Посібник 2

раждалого звичайно важкий, що обумовлено, в першу чергу, ураженням центральної і периферійної нервової систем.

Симптоми. При ураженні блискавкою потерпілий непритомніє, що може продовжуватися від декількох хвилин до декількох діб і супроводжуватися клінічними судомами. Після відновлення свідомості хворі збуджені, неспокійні, дезорієнтовані, кричать від болю в кінцівках і в місцях опіків, марять. Можуть розвиватися галюцинації, парез кінцівок, геми- і парапарези, бульбарні порушення. Часто хворі скаржаться на сильний головний біль, біль

ірізь в очах, порушення зору до повної сліпоти (відшарування сітківки), шум у вухах. Нерідко виявляються опіки вік і очного яблука, затьмарення рогівки

ікришталика. На шкірних покривах іноді чітко видні своєрідні деревоподібні знаки (знаки блискавки) багряно-бурого кольору по ходу судин. В окремих випадках можуть з'явитися порушення слуху, загрудний біль, кровохаркання, набряк легенів. Неврологічні розлади (парези, паралічі, гіперестезія й ін.) можуть зберігатися тривалий час і вимагають посиленого лікування.

Невідкладна допомога. На жаль, дотепер має деяке поширення думка, що ураженого блискавкою треба закопати на деякий час у землю. Ні до чого, крім втрати часу і забруднення опіків, це не призводить. У той же час від своєчасності і правильності реанімаційних заходів, що повинні початися якнайшвидше, залежить життя потерпілого.

Якщо в потерпілого зупинилося серце, необхідно негайно почати непрямий масаж серця і штучне дихання з рота в рот чи з рота в ніс. Це необхідно також у тому випадку, якщо серцева діяльність збережена, але розвинулися важкі порушення дихання. Якщо серцева діяльність не відновлена, але в хворого в процесі масажу серця залишаються вузькі зіниці, прощупується пульс на великих судинах, присутні одиничні атональні вдихи, припиняти реанімаційні заходи не можна. Часто причиною зупинки серця є фібриляція шлуночків, тому треба продовжувати непрямий масаж серця, а також штучну вентиляцію легенів і зробити електричну дефібриляцію.

При низькому артеріальному тиску необхідні: внутріартеріальне введення поліглюкіна, внутрівенна інфузія 500 мл 5% розчину глюкози з 90 мг преднізолону чи з 250 мг гідрокортизону. При різкому порушенні, сильному болі внутрівенно чи внутрішньо м'язово вводять літичну суміш (2.5% аміназин - 1 мл, 2% промедол - 1 мл, 1% димедрол — 1 мл) чи суміші нейролептанальгетиків (фентаніл — 2 мл, дроперідол — 2-4 мл) під контролем АТ. Якщо біль не знімається, можна дати киснево-закисний наркоз у співвідношенні 1:2. При судомах застосовують 5% розчин хлоралгідрату (30-40 мл) у клізмі.

Від дегідратаційної терапії на догоспітальному етапі варто утриматися. У стаціонарних умовах дегідратацію можна провести за строгими показниками (набряк легенів).

Госпіталізація. Транспортувати постраждалого необхідно на носилках, краще в положенні на боці через небезпеку виникнення блювоти, у відділення реанімації багатопрофільної лікарні, де є хірург, невропатолог, терапевт, офтальмолог, отоларинголог.

301

26.3. Допомога при ураженні електричним струмом

Широке застосування електроенергії вимагає правильного поводження з нею, оскільки порушення правил електробезпеки може призвести до важкої і навіть смертельної травми. Установлено, що при напрузі 42В електричний струм, який проходить через тіло людини є безпечним. Напруга вище 50В викликає тепловий і електролітичний ефект. Найчастіше ураження виникає внаслідок невиконання техніки безпеки при роботі з електричними приладами як у побуті, так і на виробництві.

Симптоми ураження електричним струмом. Суттєвий вплив на ступінь враження людини електричним струмом має величина електричної напруга, сила струму, яка проходить через тіло людини, а також тривалість його протікання. У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках є так звані мітки струму — округлі плями від 1 до 5-6 см у діаметрі, темні всередині і синюваті по периферії. На відміну від термічних опіків волосся не обпалене. Як було сказано, також суттєве значення має те, через які органи проходить струм, що можна встановити, подумки з'єднуючи місця входу і виходу струму. Особливо небезпечне проходження струму через серце, головний мозок, тому що це може викликати зупинку серця і дихання. Узагалі, при будь-якій електротравмі відбувається враження серця. У важких випадках спостерігається частий слабкий пульс, низький артеріальний тиск, задуха, потерпілий блідий, зляканий. Нерідко спостерігаються судоми, зупинка дихання.

