LK-SEDAK-2009-62-L-pech

ТЕМА 2. ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ І ЙОГО РОЗВИТОК

2.1. Енергетичні ресурси Харківського регіону

2.1.1.Економічний потенціал Харківського регіону

Усфері матеріального виробництва в області виробляється майже 7% валового продукту й національного доходу України.

Урегіоні сконцентровано 604 промислові підприємства, на яких працюють близько 300 тис. чол. По випуску промислової продукції область займає 5 місце серед регіонів України. Провідна роль належить машинобудуванню, металообробці, електроенергетиці. Харківщина по праву вважається одним із провідних машинобудівних центрів держави.

Історично Харків і Харківський регіон формувалися на основі прискореного розвитку машинобудування та інших областей з високим ступенем переробки і в умовах тісної кооперації із промисловими підприємствами Росії й України. Питома вага промисловості у валовій доданій вартості регіону становить 44,2%, а частина промисловості Харківського регіону в загальнодержавному промисловому виробництві становить 5,7%. Основу виробничого потенціалу Харківського регіону становлять підприємства високотехнологічних областей промисловості з відносно невисокою енерго- і трудомісткістю. Найбільший розвиток у регіоні одержали: енергомашинобудування; електромашинобудування; транспортне

йсільськогосподарське машинобудування; моторобудування й різноманітні виробництва металообробної промисловості; приладобудування; радіоелектронна промисловість; авіакосмічна промисловість; електроенергетика; легка промисловість; харчова й переробна промисловість.

З більшості цих областей Харківський регіон займає провідне місце в економіці країни, а по деяким з них - монопольне положення.

Питома вага продукції, що випускається підприємствами регіону, у загальному її випуску по Україні характеризується наступними даними:

1-	газ	40%	5- електричні машини	50%
2-	газові турбіни	100%	6- керамічна плитка	43%
3-	трактори	60%	7- шифер	23%
4-	верстати зі ЧПУ	50%	8- цемент	20%

31

Рис. 1.3 – Динаміка виробництва металургійної промисловості

Рис. 1.4 – Галузева структура паливної промисловості

32

2.1.2. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) Харківського регіону

В структурі паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) Харківської області переважає електроенергетика й газова промисловість. ПЕК створює близько 7% валової продукції і національного доходу України. Харківська область посідає перше місце в Україні по запасах і видобутку газу. Питома вага його в структурі паливного балансу області становить більше 80%, вугілля - близько 12%, інші види палива - близько 6%. Щорічний видобуток газу - 7,5 млрд. м.

На території області беруть початок ряд газопроводів, що транспортують газ у Київ, у міста півдня України й далі - у Молдову, проходить міжнародний газопровід "Союз".

Підприємства й організації по видобутку, транспортуванню й розподілу газу: Укрбургаз; Шебелинкагазвидобування; Харківгазвидобування; Харківтрансгаз; ВАТ "Харківгаз"; ВАТ "Харківміськгаз"; Український науково-дослідний інститут природних газів (Укр НДІ Газ); НІПІ АСУ Трансгаз.

Найбільша електростанція області - Змієвська ГРЕС (потужність 2,4 млн. кВт). Разом з п'ятьма ТЕЦ вона представляє електроенергетичну базу Харкова. Невеликі підстанції працюють в Чугуїві та Есхарі. Функціонує енергосистема "Харківенерго", що є складовою частиною об'єднаної енергосистеми України.

Через територію області проходить лінія електропередач Донбас - Змієвська ГРЕС - Харків - Суми - Конотоп з відгалуженням Змієвська ГРЕС - Полтава напругою 330 кВт.

2.1.3. Енергозбереження Харківського регіону

Енергозбереження, як складова частина ефективного використання всіх видів ресурсів, є одним із пріоритетів національної політики України, оскільки дозволяє досягти прискорення відродження економіки, зменшення залежності від імпортних енергоресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції українських підприємств, пом'якшення впливу на навколишнє середовище. Важко переоцінити значення енергозбереження на сучасному етапі становлення й розвитку нашої держави, тому що дотепер енергоємність валового внутрішнього продукту

33

(ВВП) України набагато перевищує аналогічні показники економічно розвинених країн. Якщо на початок 90-х років питомі витрати енергоносіїв у собівартості товарної продукції України перевищували рівень розвинених країн в 2-4 рази, то сьогодні це перевищення досягло 8-10 разів. Енергетична складова у випуску українських товарів становить 25%, що в 4 рази більше, ніж у Сполучених штатах Америки й в 8,3 рази більше, ніж у Франції, а енергоємність одиниці ВВП у нашій країні становить 1,91кг умовного палива, тоді як у країнах ЄС - 0,2 кг (менше в 9,5 рази).

