Методичка_Информатика / стр_03-08_Зміст_Вступ

9

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………	4
Лабораторна робота № 1 . Робота з об’єктами Windows ……………..	9
Контрольні запитання …………………………………………………	20
Лабораторна робота № 2 . Віконний інтерфейс Windows ……………	21
Контрольні запитання …………………………………………………	33
Лабораторна робота № 3 . Робота з файловою системою Windows засобами програми Проводник ……………	34
Контрольні запитання …………………………………………………	48
Самостійна робота № 1 . Архівація даних………………………………..	49
Контрольні запитання …………………………………………………	53
Самостійна робота № 2 . Робота з оптичними носіями……………….	54
Контрольні запитання …………………………………………………	62
Самостійна робота № 3. Комп’ютерні віруси і способи боротьби з ними	63
Контрольні запитання .…………………………………………………	75
Тестові питання	76
Література ……………………………………………………………………	85

Вступ

В процесі освоювання комп’ютерної техніки студент повинен набути навичок роботи з комп’ютером — стати його користувачем, що передбачає знання не тільки прийомів алгоритмізації і алгоритмічних мов, але й знання самого комп’ютера, зокрема, встановленої на комп’ютері операційної системи, термінів та понять, пов’язаних з роботою на комп’ютері.

Методичні вказівки «Операційна система Windows XP» ознайомлюють студентів з основними термінами та поняттями, що використовуються при навчанні за кредитно–модульною системою, та призначені для допомоги студентам в опануванні курсів дисциплін “Інформатика”, “Інформатика та комп’ютерна техніка” і “Комп’ютерна техніка та програмування”.

Надають можливість студентам ознайомитись з операційною системою Windows XP, містять відомості про середовище Windows XP, знайомлять з файловою системою, акцентують увагу студентів на виконанні основних операцій в середовищі Windows XP, а також з особливостями роботи з оптичними носіями, архівуванням даних та антивірусним програмним забезпеченням.

Методичні вказівки «Операційна система Windows XP» складаються із трьох лабораторних робіт, які виконуються в комп’ютерному класі, та трьох – для самостійного опрацювання. Кожна лабораторна робота вміщує теоретичні відомості та практичні завдання з докладним описом послідовності їх виконання у вигляді інструкцій. Такий підхід, на думку авторів, дозволить закріпити отримані знання на практиці, а набуті навички роботи з основними об’єктами операційної системи використовувати у повсякденній роботі на комп’ютері.

Навчальний посібник містить питання для самоперевірки здобутих знань з кожної лабораторної роботи, а також тестові питання до змістовного модуля – Операційна система Windows.

Основні терміни та поняття, що використовуються при навчанні за кредитно – модульною системою

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один або декілька змістових модулів.

Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів. 1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS¹. 1 кредит = 54 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо).

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен.

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

• з усіх контрольних зрізів з дисципліни в семестрі (відвідування занять, консультацій, активність, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;

• нормованої кількості балів за роботу в семестрі та кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, за наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.

Рейтинговий показник студента з модулів дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять, активності, поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, та модульного контролю.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни, або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями:

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету (в балах)	Примітка
A	Відмінно	90 – 100 (+n)^*	При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m – кіль-кість балів отрима-них студентом під час вивчення дисципліни,  – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отри-маних студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу - до 15 балів.
BC	Добре	75 – 89
DE	Задовільно	60 – 74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	1 – 59

Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).

При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60 балів, максимальна нормована кількість балів за роботу в семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, - 40 балів.

Технологія нормування кількості балів з дисципліни, отриманих студентом за роботу у семестрі, наступна:

Рейтинг студента у семестрі (, бали)	Нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується на підсумковому контролі (, бали)		Кількість балів, отриманих за підсумковий контроль (бали)
90 – 100 75 – 89 60 – 74 35 – 59 17 – 34 <17	– 40 30 20 10 0
Рейтинг студента, що не приймає участь у підсумковому контролі (, бали)
Рейтинг студента, що приймає участь у підсумковому контролі (, бали)

Розподіл балів за елементами змістовних модулів при поточному оцінюванні знань наступний:

Відвідування лекцій (0 – 1 бали)

1 – присутність на лекції та наявність конспекту;

0,5 – відсутність на лекції та наявність конспекту;

0,5 – присутність на лекції та відсутність конспекту;

0 – відсутність на лекції та відсутність конспекту.

Відвідування лабораторних занять (0 – 1 бали):

1 – присутність на лабораторному занятті;

0 – відсутність на лабораторному занятті.

Лабораторне (практичне) заняття (0 – 1бали):

1 – робота виконана, оформлено звіт і захищена;

0,5 – робота виконана, але не захищена;

0 – робот не виконана.

Самостійна робота студента (0 – 1 бали):

1 – робота виконана повністю і захищена;

0,5 – робота виконана повністю, але не захищена;

0 – робота не виконана.

Критерії оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю наступні:

оцінка 50 – 60 балів (”відмінно”) виставляється студентові, який глибоко та міцно засвоїв матеріал, відмінно справляється із задачами та питаннями, проявляє обізнаність з фаховою літературою, володіє різносторонніми навичками та прийомами виконання практичних завдань, уміє добре орієнтуватись у виробничих ситуаціях;

оцінка 41 – 49 балів (”добре”) виставляється студентові, який твердо знає програмний матеріал, правильно застосовує теоретичні знання при рішенні практичних завдань, володіє необхідними навичками та прийомами виконання цих завдань:

оцінка 30 – 40 балів (”задовільно”) виставляється студентові, який має знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, неправильне тлумачення окремих елементів завдання та відчуває труднощі при виконанні практичних завдань;

оцінка 0 – 29 балів (”незадовільно”) виставляється студентові, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає багато промилок, невпевнено виконує завдання.

Структура змістовного модуля 1 (ЗМ 1) навчальних дисциплін “Інформатика”, “Інформатика та комп’ютерна техніка” і “Комп’ютерна техніка та програмування” наступна:

Модуль 1 (Семестр 1)
Змістовний модуль	ЗМ 1. Операційна система Windows
Кількість балів за змістовний модуль	5
Кількість балів за видами роботи З них:	Лекція	Практ. (лаб.) заняття	срс
Відвідування	1х1=1	1х0,5=0,5	–
Активність на заняттях	–	1х0,5=0,5	–
Виконання срс.	–	-	3

Модуль 1. Перший змістовний модуль (ЗМ 1).

Операційна система Windows

Основні задачі першого змістовного модуля (ЗМ 1):

• ознайомитись з елементами віконного інтерфейсу Windows та організацією вікон, навчитись керувати розташуванням та розмірами вікон;

• навчитись користуватись програмою Мой Компьютер;

• набути навичок роботи з файловою системою Windows засобами програми Проводник;

• оволодіти основними прийомами роботи з файлами і папками, отримати навички архівації файлів та запису інформації на оптичні носії;

• навчитись користуватись антивірусними програмами.

1 ECTS – (European Credit Transfer Accumulated System) Європейська кредитно-трансферна акумувальна система кредитних одиниць.