- •2.З’ясувати і пояснити особливості процесу виховання
- •3.Охарактерезувати систему педагогічних наук,розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •4.Розкрити сутність особистісного підходу у вихованні,сформувати основні вимоги до організації виховного процесу.
- •5.Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна спів ставити через визначення спільного й відмінного між ними.Встановіть і поясніть це спільне й відмінне.
- •6.Сформувати основні завдання,розкрити зміст та визначити педагогічні умови організації трудового виховання у сучасній школі.
- •8.Що таке конфлікт у вихованні?Охарактерезувати структуру,визначити типи конфліктних ситуацій.Стилі поведінки у конфлікті.
- •9.Вказати і пояснити основні фунції процесу навчання.
- •10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
- •12.З’ясувати трудності і суперечності сімейного виховання.
- •13.Що таке навчання як педагогічний процес?Вкажіть основні структурні елементи процесу навчання.
- •14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
- •15.Охарактерезувати систему дидактичних принципів,намітити шляхи реалізації одного з принципів навчання.
- •16.Визначити основні завдання підготовки школярів до подружнього життя.
- •17.Які способи (форми) організації навчальної діяльності школяра на уроці вам відомі?
- •18.Встановити взаємозв’язок понять «розвиток» , «виховання» , «соціалізація» особистості.
- •19.Охарактеризувати діяльність вчителя та учнів у процесі навчання.Розкрити роль мотивів в учінні школярів.
- •20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •21.З’ясувати сутність педагогічної діагностики : діагностика,діагностування,контроль та оцінка успішності?
- •22.Виділити у понятійному апараті педагогіки головне поняття,дайте його сутнісну характеристику.
- •23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
- •24.Розкрити сутність філософсько – світоглядної підготовки школярів,шакреслити шляхи формування світогляду
- •25.Охарактеризувати поняття «метод», «прийом», «засіб» навчання.Які класифікації навчання вам відомі.
- •26.Визначити й обгрунтувати основні вимоги до організації діяльності у виховному процесі.
- •27.Охарактеризувати методи навчання за джерелами одержання знань.
- •28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.
- •29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.
- •30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів
- •31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень
- •33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі.
- •35.Розкрити структуру процесу засвоєння знань учнями.
- •36.Що таке діяльність особистості? з’ясувати особливості виховної діяльності, охарактеризувати її види.
- •37.Здійснити порівняний аналіз головних вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра,підлітка й старшокласника у навчальній діяльності.
- •38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.
- •Основні обов’язки класного керівника :
- •40.Вказати на основні стилі(стратегії) поведінки в конфлікті.Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.Особливості управління педагогічним конфліктом.
- •42.Які ідеї сучасної ідеології виховання мають бути покладені в основу зміту особистісно зорієнтованих технологій виховання?
- •43.Що таке методологія педагогіки?Охарактерезувати основні філософські напрямки,що виступають у якості різних людинознавчих наук,в тоу числі й педагогіки.
- •44.Розкрити найважливіші закономірності процесу виховання.
- •45.Сформувати і пояснити основні вимоги до сучасного уроку в школі.
- •Визначають ряд вимог до уроку, які необхідно враховувати :
- •46.Дати визначення «метод» , «прийом» , «засіб» виховання.На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?
- •47.Охарактеризувати типологію уроків за дидактичною метою.
- •48.Пояснити з якою метою використовувалися група методів формування свідомості особистості вихованця .Сформувати основні вимоги до їх реалізації.
- •49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
- •50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
- •51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
- •52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
- •55.Відомо, що відносно самостійними видами діяльності педагога є викладання і виховна робота.Охарактеризувати їх.
- •56.Визначити ознаки виховного колективу.Розкрити його основні етапи (стадії) розвитку.
- •57.Охарактеризувати державні нормативні документи,в яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •58.Довести,що виховання – це процес інтеграції загальнолюдських цінностей.
- •59.Відомо,що основна фунція педагога є управлінська(управління педагогічним процесом).З’ясувати яким чином вона реалізується на кожному з етапів даного процесу.
- •60.Визначити місце особистості у системі колективних відносин,назвати ознаки колективу.