Оцінка стану потерпілого ґрунтується на факті контакту з електрострумом, мітках струму, загальних явищах поразки електрострумом.

Невідкладна допомога. Насамперед постраждалого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, відкидають обірваний провід дере- в'яним сухим ціпком. Якщо той, хто надає допомогу, одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу. При зупинці подиху проводять штучне дихання, вводять серцево-судинні засоби (0,1% розчин адреналіну - 1 мл, 10% розчин кофеїну - 1 мл підшкірно), засоби, що стимулюють подих (1% розчин лобеліну - 1 мл внутрівенно чи повільно внутрішньо м'язово), потім накладають стерильну пов'язку на електроопікову рану.

Штучне дихання продовжують киснево-повітряною сумішшю чи чистим киснем через маску, внутрівенно вводять 40% розчин глюкози з 0,5 мл 0,006% розчину корглікону. Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця - непрямий масаж серця, 0,1% розчину адреналіну -1мл і 10мл 10% розчину хлориду кальцію.

Госпіталізація. Транспортування в положенні лежачи на ношах в опікове чи хірургічне відділення.

302

26.4. Допомога при сонячному ударі

При сонячному ударі відбувається поразка центральної нервової системи і, перш за все, головного мозку, викликана інтенсивною дією прямих сонячних променів на ділянку голови. Сонячний удар зазвичай уражає людей, що працюють у польових умовах з непокритою головою, при зловживанні сонячними ваннами на пляжах, при важких переходах в умовах жаркого клімату. Сонячний удар може відбутися як під час перебування на сонці, так і через 6-8 год. після інсоляції.

Симптоми сонячного удару. Загальне нездужання, розбитість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, а іноді блювота. При огляді виявляється гіперемія шкіри, обличчя і голови, прискорення пульсу і подиху, посилене потовиділення, підвищення температури, іноді носова кровотеча. У важких випадках виникає сильний головний біль, знижується артеріальний тиск, температура тіла досягає 40-41 °С, хворий впадає в прострацію, непритомніє. Дихання частішає, потім сповільнюється і може перейти в дихання Чейна-Стокса, тобто стає переривчастим. Пульс рідкий. Можливий розвиток отікання легенів. У деяких випадках відзначаються судоми, коматозний стан, іноді порушення, галюцинації, марення.

Невідкладна допомога. У більшості випадків при отриманні сонячного удару досить помістити хворого в тінь, звільнити від одягу, дати випити холодної води, покласти холодний компрес на голову, обернути простирадлом, змоченим холодною водою. У важких випадках ці заходи треба доповнити внутрішньовенним чи підшкірним уведенням 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. У випадках зниження артеріального тиску, розладу подиху необхідно ввести підшкірно 1-2 мл 10% розчину кофеїну чи 1-2 мл кордіаміну. При зупинці дихання вдаються до штучного дихання. У випадку виникнення набряку легенів уводять внутрівенно 0,5-0,75 мл 0,05% розчину строфантину чи 1 мл 0,06% розчину коргликона в 20 мл 40% розчину глюкози, призначають сечогінні засоби - урегит (50 мг), фуросемід (2 мл 4% розчину внутрішньовенно).

Госпіталізація. У важких випадках хворі підлягають госпіталізації в реанімаційне відділення.

26.5. Допомога при тепловому ударі

Тепловий удар (гіпертермічна кома) — безсвідомий стан, обумовлений загальним перегріванням організму в результаті впливу зовнішніх теплових факторів. Тепловий удар може виникнути в результаті перебування в приміщенні з високою температурою і вологістю, під час тривалих маршів в умовах жаркого клімату, при інтенсивній фізичній роботі у задушливих, погано вентильованих приміщеннях. Розвитку теплового удару сприяють теплий одяг, перевтомлення, недотримання питного режиму. У дітей грудного віку причиною теплового удару може бути закутування в теплі ковдри, перебування в задушливому приміщенні, розташування дитячого ліжечка біля печі чи батареї центрального опалення.

