otvety_na_testy упр иннов
.docа) регіональний науково-технологічний центр;
б) технополіс;
в) метрополіє;
г) мегаполіс;
ґ) техносистема.
74. Стійке об'єднання декількох фірм різних розмірів між собою і (або) з університетами, державними лабораторіями на основі угоди про спільне фінансування НДДКР, розроблення або модернізацію продукції — це:
а) консорціум;
б) корпорація;
в) науково-технічний альянс;
г) регіональний науково-технологічний центр.
75. Складова стратегічного управління, яка визначає цілі і умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності і оптимальне використання наявного виробничого потенціалу, — це:
а) інноваційна стратегія;
б) інноваційна політика;
в) стратегічне планування;
г) конкурентна стратегія;
ґ) виробнича стратегія.
76. Формування інноваційної політики має здійснюватися на основі таких принципів:
а) орієнтація на розв'язання поточних проблем інноваційної діяльності, цілеспрямованість, орієнтація на потреби ринку, планомірність;
б) переважання стратегічної спрямованості, орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, інформаційна забезпеченість;
в) орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, науковий підхід до обгрунтування інноваційних рішень, комплексність, планомірність.
77. До складових інноваційної політики не відносять:
а) маркетингової політики;
б) політики у галузі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт;
в) політики структурних змін;
г) виробничої політики;
ґ) інвестиційної політики.
78. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії в умовах складного і мінливого зовнішнього середовища — це:
а) виробничо-технічний потенціал підприємства;
б) інноваційний потенціал підприємства;
в) конкурентний потенціал підприємства;
г) технічний потенціал підприємства.
79. На політику якого типу спирається захисна стратегія?
а) ризикового;
б) еволюційного;
в) витратного;
г) залежного
80. Тип інноваційної політики, спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою, — це:
а) революційний тип;
б) опортуністичний тип;
в) наступально-ризиковий тип;
г) наступальний тип.
81. До головних завдань інноваційної політики наступального типу не належать:
а) моніторинг споживчого ринку з метою своєчасного виявлення нових запитів споживачів і нових ринкових сегментів;
б) внесення змін у внутрішнє середовище фірми, необхідних для швидкого впровадження новацій;
г) підтримка діяльності власних спеціалізованих науково-дослідних підрозділів;
ґ) стимулювання ініціативності працівників фірми у продукуванні нових ідей, організація внутріфірмового підприємництва;
д) забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається фірмою з метою утримання зайнятої частки ринку.
82. Норми, правила організаційної поведінки, що встановлюють взаємозв'язок між розвитком підприємства і напрямами його інноваційної діяльності, — це:
а) елементи інноваційної політики;
б) принципи формування інноваційної політики;
в) принципи здійснення інноваційної політики;
г) все перелічене вище.
83. Необхідність залучення у процес розроблення інновацій всіх внутрішніх елементів підприємства — це принцип:
а) комплексності;
б) плановості;
в) цілісності;
г) цілеспрямованості;
ґ) інформаційної забезпеченості.
84. Завдяки якій складовій інноваційної політики менеджмент підприємства має змогу вивчити структуру товарного ринку і прийняти рішення щодо форм і методів розвитку конкурентного середовища на ньому?
а) технічній політиці;
б) маркетинговій політиці;
в) політиці у галузі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт;
г) політиці структурних змін;
ґ) інвестиційній політиці.
85. Стратегія, що пов'язана з прагненням фірми досягти лідерства на ринку шляхом створення та впровадження нових продуктів, — це стратегія:
а) традиційна;
б) ризикова;
в) наступальна;
г) стратегія «за нагодою».
86. Стратегія, спрямована на те, щоб утримати конкурентні позиції фірми на вже існуючих ринках, — це стратегія:
а) традиційна;
б) захисна;
в) імітаційна;
г) стратегія «ринкової ніші».
87. Стратегія, заснована на придбанні ліцензій чи інших об'єктів інтелектуальної власності у фірм, що їх створили, — це стратегія:
а) традиційна;
б) захисна;
в) імітаційна;
г) стратегія «ринкової ніші»;
ґ) наступальна;
д) стратегія «за нагодою».
