Vstup_lekcii_all
.pdfпрацювати на ПК у вологій одежі і з вологими руками;
класти на апаратуру сторонні предмети;
вимикати комп’ютер, коли обробка поточної інформації не завершена і вміст ОП не занесений на магнітні диски – це приведе до втрати інформації.
Електронно-променева трубка дисплея використовує високу напругу і є джерелом
електромагнітного випромінювання, яке при роботі близько від екрану діє на зір, викликає втому, знижує працездатність. Через це треба працювати на відстані 60–70 см від екрану не більше 2–3 годин на добу, дотримуватись правильної постави, робити короткі перерви в роботі.
ТЕМА 1. АПАРАТНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕОМ
Лекція 1.4. Програмне забезпечення ПЕОМ.
План лекції:
1.Поняття і склад програмного забезпечення.
2.Системне програмне забезпечення.
3.Прикладне програмне забезпечення.
1. Поняття і склад програмного забезпечення.
Персональний комп'ютер (ПК) – це універсальний пристрій для обробки інформації. Щоб виконувати своє призначення , він повинен містити на зрозумілій йому мові точну і детальну послідовність інструкцій (програму) про те, як треба опрацьовувати інформацію. Всі ”знання” комп’ютера зосереджені в програмах і, змінюючи їх, можна перетворити ПК в робоче місце бухгалтера, статиста, товарознавця, редактора, науковця і т.д.
Програмне забезпечення (ПЗ) – це сукупність програм, що керують роботою ПЕОМ і її функціонуванням для потреб користувача. ПЗ складається із:
–системних програм (внутрішніх для ПЕОМ) – перевірка працездатності пристроїв, надання довідкової інформації, захист і створення копій інформації...);
–прикладних програм (зовнішніх для ПЕОМ – редагування текстів, обробка інформаційних масивів, графічне зображення інформації...);
–тестового ПЗ.
2.Системне програмне забезпечення.
Системне ПЗ служить для забезпечення ефективної роботи ПЕОМ та користувача і складається із:
–операційних систем (ОС);
–систем програмування (СП);
–утиліт.
Операційна система – це набір програм, які здійснюють діалог з користувачем, керування комп’ютером, його ресурсами (оперативною пам’яттю, місцем на дисках і т.д.), запуск прикладних програм. ОС завантажується при включенні комп’ютера і забезпечує користувачеві зручний інтерфейс (спосіб спілкування) із пристроями ПК. На одному ПК можуть використовуватись декілька ОС. До системних програм належать програми–оболонки; вони забезпечують більш зручний і наочний спосіб спілкування з ПК: при використанні оболонок не треба запам’ятовувати багато команд ОС та вводити їх вручну з клавіатури. Найбільш вживаними програмами–оболонками є Norton Commander (NC), Volkov Commander (VC), Dos–Navigator (DN), Xtree, PC Shell, Pro Gold. Операційні оболонки, на відміну від звичайних програм – оболонок відкривають більші можливості.
Найчастіше це:
графічний інтерфейс (набір засобів для вводу–виводу зображень на екран, побудова меню, вікон на екрані і т.д.);
мультипрограмування (можливість одночасного виконання декількох програм);
розширені засоби для обміну інформацією між програмами.
Системи програмування призначені для полегшення та часткової автоматизації процесу розробки та відлагодження програм. Сучасні системи програмування для ПК забезпечують користувачу зручні і потужні засоби для розробки програм. Процес програмування полегшують мови програмування високого рівня, які нагадують звичні для людини мови і далекі від машинних команд (мови низького рівня). Система програмування мови високого рівня складається з трьох компонент:
1. опис мови – набір правил, якими потрібно користуватися при написанні програми;
2.бібліотека стандартних програм, що містить програми розв’язування типових (часто вживаних) задач;
3.транслятор – програма, що здійснює переклад мови високого рівня в машинні коди. Транслятори поділяються на компілятори та інтерпретатори. Програма–компілятор читає текст на мові програмування від початку до кінця і створює еквівалентну програму на машинній мові; перекладений текст зберігається у вигляді окремого файлу. Інтерпретатор читає вихідну програму по частинах, відразу виконуючи відповідні дії. Найчастіше використовувані системи програмування, які мають багаті бібліотеки стандартних підпрограм і потужні можливості для відлагодження – це Turbo C++, Turbo C, Turbo Pascal, Microsoft C, Microsoft Basic. Система програмування, що має засоби автоматизації процесів підготовки та виконання програм, називається середовищем програмування.
3.Прикладне програмне забезпечення.
Прикладне ПЗ – це програмні засоби, за допомогою яких автоматизується процес розв’язування задач, що виникають в різних сферах діяльності людей. Це програми та пакети програм для автоматизованого опрацювання інформації виробничого, бухгалтерського, канцелярського чи іншого характеру. Прикладне ПЗ поділяють на:
–ПЗ загального призначення;
–ПЗ спеціального призначення.
До ПЗ загального призначення належать програми:
1)опрацювання текстів – текстові редактори (Lexicon, ChiWriter, Word, Write, EmTeX,
LaTeX);
2)опрацювання масивів інформації – системи управління базами даних (dBase III Plus, Clipper, Oracle, Fox Pro, Access);
3)обробки табличних даних – табличні процесори (Super Calc, Excel);
4)ділової і наукової графіки – графічні редактори (Paintbrush, Corel Draw).
5)комунікаційні програми, що забезпечують функціонування комп’ютерних мереж
(Novell).
ПЗ спеціального призначення – це програми для АРМ (автоматизованого робочого
місця), АСУ (автоматизованих систем управління), підтримки навчального процесу, математичного моделювання, пакети прикладних програм для статистичної обробки даних, бухгалтерського обліку, обліку матеріалів, розрахунку будівельних конструкцій та ін.
АРМ – це робоче місце, обладнане комп’ютером з відповідним до фаху спеціаліста програмним забезпеченням.
Обслуговуючі програми загального призначення.
До системних програм відноситься велика кількість утиліт – допоміжних програм, що обслуговують користувача. Це програми – архіватори для стискання інформації на дисках (створення копій файлів меншого розміру), програми для копіювання інформації з вінчестера на дискети, антивірусні програми (призначені для профілактики і ліквідації наслідків зараження комп’ютерним вірусом), комунікаційні програми (для організації обміну інформацією між комп’ютерами), програми для діагностики комп’ютера (перевірки конфігурації і працездатності), програми для управління пам’яттю та інші.