Харківський регіон, з огляду на галузеву специфіку виробничого комплексу, не є в цьому плані виключенням, більше того, по росту питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів може бути віднесений до "лідерів" України. Частина промисловості Харківського регіону в загальнодержавному промисловому виробництві становить 5,7%. У більшості галузей промисловості Харківський регіон займає провідне місце в економіці країни, а по деяким з них - монопольне положення.

Але, на жаль, тенденція перевитрати енергоресурсів у промисловому секторі зберігається. Витрати на енергоносії в структурі собівартості продукції Харківських підприємств становлять 10-15%, у розвинених країнах - 1,5- 2%.

Паливно-енергетичний комплекс Харківського регіону унікальний в Україні. Його особливості обумовлені двома факторами: по-перше, в області добувають майже половину газу в Україні - 7,5 млрд. куб. м, подруге, енергетична система області забезпечується в основному за рахунок власних генеруючих потужностей.

Електрогенеруючий потенціал регіону помітно перевищує його власні потреби. Так, основний виробник електроенергії Змієвська ТЕС має встановлену електричну потужність у розмірі 2400 МВт, установлена потужність інших енергогенеруючих підприємств становить - 651 МBт.

На території Харківської області зосереджені найбільш багаті в Україні запаси газу, основні промислові родовища: Шебелинське і Юльєвське. Запаси найбільш великого Шебелинського родовища зменшуються. В області постійно ведуться роботи з розвідки нових родовищ газу. Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" розробляє 22 родовищ із загальним фондом експлуатаційних свердловин більше 1000 одиниць і 7 нафтових свердловин. Видобуток природного газу

34

підприємством "Шебелинкагазвидобування" становить близько 5,9 млрд. куб. м, добуток природного газу "Харківгазвидобування" становить 1,6 млрд. куб. м.

В 2007р. по Харківському регіоні спожито природного газу 3,5 млрд. куб. м. По Україні за 12 місяців 2007р. спожито природного газу - 69,8 млрд. куб. м, існуючий обсяг видобутку газу - 19,7 млрд. куб. м. Україна відноситься до країн з дефіцитом власних природних ресурсів, задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 24-27 %.

Річне споживання енергоресурсів в Україні становить понад 200 млн. тонн умовного палива, з них більше половини імпортується. Саме тому необхідно приділяти особливу увагу створенню енергозберігаючих технологій, розрахунковий потенціал яких на сьогоднішній день становить понад 40%. При цьому необхідно відзначити, що інвестиції в енергозбереження більш рентабельні, ніж альтернативні інвестиції в створення нових генеруючих потужностей. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, у кілька разів менше витрат на його видобуток або покупку.

Для Харківського регіону зниження витрат на енергоресурси на 1% дає можливість збільшення надходження в бюджет до 15 млн. грн.

У масштабі світового споживання первинних енергоносіїв, попит на природний газ, що за темпами його приросту займе друге місце після гідроенергетики, буде збільшуватися в середньому на 2,7 % на рік.

Аналіз, проведений фахівцями НАК "Нафтогаз України", показує, що протягом минулого десятиліття, у результаті збільшення сумарного споживання енергії на 1% щорічно, використання природного газу зросло на 2,2 %, виявившись причиною збільшення його частини в споживанні первинних енергоресурсів з 21 до 24 %.

Відповідно до досліджень Міжнародного газового союзу,

споживання газу у всіх регіонах буде зростати й далі. До 2030 року світова

потреба в газі збільшиться майже вдвічі в порівнянні з нинішнім рівнем, і

досягне 4700 млрд. куб. м на рік. Ріст використання газу буде відбуватися

в основному за рахунок зменшення питомої ваги атомної енергетики й

вугілля. Вважається, що по обсязі споживання газ випередить вугілля після

2010р. Основну частку в прирості попиту на газ складуть нові

35

електростанції. Розвиток технології в області створення газових турбін

комбінованого циклу обумовить перебудову електроенергетики на користь

газу.

Розширенню застосування природного газу будуть сприяти також його екологічні переваги, що виражаються в значно меншому в порівнянні

знафтою й вугіллям обсязі викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Зметою більш ефективного використання газу, як стратегічного продукту, зменшити енерговитрати можна наступними шляхами, впроваджуючи: новітні технології; сучасне устаткування; засоби обліку.