88. Зовнішнє середовище — це:
а) сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституціиних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників, які діють у глобальному оточенні;
б) сукупність господарських суб'єктів, національних та міждержавних інституціиних структур, що діють у зовнішньому щодо підприємства оточенні;
в) сукупність економічних, суспільних і природних умов, зовнішніх щодо підприємства, які впливають на його діяльність.
89. Прийом в інноваційному менеджменті, який передбачає поглинання фірми-інноватора великою компанією, — це:
а) бенчмаркінг;
б) меджор;
в) екаунтінг;
г) рекрутінг.
90. Продуктово-тематичне планування інновацій охоплює:
а) формування продуктово-тематичного портфеля інноваційної діяльності;
б) підготовку програм і заходів оновлення продукції;
в) розрахунок потреби у ресурсах для реалізації інноваційного проекту;
г) удосконалення технології і організації виробництва;
ґ) визначення обсягів робіт, що мають бути виконані за кожним інноваційним проектом;
д) усі наведені вище відповіді правильні;
є) правильні відповіді а), б) і г).
91. За якої технології протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовуються нові базові технології?
а) плодотворної;етап росту
б) мінливої;
в) стабільної;
г) квазістабільної.
92. «Технологічний розрив» характеризує:
а) розбіжності у потенціалах нової та старої технологій;
б) розбіжності в ефективності нової та старої технологій;
в) обсяг коштів, необхідних для вкладання у нову технологію з метою досягнення нею результативності, яку має нині стара технологія;
г) всі наведені вище відповіді правильні;
ґ) правильні відповіді а) і б).
93. До форм розвитку техніко-технологічної бази підприємства не відносять:
а) модернізацію устаткування;
б) технічне доозброєння підприємства;
в) нове будівництво;
г) реконструкцію.
94. Вкажіть, яким із перелічених нижче показників не оцінюється рівень прогресивності технології:
а) структурою технологічних процесів за трудомісткістю;
б) часткою нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції;
в) середнім віком застосовуваних технологічних процесів;
г) коефіцієнтом використання сировини і матеріалів;
ґ) питомою металомісткістю устаткування;
д) оцінюється всіма показниками.
95.Витрати на капремонт будуть економічно виправданими, якщо коефіцієнт ефективності витрат на його проведення є величиною:
а) додатною;
б) від'ємною;
в) рівною нулю.
96. Комплекс робіт з технічної підготовки не включає:
а) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;
б) розроблення технологічних процесів;
в) конструювання і виготовлення спеціального технологічного устаткування й оснащення;
г) відпрацьовування і впровадження технологічних процесів;
ґ) запуску продукції у виробництво.
97. Економічно ефективніший варіант технології виготовлення виробів визначають:
а) порівнянням технологічної собівартості;
б) порівнянням величини умовно-постійних витрат на виготовлення продукції;
в) порівнянням величини витрат на заробітну плату з розрахунку на одиницю продукції;
г) всі відповіді правильні.
98. Технологічний контроль креслень з метою забезпечення відповідності конструкції вимогам економічності її виготовлення — це процес:
а) оцінювання ефективності виготовлення продукції;
б) розроблення технології виготовлення виробів;
в) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;
г) всі відповіді правильні.
99. Для економічного обгрунтування черговості заміни обладнання використовують:
а) коефіцієнт оновлення обладнання;
б) коефіцієнт ефективності витрат на проведення капітального ремонту обладнання;
в) коефіцієнт ефективності використання робочого часу обладнання;
г) термін експлуатації обладнання.
100. Сигналом до здійснення технологічних змін є:
а) зменшення обсягу продажу продукції підприємства;
б) погіршення фінансових показників підприємства;
в) погіршення показників ефективності виробництва;
г) усі наведені вище відповіді правильні;
ґ) правильні відповіді б) і в).
101. Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності слід здійснювати у таких напрямах:
а) аналіз споживачів;
б) аналіз умов конкуренції;
в) аналіз рівня науково-технічного потенціалу підприємства;
г) вивчення товару-новації;
ґ) правильно все назване вище;
д) неправильна відповідь в).
