- •1.Державна мова - мова професійного спілкування.
- •2.Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •3.Комунікативне
- •5.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •7.Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- •8.Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •9.Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
- •10.Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- •12.Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •14.Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •15.Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •16.Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •17.Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- •18.Тендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.
- •19.Поняття ділового спілкування.Стилі та моделі ділового спілкування.
- •20.Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар'єри комунікації.
- •21.Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •22.Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.
- •23.Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •24.Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.
- •25.Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- •27.Етикет телефонної розмови.
- •30.Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- •32.Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- •33.Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- •34.Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •36.Довідково-інформаційні документи.
- •37.Етикет службового листування.
- •38.Наукова комунікація як складова фахової діяльності.
- •39.Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- •40.Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •42. Термінологія обраного фаху.
- •43.Кодифікація і стандартизація термінів.
- •44.Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •46.План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •47. Анотування і реферування наукових текстів.
- •Законодавчі та нормативні документи
- •49Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •50.Стаття як самостійнийнауковийтвір. Вимоги до науковоїстатті.
- •51.Основнівимоги до виконання та оформлюваннякурсової, бакалаврськоїробіт. Рецензія, відгук.
- •52.Науковийетикет.
1.Державна мова - мова професійного спілкування.
Державна мова - «це закріплена традицією або законодавствоммова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління таділоводства, громадських органах та організаціях, на підприємствах,у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики» На грунті української національної мови формується і розвиваєтьсяукраїнська літературна мова.Як одна з форм національної мови вона існує поряд з іншими їїформами-діалектами (територіальними і соціальними), просторіччям,мовою фольклору.
2.Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
Функціонування української літературної мови залежить від станумовної політики в державі, освіті, культурних традицій народу.Мовна політика- це система заходів (політичних, юридичних,адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносинїї державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.Мовна політика є частиною національної політики, органічноюкиадовою певного політичного курсу держави. Національна комісія зміцнення демократії та утвердження верховенства права розробилаконцепцію державної мовної політики.Концепція державної мовної політики- це система засадничихнормативних постанов, які ґрунтуються на компетентному оцінюваннімовної ситуації в Україні, і якими мають керуватися органи державноїклади та органи місцевого самоврядування у своїй практичній діяльності, регулюючи суспільні відносини в мовній царині.Мовна ситуація- «ситуація взаємодії різних мов чи різногоформмування однієї мови в певній державі з огляду на їхню функціональну специфіку й ареал поширення»
І Іріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток країнської мови - головної ознаки ідентичності української нації,яка історично проживає на території України, становить абсолютнуїїні.шість її населення, дала офіційну назву державі. Правовою основою для здійснення державної мовної політикив Україні є Конституція України (ст. 10), Закон України «Про мовив Українській РСР», «Рішення Конституційного суду України від14 грудня 1999 року щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання їїу навчальному процесі в навчальних закладах України.
3.Комунікативне
призначення мови в професійній сфері.
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативнакомпетенція, яка належить до ключових професійних характеристик.Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміннявести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно.З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:
^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;
^ аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;
^ керувати спілкуванням, регламентуючи його;
^ послуговуватися етикетними засобами для досягнення кому-
нікативної мети;
^ уміти проводити бесіду, співбесіду, дискусію, діалог, дебати,
перемовини тощо;
^ уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраноїстратегії;
^ уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;
^ уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати спростовувати, заперечувати, відхиляти, оцінювати;
^ уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти на-
вичками вербалізації;
^ уміти трансформувати усну інформацію в письмову і навпаки;
^ володіти основними жанрами ділового спілкування (службовілисти, факсові повідомлення, контракт, телефонна розмова,ділова бесіда, перемови, нарада тощо);
^ бути бездоганно грамотним, реалізуючи як письмову, так і уснуформи української літературної мови;
^ володіти технікою спілкування;
^ уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами;
^ уміти використовувати «слово» для коректування поведінки
співбесідника.
4.Професійна мовнокомунікативна компетенція.
Мова професійного спілкування (професійна мова) - це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.Мовна професійна компетенція - це сума систематизованих знань норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом. Мовленнєва професійна компетенція - це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування для передавання певної інформації. Ґрунтуючись на мовній компетенції, вона виявляється у сформованості умінь послуговування усною і писемною літературною мовою,багатством її виражальних засобів відповідно до літературних норм. Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це «система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування»тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує професійні знання, вміння і навички спілкування.