Фахівцями підприємств по газопостачанню й газифікації Харкавського регіону вже зроблені перші практичні кроки в цьому напрямку: розроблені заходи щодо впровадження устаткування, що забезпечує рівень сучасних технологій газопостачання. Вони включають:

- застосування одноступінчастої системи газопостачання як з високого тиску (Р=6 кгс/кв.см), так і із середнього (Р=3кгс/кв.см), з використанням поліетиленових газопроводів і будинкових регуляторів тиску, що дозволяє знизити витрати на будівництво систем газопостачання на 20-30%;

- застосування приладів обліку витрати газу на всіх етапах газопостачання, що приведе до економії не менш 20%;

- перехід на децентралізовані системи теплозабезпечення на природному газі при використанні сучасних опалювальних пристроїв - дахових котелень, що забезпечує особливо ощадливе використання енергії (ККД 90%) і розширення діапазонів їхніх потужностей до 1000 кВт;

- застосування більш сучасних конструкцій регуляторів тиску газу й редукуючих установок, що дозволяють забезпечувати не тільки надійну й безперебійну подачу газу, але й підтримувати оптимальний режим газопостачання, необхідний для якісного згоряння газу і високої тепловіддачі опалювальних приладів;

- розробку електронних систем регулювання, які дозволяють установлювати програмні періоди функціонування опалення і які забезпечують регулювання опалення в кожній кімнаті;

- контроль якості природного газу; - зниження комерційних і виробничо-технологічних втрат природного

газу;

36

-впровадження автоматизованої системи керування об'єктами газопостачання й інших заходів.

Зметою планування й підтримки оптимальних параметрів (тиску й витрати газу) на всіх ділянках мережі газопостачання при змінах вхідного тиску й рівня споживання газу у ВАТ "Харківміськгаз" створюється міська автоматизована система керування об'єктами газопостачання (МАСК ОГП), що розробляється на базі геоінформаційних технологій і передбачає:

-збір інформації від 5 ГРС;

-збір оперативної інформації від 12 проміжних регуляторних пунктів ПРП;

-збір інформації від об'єктів теплоенергетики;

-збір інформації від великих споживачів газу;

-створення системи дистанційного керування ПРП.

Створення міської автоматизованої системи керування об'єктами газопостачання дозволить вирішити наступні завдання:

-підвищення надійності міських систем газопостачання;

-гарантованого забезпечення всіх споживачів договірними поставками природного газу;

-підвищення рівня автоматизації й екологічної безпеки технологічних процесів подачі й розподіли газу;

-автоматизації праці управлінського персоналу, переходу на сучасні комп'ютерні технології керування виробничими процесами;

-скорочення витрат матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів;

Великий резерв у питаннях економії енергоресурсів являє собою робота, проведена у ВАТ "Харківміськгаз", спрямована на впровадження новітніх технологій і сучасного устаткування при експлуатації газових мереж, поліпшенню якості роботи з визначення технічного стану, запобіганню аварійних ситуацій на газопроводах, підвищенню ефективності роботи служби захисту газопроводів від корозії.

З огляду на важливість питань ефективного використання паливноенергетичних ресурсів, необхідно організувати роботу з основних напрямків:

-зниження витрати природного газу на технологічні потреби;

-зменшення комерційних втрат.

Зниження витрати газу на технологічні потреби здійснюється за рахунок наступних факторів:

37

-навчання й підвищення професійного й технічного рівня працівників (У ВАТ "Харківміськгаз" створений учбово-курсовий пункт, у якому щорічно навчаються й підвищують кваліфікацію не тільки працівники ВАТ "Харківміськгаз", а і інших підприємств міста).

-установка вузлів обліку із класом точності не нижче 1,0 на об'єктах газопостачання;

-установка в знову газифікованих будинках і заміна існуючих опалювальних котлів на котли із ККД не менш 90 %;

-застосування високочутливих ущільнювальних матеріалів у ГРП, на введеннях і нарізних сполученнях;

-застосування високочутливих приладів для обстеження підземних газопроводів і своєчасного виявлення витоків газу;

-заміна морально застарілого обладнання в ГРП, ШРП, котелень;

-установка сигналізаторів загазованості;

-застосування пристосувань для врізки газопроводів без зниження тиску газу й відключення споживачів;

-доведення рівня захищеності газопроводів від електрохімічної корозії до 100 %.

Для зменшення комерційних втрат природного газу проводяться наступні заходи:

-своєчасне метрологічне й методологічне обстеження розхідомірних комерційних приладів обліку на відповідність вимогам Держстандарту;

-проведення постійної інвентаризації опалювальних площ;

-установка послідовно з вузлом обліку ГРС і великих споживачів газу дублюючих комплексів обліку газу;

-забезпечення контролю якості газу й вибір оптимальних режимів газопостачання.

