- •О с н о в н і т е р м і н и
- •Вступ до курсу “Історія України. Витоки українського народу.
- •Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Галицько-Волинська держава. (2 год.)
- •Предмет і завдання курсу “Історія України. Періодизація історії України. Джерела вивчення української історії
- •Політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі. Роль київських князів у державотворчих процесах
- •Основні етапи державного розвитку Київської Русі
- •Галицько-Волинське князівство – європейська держава
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-хvі ст.) Україна у хvі-першій половині хvіі ст.) (2 год.)
- •Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель другої половини хіv – першої половини хvі ст.
- •Кріпосні селяни
- •Генеза українського козацтва
- •Джерела формування козацтва
- •Та та ін.
- •Запорозьке (низове)
- •Козацтво (кінець хvі – початок хvіі ст.)
- •Козацько-селянські повстання кінця хvі- 20-30-х рр. Хvіі ст.
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції хvіі ст. (2 год.)
- •Мета визвольної війни
- •Найхарактерніші ознаки Української козацької держави середини хvіі ст.
- •Полки – на чолі полковники (у різні часи було 36, 26, 16, 10)
- •Розбудова національної держави республіканського типу
- •Фінансова система
- •Тема 4. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”: її соціально-політична сутність та наслідки (2 год.)
- •Причини та наслідки “Руїни”
- •Політика царського уряду на обмеження прав автономії Війська Запорозького у другій половині хvіі ст.
- •Причини поразки революції:
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності ( кінець xvіі-хvііі ст.) (2 год.)
- •Економічна і соціальна політика Івана Мазепи
- •Антиукраїнська політика Петра і
- •Формування нових відносин в економічній спільноті української народності
- •Політика самодержавства по знищенню гетьманства та автономії України
- •Наслідки колоніальної політики російського самодержавства на українських землях
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті
- •Економічний розвиток України у першій половині хіх століття
- •Національно-визвольний рух в Україні у першій половині хіх століття
- •Кирило – Мефодіївське товариство
- •Тема 7. Україна на початку хх століття. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. (4 год.)
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1938 рр.) (2 год.)
- •Тема 9. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 год.)
- •Таблиця людських втрат україни та інших країн світу в роки другої світової війни*
- •Тема 10. Становище України в повоєнний період (1946-1953 рр.) (2 год.)
- •Зміни у суспільному розвитку західних областей України у повоєнні роки
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.) (2 год.)
- •Розширення повноважень України у складі срср (50-60-ті рр.)
- •Економічні реформи в кінці 50-х в першій половині 60-х років
- •Відмінності командної економіки від ринкової
- •Дисидентський рух в Україні 1965-1985 рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності (6 год.)
- •Частка України у показниках колишнього
- •Розбудова української держави
- •Сучасна національна політика української держави та її вплив на державотворчі процеси України
- •Україна у новому геополітичному просторі
- •Помаранчева революція 2004 року: причини та наслідки
- •Українська державна символіка.
Кріпосні селяни
Тяглові селяни “похожі” (вільні) |
Службові селяни |
Церковне життя. Берестейська унія
Чинники, які активізували унійні настрої в українському суспільстві:
внутрішні
зовнішні
- державна підтримка католицького - перетворення церкви у чинник
наступу з боку Речі Посполитої; економічних інтересів;
- авторитет Римської курії; - моральна деградація духовної ієрархії
- єзуїтська пропаганда; - загальна дезорганізація церковного
життя;
-“Календарна реформа” - окатоличення української еліти та
Папи Григорія ХІІІ (1582р.) занепад інституту духовного
патронату;
- прагнення утвореного у 1589 р. - втручання у справи церкви
Московського патріархату світської влади;
встановити контроль над Київською - зростання анархії з боку братств.
Митрополією;
- неконструктивна політика
Константинопольської патрархії;
Внаслідок цього, у частини українських ієрархів визріває думка про доцільність унії з католицькою церквою.
Сподівання на встановлення релігійної стабільності, прагнення українського духовенства, шляхти та міщан до зрівняння в правах з католиками, бажання зберегти свої земельні володіння та звільнитися від податків робили унію принадною для різних груп українського суспільства, що бажали дійти компромісу з Польщею.
На початку 90-х рр. ХVІ ст. розпочалася організаційна підготовка до унії. З метою погодження її умов з 1590 до 1595 р. православними єпископами було проведено 5 синодів. Вони сподівалися, що задумана справа буде розв’язана шляхом переговорів на відкритому соборі обох церков, зі взаємними поступками та приязню. Але скоро стало зрозуміло, що до відкритої дискусії суспільство не готове, і тому обговорення всіх питань відбувалося таємно.
Дізнавшись про підготовку до унії, православна громада вибухнула обуренням. Дії відступників рішуче засудив К.Острозький. За таких умов від унії відступилися Г. Балабан і М. Копистенський. Однак події вже набули незворотного характеру.
Погодивши всі питання, Київський митрополит М.Рогоза та польський король Сигізмунд ІІІ для офіційного проголошення унії скликали церковний собор, який розпочав роботу 6 жовтня 1596 р. у Бересті (нині м. Брест, Білорусія). Однак, єдиного собору не відбулося. Духовенство відразу поділилося на два окремих і ворожих собори. Спроби об’єднатися провалилися. Розкол став реальністю.
9 жовтня представник Константинопольського патріарха Никифер позбавив Київського Митрополита та його однодумців-єпископів сану за самовільне піддання Папі. Уніатський собор публічно проголосив унію, а владик, які до неї не пристали, та учасників Православного собору прокляттю. Він також затвердив акт про об’єднання церков та утворення греко-католицької церкви, яка підпорядковувалась Папі Римському.
Уніати визнали зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви і прийняли католицькі догми. В той, же час, вони зберігали східний обряд, церковнослов’янську літургійну мову, право на заміщення митрополичої та єпископської кафедр, вживання старого (Юліанського) календаря. Нижче духовенство і надалі зберігало право одружуватися. Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків; уніатська шляхта та міщани одержували право займати посади у державних та міських урядах. Уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті.
Рішення Берестейської унії ще більше розколювали українське суспільство за релігійною причетністю. Поруч з православною і католицькою активно почала діяти щойно утворена греко-католицька церква, посиливши позиції католиків і послабивши православний табір. Водночас становище самих греко-католиків було досить хитким. Православні вбачали в них зрадників, а католики розглядали їх як засіб поширення власного впливу, а не як самостійну церковну організацію.
Під приводом впровадження унії католики і уніати розгорнули широкий наступ на православну церкву: 1) офіційно заборонили православну віру і переслідували її прихильників; 2) відбирали православні храми і спустошували монастирі; 3) забороняли будувати церкви і школи; 4) не дозволяли здійснювати культові відправи; 5) жорстоко придушували будь-які спроби спротиву з боку міщан.
Загроза існуванню православ’я підняла на його захист здорові сили українського суспільства. Братства та українські шляхтичі-патріоти відстоювали інтереси грецької церкви на сеймиках і в судах. Сильною зброєю стала публіцистична література, в кінці ХVІ- на початку ХVІІ століття на допомогу православному табору прийшло козацтво.