54. В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємствах

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

=за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

=цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

=наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

=створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві; =контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

=за виконанням завдань з охорони праці.

За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП. З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розробити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємствах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.

55. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві

Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:

контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;

1.атестації робочих місць за умовами праці;

2.санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

3.складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

4.розслідування випадків професійних захворювань;

5.розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо.

Результати зусиль щодо поліпшення умов праці значно залежать від правильного аналізу стану умов праці та оцінки цього стану як за окремими елементами, так і в цілому за якимось показником. Таким показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на даний момент прийнято вважати важкість праці. Правомірність його використання зумовлена тим, що організм людини однаково реагує на вплив з найрізноманітніших поєднань елементів умов праці. Однакові за важкістю зміни в організмі працівників можуть бути викликані різними причинами.

Таким чином, важкість праці характеризує сукупний вплив усіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, її здоров’я, життєдіяльність і відтворення робочої сили. Це визначення поняття важкості праці однаково можна застосувати як до розумової, так і до фізичної праці.

Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою: За інтегрального оцінювання важкості праці враховуються лише ті елементи, які формують певну категорію важкості на даному робочому місці.

Оцінювання стану умов праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до оптимальних, допустимих чи шкідливих, небезпечних, а також може бути застосована на підприємстві як основа розробки системи пільг та компенсації за несприятливі умови.

56. Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих

Засоби колективного захисту - засоби захисту, конструктивно і функціонально пов'язані з виробничим процесом, виробничим обладнанням, приміщенням, будинком, спорудою, виробничим майданчиком.

У залежності від призначення бувають:

1. Засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць, локалізації шкідливих факторів, опалення, вентиляції; 2. Засоби нормалізації освітлення приміщень та робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади і т.д.);3. - Засоби захисту від іонізуючих випромінювань (огороджувальні, герметизуючі пристрої, знаки безпеки і т.д.); 4.- Засоби захисту від інфрачервоних випромінювань (; 5.- Засоби захисту від ультрафіолетових і електромагнітних випромінювань ; 6.- Засоби захисту від лазерного випромінювання;7. - Засоби захисту від шуму й ультразвуку (огородження, глушники шуму);8. - Засоби захисту від вібрації; 9.- Засоби захисту від ураження електрострумом (огорожі, сигналізація, ізолюючі пристрої, заземлення, занулення і т.д.);10. - Засоби захисту від високих і низьких температур (огорожі, термоизолирующие пристрої, обігрів та охолодження); 11.- Засоби захисту від дії механічних факторів (огородження, запобіжні та гальмівні засоби, знаки безпеки); 12.- Засоби захисту від дії хімічних чинників (пристрої для герметизації, вентиляції та очищення повітря, дистанційного керування і т.д.).13 - Засоби захисту від впливу біологічних факторів (огородження, вентиляція, знаки безпеки і т.д.)

Колективні засоби захисту поділяються на: огороджувальні, запобіжні, гальмові пристрої, пристрої автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління, знаки безпеки. Огороджувальні пристрої призначені для запобігання випадкового потрапляння людини в небезпечну зону. Застосовуються для ізоляції рухомих частин машин, зон обробки верстатів, пресів, ударних елементів машин від робочої зони. Пристрої поділяються на стаціонарні, рухомі та переносні. Запобіжні пристрої використовують для автоматичного відключення машин і устаткування при відхиленні від нормального режиму роботи або при потраплянні людини в небезпечну зону. Ці пристрої можуть бути блокуючими і обмежувальними. Блокуючі пристрої за принципом дії бувають: електромеханічні, фотоелектричні, електромагнітні, радіаційні, механічні. Широко використовуються гальмівні пристрої, які можна підрозділити на колодкові, дискові, конічні і клинові. Найчастіше використовують колодкові і дискові гальма. Гальмівні системи можуть бути ручні, ножні, напівавтоматичні і автоматичні.

Для забезпечення безпечної та надійної роботи обладнання дуже важливі інформаційні, попереджуючі, аварійні пристрої автоматичного контролю і сигналізації. Пристрої контролю - це прилади для вимірювання тиску, температури, статичних і динамічних навантажень, що характеризують роботу машин і обладнання. Системи сигналізації бувають: звуковими, світловими, колірними, знаковими, комбінованими.

Для захисту від ураження електричним струмом застосовуються різні технічні заходи. Це - малі напруги; електричне розділення мережі; контроль і профілактика пошкодження ізоляції; захист від випадкового дотику до струмоведучих частин; захисне заземлення; захисне відключення; індивідуальні засоби захисту.