Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по Грузовым перевозкам.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

Запитання до перевірки знань:

1. Що таке вантажопотік?

2. Яка послідовність побудови транспортної схеми?

3. Як визначити якими відрізками транспортної схеми необхідно направляти вантажопотік?

4. При яких умовах вантажонапруженість дорівняюєть транспортній роботі на ділянці?

5. Як визначають вантажонапруженість вантажопотоку?

6. Як визначають транспортну роботу на ділянці транспортної мережі?

7. Згідно Ваших даних, при обслуговуванні якого відправника вантажу буде виконано найбільшу транспортну роботу?

Практичне заняття №5 визначення доцільності введення кільцевих маршрутів

Мета заняття: придбати практичні навички визначення доцільності використання кільцевих маршрутів.

Короткі теоретичні відомості

Одним з важливих завдань оперативного планування перевезень є складання маршрутів руху рухомого складу. Маршрутизацією перевезень називають складання раціональних маршрутів руху автомобілів, що забезпечують скорочення непродуктивних холостих пробігів у цілому рухомим складом. Завдання складання раціональних маршрутів є особливо актуальним при перевезеннях масових вантажів.

При складанні маршрутів можливі два підходи до організації роботи:

• за кожним постачальником закріплюють групу автомобілів, які працюють маятниковими маршрутами;

• автомобілі не закріплюються за постачальниками, і маршрут може проходити через різні пункти навантаження й розвантаження, у цьому випадку можливе скорочення сумарного пробігу автомобіля за рахунок використання раціональних кільцевих маршрутів.

Вихідні дані:

1. Дані про характеристики транспортної мережі (дивися попереднє практичне заняття - №4).

2. Необхідні дані для розрахунків представлені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Дані для виконання розрахунків (визначають за останньою цифрою залікової книжки або студентського квитка)

Показник

Значення

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Технічна швидкість, км/год

20

25

21

18

26

22

24

19

27

28

Час навантаження (розвантаження) однієї тонни вантажу, год

0,01

0,02

0,03

0,04

0,05

0,06

0,06

0,07

0,08

0,09

Вантажопідйомність, т

8

10

11

9

5

12

15

13

14

7

Тариф на використання транспортного засобу, грн/год

52

58

60

55

40

63

70

65

68

46

Етапи виконання завдання

1. Визначити оптимальний план повернення порожніх автомобілів.

2. Призначити маршрути руху автомобілів.

3. Визначити техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів.

4. Провести оцінку доцільності використання кільцевих маршрутів й експертним способом визначити найкраще розташування транспортного підприємства.

Методичні вказівки до виконання роботи

1. На підставі даних про відстані на окремих ділянках транспортної схеми, які були отримані в попередній роботі, скласти матрицю з відстанями між відправниками й одержувачами вантажів (наприклад, табл. 5.2).

Таблиця 5.2 - Найкоротші відстані між відправниками й одержувачами вантажів

Вантажовідправник

Вантажоотримувач

В1

В2

В3

В4

В5

А1

А2

А3

А4

А5

Математично найкоротша відстань ( ) може бути описана в такий спосіб:

, (5.1)

де - відстань-го ділянки (ланки) транспортної схеми, що входить у загальну відстань, км.

Далі підготувати отримані дані за формою, представленою в табл. 5.3. Інформація про обсяги вивозу й завезення приймається з роботи №4. У правому верхньому куті чарунок матриці проставляються дані про найкоротші відстані. Ці дані беруться з табл. 5.2.

При визначенні повернення порожніх автомобілів використати метод подвійної переваги. При використанні даного методу в матриці перебуває чарунка з мінімальною відстанню й заповнюється максимальною кількістю вантажу з можливого по рядку й стовпцю. Далі на дану кількість провадиться зменшення кількості вантажу по рядку й по стовпці. Процедура повторють доти не буде використаний весь обсяг по вивозу й завезення вантажу (більше докладний опис використання розглянутого методу наведено в матеріалах з дисципліни дослідження операцій у транспортних системах).

Отриманий план оптимізувати не потрібно. Прийняти його як оптимальний.

Таблиця 5.3 - Матриця для заповнення плану повернення порожніх автомобілів

Вантажовідправник

Вантажоотримувач

Обсяг вивозу, т

В1

В2

В3

В4

В5

А1

250

А2

325

А3

225

А4

110

А5

165

Обсяг завозу, т

215

230

100

285

245

1075

2. Для призначення маршрутів руху транспортних засобів використати метод таблиць зв'язків. Суть методу полягає у використанні двох таблиць, в яких відображено інформацію про обсяги перевезеного вантажу (таблиця зв'язків 1) і про обсяги повернення порожніх транспортних засобів (таблиця зв'язків 2). Таблицю зв'язків 1 (ТС-1) складають за даними табл. 4.1 (див. практичну роботу №4). Таблицю зв'язків 2 (ТС-2) складають за даними таблиці, в якій представлено оптимальний план повернення порожніх транспортних засобів. Приклад таблиць зв'язків наведено на рис. 5.1.

По даним ТС-1 і ТС-2 скласти маршрути руху транспортних засобів. Складання маршрутів починають із ТС-1 і закінчують в ТС-2.

