Zaochka_711spz_Rasskazova / Орг.СПР з ризн.соц.групами / ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ2

ПИТАННЯ ДО контрольної роботи з дисципліни

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 РІЗНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ»

711 сп

1. Соціально-педагогічний аспект допомоги хімічно залежним особам.

2. Алкогольна залежність як суспільне явище.

3. Соціально-педагогічна робота у галузі алкогольної залежності: профілактичні програми.

4. Соціально-педагогічна робота у галузі алкогольної залежності: реабілітаційні програми.

5. Соціальна робота у галузі наркотичної залежності: профілактичні програми.

6. Соціальна робота у галузі наркотичної залежності: реабілітаційні програми.

7. Сучасні підходи до організації профілактичної діяльності з питань ВІЛ/СНІДу в зарубіжних країнах.

8. Сутність профілактичної роботи з різними категоріями населення з вирішення проблеми ВІЛ/СНІДу.

9. Доброчинні структури як додаткові ресурси соціально-педагогічної допомоги.

10. Соціально-педагогічний портрет представників нетрадиційних секс-меншин.

11. Особливості організації соціально-педагогічної роботи з секс-меншинами.

12. Українські ініціативи, спрямовані на запобігання та протидію торгівлі людьми.

13. Торгівля, людьми; феномен глобального характеру.

14. Соціально-психологічний портрет осіб, що схильні до суїцидальної поведінки.

15. Проблеми соціальної адаптації молоді, яка звільняється з місць позбавлення волі.

16. Створення системи допомоги та підтримки бездомних жінок (чоловіків, дітей).

17. Організація роботи з сім'ями, що мають дитину з особливими потребами.

18. Соціально-педагогічний аспект роботи з прийомними сім'ями.

19. Соціально-педагогічна діяльність з вихованцями виправних колоній.

20. Соціально-педагогічна допомога родині, що виховує дитину з проблемами здоров’я.

21. Соціально-педагогічна робота з дітьми трудових мігрантів.

22. Соціально-педагогічні проблеми трудових мігрантів.

23. Соціально-педагогічна робота з людьми без визначеного місця проживання.

24. Робота з людьми, які стали жертвами сімейного насилля.

25. Соціально-педагогічний аспект реабілітації людей, що страждають на психічні розлади.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 РІЗНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ»

711 сп

1. Робота має таку структуру:

• титульна сторінка (див. зразок 1);

• зміст (див. зразок 2);

• вступ (див. зразок 3);

• перший параграф (огляд наукових праць з проблеми, аналіз поглядів вчених, з’ясування основних термінів);

• другий параграф (ступень розробленості шляхів вирішення проблеми, вивчення у літературних джерелах основних напрямів соціально-педагогічної діяльності чи соціальної робот, присвячених вирішенню проблеми);

• третій параграф (свій проект з вирішення проблеми, оформлений за вимогами);

• висновки (що відповідають завданням дослідження, звіт про виконання цих завдань);

• перелік літератури;

• додатки (за необхідністю).

Обсяг контрольної роботи 15-20 сторінок (не враховуючи літературу та додатки).

Робота оформлюється у друкованому вигляді (шрифт 14; інтервал 1,5; параметри сторінки 1,5 см). Обов’язково надається електронний та друкований екземпляри.

ЗРАЗОК 1

Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки

Харківської обласної державної адміністрації

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут

Контрольна робота з дисципліни

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 РІЗНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ»

на тему

«……………………………………….»

Виконав:

студент групи 711 сп

заочного відділення

факультету педагогічної освіти

ПІП

Керівник:

к.п.н., доцент

Рассказова О.І.

2010 р.