303

Надмірне перегрівання організму супроводжується порушенням водоелектролітичного обміну, циркуляторними розладами, мілкокрапковими крововиливами в мозок.

Симптоми теплового удару. Почуття загальної слабості, розбитості, головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість, жар та нудота. При огляді виявляється гіперемія шкірних покривів, пульс і дихання прискорені, температура підвищена до 40-41 °С. У важких випадках подих сповільнюється, іноді переходить у дихання Чейна-Стокса, падає артеріальний тиск. Потерпілий оглушений, непритомніє, іноді виникають судороги, розвивається коматозний стан. Можливі марення, психомоторне порушення. У дітей грудного віку на перший план виступають швидко наростаючі диспепсичні розлади (блювота, пронос), температура тіла різко підвищується, риси обличчя загострюються, загальний стан швидко погіршується, свідомість запаморочена, виникають судоми, розвивається кома.

Невідкладна допомога при тепловому ударі. Потерпілого терміново виносять у прохолодне місце, забезпечують доступ свіжого повітря, звільняють від одягу, дають випити холодної води, накладають холодний компрес на голову. У більш важких випадках показано обгортання простирадлом, змоченим холодною водою, обливання прохолодною водою, прикладання льоду до голови і пахових ділянок. При серцево-судинній недостатності внутрішньовенно вводять 0,5 мл 0,05% розчину строфантина, 2-3 мл кордіаміну внутрі- м'язово чи внутрівенно, але доцільне внутрівенне введення 300-500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, 400-900 мл реополіглюкіна, при падінні АТ вводять підшкірно 2 мл 10% розчину кофеїну чи 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну.

Госпіталізація. У важких випадках - у реанімаційне відділення, у більш легких випадках — у звичайне терапевтичне (чи дитяче) відділення.

Контрольні запитання

1.Який порядок надання першої допомоги при утопленні?

2.Що необхідно знати та який порядок дій при наданні допомоги ураженим блис-

кавкою?

3.Які ознаки ураження людини електричним струмом?

4.Як необхідно діяти при наданні допомоги потерпілому від дії електричного

струму?

5.Охарактеризуйте симптоми сонячного удару.

6.Який порядок надання допомоги потерпілому від сонячного удару?

7.Які характерні ознаки теплового удару?

8.Який порядок дій при наданні допомоги потерпілому від теплового удару?

304

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада

2002 р.

2.Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів. У 4 т. - К.: Держнаглядохоронпраці; Основа, 1995.

4.Кодекс законів про працю України. - К.: Юрінком Інтер, 1998. -

1040 с.

5.Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу // Охорона праці. - 1998. - № 6.

6.Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП). - К.: Держнаглядохоронпраці; Основа, 1995.

-223 с.

7.Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.00798.

8.ДНАОП 0.03-1.72-87. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП-72/87 № 4422-87. - Мінохорони здоров'я СРСР, 1987.

9.Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97.

10.Основні санітарні правила роботи з радіоактивними та іншими тонізуючими речовинами ОСП-72/87.

11.Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-121-98. - К.: Основа, 1998. - 380 с.

12.Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00-1.32-01. - К.: Укрархбудінформ, 2001. - 118 с.

13.Правила устройства электроустановок ПУЭ. - М.:Энергоиздат, 1998. - 640 с.

14.Система стандартов безопасности труда. - М.: Изд-во стандартов, 1975-1989.

15.•Строительные нормы и правила СНиП. - М.: Стройиздат, 1976,

1991.

16.Типове положення про навчання з питань охорони праці ДНАОП

0.00-12-99.

17.Адамчук В. В., Варно Т. П., Поротникова В. В. и др. Эргономика / Под. ред. В. В. Адамчука. - М.: Юнити-Дана, 1999.

18.Барабаш В. И., Шкрабак В. С Психология безопасности труда. -

СПб, 1996.

19.Бубнов В. Г, Бубнова Н. В. Доврачебная помощь в чрезвычайных

305

ситуациях: Памятка спасателя. - М.: НЦ ЭНАС, 2000. - 48 с.

20.Бубнов В. Г, Бубнова Н. В. Оказание Экстренной помощи до прибытия врача: Практ. пособ. - М.: НЦ ЭНАС, 2000. - 64 с.

21.Буянов В. М. Первая медицинская помощь. - М.: Медицина, 1987. -

192 с.