Спочатку визначають маятникові маршрути - маршрути, що складаються з однієї частини в ТС-1 й однієї частини в ТС-2. При цьому маршрут починається й закінчується в тому самому пункті.

Після призначення маятникових маршрутів, складають кільцеві маршрути. Процедура складання кільцевих маршрутів аналогічна маятниковим. Відмінністю є кількість складових частин маршруту - кількість частин може бути 4, 6, 8, 10 (у маятникових - 2).

Для двох маятникових і двох кільцевих маршрутів представити схеми маршрутів за даними роботи №4. Результати представити у вигляді таблиці (приклад представлений у додатку В, табл. В.1).

ТС-1

ТС-2

А1В2

55

В1А2

215

А1В4

170

В2А1

120

А1В5

25

В2А4

110

А2В1

90

В3А2

100

А2В4

90

В4А3

120

А2В5

145

В4А5

165

А3В1

100

В5А1

130

А3В2

100

В5А2

10

А3В4

25

В5А3

105

А4В3

35

Всего

1075

А4В5

75

А5В1

25

А5В2

75

А5В3

65

Всего

1075

Рис. 5.1 – Дані для складання маршрутів

3. Розрахунки провести для наступних техніко-експлуатаційних показників: довжини руху з вантажем на маршруті (, км), довжини маршруту (, км), коефіцієнта використання пробігу (), часу обороту на маршруті (, год), кількості оборотів (, од), часу роботи на маршруті (, год).

Усі розрахунки техніко-експлуатаційних показників проводити для двох варіантів:

1) обслуговування споживачів транспортних послуг здійснюють тільки маятниковими маршрутами;

2) обслуговування здійснюється із застосуванням кільцевих маршрутів.

Довжину руху з вантажем на маршруті визначають за формулою:

, (5.2)

де - довжина окремих відрізків транспортної схеми, за якими здійснюєтьсярух транспортного засобу з вантажем маршрутом, км, ;

- кількість ділянок, що входять у маршрут, яким здійснюється рух з вантажем, од.

Результати розрахунків звести до таблиці (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Довжину маршруту визначають за формулою:

, (5.3)

де - довжина окремих відрізків транспортної схеми, за якию здійснюється рух транспортного засобу без вантажу маршрутом, ;

- кількість ділянок, що входять у маршрут, яким здійснюється рух без вантажу, од.

Таблиця 5.5 - Техніко-експлуатаційні показники роботи транспортних засобів при обслуговуванні споживачів маятниковими маршрутами

Маршрут

, т

, км

, км

, год

, год

, од

, год

1.

….

Всього ()

Таблиця 5.6 - Техніко-експлуатаційні показники роботи транспортних засобів при обслуговуванні споживачів маятниковими й кільцевими маршрутами

Маршрут

, т

, км

, км

, год

, год

, од

, год

1. А1В2В2А1

55

11,9

23,8

0,5

0,2

1,15

6

6,9

Всього ()

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Коефіцієнт використання пробігу визначають за формулою:

, (5.4)

Часу обороту на маршруті визначають за формулою:

, (5.5)

де - технічна швидкість руху на маршруті, км, год.

- час навантаження й розвантаження транспортного засобу на маршруті, ч. Визначають за формулою:

, (5.6)

де - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

- час навантаження (розвантаження) однієї тонни вантажу, год;

- кількість відправників вантажу й вантажоодержувачів на маршруті, од.

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Кількістю оборотів визначають за формулою:

, (5.7)

де - обсяг вантажу перевезений на маршруті від одного відправника вантажу до одного вантажоодержувача, т. Визначають на підставі складання маршрутів згідно з таблицями зв'язків (див. пункт 2 даної роботи).

Отримані значення кількості оборотів округляти в більшу сторону. Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

Час роботи на маршруті визначають за формулою:

(5.8)

Результати розрахунків звести до табл. (приклад, табл. 5.5, 5.6).

4. Оцінку доцільності використання кільцевих маршрутів визначити на підставі значення економічного ефекту від використання кільцевих маршрутів (, грн):

, (5.9)

де -тариф на використання транспортного засобу, грн/год;

- час роботи транспортних засобів на -м маршруті при використанні тільки маятникових маршрутів, год,;

- час роботи транспортних засобів на -м маршруті при використанні маятникових і кільцевих маршрутів, год,;

- загальна кількість маршрутів при використанні тільки маятникових маршрутів, од;

- загальна кількість маршрутів при використанні маятникових і кільцевих маршрутів, од.

Рішення приймають в такий спосіб: якщо значення >0, то доцільніше використовувати маятникові й кільцеві маршрути. В противному випадку доцільніше користуватися тільки маятниковими маршрутами.

Для визначення місця розташування транспортного підприємства скористатися наступними умовами:

1. Відстань від транспортного підприємства до всіх відправників вантажів (А1, А2, А3, А4, А5) повинна бути приблизно однаковою. Таку інформацію можна одержати, ґрунтуючись на даних про відстані за транспортною схемою (див. роботу №4);

2. Місце розташування транспортного підприємства прив'язати до однієї зі зв'язків транспортної схеми, вказавши координати на Х и У, а також описавши сам транспортний зв'язок.