.

29. Стратегія підприємства Д.О. Горєлов, С.Ф. Большенко. - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2010. - 133 с.

30. Економіка підприємства та маркетинг Ю.В. Лаврова - Конспект лекцій, Харків, 2012

31. Формирование бизнес модели предприятия Касатонова И.А. - конспект лекций, 2011

32. Економіка виробництва Нестеренко В.Ю., Токар І.І. - Конспект лекцій, Харків 2012

33. Проектный анализ Шершенюк О.М. - Конспект лекций, Харьков, 2009