1.Розкрийте зміст шкільної стилістики.

Свідоме і систематичне засвоєння матеріалу із стилістики — необхідна умова глибоких і стійких знань, що сприяють виробленню практичних навичок.

Кожний розділ шкільного курсу мови придатний для роботи із стилістики. Найбільш багаті стилістичними явищами лексика і граматика. Оскільки ці два розділи займають центральне місце у програмі 5-11 класів, то на їх матеріалі кожний учитель повинен розгортати роботу по виробленню в учнів стилістичних навичок. Але не можна пропускати нагоди для стилістичної

роботи при вивченні інших розділів шкільного курсу. Так, під час опрацювання фонетики, яка в школі вивчається лише частково, теж є можливість для роботи над стилістичними явищами звукової системи мови. Оскільки учні одержують лише ті знання з фонетики, які необхідні для засвоєння основних правил орфоепії та орфографії, то робота із стилістики на уроках фонетики займатиме значно менше місця, ніж на уроках лексики чи граматики. Діюча програма з української мови для 5-11 класів передбачає ознайомлення учнів з літературною нормою та стилями мовлення. Зміст понять з лінгвістики, практичної стилістики забезпечує мінімум наукових знань, необхідних для формування умінь і навичок зв'язного мовлення. Робота над стилями мовлення, їх структурою, ознаками

проводиться на уроках зв'язного мовлення '. Однак ця робота буде повнішою і кориснішою, якщо проводитиметься в

процесі вивчення усіх розділів шкільного курсу.

2.Що учні основної школи мають знати про стилі мовлення і що вміти?

Учніповинні знати:

– поняттямовного стилю;

– стиліукраїнськоїмови;

– основніознакикожногофункціонального стилю;

– сферизастосуваннякожного стилю;

– жанри, у якихреалізуєтьсякожнийзістилівмовлення.

Учніповиннівміти:

– визначати стиль мовлення, до якогоналежить текст;

– добиратимовнізасобивідповіднодо стилю мовлення;

– виправляти в текстістилістичнінедоречності;

– будувативисловлювання у різних стилях;

– користуватисьрізними жанрами мовлення;

– визначати сферу застосування кожного зістилів.

ЗАВДАННЯ 4.

1. система роботи зі стилістики в 11-річній школі

Програма з української мови передбачає ознайомлення учнів із загальними відомостями про стилі мовлення (розмовний, науковий, художній – 5 клас, публіцистичний – 7 клас), а також з явищами мовної експресії, емоційного забарвлення, багатством фонетичної, лексичної та граматичної синонімії при вивченні відповідних розділів шкільного курсу мови. Наприклад, при вивченні лексикології у 5 класі доречне викорис­тання слів з переносним значенням, стилістично забарвлених слів, лексичних повторів і синонімів як засобу зв’язку речень у тексті, а також синонімів для уникнення невиправданих повторів слів. При вивченні морфології у 7 класі – використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті, а також для підвищення виразності мовлення, при вивченні синтаксису у 8 класі – речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми, вживання в описах називних речень для позначення часу і місця.

Аналіз програми виявляє незначну кількість спеціальних уроків для опрацювання відомостей зі стилістики, тому ця робота проводиться на уроках розвитку мовлення і внутрішньо переплітається з їх змістом. Т. Ладиженська вважає, що “завдання стилістики в шкільному курсі – розвивати мовну інтуїцію учнів через усвідомлення поняття стилю мовлення”

У зв’язку з цим для методики навчання мови, зокрема розділу “Стилістика”, набуває актуальності сформульоване В. Виноградовим положення про те, що стилістика повинна вивчати всі явища мови з точки зору функціональної, семантичної і естетичної доцільності [1].

Оскільки стилістика мови об’єднує в собі стилістичні засоби і стилістику мовлення, досліджує суспільне вживання цих засобів, у методичній літературі виділяються дві групи стилістичних умінь і навичок: ті, що пов’язані із засвоєнням стилістично забарвлених засобів мови, й ті, що спрямовані на оволодіння стилістич­но диференційованим зв’язним мовленням. Перша група передбачає вироблення вміння бачити або помічати та оцінювати стилістично забарвлені мовні засоби, співвідносити їх із сферою вживання; друга – аналі­зувати, конструювати зв’язні тексти і редагувати їх стиль.

Формування стилістичних умінь і навичок пропонуємо здійснювати комплексно, (у поєднанні з формуванням граматичних та інших навичок), а також систематично. Важливо, що цій роботі підпорядковується система завдань, а саме:

визначення стилю і його основних ознак; визначення стилістичних особливостей тих чи інших мовних категорій, заміна одних мовних одиниць іншими, синонімічними; редагування усного та письмового висловлення з метою вдосконалення стилю; конструювання тексту в певному стилі тощо.

Важливе значення для вироблення стилістичних навичок має спостереження над стилістичною роллю тієї чи іншої синтаксичної категорії у різних стилях літературної мови.Тому в зразках подано найбільш характерні для навчального процесу тексти – науковий (навчальний), художній, публіцистичний, офіційно-діловий, розмовний.