Христенко. Техніки авторського друку

ЛІТОГРАФІЯ

Дру­карс­ька літо­графс­ька фарба ви­кладаєтьс­я тонн­ки­м шаро­м за до­по­мо­го­ю шпате­ля н­а ро­зкатний­й­ каменн­ь і ро­зко­ту­єтьс­я вало­м до­ по­яви­ рівноо­мірноо­го­ «о­кс­ами­то­во­го­» відли­пу­.

81

дається клаптик папере. Він повинен будь де на поверхні каменя прити­катися лінійкою з одна­ ковою силою

Потім камень корешкується до утворен­ ня потрібного «корешка». Корешкування про­ водиться абразивом маленькими рівномірни­ ми колоподібними рухами. Найбільш тонкий та гострий «корн» (корешок) утворюється при шліфовці товченим до­ре просіяним склом. Для поліпшення друкарських якос­ тей каменя він обробляється спеціальним сенсебілізіру­чим 5 – 10% розчином оцету або алюмокалієвих квасців. Великий та середній «корешок» каменя придатний для олівця, малий

– для туші. Гладкі камені викори­товуються для гравірування.

Після шліфування, наведення «корешка» та сенсебілізації камінь змивається великою масою води, сушиться та зберігається у сухо­ му приміщенні подалі від хімічно активного середовища.

З каменем слід поводитися обережно, пам'ята­чи, що його робоча поверхня може бути «зажирена» при не­бережному повод­

						82
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Дру­карс­ька літо­графс­ька фарба н­акату­єтьс­я н­а папе­ре­дьн­ьо­ зво­ло­женийи­й­ каменн­ь з де­кілько­х н­апрямків для більш рівноо­мірноо­го­ по­кри­ття фо­рми­. Віяло­м каменн­ь підсуу­шу­єтьс­я, вкладаєтьс­я зво­ло­женийи­й­ папір та де­ке­ль, вс­таноо­влюєтьс­я тисс­к і каменн­ь пртягуее­тьс­я під ре­бе­ро­м. Відби­то­к о­бе­ре­жноо­ зн­імаєтьс­я і ви­вішу­єтьс­я для прсуу­шки­.

женні навідь відь дотиків рукою. Невидимі плями зажиренності потім, при друкуванні сприймуть фарбу, а це може зіпсувати всю роботу

Літо­гра­фсь­кі туу­ш таа­ олів­ець­.

Для малювання на камені застосову­ ють спеціальні олівці або туш. Вони виготовля­ ються із баранячого сала, простого мила, сажі гасової, воску та смоли. Бараняче сало дуже кіслотостійкетадобрезажирюєповерхнюкаме­ ня, мило робить туш розчинною, віск та смо­ ла – додатково кислотостійкою та надають потрібної олівцю твердості.

Існує декілька рецептів виготовлення літографської туші. Виготовлення її потребує певного досвіду та обережності і пов'язане

		83
ЛІТОГРАФІЯ

досить ча­то із суб'єктивним відчуттям майстра. Досить гарна туш виготовляється із літографсь­ кого олівця за доданням малої кількості сала та мила. Якщо вона погано тече з пера, то ще добав­ ляється мило. Коли не має змоги придбати гото­ ву туш, то її можна зварити за таким рецептом:

Мило звичайне (не ароматизоване) – 15 вагових частин. Сало бараняче

(перетоплене, очищене) – 4 вагові ча­тини. Віск бджолиний (проварений у воді) – 4 вагові ча­тини. Шелак – 4 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 3 вагові ча­тини. Туш слід варити у такий спосіб. Спочатку

у металевій посудині розтоплюють сало та віск, потім туди по трохи добавляють сухе мило, а як воно повністю розтане, потроху сажу та шелак. Як тільки з'являються білі випаровування, їх підпалюють розпеченим до червоного залізним прутом. Горіти маса повинна не більше 1 хви­ лини при цьому її слід обережно помішувати. Полум'я гаситься кришкою. Після охоло­жен­

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ	84

Для літо­графії характе­рн­а осо­о­бли­ва факру­ра, яка у­тво­рюєтьс­я від малюваннн­я о­лівце­м по­ ко­рнуу­ каменн­я. Ця те­хн­іка н­ай­бли­жче­ з усс­іх авто­рс­ьки­х те­хн­ік с­то­їть до­ рисуну­н­ку­. То­му­ ви­разн­і засоо­би­ в нии­х с­по­ріднен­н­і, май­же­ о­дн­ако­ві: с­півідноо­шенн­н­я чо­рноо­го­ та біло­го­, багаті градації тону­у­, класии­чн­і засоо­би­ ви­рішенн­н­я у­мо­вноо­го­ просс­то­ру­, лін­ія та пло­щинн­а...

При­клади­ різноо­го­ ви­рішенн­н­я просс­то­ру­ арку­ша як у­мо­вноо­го­ гли­бо­ко­го­ просс­то­ру­, о­б'ємноо­го­ сее­ре­до­ви­щя для гру­пи­ ре­чейй­.

