- •Українські землі в складі Австрійської та
- •Російської імперій (хіх – поч. Хх ст.).
- •1. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Україні: декабристи, Кирило-Мефодіївське братство
- •2. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорщини
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •3. Українські землі в роки Першої російської революції та світової війни
- •Історичні джерела Статут Кирило-Мефодіївського товариства
- •З „Руської правди” Павла Пестеля
- •З першої відозви Головної руської ради від 10 травня 1848 р.
- •Уривок зі статуту про судову реформу
- •Із циркуляру міністра внутрішніх справ п. Валуєва про заборону української мови (18 липня 1863 р.)
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (Емський указ 1876 р.)
- •Іван Франко „Як живеться селянинам-хліборобам”. Уривок з статті у журналі „Народ”, 1890 р.
- •Рекомендована література
З першої відозви Головної руської ради від 10 травня 1848 р.
Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить... Наш народ був колись самостійний, рівнявся в славі з наймогутнішими народами в Європі, мав свою літературну мову, свої власні закони, своїх власних володарів, одним словом: був у добробуті і силі. Через непривітні умови й політичні нещастя, розпався наш великий народ, стратив свою самостійність і прийшов під чужу владу...
Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився і наш український лев і гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте, браття, але не до звади й негоди! Будьмо тим, чим бути можемо, будьмо – Народом!»
...Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:
1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.
2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів, поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т.п.
3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...
Джерело: Крип’якевич І., Дорошенко Д., Пастернак Я. Велика історія України. – Львів–Вінніпег, 1948. – С. 677–678.
Уривок зі статуту про судову реформу
1. Влада судова належить: мировим суддям, з’їздам мирових суддів, окружним судам, судовим палатам і урядовому сенату як верховному касаційному суду... 7. Для визначення у карних справах вини або невинності і підсудних до складу судових місць у випадках, зазначених в статуті карного судочинства, приєднуються присяжні засідателі...
19. Мировими суддями можуть бути обрані ті з місцевих жителів, які: по-перше, мають не менше 25 років віку; по-друге, здобули освіту у вищих або середніх учбових закладах, або склали відповідний цьому іспит, або ж прослужили не менше трьох років на таких посадах, при виконанні яких могли набути практики у веденні судових справ, і, по-третє, якщо при цьому вони самі, або їх батьки, або дружини володіють хоча б у різних місцях, або площею землі двоє проти того, яка визначена для безпосередньої участі в виборах гласних в повітові земські зібрання... або іншим нерухомим майном, ціною не менше п’ятнадцяти тисяч карбованців, і в містах – нерухомою власністю, оціненою для збирання податку в столицях – не менше трьох тисяч карбованців...
81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів всіх станів: по-перше, з тих, що є російськими підданими; по-друге, що мають не менше 25 років і не більше 70 років віку, і, по-третє, що проживають не менше двох років у тому повіті, де проводяться вибори у присяжні засідателі...
84. У загальні списки присяжних засідателів вносяться:
1) почесні мирові судді;
2) всі, що перебувають на державній громадянській службі...
3) всі, що перебувають на місцевій службі по виборах дворянських і міських товариств, крім міських голів;
4) селяни, які обрані в чергові судді волосних судів або до волосних і сільських розправ і рівних з ними сільських судів, а також займали бездоганно не менше трьох років посади волосних старшин, голів, сільських старост, або інші відповідні цим посади в громадському управлінні сільських обивателів різних найменувань або були церковними старостами;
5) всі інші особи, що володіють землею в кількості не менше ста десятин або іншим нерухомим майном...
85. Не підлягають внесенню в список присяжних засідателів:
1) священнослужителі і ченці;
2) всі військові чини, які перебувають на дійсній військово-сухопутній або морській службі, а також ті з громадянських чинів, які перебувають при військах або служать по військовосудовій справі у військовому і морському відомствах, і
3) вчителі народних шкіл...
86. У список присяжних засідателів не можуть бути внесені всі ті, які служать у приватних осіб.