Рівень безробіття населення (за методологією моп) за регіонами у 2009 році

(у % до економічно активного населення відповідного віку)

	Січень–березень
	всього, у віці 15-70 років	з них працездатного віку
Україна	9,5	10,3
Автономна Республіка Крим	7,3	8,0
Вінницька	11,4	12,6
Волинська	10,1	10,9
Дніпропетровська	8,1	8,6
Донецька	10,2	10,9
Житомирська	11,6	13,0
Закарпатська	10,4	11,0
Запорізька	8,4	9,1
Івано-Франківська	9,5	10,3
Київська	8,9	9,7
Кіровоградська	10,8	12,0
Луганська	8,4	9,1
Львівська	8,8	9,6
Миколаївська	9,9	10,8
Одеська	7,6	8,3
Полтавська	11,1	12,2
Рівненська	13,4	14,5
Сумська	11,9	12,7
Тернопільська	12,2	13,3
Харківська	8,7	9,4
Херсонська	10,3	11,2
Хмельницька	10,0	11,2
Черкаська	11,4	12,3
Чернівецька	9,9	11,5
Чернігівська	11,9	13,2
м.Київ	6,9	7,4
м.Севастополь	6,9	7,8

У 2005 р. найвище навантаження на одне вакантне робоче місце (розраховується як співвідношення чисельності незайнятих громадян, що реєструються у державній службі зайнятості, до загальної кількості вакантних робочих місць) було в областях: Рівненській – 91 особа, Тернопільській – 87, Житомирській – 79, Львівській – 74, Закарпатській – 58, Чернівецькій – 56, Волинській – 55, Івано-Франківській – 46 осіб. У середньому по Україні цей показник становив 17 осіб на одне робоче місце. Найменше навантаження спостерігалось в Одеській та Харківській областях – 10 осіб, Луганській – 9, Донецькій – 6, Києві – 2, Севастополі – 1 особа.

4. Заходи державного стимулювання розвитку депресивних територій

З метою стимулювання розвитку депресивних територій у їх межах можуть здійснюватись такі заходи:

1) цільове спрямування державних капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури;

2) надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню об'єктів інфраструктури розвитку підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо;

3) спрямування міжнародної технічної допомоги на розв'язання актуальних соціально-економічних та екологічних проблем, а також здійснення інших найважливіших заходів;

4) сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції, удосконалення соціальної сфери, зокрема житлового будівництва, охорони здоров'я та охорони довкілля;

5) надання іншої державної підтримки розвитку таких територій.