- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
Морфологічний розвиток проміжного мозку. Окремі формації проміжного мозку мають свої темпи розвитку.
Закладка зорового горба здійснюється до 2 місяців внутрішньоутробного розвитку. На 3-му місяці розмежовується таламус і гіпоталамус. На 4 – 5-му місяці між ядрами таламуса виявляються світлі прошарки нервових волокон, що розвиваються. У цей час клітини ще слабко диференційовані. У 6 місяців стають добре видними клітини ретикулярної формації зорового горба (таламус). Інші ядра зорового горба починають формуватися з 6 місяців внутрішньоутробного життя, до 9 місяців вони добре виражені. З віком відбувається їхня подальша диференціація. Посилений ріст зорового горба здійснюється в 4-літньому віці, а розмірів дорослого він досягає до 13 років життя.
В ембріональному періоді розвитку закладається підгорбна ділянка, але в перші місяці внутрішньоутробного розвитку ядра гіпоталамусу не диференційовані. Тільки на 4 – 5-му місяці відбувається нагромадження клітинних елементів майбутніх ядер, на 8-му місяці вони добре виражені.
Ядра гіпоталамуса дозрівають у різний час, в основному до 2 – 3 років. До моменту народження структури сірого горба ще цілком не диференційовані, що приводить до недосконалості теплорегуляції в немовлят і дітей першого року життя. Диференціація клітинних елементів сірого горба закінчується пізніше всього – до 13 – 17 років.
У процесі росту і розвитку проміжного мозку зменшується кількість клітин на одиницю площі і збільшується розмір окремих клітин і число провідних шляхів.
Відзначають більш швидкі темпи формування гіпоталамуса в порівнянні з корою великих півкуль. Терміни і темпи розвитку гіпоталамуса близькі до термінів і темпів розвитку ретикулярної формації.
Функціональний розвиток проміжного мозку. Про готовність ядер проміжного мозку до діяльності говорить наявність рефлекторних реакцій у немовляти на тактильні, смакові, нюхові, температурні і больові подразнення.
Сприйняття нюхових подразнень пов’язане з дозріванням нюхового і трійчастого нервів і відповідних ядер підгорбової ділянки. Рефлекси на нюхові і смакові подразнення в перші години після народження мають місце навіть у недоношених дітей. Немовлята розрізняють приємні і неприємні запахи, досить тонко розрізняють смакові подразнення.
Дія солодких смакових речовин на рецептори порожнини рота викликає в немовлят лизальні і смоктальні рухи, а дія гірких, кислих і солоних речовин викликає сильну слинотечу, зморщування обличчя, блювотні рухи.
Ці реакції є вродженими рефлексами, тому що існують до першого годування немовляти. Причому кисле сприймається з меншим невдоволенням, ніж солоне, а гірке – як саме неприємне. Розрізнення смакових речовин здійснюється краще при частковому насиченні, ніж натще чи при повному насиченні.
Регуляція температури тіла в немовлят і дітей першого року життя недосконала внаслідок недостатнього розвитку структур проміжного мозку (гіпоталамуса).
Розвиток базальних ядер. Базальні ядра розвиваються інтенсивніше, ніж зорові горби. Бліде ядро (паллідум) мієлінізується раніш смугастого тіла (стріатум) і кори великих півкуль. Установлено, що мієлінізація в блідому ядрі майже цілком закінчується до 8 місяців розвитку плоду. У структурах смугастого тіла мієлінізація починається в плоду, а закінчується тільки до 11 місяців життя. Хвостате тіло протягом перших 2 років життя збільшується в 2 рази, що пов’язують з розвитком у дітейи автоматичних рухових актів.
Рухова активність немовляти значною мірою пов’язана з блідим ядром, імпульси від якого викликають загальні некоординовані рухи голови, тулуба і кінцівок.
У немовляти паллідум добре зв’язаний із зоровимгорбом, підгорбовою ділянкою і чорною субстанцією. Зв’язок паллідума зі стріатумом розвивається пізніше, частина стріапаллідарних волокон виявляється мієлінізованою на першому місяці життя, а інша частина – лише до 5 місяців і пізніше.
Вважають, що такі акти, як плач, у моторному відношенні здійснюються за рахунок одного паллідума. З розвитком смугастого тіла пов’язана поява мімічних рухів, а потім уміння сидіти і стояти. Тому що стріатум гальмує паллідум, створюється поступовий поділ рухів. Для того щоб сидіти, дітина повинна уміти вертикально тримати голову і спину. Це з’являється в нього до 2 місяців, а піднімати голову, лежачи на спині, дітейа починає до 2–3 місяців. Сидіти починає до 6–8 місяців.
У перші місяці життя в дітей існує негативна реакція опори: при спробі поставити його на ніжки він піднімає їх і підтягує до живота. Потім ця реакція стає позитивною: при дотику до опори ніжки розгинаються. У 9 місяців дітейа може стояти за допомогою підтримки, у 10 місяців він стоїть вільно.
З 4 – 5-місячного віку досить швидко розвиваються різні довільні рухи, але вони ще тривалий час супроводжуються різноманітними додатковими рухами.
Поява довільних (таких, як схоплювання) і виразних рухів (посмішка, сміх) пов’язують з розвитком стріарної системи і рухових центрів кори великих півкуль. Голосно сміятися дитина починає з 8 місяців.
В міру росту і розвитку усіх відділів головного мозку і кори великих півкуль рухи дітейи стають менш узагальненими і більш координованими. Тільки до кінця дошкільного періоду установлюється визначена рівновага кіркового і підкіркового рухових механізмів.