- •Міністерство освіти і науки україни
- •Модуль 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 5 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Результати вимірювань та розрахунки для еталонного і шунтованого амперметрів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 визначення горизонтальної складової вектора магнітної індукції магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Порядок виконання роботи
Закріпити жолоб N на тримачі D так, щоб було зручно виконувати експериментальну частину роботи (див. рис. 2).
Розташувати біля жолоба обмежувальний ящик так, щоб його відкритий бік був повернутий до жолоба і розташовувався на одній вертикалі з його нижнім краєм. Зробити пробні кидки кульки. Якщо кулька не долітає до середини ящика, чи, навпаки, перелітає ящик, то відрегулювати висоту кріплення жолоба на тримачі.
В обмежувальний ящик покласти аркуш копіювального паперу чутливим боком догори і накрити аркушем чистого паперу. Край аркушу сумістити з краєм відкритого боку обмежувального ящика.
Зробити 10 кидків кульки, прагнучи робити це однаковим чином і фіксуючи рукою положення паперу відносно жолобу.
Перегорнути аркуш паперу і виміряти лінійкою відстані від краю паперу до точок, де падала кулька. Записати результати вимірювань у таблицю 1. Обчислити середнє значення<L> і занести його до таблиці 1.
Виміряти один раз висоту H вздовж вертикалі від нижнього краю жолоба до площини, на яку падає кулька.
Під таблицею 1 записати величину прийнятої довірчої ймовірності та значення коефіцієнта Стьюдента (див. додатки).
Обчислення похибок прямих вимірювань
Похибка вимірювання величини L має три складові: випадкову похибку (), інструментальну похибку (Lін) і похибку відліку (Lвід):
= ,=,=.
Тоді абсолютна похибка вимірювання величини L дорівнює:
=
=.
У першому наближенні можна використати наступну формулу:
.
Таблиця 1
Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
Номер досліду (n) |
Li, мм |
Li=Li – <L>, мм |
(Li)2, мм2 |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
6 |
|
|
|
7 |
|
|
|
8 |
|
|
|
9 |
|
|
|
10 |
|
|
|
–
|
<L>= |
–
|
= |
H = , прийнята довірча ймовірність = 0.95,
коефіцієнт Стьюдента t0.95;10 = 2.3.
Таблиця 2
Характеристики засобів вимірювання
Кількість вимірювань |
Фізична величина, що вимірюється |
Засоби вимірювання |
Границя допустимої основної похибки приладу |
Границя похибки відліку |
1 |
Висота H |
Лінійка з ціною поділки 1 мм |
H = |
νH = |
10 |
Дальність L |
Лінійка з ціною поділки 1 мм |
L = |
νL = |
Похибка вимірювання величини H має дві складові: інструментальну похибку (Hін) і похибку відліку(Hвід). Тоді абсолютна похибка для Н:
.
У першому наближенні можна використати спрощену формулу:
.
Після обчислень необхідно записати результати прямих вимірювань у стандартній формі:
, ;
, .
Обчислення похибок непрямих вимірювань
За вказівкою викладача обчислити похибки непрямих вимірювань для величин , , .
Для прикладу, покажемо як виводиться формула для розрахунку відносної похибки непрямого вимірювання горизонтальної складової швидкості .
Для цього необхідно:
а) обчислити середнє значення величини :
;
б) записати натуральний логарифм функції :
;
в) знайти часткові похідні від функції за зміннимиL і H:
, ,
при цьому похибкою заокруглення сталої величини g можна знехтувати;
г) записати формулу для визначення відносної похибки непрямого вимірювання величини :
.
Оскільки , то абсолютна похибка вимірювання:
.
Після обчислень відносної та абсолютної похибок необхідно записати кінцевий результат непрямого вимірювання у стандартній формі:
, для = 0.95 та .
Аналогічно виконати розрахунки похибок непрямих вимірювань та записати кінцеві результати у стандартній формі для вертикальної складової швидкості та повної швидкості .
Відносна похибка непрямого вимірювання для повної швидкості визначається за формулою:
.
Вище записану формулу вивести самостійно.
Обчислити середні значення величин aτ, an, а, R (див. форм. (8) – (10)).