86

Вступ

Сучасні тенденції розвитку міжнародних енергетичних ринків впливають на розвиток і стабільність енергетичного, зокрема, вугільного ринку України. Підвищення результативності його діяльності забезпечує зростання економічного потенціалу держави, і навпаки – виникнення кризових явищ на енергетичному ринку негативно відбивається на реальному економічному секторі в цілому.

Вугільна промисловість була і залишається важливою базовою галуззю економіки України. Важко оцінити значення вугільної галузі для країни, оскільки вугілля є основним вітчизняним енергоносієм. Сьогодні внаслідок об’єктивної необхідності включення України у світове господарство важливість вугільної проблематики як ніколи зросла. Крім того, господарський механізм нашої держави неухильно рухається у напрямку створення саморегулівної економіки, використання різних форм власності та ринкових важелів.

У структурі енергетичного балансу України частка імпорту енергоресурсів перевищує власний їх видобуток та виробництво, що ставить країну в серйозну залежність від імпорту попри те, що Україна має всі можливості повністю забезпечити себе енергією. Оскільки на підвищення обсягів вироблення енергії з альтернативних джерел потрібно ще багато років, основним енергоносієм на близьку перспективу залишається вугілля, у тому числі продукти його переробки – синтетичні газ і нафта.

Вугільна галузь – лідер по кількості й гостроті соціально-економічних проблем, пов'язаних із забезпеченням зайнятості населення і необхідністю фінансування галузі з держбюджету.

Транспортна система гірничого підприємства складає собою упорядковану керовану сукупність взаємопов'язаних транспортних пристроїв, а саме підземного транспорту, підйому, поверхні,які призначені для транспортування по гірничих виробках корисних копалин, породи, допоміжних вантажів і людей. Транспортна система є основним елементом процесу видобутку корисних копалин так, як відсоток виконання плану залежить від безперебійної роботи транспорту.

Різноманіття транспорту на гірничому підприємстві ще раз доводить те, що транспортна система є найважливішою ланкою на виробництві. Транспортування вугілля, породи і гірської маси від очисних і підготовчих вибоїв, доставка обладнання та матеріалів від заводів виробників, перевозка насипних вантажів, людей, обладнання, кріпильних, вибухових, закладних та інших матеріалів, вивезення корисних копалини від гірничого підприємства до споживача або місць переробки.

1. Характеристика шахти та шахтного поля.

1.1. Загальні відомості про шахту.

Шахта " Добропільська" здана в експлуатацію в 1941 році. Будівництво шахти здійснилося у дві черги за проектом інституту "Южгіпрошахт " .

Перша черга була здана в експлуатацію з проектною потужністю 300 тис. тонн вугілля на рік.

Друга черга будівництва здійснилася з 1948 по 1956 рік і полягала у підготовці горизонту 300 метрів з доведенням проектної потужності до 1000 тис. тонн на рік.

Поле шахти "Добропільська " розташоване в північно -західній частині Красноармійського вугільного району Донбасу на території Добропільського адміністративного району Донецької області України .

Площа полів шахти розташована поруч з діючими шахтами " Білицька" , "Білозерська" , з ділянкою Добропільська-Капітальна .

Географічне положення описуваної площі визначається наступними координатами : центр поля шахти " Добропільська" - 4802912211 північної широти , 3700812611 східної довготи.

Поле шахти «Добропільська » розташоване у північно -західній частині Красноармійського вугільного району Донбасу на території Добропільського адміністративного району Донецької області України . З південно - східного боку знаходиться місто Білицьке , з північно-західної - місто Білозерське .

Шахта «Добропільська » пов'язана з підприємствами залізничним і колісним транспортом.

У гірничопромисловому відношенні шахта підпорядкована Добропільської Державної Холдингової Компанії з видобутку вугілля Мінвуглепрому України .

1.2. Розкриття і підготовка шахтного поля.

Схема розкриття.

Розтин поля шахти " Добропільська" здійснено чотирма вертикальними стволами № 1 , № 2 , № 3 , № 4 і одним шурфом , а також капітальними квершлагами на горизонтах 200 , 300 , і 450 метрів. Схема розтину зображена на аркуші № 1 графічної частини.

Стовбур № 1 ( скіпової ) , стовбур № 3 ( клітьового ) і шурф № 3 пройдені на горизонті 300 метрів.

Стовбур № 2 ( клітьового ) пройдений на горизонті 200 метрів.

Ствол № 4 ( вентиляційний ) пройдений на горизонті 450 метрів.

Для подачі свіжого струменя повітря служать стовбури № 2 , № 3 . Для подачі вихідного струменя служать стовбури № 1 , № 4 та шурф № 3 .

В даний час в роботі перебувають три горизонту : 200 , 300 і 450 метрів.

При виборі технічно можливих і доцільних для даних умов способів розкриття користуються такими основними факторами: гірничо -геологічні умови , глибина розробки , розміри і запаси шахтного поля та ін

• Спосіб підготовки

При виборі способу підготовки запасів, що залишилися шахтного поля , передбачених до відпрацювання проектом , найбільший вплив мають кути падіння пластів (від 100 до 130 ), велика нарушенность родовища , газоносність і водообільность , а також - розміри по простяганню , спосіб провітрювання , швидкість проведення підготовчих виробок і заданий обсяг видобутку.

Погоризонтну схему підготовки не використовували, тому що кут падіння в багатьох місцях понад 100. А так як розміри шахтних полів по розробляють пласти більше 3 км, тому тут знайшов місце панельний спосіб підготовки .

На шахті " Добропільська" в даний час в роботі знаходиться два пристволових двору горизонтів 200 і 300 метрів. Третій приствольних двір горизонту 450 метрів ще перебуває в неробочому стані , т. к. стовбур № 4 поки не обладнаний скіпами і служить тільки для вентиляції шахти.