- •Міністерство освіти і науки україни
- •Isbn 978-966-8563-92-8 © Оформлення тов вб ммд, 2008
- •Передмова
- •1.1. Взаємозв’язок вікової фізіології та шкільної гігієни
- •1.2. Теоретичні та прикладні завдання курсу
- •1.3. Методи дослідження у віковій фізіології
- •1.4. Історія становлення вікової фізіології та шкільної
- •2.1. Поняття системогенезу
- •2.2. Принципи функціонування і саморегуляції складних
- •2.3. Пренатальний і постнатальний системогенез
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •(Соціальний принцип)
- •В постнатальному онтогенезі
- •3.2. Поняття вікової норми
- •3.3. Сенситивні та критичні періоди розвитку
- •4.1. Нервова система, її біологічне значення
- •4.2. Структурно-функціональна організація нервової
- •4.3. Поняття рефлексу. Рефлекторна дуга
- •4.4. Властивості нервової системи
- •4.5. Анатомо-фізіологічні та вікові особливості окремих
- •4.6. Порушення стану нервової системи та його
- •5.1. Умовні та безумовні рефлекси, їх формування
- •Ознаки умовних та безумовних рефлексів
- •5.4. Інтегративні процеси в центральній нервовій системі як основа психічних функцій
- •6.1. Загальна характеристика сенсорних систем
- •6.2. Зорова сенсорна система
- •Вікові зміни величини акомодації нормального ока
- •6.3. Слухова сенсорна система
- •6. 4. Вестибулярна сенсорна система
- •6. 5. Руховий (пропріоцептивний) аналізатор
- •6. 6. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •6.7. Нюховий аналізатор
- •6.8. Смаковий аналізатор
- •6.9. Аналізатор шкірного чуття
- •7.1. Фізіологія крові
- •Функції білків крові:
- •Розчини для підтримки життєдіяльності організму
- •Вікові норми лейкоцитарної формули крові
- •Вікові особливості тромбоцитограми
- •Антигени та антитіла груп крові системи аво
- •Номенклатура факторів зсідання крові
- •У клітинному та гуморальному імунітетах
- •7. 2. Серцево-судинна система.
- •Зубці нормальної екг людини
- •Інтервали екг
- •І провідної системи на фронтальному розрізі серця
- •7.3. Будова органів дихання, їх функції та вікові
- •Вміст газів у вдихуваному, видихуваному та альвеолярному повітрі
- •Організації харчування
- •8.1. Загальна характеристика системи травлення, вікові
- •Гормони і біологічно активні пептиди шлунково-кишкового тракту
- •8. 2. Обмін речовин та енергії. Значення вітамінів
- •8. 3. Температура тіла людини та її регуляція
- •8.4 Загальна характеристика і гігієна органів
- •8.5. Фізіологія та гігієна шкіри
- •9. 1. Будова і функції ендокринних залоз
- •9. 2. Статеві залози. Статеве дозрівання
- •9.3. Запліднення і розвиток зародка людини
- •10.1. Працездатність учнів різних вікових груп та її зміна
- •Зовнішні ознаки стомлення при розумовій праці
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •10.2. Організація навчально-виховного процесу у школі
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Коефіцієнти оцінки складності предметів
- •Копіювання групи точок
- •КоНтрольні питання
- •Додатки
- •Орієнтовний комплекс вправ для проведення фізкультурних хвилинок (фх)
- •Фх для покращення мозкового кровообігу
- •Фх для зняття стомлення з плечового поясу та рук
- •Фх для зняття стомлення з тулуба
- •Комплекс фізичних вправ для молодших школярів на уроках з елементами письма
- •Комплекс фізичних вправ для профілактики втоми очей
- •Орієнтовний комплекс для зняття втоми під час навчання в кабінетах інформатики
- •Комплекс вправ для зняття м'язового напруження
- •Орієнтовні таблиці для визначення вікових фізіологічних норм
- •(Шкала регресії по зросту)
- •Оцінка фізичного розвитку для чоловіків 18 років (ростова шкала регресії по а.В. Чоговадзе и м.М. Круглому)
- •Оцінка фізичного розвитку для чоловіків 18років (ростова шкала регресії по а.В. Чоговадзе и м.М. Круглому)
- •Юнаків на період закінчення шкільного навчання
- •Вікові зміни частоти пульсу
- •Рекомендовані середні показники потреби поживних речовин за віком (б.І. Ткаченко, 1994)
- •Добова потреба дітей та підлітків у вітамінах за віком (в.В. Єфремов, 1971)
- •Список літератури
