Тести для проведення поточного контролю

Тема 1 Сутність та функції грошей

Мають номінальну вартість, яка співпадає з внутрішньою та випускаються в обіг в залежності з потребою обороту реальної товарної маси - це:

1. чеки;

2. векселі;

3. банкноти;

4. золоті монети.

Недоліком повноцінних грошей:

1. неможливість обслуговувати мілкий товарообмін;

2. мають приватну гарантію, яка забезпечується капіталом конкретного підприємця;

3. не поязані з конкретною торгівельною операцією.

Готівкові гроші – це:

1. Чеки, векселі, банкноти;

2. Банкноти;

3. Депозитні сетифікати, банкноти, казначейські білети.

Класична банкнота має наступне забезпечення:

1. Векселями;

2. Золотом;

3. Золотом та векселями;

4. Гарантією держави та векселими.

Кредитні гроші:

а) емітуються банком для фінансування бюджетного дефіциту;

б) не пов'язані з потребою обороту в грошах;

в) примусово вводяться в оборот;

г) тісно пов'язані з потребою обороту в грошах.

До якої форми грошей відносяться грошові знаки, які випускаються в обіг метою покриття державних витрат?

а) кредитні гроші;

б) паперові гроші;

в) депозитні гроші;

г) електронні гроші.

Паперові гроші – це знаки вартості:

а) які виготовлені з паперу;

б) які емітуються відповідно до потреби обороту в грошах;

в) які емітуються для покриття бюджетного дефіциту;

г) які існують в наявній формі.

Характерною ознакою сучасної банкноты є:

а) випуск емісійним банком замість комерційних векселів;

б) відсутність внутрішньої вартості;

в) обов'язковий обмін на золото;

г) подвійне забезпечення.

Перевагою банкноты в порівнянні з векселем є наступне:

а) терміновість зобов'язання;

б) зв'язок з конкретною торгівельною операцією;

в) приватна гарантія капіталом підприємців;

г) суспільна гарантія Центрального банку.

Банкнота «класична»:

а) має приватну гарантію;

б) пов'язана з конкретною торгівельною операцією;

в) є терміновим зобов'язанням банку;

г) розміну на золото.

Гроші є:

а) засобом платежу;

б) засобом порівняння вартості;

в) засобом накопичення вартості;

г) всім вищепереліченим відразу.

Функцією грошей є:

а) утворення фінансових фондів;

б) засіб обігу;

в) розподіл вартості;

г) уповільнення інфляції.

У якій функції роль грошей полягає в обслуговуванні боргових зобов'язань суб'єктів економічних відносин?

а) функція міри вартості;

б) функція засобу обігу;

в) функція засобу платежу;

г) функція засобу накопичення.

В умовах функціонування неповноцінних грошей масштаб цін:

а) це вагова кількість грошового металу, прийнятого за грошову одиницю;

б) це функція міри вартості;

в) це ринкова ціна товару;

г) певна частка товарної вартості, пропорційно якій вимірюється вартість кожного товару.

Гроші у функції засобу платежу:

1. є посередником при купівлі-продажу товару;

2. завершують процес купівлі-подажу товару;

3. відбувається зустрічне та одночасне переміщення грошей та товарів.

Тема 2 Грошовий оборот та грошовий ринок

Кредитна рестрикція — це:

1. відмова банку в наданні кредиту;

2. погашення заборгованості позичальника перед банком;

3. розширення можливостей кредитування, що пов'язане з падінням облікової процентної ставки;

4. звуження можливостей кредитування, що викликає зрос­тання облікової процентної ставки резервної ставки Центрального банку.

Кліринг – це:

вид цінних паперів, які за ліквідністю близькі до грошей;

розрахунки за сальдо взаємної заборгованості;

форма розрахунку реальної вартості грошей.

Зв'язок між грошовим та платіжним обротом:

1. Поняття «платіжний оборот» ширше поняття «грошовий оборот»;

2. Поняття «грошовий оборот» ширше поняття «платіжний оборот»;

3. Ці поняття рівноцінні.

Агрегат М0 від показника грошової бази відрізняється наступним:

1. готівкою в касах банків та резервними коштами банків на рахунках в НБУ;

2. резервними коштами банків на рахунках в НБУ;

3. готівкою в касах банків.

Значення фактичного грошового мультиплікатора визначається як:

1. Відношення грошової бази до грошової маси М2 (3);

2. Відношення грошової маси М2 (3)до грошової бази ;

3. Відношення грошової маси М2(3) до норми обовязкового резервування.

Максимальна кількість нових платіжних засобів, яка може бути створена банківською системою визначається як:

4. добуток фактичного мультиплікатора до надлишкових резервів банків на рахунках в НБУ;

5. відношення фактичного мультиплікатора до надлишкових резервів банків на рахунках в НБУ;

6. відношення фактичного мультиплікатора до нормативних резервів банків на рахунках в НБУ;

Грошовий агрегат відображає:

1. Певну кількість грошової маси яка у готівковому вигляді знаходиться в обігу;

2. сполучення ліквідних активів, які є альтернативними вимірювачами грошової маси;

3. весь запас готівки, що знаходиться в обігу поза банківською системою, в касах банків та коштів, які зберігаються на рахунках в НБУ як резерви.

Вкажіть елемент, який не входить до складу агрегату «грошова база»?

а) касова готівка поза банками;

б) касова готівка банків;

в) засоби на поточних рахунках;

г) резервні засоби банків в НБУ.

Потреба в грошах для придбання товарів і послуг формує:

а) трансакційний попит на гроші;

б) спекулятивний попит на гроші;

в) дюраційный попит на гроші.

Закон грошового обігу визначає:

а) масштаб цін;

б) величину грошової маси;

в) купівельну спроможність грошей;

г) рівень інфляції.

Потреба в грошах для розміщення частки номінального доходу в цінні папери формує:

а) трансакційний попит на гроші;

б) дюраційний попит на гроші;

в) спекулятивний попит на гроші.

Емісію безготівкових грошей здійснює:

а) тільки Центральний банк;

б) комерційні банки;

в) центральний банк і комерційні банки.

Об'єм емісії готівки в Україні регулюється:

а) Верховною Радой України;

б) Міністерством фінансів;

в) Національним банком;

г) Казначейством.

Який вид мультиплікатора характеризує граничні можливості банківської системи по збільшенню платіжних засобів в обігу?

а) нормативний мультиплікатор;

б) фактичний мультиплікатор;

в) грошова база.

Грошово-кредитна політика — це:

1. економічне регулювання через механізм зміни пропозиції грошей та їх ціни(процента) на грошовому ринку;

2. регулювання економіки через механізм оподаткування та державних витрат;

3. зростання бюджетних витрат за стабільності оподатку­вання сприяє зростанню попиту на грошовому ринку і підвищенню ставки процента;

4. зниження облікової ставки.