49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей. Наприклад, комбінований урок, в якому поєднується перевірка раніше засвоєного матеріалу і оволодіння новими знаннями (дві дидактичні цілі), має таку структуру: 1. Перевірка виконання д/з. 2. Перевірка раніше засвоєних знань методом: а) фронтальної бесіди; б) індивідуального усного опитування чи короткочасної письмової роботи з тестовими завданнями. 3. Мотивація учіння школярів, повідомлення теми, мети і завдань уроку. 4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань. 6. Підведення підсумку уроку і повідомлення д/з.
50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
До методів, які забезпечують регулювання, коригування і стимулювання поведінки й діяльності вихованців, належать змагання, заохочення і покарання.
Змагання
Ґрунтується воно на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Виховна сила змагання виявляється лише за умови, що воно стає дієвою формою самодіяльності учнівського колективу.Змагання, конкуренція, боротьба за існування, як і життя, - вічні, вони є своєрідною пружиною розвитку. Змагання сильне гласністю, об'єктивним порівнянням підсумків. Воно організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати, змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових надихає на нові успіхи. У його підсумках відображається вся багатогранність життя школи.У шкільній практиці практикують такі форми змагання, як конкурси, олімпіади, фестивалі й огляди художньої самодіяльності, виставки образотворчого мистецтва і технічної творчості, шкільні спартакіади, вікторини та ін. Участь у них виявляє і розвиває інтереси, творчі здібності учнів, розширює їхні знання і кругозір, активізує пізнавальну та інші види корисної діяльності.
Заохочення
Суть його полягає у схваленні позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення.Корисно іноді похвалити вихованця, коли він ще не досяг значних успіхів у поведінці, але прагне до цього. Відзначення хоча б невеликих зрушень на краще, маленької перемоги учня над собою, пробуджують в ньому енергію, стимулюють на повторення схвалених вчинків. Непомічання цього може негативно позначитися на всьому процесі виховання дитини.За зразкове ставлення до навчання й виняткові його результати випускники школи отримують нагороди. Золотою медаллю "За особливі успіхи у навчанні" нагороджують випускників середнього навчального закладу, які мають усі річні та екзаменаційні (підсумкові за рік) оцінки не нижче 10,11,12 балів у 11 і 12 класах. Срібною медаллю "За успіхи у навчанні" нагороджують випускників середнього навчального закладу, які за період навчання в 11 і 12 класах мають річні та екзаменаційні не нижче 8-9 балів не більш ніж з двох предметів, а з усіх інших предметів річні та екзаменаційні (підсумкові за рік) оцінки 10, 11, 12 балів. Похвальним листом "За відмінні успіхи у навчанні" нагороджують учнів 1-11 класів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, які досягли відмінних результатів у вивченні всіх предметів за відповідний навчальний рік. Цією нагородою учнів можуть відзначати за наявності позитивної оцінки з музики, образотворчого мистецтва, фізичної культури. Похвальною грамотою "За особливі успіхи у вивченні окремих предметів" нагороджують випускників середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, які досягли особливих результатів у вивченні одного або кількох предметів. Такою грамотою відзначають насамперед призерів міжнародних, всеукраїнських, обласних олімпіад, конкурсів, змагань, авторів винаходів, наукових досліджень, художніх творів тощо.
Покарання
Цей виховний метод полягає у несхваленні, осуді негативних дій і вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому. Усвідомлюючи неминучість покарання, учень намагається перебороти в собі шкідливі потяги і звички, викорінювати негативні вчинки, привчається до дисципліни і порядку. Як і заохочення, його слід використовувати тільки як виховний засіб.До порушників правил поведінки, дисципліни, режиму праці застосовують такі покарання, як догана за наказом директора школи, усне зауваження (директора, його заступників, учителя, класного керівника), зауваження із записом у щоденнику, зниження оцінки за поведінку. Багато педагогів не вдаються до покарань або намагаються не зловживати ними, небезпідставно вважаючи, що жарт, іронія, осудливий погляд нерідко спричинять сильніший ефект, ніж найсуворіші засоби. Застосовувати покарання слід обережно. Якщо учень сприйматиме його як кару за скоєне, це породжуватиме озлоблення, страх перед дорослими, хитрість і лицемірство. Тому слід всебічно перевірити факти, довести провину. Незаслужене покарання викликає бажання помститися, зробити щось "на зло" вихователеві, провокує нові конфлікти.