Вікові особливості тромбоцитограми
-
Вік, роки
Кількість тромбоцитів тис./1 мм3т крові
Типи тромбоцитів
юні
зрілі
старі
До 1
252
22
65,7
8,7
1-3
286
17,5
68,7
7,3
3-7
285
13,2
72,2
8,0
7-15
297
8,2
76,5
7,4
22-40
311
4,6
79,2
8,0
41-70
224
2,4
78,3
12,4
Групи крові. Карл Ландштейнер проводив дослідження крові різних пацієнтів і виявив склеювання еритроцитів у одних груп людей, а в інших пацієнтів це не спостерігалося. На основі цього Ландштейнер висловив припущення, що в еритроцитах містяться антигени, а в сироватці – антитіла. Антигени, що знаходяться в еритроцитах, він позначив латинськими літерами А і В, а аглютиніни до них – грецькими α і β. На основі ряду проведених досліджень в залежності від властивостей крові він поділив на групи А, В і С, а у 1906 році Ян Янський встановив 4 групи крові. Четверта група зустрічається рідше, ніж перші три. Офіційно ця класифікація була затверджена на з’їзді патологів і бактеріологів у 1921 році. Перша група (0) містить аглютиніни α і β, друга група (А) містить аглютиноген А і аглютинін β, третя група (В) – представлена аглютиногеном В і аглютиніном α, а четверта група (АВ) – містить аглютиногени А і В.
У 1940 року Ландштейнер разом із А. Вінером відкрили резус-фактор. Система резус була винайдена в результаті імунізації кролів кров’ю мавп - макак-резусів (рис. 36). Сучасна номенклатура – це поєднання двох номенклатур (за Ландштейнером і Вінером та за Р. Фішером. і Р. Райсом).
Рис. 36. Резус – фактор (Rh): А – процентне співвідношення людей з Rh+ і Rh - кров’ю; Б – уявлення про виникнення “Rh – конфлікту”:1 – введення Rh+ - крові Rh – реципієнту; 2 – вироблення Rh – антитіл в організмі реципієнта;
3 – повторне введення Rh+ - крові Rh- - реципієнту, що викликає аглютинацію
Антигени (від грец. anti - проти, genes – походження) – високомолекулярні сполуки, здатні стимулювати імунокомпетентні лімфоїдні клітини забезпечують імунну відповідь. Сучасний варіант Rh0 (D): rh1 (c): rh11 (Е): Hr0 (d): rh11 (e): rh11 (С).Таким чином антиген Д визначає приналежність людей до групи резус-позитивних, таких людей серед європейців багато – 86 %, у представників монголоїдної раси 100 %, всі інші люди будуть резус-негативними.
Антиген Д є основною причиною сенсибілізації (імунізації) під час вагітності та гемолітичної хвороби новонароджених, він легко проникає через плаценту (рис. 37).
Тому при шлюбі резус-позитивного чоловіка з резус-негативною жінкою, плід нерідко успадковує резус-фактор батька. Кров плоду проникає в організм матері, викликає утворення антирезус-аглютинінів. Через плаценту вони дифундують у кров плоду, викликають руйнування еритроцитів зсідання крові. Якщо концентрація антирезус-аглютинінів висока, то це призводить до загибелі плоду й викидня. При легких формах резус-несумісності плід народжується живим, але з гемолітичною жовтухою.
На сьогодні в еритроцитах людини виявлено більше 200 різноманітних аглютиногенів. 140 з них об’єднані в 20 систем, а всі інші є індивідуальними або спільними. До них відносять системи N, S, P, A, M та інші.
Рис. 37. Резус-фактор в акушерській практиці: А - імунізація організму Rh-- матері Rh+ - еритроцитами плоду; Б - вироблення Rh антитіл в організмі матері; В – аглютинація Rh+ - еритроцитів плоду антитілами матері
У кожній із цих систем є один або кілька аглютиногенів, які утворюють різні комбінації, тобто групи крові цих систем. Усі ці системи аглютиногенів мають значення лише у процесі повторних переливань крові або вагітності.
Слід зазначити, що існує географічний розподіл групи крові. Так, більше 40 % мешканців Центральної Європи мають групу А, приблизно 10 % – групу В, близько 40 % – групу D і 6 % – групу АВ. Серед корінних мешканців Північної Америки у 90 % зустрічається група О.
Успадкування груп крові. У комплементарних хромосомах кожної людини є два з трьох алельних генів (А, В, О), тобто генетично закодованих якісних ознак. Ці два гени визначають фенотипово визначену групу крові, тобто антигенні ознаки еритроцитів (табл. 11).
Таблиця 11