ня суміш знову нагрівають на 10 – 15 хвилин і виливають у форму.

Приготовану туш натирають на порце­ лянову тарілку, і добавивши трохи води, розти­ рають пальцем, доки вона вся не розчиняється та не утворить бажану концен­рацію. Розчи­ няти туш треба тільки у потрібній для роботи кількості, і у кожному випадку слідкувати за технологією її приготування, щоб запобігти технічних недоліків при друкванні.

Літографські олівці, як і звичайні, мають декілька ступенів твердості і розраховані на різні види каменю та різні творчі потреби художників.

Самостійне виготовлення олівців вимагає ще більшого досвіду і обережності, ніж виготовленні туші. Здійснюється воно так само, як і виготовлення туші. Підчас відливки у товщі олівцівможутьутворитисяповітрянібульбашкипорожнини, які потім заважають при гостренні

ЛІТОГРАФІЯ

Ви­разн­а графічн­а іде­я це­ суу­ку­пнис­с­ть багатьо­х чиннин­и­ків. Але­ ду­же­ важли­ва її відпо­відн­іс­ть то­му­ пе­ршо­му­ враженн­н­ю від о­б'єкта, яке­ о­три­мав ху­до­жнии­к і яке­ йоо­му­ вдалосс­я відо­брази­ти­ по­ мо­жли­восс­ті неу­у­шко­джени­и­м.

Для цьо­го­ по­винн­н­і бу­ти­ ви­ко­рисс­тан­і відпо­відн­і ко­мпо­зи­ційнн­і та ви­разн­і

засоо­би­.І то­ді ро­бо­ти­ ви­конн­ан­і в о­дн­ій­ те­хн­іці у­ с­прийн­н­ятті бу­ду­ть різнии­тисс­я між соо­бо­ю відпо­відноо­ до­ тво­рчи­х задач до­ рішенн­н­я яки­х вони­и­ с­тво­рювалисс­я.

85

олівця, тову відливку проводять пїд тиском на спеціальному обладненні. Промисловостю літографськіолівці випускаються як стержні круглого або прямокутного січення довжиною від 5 до 7 см, або як звачайні олівці у дерев'яній оправці. Крім вже згаданих складових до складу олівця ще входить селітра та сода які розтоп­ люються окремо і потроху добавляються у роз­ плав.

Рецепти літографського олівця: Мило звичайне

(не ароматизоване) – 20 вагових ча­тин. Сало бараняче (перетоплене, очищене) – 25 вагові ча­тини. Віск бджолиний

(проварений у воді) – 30 вагові ча­тини. Шелак – 15 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 6 вагові ча­тини. Або:

	86
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Світло­ та тін­ь: с­вітло­ мо­же­ бу­ти­ конн­расни­и­м, мо­же­ ви­хо­плювати­ фо­рму­ з те­мряви­ по­вн­іс­тю, збе­рігаючи­ їй­ тільки­ зали­шки­ гли­бо­ки­х тіней­й­, а мо­же­ відс­ту­пи­ти­ пе­ре­д те­мноо­то­ю, яка по­глинн­ати­ме­ просс­тір, по­глинн­ате­ме­ фо­рму­, ро­зчинн­яти­ме­ фо­рму­ в соо­бі.

Мило звичайне (не ароматизоване) – 8 вагових ча­тин. Сало бараняче

(перетоплене та очищене) – 2 вагові ча­тини. Віск бджолиний (проварений у воді) – 12 вагові ча­тини. Шелак – 8 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 4 вагові ча­тини. Сода – 1 вагова ча­тина Селітра – 1 вагова ча­тина

Якісний олівець повинен бути стійким до травлення, зберігати слабкі штрихи, давати чи­ту та прозору тушовку, легко зніматися гол­ кою або шабером, до­ре триматися на зерні каменя, бути достатньо чорним, щоб зберігати тональний стрій малюнку.

Працю­чи олівцем, слід викори­тову­ вати особливі рейсфедери для їх утримання і оберігання від тепла долонь. Гострити олівці слід гострим добре відточеним та тонким ножем рухом «да себе», щоб не сколювати край. Квадратні олівці можна розігрітим лезом розрізати у довж до товщини придатної ді цангового олівця.

ЛІТОГРАФІЯ

У разі нео­о­бхіднос­с­ті досс­ягненнн­н­я до­датко­ви­х ви­разнии­х та де­ко­рати­внии­х якосс­тейй­ мо­жли­в ви­ко­рисс­тан­я у­ літо­графії разнии­х при­ро­дн­іх мо­жли­восс­тейй­. Їх с­півідноо­шенн­н­я з йнн­ши­ми­ факту­рами­ характе­рнии­ми­ для літо­графії по­виннон­о­ бу­ти­ у­рівноо­важене­е­, що­б зай­ва де­ко­рати­вн­іс­ть нее­ зашко­ди­ла по­пе­ре­дн­ій­ іде­ї тво­ру­.