22.Вітренко І. С Загальна та медична психологія: Навч. посіб. - К.: Здоров'я, 1994.

23.Геврик Є О. Охорона праці. - К.: Ельга; Ніка-Центр, 2003. - 280 с.

24.Гетьман В. Перша долікарська допомога в екстремальних ситуаціях

//Охорона праці. - 1995. - №5. - с. 28-32.

25.Голубков Б. Н, Пятачков Б. И., Романова Т. М. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция. - М.: Энергоиздат, 1982. - 232 с

26.Даниель Ж., Пикула И. Психология труда / Под ред. К. Н. Плотонова. - М.: Профиздат, 1979.

27.Денисенко Г. Ф., Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1995. - 320 с.

28.Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності / За ред. Є. П. Желібо. - К.: Каравела, 2003. - 328 с.

29.Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2002. - 320

с.

30.Катренко Л. А., Пістун І. П. Охорона праці в галузі освіти. - К.: Університетська книга; Суми, 2001. - 340 с.

31.Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підручник. У 2 ч. 4.1. Психологія суб'єкта діяльності. - К.: КНЕУ, 1999.

32.Князевский Б. А., Долин П. А., Марусова Т. П. и др. Охрана труда / Под ред. Б. А. Князевского. - М.: Высшая школа, 1982. - 312 с.

33.Козлов В. Ф. Справочник по радиационной безопасности. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 192 с.

34.Мартиросова В. Г. Особливості праці користувачів ЕОМ // Охорона праці. - 1995. - № 1. - С 10-13.

35.Маткович В. П., Папченко А. М. Основы радиационной безопасности. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 176 с.

36.Медведев А. М., Анципович И. С, Виноградов Ю. Н. Охрана труда в мясной и молочной промышленности. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.

37.Навакатикян О. О., Кальниш В. В., Стрюков С М. Охорона праці користувачів комп'ютерних відеодисплейних терміналів. - К.: Основа, 1996. - 400 с.

38.Никитин В. С, Бурашников Ю. М. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности. - М.: Агропромиздат, 1991 - 350 с.

39.Основи охорони праці / За ред. Гандзюка М. П., Купчика М. П. - К.:

Основа, 2000. - 416 с.

40.Павленко А. Р. Компьютер, Т\/ и здоровье. - К.: Основа, 1998.- 152

с.

41.Полежаев Е. Ф., Макушин В. Г. Основы физиологии и психологии труда. - М.: Экономика, 1974.

42.Сегеда Г. Ф., Дашевский В. И. Охрана труда в пищевой промыш-

306

ленности. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 344 с.

43.Ткачук К. Н., Галушко П. Я., Сабарно Р. В. и др. Безопасность труда

впромышленности / Под ред. К. Н. Ткачука. - К.: Техника, 1982. - 232 с.

44.Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чабанова О. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: Основа, 1997. - 464 с.

45.Шишков В. 3., Гарадай В. И. Психология безопасности.- К.: НИНЦОП, 1996.

46.Яцюк М. М. Навчально-методичні матеріали з питань радіаційної безпеки на підприємствах харчової промисловості. - К.: КТІПП, 1993. - 64 с.

47.Яцюк М. М., Прокопенко О. І. Організація та проведення дозиметричного контролю на підприємствах харчової промисловості. - К.: УДУХТ, 1997. - 44 с

307

Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.

Навчальне видання

ГАНДЗЮК Михайло Петрович, ЖЕЛІБО Євген Петрович, ХАЛІМОВСЬКИЙ Модест Олександрович

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Відповідальний за випуск Ю. В. Піча Літературний редактор А. І. Ґедзь Комп'ютерна верстка В. С. Гарвона, Ю. В. Піча Редактор-коректор Н. М. Денисенко

Здано на складання 20.06.2003 р. Підписано до друку 30.07.2003 р. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Реtersburg. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 25,5. Обл.-вид.арк 27,15. Тираж 10000 прим. (2-й завод 3001-6000). Зам. № 344/201.

Видавництво «Каравела» а/с № «В 474», м.Київ-1, 01001, Україна. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи:

ДК, №56, від 19.05.2000 р.

Віддруковано з готових діапозитивів у ТОВ «Навчальний друк»,

вул. Державінська, 38, м. Харків, 61001, Україна.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи:

ХК №58 від 10.06.2002 р

308

309

310