102. Потреби ринку можна вивчати за допомогою:
а) аналізу використання продуктів-аналогів;
б) інформації із системи збуту;
в) звітів і пропозицій торговельних посередників;
г) досліджень сегментів ринку, що швидко розвиваються;
ґ) інформації про замінники;
д) інтерв'ю з покупцями;
е) інформації щодо найважливіших видів сировини;
є) інформації постачальників;
ж) правильні всі перелічені вище джерела;
з) неправильні відповіді г) і е).
103. Інформація, що знаходиться у поданих, але ще не розглянутих заявках, акцептованих заявках та виданих охоронних документах, — це:
а) науково-технічна інформація;
б) патентна інформація;
в) бібліографічна інформація;
г) систематичний каталог;
ґ) депонована інформація.
104. За способом і повнотою подання інформації покажчики поділяють на:
а) бібліографічні;
б) анотовані;
в) реферативні;
г) усі наведені вище відповіді правильні;
ґ) правильні відповіді б) і в).
105. Вивчення масиву охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному, — це:
а) тематичний пошук;
б) патентний пошук;
в) нумераційний пошук;
г) іменний пошук;
ґ) ліцензійний пошук.
106. Планування у просторі і часі робіт, пов'язаних з реалізацією конкретного інноваційного проекту, — це:
а) оперативно-календарне планування інноваційної діяльності;
б) продуктово-тематичне планування інноваційної діяльності;
в) техніко-економічне планування інноваційної діяльності.
107. Методи, що передбачають складання планів-графіків реалізації інноваційного проекту за окремими стадіями (роботами), контроль за їх дотриманням і ліквідацію відхилень від планів-графіків з метою оптимізації термінів реалізації проекту, — це:
а) поліграфічні методи;
б) методи управління за цілями;
в) методи термінової оптимізації;
г) мережеві методи управління.
108. Інструмент управління, що використовується для вибору, документування та інтерпретації об'єднаних причинно-наслідковими зв'язками фінансових і нефінансових показників, які відображають процес реалізації стратегії організації, — це:
а) метод чистої ринкової вартості;
б) метод збалансованих показників;
в) метод управління грошовими потоками;
г) мерджор-метод.
109. Підпільне, контрабандне винахідництво, потаємна робота над позаплановими проектами — це:
а) бутлегерство;
б) внутрішнє підприємництво;
в) венчурне підприємництво.
110. За умов випуску організацією продуктів із коротким життєвим циклом доцільною є організаційна структура:
а) матрична;
б) дивізійна;
в) мережева;
г) функціональна.
111. Мотиви — це:
а) спонукання людини до трудової діяльності;
б) зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності;
в)внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах.
112. Співвідношення різних мотивів, що обумовлюють поведінку людини, — це:
а) мотиваційна структура;
б) мотиваційні преференції;
в) поведінкові переваги.
113. Те, чому суб'єкт прийняття рішень надає перевагу за наявності вибору із кількох альтернатив:
а) мотиваційна структура;
б) мотиваційна преференція;
в) поведінкові стереотипи.
114. Поведінка працівників, яка передбачає їх високу ініціативність щодо участі у розв'язанні проблем організації, результатом чого є створення та впровадження новацій, спрямованих на реалізацію завдань інноваційного розвитку, називається:
а) опортуністичною;
б) інноваційно-активною;
в) цілеспрямованою;
г) соціально-активною.
115. До непрямих методів матеріального стимулювання інноваційної діяльності працівників організації із наведених нижче не відносять:
а) придбання акцій компаній;
б) оплата членства в наукових товариствах;
в) оплата участі в наукових конференціях;
г) оплата участі у програмах професійного розвитку в суміжних га¬лузях;
ґ) право на інтрапренерство;
д) страхування.
116. Технологія управління персоналом, яка активізує інноваційну діяльність всіх працівників підприємства через їх залучення до процесу прийняття управлінських рішень, називається:
а) концепцією Врума—Йєттона;
б) концепцією управління ризиками;
в) концепцією партисипативного управління;
г) концепцією тотального управління.