ЗРАЗОК 2

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………….……………..…3-4

1. Екологічна свідомість особистості та її

вплив на стан навколишнього середовища …………...…………….........5-6

2. Шляхи формування екологічної

свідомості особистості……………...………………………………..….....7-11

3. Проект формування екологічної свідомості особистості як

умови збереження навколишнього середовища……………………..…….11-17

Висновки……………………………………………………………..….18

ЛІТЕРАТУРА……………………………...……………………….……….18-19

ДОДАТКИ………………………………………………………….….…….20-23

ЗРАЗОК 3

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасна педагогічна наука все частіше звертається до проблеми життєтворчості людини. Така спрямованість сучасної педагогіки пов’язана з перетвореннями українського суспільства, змінами освітніх та соціально-культурних парадигм, що зумовлюють перехід від концепції превалювання суспільного над особистісним до розуміння унікальності та самоцінності кожної особистості. Особистість же може розвиватися лише у суспільстві, оскільки є істотою як біологічною, так і соціальною. Проте, дані соціологічних досліджень, свідчать, що переважна більшість громадян сьогодні не готова жити в нових соціальних умовах, що складаються у процесі трансформації українського суспільства [1, 3]. Цей факт пояснюється, у першу чергу, наявністю суперечності вітчизняної масової освіти, при якій особистість має змогу оволодіти сумою теоретичних знань, але відчуває значні труднощі у діяльності, що потребує використання цих знань для розв’язання конкретних життєвих завдань, проблемних ситуацій.

Вирішення цієї суперечності полягає у введенні поняття «компетентність» у нормативну та практичну базу освітньої, виховної, соціально-педагогічної діяльності. Це поняття активно розробляється та обговорюється у сучасній науковій думці. Дослідженню концептуальних засад компетентності людини присвячені праці М. Докторовича, І. Єрмакова, О. Кондакова, О. Холостової, А. Хуторського, С. Шишова та багатьох інших вчених.

У зв’язку з необхідністю переорієнтування педагогіки на створення умов для життєтворчості людини, увагу сучасних вчених (І. Єрмаков, Л. Сохань, В. Доній, Г. Несен, С. Шишов та ін.) привертає поняття «життєва компетентність» як дієва сукупність знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого володіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, враховуючи конфліктні.

Особливо актуальним формування життєвої компетентності стає в умовах обмеження позитивного впливу соціальних інститутів суспільства, особливо – батьків, родини, на несформовану особистість. Своєчасність пошуку шляхів подолання труднощів соціалізації дітей-сиріт задля збереження і відновлення потенціалу підростаючих поколінь в процесі навчання, виховання, підготовки їх до життя, праці, збагачення культури відображається у низці державних документів, серед яких: Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Законі України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, Всесвітній Декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, Законі України „Про охорону дитинства” Законі України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”.

Таким чином, постає проблема обґрунтування теоретико-методичних питань формування життєвої компетентності сиріт в умовах вищих педагогічних закладів освіти І-ІІІ рівнів акредитації.

Необхідність створення у вищих педагогічних закладах освіти І-ІІІ рівнів акредитації умов для розв’язання вказаних проблем студентів-сиріт зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування життєвої компетентності сиріт в умовах педагогічного коледжу».

Об’єкт дослідження: життєва компетентності сиріт-студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження: технологія формування життєвої компетентності сиріт у педагогічному коледжі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні технології формування життєвої компетентності сиріт в умовах педагогічного коледжу.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Розкрити сутність поняття та складові поняття «життєва компетентність», визначити специфіку формування життєвої компетентності старших підлітків-сиріт у педагогічному коледжі.

2.. Надати загальну характеристику життєдіяльності сиріт, що навчаються у педагогічному коледжі, виявити проблеми їхньої соціалізації.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити технологію формування життєвої компетентності сиріт у педагогічному коледжі.

4. Розробити методичні рекомендації.

Методи дослідження. Для реалізації мети, завдань дослідження, перевірки гіпотези, а також отримання достовірних даних використовувався комплекс методів соціально-педагогічного дослідження:

1. теоретичні: аналіз наукової філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної, медичної і науково-методичної літератури, для порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення основних понять дослідження, ознайомлення з нормативними документами (навчальними планами, програмами, наказами, інструкціями) з метою виявлення експериментальних і контрольних груп; прогностичний метод для прогнозування розвитку проблеми формування життєвої компетентності сиріт у педагогічному коледжі і вдосконалення шляхів її розв’язання;

2. емпіричні: соціально-педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для перевірки гіпотези дослідження; анкетування, тестування, психодіагностика, інтерв’ювання педагогів, старших підлітків, спостереження за їхньою взаємодією сиріт з оточенням з метою визначення та своєчасного коригування ходу експерименту, експертне оцінювання для визначення якості матеріалів експерименту;

3. статистичні методи: методи математичної статистики для одержання якісно-кількісної характеристики результатів дослідження, графічна інтерпретація матеріалів дослідження для зручного сприйняття одержаних результатів (схеми, таблиці).