Міністерство освіти і науки україни

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ

Н. Микитів

Фондова лекція

на тему:

“СИНТЕТИЧНІ ДОРОГОЦІННІ КАМЕНІ ТА ІМІТАЦІЇ”

з дисципліни:

“ЕКСПЕРТИЗА ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ТА КОШТОВНОГО КАМІННЯ”

для студентів ОКР “Спеціаліст”

спец. 7.050302 “Товарознавство та експертиза в митній справі”

Львів 2009

Без офіційного дозволу Львівського інституту економіки і туризму розмноження і тиражування заборонено

Укладач: ст. викладач Микитів Н.С.

Рецензент: д.т.н. Доманцевич Н.І. професор кафедри експертизи товарів та послуг Львівської комерційної академії

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри менеджменту, товарознавства та експертизи товарів. Протокол №1 від 10.09. 2009 р.

Микитів Н.С. фондова лекція на тему: “Синтетичні дорогоцінні камені та імітації” з курсу “Експертиза дорогоцінних металів та коштовного каміння ” для студентів денної та заочної форми навчання ОКР “Спеціаліст”, спец. 7.050302 “Товарознавство та експертиза в митній справі”, - Львів: ЛІЕТ, 2009. - 15с.

© Микитів Н.С.

2009

Тема 2.4. Синтетичні дорогоцінні камені та імітації

МЕТА: розглянути дефініції термінів «синтетичні камені», «імітації», з’ясувати їх сучасне позиціонування на ринку ювелірних каменів, охарактеризувати методи синтезу та вирощування кристалів, акцентувати увагу на діагностичних ознаках синтетичних дорогоцінних каменів

ПЛАН

2.4.1. Загальна характеристика синтетичних дорогоцінних каменів та імітацій

2.4.2.Сучасні методи синтезу дорогоцінних каменів

Ключові слова: синтетичні камені, імітації, дублети, триплети, методи синтезу, метод плавлення у полум’ї, витягування з кристалів розплаву, метод зонного плавлення, кристалізація в холодній зоні, метод гарні сажного плавлення, вирощування кристалів з розплавленного розчинника, кристалізація в умовах підвищенного тиску, гідротермальне вирощування кристалів з лугових водних розчинів

2.4.1. Загальна характеристика синтетичних дорогоцінних каменів та імітацій

До синтетичних дорогоцінних каменів належать штучно отримані моно- або полікристалічні й аморфні хімічні сполуки.

Серед синтетичних дорогоцінних матеріалів виокремлюються дві групи.

До першої належать синтетичні камені, що являють собою структурні і хімічні аналоги природних кристалів, але різняться складом і вмістом мікродомішок. Це такі, як алмаз, рубін, сапфір, смарагд, аметист, олександрит. До другої групи - штучні камені, що отримані в лабораторних умовах, але вони не мають аналогів у природі, наприклад, фіаніт, ітрій-алюмінієвий гранат (ІАГ), іалій-гадолієвий гранат (ГГГ), синій кварц тощо.

До окремої групи належать імітації, що отримані з натуральних або штучних матеріалів, і тільки за назвою та зовнішнім виглядом нагадують справжні природні дорогоцінні камені.

У випадку, коли природні матеріали дрібні, мають безліч різноманітних включень, для поліпшення споживних властивостей їх піддають додатковій обробці: подрібнюють, видаляють забруднення та з'єднують їх за допомогою клею чи полімеру. Така продукція також є імітацією або реконструйованими каменями. Виготовлення синтетичних рубінів відомо вже 100 років тому, синтетичної шпінелі - понад 50 років. Налагоджено промислове виробництво синтетичних смарагдів та інших різновидів берилу (у тому числі і не відомих у природі - бузкових, фіолетових, червоно-фіолетових), кольорових різновидів кварцу: аметисту, цитрину, гірського кришталю, а також дуже рідкісного у природі секторіально-різнозабарвленого аметисту (з чергуванням фіолетових та жовтих секторів) - аметрину і не відомого у природі синього перуніту.

На світовому ринку дорогоцінних каменів є синтетичні опали, а також багато інших мінералів, - рутили, шеєліти, сфалерити, переклази та ін.

Синтетичні камені складають окремий сегмент ринку ювелірних каменів. Деякі камені посідають своє місце на ринку, інші поступово зникають, поступаючись місцем новим. Наприклад, наприкінці 40-х років як імітація діаманта використовувався рутил, в середині 50-х р. його місце зайняв титанат стронцію, пізніше почали використовувати ІАГ (ітрій-алюмінієвий гранат) і ГГГ (гадолій-галієвий гранат).

Після отримання фіаніту (кубічний оксид цирконію), усі вищеназвані матеріали були майже повністю витиснені з ринку. Наприкінці 90-х як імітація діаманта на ринку з'являється новий матеріал - синтетичний муассаніт (карбід кремнію), однак навряд чи він витисне найближчим часом фіаніт через високу вартість, оскільки 1 кар. огранованої вставки фіаніту коштує 1-5 доларів ("ПІЛ, а 1 кар. муассаніту- 70-150 доларів США.

Нині на українському ринку широко представлені ювелірні вироби зі вставками із синтетичного рубіну, сапфіру, смарагду, олександриту, шпінелі, опалу, кварцу різного кольору. Муассаніт грапляється дуже рідко.

Синтетичний алмаз - камінь винятковий і трапляється набагато рідше природного. Серед синтетичних каменів, які не мають природних аналогів, особливою популярністю користуються філії 11 п різноманітних кольорів.

Ціни на природні камені та їх штучні аналоги сильно варіюють залежно від каменя. Наприклад, синтетичні рубіни можуть бути дешевшими природних у 1000 разів, а смарагди - у 10 разів, штучні аметисти майже однакові за ціною з природними, а синтетичні алмази можуть коштувати і дорожче природних аналогів. Торговельні назви синтетичних каменів досить різноманітні, найбільш відомими є назви типу "рубін Ромаура", "смарагд Лінде", "опал Жильсона", які вказують на мінеральний різновид та метод отримання або на його виробника.

Трапляються торговельні назви синтетичних каменів, які мають назву будь-якого мінералу, у тому числі і природних ювелірних різновидів, але насправді вони не відповідають їм за властивостями та будовою. Наприклад, "арабський магічний алмаз", "рожевий кунцит", "топаз Майдера", топаз "Альміра" є синтетичними корундами, аласонський та мармаронський алмази -кристалики кварцу.

Групі штучних каменів присвоюють вигадані торговельні назви типу "даймонер", "радієнт", "старилан", для того, щоб замінити наукові терміни, такі як ніабат літію, алюмінат ітрію, титанат стронцію.

Щодо імітацій, то пересічному покупцеві дуже важко розрізняти природу справжнього матеріалу, бо вони мають власні назви ювелірних мінералів. Так, ювелірні вироби із бірюзи можуть бути виготовлені з пресованої з клеєм суміші карбонатів або фосфатів кальцію, вироби з авантюрину - із звичайного авантюринового скла, "гранатові", нефритові", "хризопразові", "чароїтові" намиста - із пофарбованого кварциту.

До імітації можна віднести і дублети або триплети, які складаються з 2 або 3 частин різних за властивостями ювелірних матеріалів. Старанно зроблені складові камені дуже важко розпізнати, якщо вони вставлені до обійми ювелірного виробу, яка приховує шви.