117. До систем стимулювання вищого менеджменту, орієнтованих на підвищення ринкової вартості компанії, із наведених нижче не відносять:
а) преміювання на основі дисконтованого грошового потоку;
б) преміювання на основі економічної доданої вартості;
в) винагороди на основі розрахунку відносних показників діяльності організації;
г) винагороди на основі збалансованої системи показників діяльності або ефективності;
ґ) винагороди через віртуальну участь в акціях компанії.
118. Яка із наведених нижче систем стимулювання вищого менеджменту не потребує залучення їх власного капіталу для придбання акцій керованих ними компаній?
а) участь в опціонах акцій;
б) придбання фантом-акцій;
в) пільгове придбання акцій.
119. Вкажіть, який із перелічених нижче показників не доцільно використовувати для розрахунку винагороди керівникові відділу маркетингу промислового підприємства:
а) зростання річного обсягу продажу освоєної продукції;
б) розмір дивідендів на одну акцію;
в) лояльність клієнтів;
г) ефективність рекламної кампанії;
ґ) зростання обсягу продажу за рахунок інноваційних продуктів.
120. Вид компенсаційних виплат вищим менеджерам корпорації, передбачених трудовим контрактом, який гарантує одержання значних виплат у разі звільнення:
а) фантом-акції;
б) віртуальні опціони на акцію;
в) «золотий парашут»;
г) пільговий кредит;
ґ) медичне страхування.
121. Організаційно-економічна форма діяльності з виробництва і реалізації товарів і послуг на основі інтеграції підприємницьких можливостей індивіда і підприємства — це:
а) бутлегерство;
б) інтрапренерство;
в) гуртки якості;
г) фокус-групи.
122. Проекти, спрямовані на випуск і продаж нових продуктів і пов'язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, — це:
а) проекти розвитку;
б) технологічні проекти;
в) промислові проекти;
г) організаційні проекти.
123. Розгорнутий документ, що містить обґрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди, — це:
а) повний інноваційний проект;
б) неповний інноваційний проект;
в) фінансовий план;
г) бізнес-план.
124. Суб'єкти ринкових відносин, що беруть участь у реалізації інноваційного проекту, узгоджуючи між собою умови та види співпраці і частку кожного у його ресурсному забезпеченні та очікуваних економічних результатах від його впровадження протягом життєвого циклу, — це:
а) інвестори проекту;
б) контрактори;
в) учасники проекту;
г) менеджери проекту.
125. Автор ідеї проекту, його попереднього обгрунтування та пропозицій щодо здійснення — це:
а) ініціатор проекту;
б) менеджер проекту;
в) субконтрактор проекту;
г) замовник проекту.
126. Юридична особа, яка здійснює планування, контролювання й координування дій учасників проекту, — це:
а) замовник проекту;
б) менеджер проекту;
в) інвестор проекту;
г) контрактор проекту.
127. Зовнішні чинники, що впливають на підготовку та реалізацію проекту, — це:
а) політичні, економічні, соціологічні, правові, науково-технічні, культурні, природні;
б) політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні, природні;
в) політичні, ергономічні, суспільні, правові, науково-технічні, природні.
128. До учасників проекту не належить:
а) замовник;
б) субконтрактор;
в) інвестор;
г) контрактор;
ґ) ініціатор;
д) дилер.
129. За класифікацією UNIDO передінвестиційна фаза життєвого циклу проекту охоплює такі стадії:
а) оцінювання зовнішнього середовища проекту; аналіз альтернативних варіантів; укладення договору про інвестування проекту;
б) визначення інвестиційних можливостей; аналіз альтернативних варіантів; попереднє техніко-економічне обгрунтування проекту, на основі якого приймається рішення про інвестування;
в) визначення інвестиційних можливостей; переговори з потенційним інвестором; попереднє техніко-економічне обгрунтування проекту, на основі якого приймається рішення про інвестування.
130. За класифікацією UNIDO інвестиційна фаза життєвого циклу проекту охоплює такі стадії:
а) встановлення правової, фінансової та організаційної бази для здійснення проекту, придбання і передавання технологій;
б) детальне проектне опрацювання і укладення контрактів, придбання землі;
в) будівельні роботи і встановлення обладнання;
г) передвиробничий маркетинг;
ґ) набір і навчання персоналу;
д) здача в експлуатацію та запуск;
е) все перелічене вище;
є) все перелічене вище, крім г)та ґ).
