2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини. З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на:

1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі.

2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини. Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

• ріст народонаселення;

• урбанізація;

• непідготовленість населення;

• відсутність інформації про обстановку у НС;

• відсутність нормативно-правової бази;

• недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

• корупція;

• тероризм.

Економічні:

• недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

• зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення);

• бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Організація і проведення рятувальних та інших невідклад­них робіт полягає у виконанні заходів, передбаче­них чинним законодавством з пи­тань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій (широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території), що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Для ор­ганізації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення створюються формування цивільного захисту. До проведення таких робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦЗ, ме­дичні організації та військові частини і підрозділи.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

• завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу так і під час проведення рятувальних та не­відкладних аварійних робіт;

• перевірити та уточнити плани цивільної оборони на на­вчаннях, що проводяться на об'єктах;

• організувати з робітників та службовців, студентів форму­вання цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осеред­ках ураження;

• оснастити формування цивільної оборони індивідуальни­ми засобами захисту, приладами, майном, технікою;

• вивести в найкоротші терміни формування цивільної обо­рони, створені в містах, в заміську зону, розмістити їх в завчас­но намічених районах й привести в готовність до проведення рятувальних робіт;

• організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони при проведенні рятувальних робіт.

До заходів, що необхідні під час про­ведення рятувальних робіт відносять: розвідка маршрутів для фор­мувань ЦЗ, локалізація та гасіння по­жеж, пошук і рятування людей з-під за­валів та зруйнованих захисних споруд, надання першої медичної допомоги та евакуацію потерпілих, санобробку лю­дей та знезараження їх одягу, знезара­ження місцевості, споруд, техніки.

Під невідкладними роботами в осередках ураження розумі­ють:

• локалізація аварій;

• ліквідація або укріплення аварійних споруд;

• прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

• відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Рятувальні роботи в закладі (установі) поділяють на два етапи:

- перший етап триває з моменту отримання сигналу про не­безпеку до прибуття спеціалізованих формувань цивільної обо­рони;

- другий етап - від прибуття формувань цивільного захисту до виконання ними поставлених завдань (вивезення (виведен­ня) членів колективу в безпечну зону, евакуацію поранених у лікувальні заклади).

На першому етапі рятувальні роботи організовує начальник цивільного захисту закладу чи установи, а виконує їх увесь ко­лектив разом із невоєнізованими формуваннями цього закладу.

З метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у мирний час може проводитися цільова мобілізація. У виняткових випадках допускається залучення працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання невідкладних аварійно-рятувальних робіт за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. При цьому забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.