Усучасних економічних умовах Харківський регіон, як ніякий іншої, має реальний шанс реалізувати на практиці свої потенційні можливості, стати ініціатором рішення однієї з найважливіших економічних завдань, що стоять перед Україною.

38

2.2. Газопостачання Харківського регіону

Газопостачання Харківського регіону - складова частина ПЕК. Складова частина паливно-енергетичного комплексу в загальному обсязі промислового виробництва Харківської області становить 36,7 %. З 1990 року по 1999 рік частина паливної галузі в загальному обсязі промислового виробництва виросла з 1,1% до 14,5%. Паливно-енергетичний комплекс Харківської області по-своєму унікальний в Україні.

Його особливості обумовлені двома факторами: по-перше, в області добувають майже половину газу в Україні (обсяг видобутку 1998 р. - 7,5 млрд.м), по-друге, енергетична система області забезпечується в основному за рахунок власних генеруючих потужностей.

На території Харківської області зосереджені найбільш багаті в Україні запаси газу, які становлять 318,8 млрд. м, запаси конденсату - 11,1млн. тонн, нафти - 7,9млн. тонн. Основні промислові родовища нашого часу - Шебелинське і Юльєвське. Видобуток газового конденсату в регіоні також перебуває на досить високому рівні й становить 130 тис. м³.

В 1998 році введені в експлуатацію 42 свердловини, що дозволило збільшити видобуток газового конденсату на 4,2 %, нафти майже в 2 рази, і як наслідок, виробництво бензину й дизельного пального на Шебелинському ТЗ зросло відповідно на 21,1 % і 10,1%. Введене в промислову експлуатацію Юльєвське нафтогазоконденсатне родовище дозволило підприємству "Харківтрансгаз" збільшити видобуток газу на 8,7 % і довести видобуток газу до 1,6 млрд. м³ на рік. В області розробляються 31 газоконденсатне родовище.

Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" розробляє 22 родовища із загальним фондом експлуатаційних свердловин більше 1000 одиниць і 7 нафтових свердловин. Першу свердловину на Шебелинському газовому родовищі було введено в експлуатацію в 1950 році. Видобуток природного газу за 1956 рік склав 332 млн. куб. м. Вершина видобутку природного газу довелася на 1971 рік і склала 31 млрд. куб. м, що становило 50 % від загального видобутку природного газу в Україні й 25 % у колишньому СРСР. В 1998 році видобуток природного

39

газу ГПУ "Шебелинкагазвидобування" склав 5,9 млрд. куб. м, що склало 41 % від загального видобутку природного газу в Україні.

Видобуток газу ДП "Харківгазвидобування" склав 1,6 млрд.м³. Запаси основного Шебелинського родовища падають. В області

постійно ведуться роботи з розвідки нових родовищ газу. Усього в області перебуває 41 газових і газоконденсатних родовища із поточними балансовими запасами газу більше 320 млрд.м³. У розробці перебуває більше 20 газоконденсатних родовищ із запасами понад 200 млрд.м³. В 1993 році розвідане й обладнане Юльєвське газоконденсатне родовище, що розташоване в південно-східній частині Валківського району.

Через Харківську область проходять найважливіші газотранспортні магістралі, такі як: Шебелинка - Харків, Шебелинка - Харків – Бєлгород - Брянськ, Шебелинка - Дніпропетровськ - Одеса, Оренбург – західний кордон, Шебелинка - Острогожск, Шебелинка - Слов'янськ, Шебелинка - Полтава - Київ.

2.3. Історія становлення газового господарства Харківської області

Історія газифікації Харківського регіону почалася з газифікації м. Харкова майже 140 років тому.

23 грудня 1871 року в м. Харкові вперше був застосований штучний газ - запалені перші газові ліхтарі на вулицях міста.

Світильний газ для перших ліхтарів вироблявся на газовому заводі, побудованому в 1871 році на Мороховецькій набережній (зараз набережна Чапаєва).

Перші газопроводи були прокладені по Московському проспекті від Харківського моста до площі Радянської України.

В1917 році в м. Харкові перебувало в експлуатації 15 км газопроводів, більше 1000 освітлювальних ліхтарів, 100 газифікованих житлових та адміністративних будинків.

В1933 році введений в експлуатацію коксохімічний завод, що поклав початок розвитку газифікації м. Харкова.

До 1941 року в м. Харкові перебувало в експлуатації 50 км газопроводів і газифіковано 7 тисяч квартир, 100 комунально-побутових підприємств, кілька промислових підприємств. У добу подавалося 24 тис.

40