87

ПРАЦЯ НА КАМЕНІ

Ескіз майбутньої літографії повинен передбачати технічні та виразні можливості техніки, її особливі різновиди, які необхідні для досягнення максимальної виразності творчого задуму.

Слід пам'ятати, що з друку на реберно­ му літографському верстаті виходить зворот­ не зо­раження, (неврахування цієї особливості досить відчутно впливає на сприйняття ком­ позиції твору). Тому, по перше, слід викона­ ти зворотній малюнок – абрис, перенесений із основного ескізу. Абрис виконується конту­ ром (з урахуванням головних композиційних та тонових ліній) на тонкому папері, або на кальці.

При підготовці абрису для коль­ро­ вої літографії, як що вона буде робитися на декількох каменях до абрису додаються ще мітки хре­ти, які переводяться на кожен камінь і слугують для чіткого зведення кольорів

Відноо­шенн­н­я фо­рми­ та просс­то­ру­: запо­внен­н­іс­ть просс­то­ру­ фо­рмо­ю, її відо­браженн­н­я – відлунн­н­я н­а краю арку­ша, конн­ту­р фо­рми­ та конн­ту­р по­ро­жнее­чи­ просс­то­ру­ якийй­ о­кресс­лює та у­тво­рює с­аму­ фо­рму­ н­авіть у­ бу­денн­н­ій­ сии­ту­ації мають бу­ти­ цікави­ми­, нее­бу­деннин­и­ми­ для глядача.

	88
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

у прцесі друку. Розмір абрису повинен бути мен­ шим за розмір каменя не менш, як на 3 5 см (залежно від розміру роботи) з кожного боку. Це є безумовне правило друку і пов'язане воно з тим, що на камені повинно залишатися достат­ ньо місця для надійного встановлення ребера друкарського верстата. тоді при друку камінь не вивернеться з під ребера, що може зпричинити до зайвого травматизму.

Зворотній бік цього аркуша з абрисом малюнком натирають сангіною або соусом обережно кладуть на поверхню каме­ ня закріплюють за бік каменя, або прикле­ юють по кутах дек­срином і передавлюють твердим олівцем. У складних випадках, коли потребується чітке співпадіння кольорів, абрис можна потім промаль­вувати літографською тушью на кальці а потім після легкого зволо­ ження зворотнь­го боку паперу скипідарим,

ЛІТОГРАФІЯ	89

протягти під слабким ти­ком на друкарському верстаті. Туш зажирює камінь залиша­чи чит­ кий до­ре видимий штрих. Можно ще таким же чином переводити малюнок на камень з ксероксної або лазерної копії малюнку за тою ж технологією що і в попереднь­му випадку використовуючи нітророзчинники типу «646», «647», але ксерокс не зажирює камінь і зми­ вається к нього у прцесі друку.

Оскількибільшістьучбовихзавданьвико­ нуються на «корешкованому» камені за допо­ могою олівця, слід звернути увагу на роботу олівцем ще на стадії ескізу. Олівець дозволяє досягти на камені незвичайно тонкого тональ­

Натюрмо­рт, або­ ко­мпо­зи­ція з де­кілько­х ре­чейй­, це­ до­бра н­аго­да відо­брази­ти­ н­авко­ли­шн­ій­ с­віт, чи­ то­ бу­деннон­о­ ре­альний­й­, чи­ ро­ман­ти­чний­й­, чи­ фан­тас­ти­чноо­ у­мо­вний­й­.Іглядачбу­де­с­прийй­мати­йоо­го­зас­ценн­арієм,якийй­йоо­му­запро­поно­о­ваноо­. А с­ценн­арій­, це­ нее­ тільки­ пе­ре­лік ре­чейй­ н­амальо­вании­х, а і їх ро­лі, то­бто­ ро­змір, с­півідноо­шенн­н­я чо­рноо­го­ та біло­го­, по­ло­женн­н­я в у­мо­вноо­му­ просс­то­рі папе­ру­, їх н­апру­женн­і відносинии­н­и­ між соо­бо­ю, з арку­ше­м та йоо­го­ краєм, ри­тм та факту­ра.

	90
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

ного строю, або імпресіоністичності лінії. Крім праці олівцем на камені можна працювати літографською тушшю, або поєднуючи обидва прийома. Як що робота замислена тільки під туш, то камінь слід брати гладкий, або з дуже малим «корешком»-корном. Роботу можна виконувати пензлем або пером, можна засто­ совувати набризг туші з жорсткого щетинного пензля.

У разі виникнення потреби, на камень можна переве­ти різні фактури (дерево, тканина, полотно то що) жирною літографсь­ кою фарбою. З початку потрібна фактура зака­ тується фарбою, потім під слабким ти­ком вона переноситься на кальку, а з кальки на камінь.

Позаливцітушіможнагравіруватишабе­ ром або голкою. Гравірування на камені слід виконувати дуже уважно та ретельно, бо тут не бажані виправлення, які відчутно впливають на фактуру малюнку. Так можна виправити порушення тонального строю, прибрати помил­ кові лінії, покла­ти пробли­ки і тому подібне.