131. До короткострокових аспектів управління проектом на фазі експлуатації за класифікацією UNIDO відносять:
а) оцінювання вірогідності виникнення проблем, пов'язаних із застосуванням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу;
б) оцінювання здійснимості обраної стратегії;
в) оцінювання сукупних витрат на виробництво і маркетинг;
г) оцінювання обсягів надходжень від продажу.
132. До стадії ідентифікації проекту за класифікацією Світового банку відносять:
а) оголошення про проведення торгів;
б) визначення альтернативних способів досягнення мети проекту та їх оцінювання;
в) укладення контрактів на будівельно-монтажні й пуско-налагоджувальні роботи;
г) оцінювання екологічної припустимості проекту.
133. До стадії експертизи проекту за класифікацією Світового банку відносять:
а) підготовку будівельної документації;
б) відбір можливих для використання технологій;
в) детальне обгрунтування доцільності проекту;
г) набір і навчання персоналу.
134. До стадії реалізації проекту відносять:
а) розподіл першого випуску продукції;
б) діагностику об'єкта, що інвестується;
в) уточнення часових меж проекту;
г) обговорення умов кредитування.
135. Завершальна оцінка проекту передбачає із зазначених нижче робіт:
а) визначення альтернативних способів досягнення мети проекту та їх оцінювання;
б) ретроспективний аналіз проекту;
в) розподіл першого випуску продукції;
г) оцінювання доцільності проекту.
136. Причинами відхилень варіантів проекту не можуть бути:
а) надмірні витрати проекту порівняно з очікуваними вигодами;
б) надмірний ризик;
в) високий рівень попиту на запропонований продукт проекту;
г) непридатна для здійснення цілей проекту технологія.
137. За класифікацією UNIDO виділяють такі фази проекту:
а) концептуальна, контрактна і фаза реалізації проекту;
б) попереднє техніко-економічне обгрунтування, висновок щодо доцільності реалізації проекту і рішення про його інвестування;
в) аналіз проблеми, розроблення концепції проекту, детальне подання проекту, використання результатів реалізації проекту, ліквідація об'єктів проекту;
г) передінвестиційна, інвестиційна та експлуатаційна фази;
ґ) фаза проектування і впровадження.
138. Оцінювання інституційної припустимості інвестиційної пропозиції здійснюється на стадії:
а) ідентифікації проекту;
б) розроблення проекту;
в) експертизи проекту;
г) впровадження проекту.
139. Проект вважається вивіреним і готовим для передавання на стадію розроблення за дотримання певних умов. Вкажіть, яка умова не є обов'язковою:
а) проведено відбір альтернативних варіантів проекту;
б) ідентифіковано основні організаційні та політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено, що вони можуть бути розв'язані;
в) визначено очікувані вигоди і витрати;
г) складено бізнес-план проекту;
ґ) існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.
140. Метою економічного аналізу проекту є:
а) оцінювання дохідності проекту;
б) визначення доцільності реалізації проекту з точки зору інтересів суспільства загалом, а не окремих власників;
в) визначення можливостей поліпшення життя населення внаслідок реалізації проекту;
г)оцінювання можливості реалізації проекту у даному регіоні у певний час.
141. Життєвий цикл проекту — це час:
а) від ідентифікації до завершення реалізації проекту;
б) від ідентифікації до початку впровадження проекту;
в) від завершення підготовки проекту до завершення впровадження проекту;
г) впровадження проекту.
142. Аналіз здійснимості проекту не передбачає відповідей на запитання про:
а) технічну узгодженість проекту;
б) відповідність звичаям і традиціям;
в) політичну ситуацію;
г) обмінний курс валют;
ґ) рівень попиту на продукцію проекту.
143. При відборі ідей проекту не враховується:
а) ризик;
б) зобов'язання зацікавлених сторін;
в) масштаб;
г) витрати й вигоди проекту;