За ступенем механізації робіт склади поділяють на механізовані (з частковою або комплексною механізацією окремих операцій чи технологічних процесів) і ав­томатизовані, засновані на комплексній механізації складських операцій, у тому числі автоматизованому управлінні складським технологічним процесом.

5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів ❖ Основні ознаки класифікації складських будівель ❖

Складські будівлі і споруди класифікують за такими основними ознаками: ти­пом будівлі або її технічним улаштуванням; утепленості; матеріалом стін і вогне­тривкістю; кількістю поверхів.

За типом будівель та їх технічним улаштуванням склади поділяються на від­криті майданчики, напівзакриті влаштування і закриті складські приміщення і спе­ціальні споруди. Відкриті майданчики мають тверде покриття і нахил дня водосто­ку. Напівзакритими складськими приміщеннями вважають навіси. Вони бувають без стін, а з дахом, що кріпиться на стовпах, а також з однією чи кількома стінами по периметру. Основне призначення навісів — захищати вантажі (силікатні матері­али, чавуний посуд, пиломатерали) від атмосферних опадів. Навіси можуть бути односкатними і двоскатними, їх висота досягає 4—6 м.

Основним видом складських споруд, що призначаються для зберігання товарів, які потребують створення належних режимів — температури і вологості, є закриті склади. Такі будівлі мають багато різних за призначенням складських приміщень, а великі споруди спільного користування складаються з комплексу складських буді­вель і споруд. Вони класифікуються за такими ознаками: утепленості, поверховості, матеріалу стін і вогнетривкості. За утепленістю закриті склади поділяються на три типи: неутеплені, утеплені й опалювані.

Неутеплені склади використовують в основному для зберігання скляної, тексти­льної та іншої тари. Ці склади споруджуються без горищного перекриття, утепленої підлоги і дверних тамбурів. Товщина цегляних стін S в одну цеглу, кам'яних і за­лізобетонних — до 25 см.

Утеплені (неопалювані) склади мають горищні або суміщені з покрівлею утеп­лені покриття, дверні тамбури і утеплену підлогу. Товщина стін з цегли цих скла­дів — у дві цегли, кам'яних і залізобетонних — 40 см. Ці склади захищають товари від різких коливань зовнішньої температури і вологості повітря. В них можна збе­рігати борошно, крупу, бобові, мило, сірники та інші товари, які не псуються при температурі нижче від нуля, але втрачають якість при різких коливаннях темпера­тури і вологості.

В опалюваних складах завдяки наявності опалювальних і вентиляційних систем створюється можливість підтримання потрібної температури і вологості повітря. Вони призначені для зберігання товарів, які потребують стійкої плюсової темпера­тури і певної відносної вологості повітря: кондвиробів, цукру, чаю, кави, плодоово­чевих консервів та інших товарів.

За матеріалами стін і перекриттів склади поділяються на цегляні, дерев'яні, зі збірних залізобетонних конструкцій, а за вогнетривкістю ~ на спалимі і напівспа- лимі.

За поверховістю розрізняють складські будівлі одно-, дво-, три- і багатоповер­хові (рис. 5.9).

72

Рис. 5.9. Конструктивні елементи двоповерхової будівлі складу: 1 — фундамент; 2 — рампа; 3 — стіна; 4 — підлога; 5 — колона; б — міжповерхове перекриття; 7 — двері; 8 — піддашшя; 9 — вікно;

10— верхнє покриття

❖ Переваги одноповерхових складів ❖

Практика вітчизняного і зарубіжного будівництва торгових складів свідчить про те, що найбільш раціональними є одноповерхові склади. До основних переваг од­ноповерхових складів належать: максимальне використання складської площі і міс­ткості через брак сходових кліток, ліфтів. Можливе більш високе укладання товарів з навантаженням до 3,5 т/м², тимчасом як у багатоповерхових складах вона не пе­ревищує звичайно 2 т; зменшення вартості будівництва й експлуатаційних витрат при внутріскладській переробці товарів через відсутність потреби в підніманні то­варів на верхні поверхи; більш ефективна організація складських робіт за рахунок збільшення довжини навантажувально-розвантажувального фронту.

❖ Вимоги до будови складів ❖

При розв'язанні питань поверховості складських приміщень необхідно керува­тись: наявністю вільних площ забудови; габаритами і вагою товарів, що будуть зберігатися; економічними міркуваннями по спорудженню й експлуатації однопо­верхових і багатоповерхових складських приміщень.

Важливими технологічними вимогами до будови складів є відповідність площі і місткості складів характеру та обсягу технологічних операцій; параметрів і конфі­гурацій складських будівель— вимогам раціональної організації технологічного процесу. Крім того, складські приміщення повинні відповідати встановленим вимо­гам освітленості, вентиляції, утепленості і пожежної безпеки.

5.6.4. Будова і технологічне планування загальнотоварних складів ❖ Основні групи складських приміщень ♦>

Раціональна організація технологічних процесів на складах пред'являє певні вимоги до планування приміщень. Залежно від призначення і ролі в оперативно- господарській діяльності всі складські приміщення поділяють на чотири групи: оперативні, допоміжні, підсобно-технічні і адміністративно-побутові.

73

Оперативні приміщення призначені для виконання основних технологічних операцій. До них відносять комори і камери для розміщення, укладання і зберігання товарів; експедиції для приймання і відпуску товарів; сортувальні, комплектуваль­ні, диспетчерська, транспортні коридори, автомобільні і залізничні платформи (ра­мпи). Розташування оперативних приміщень має забезпечувати максимальне вико­ристання площі і місткості складу, виключення зустрічних і перехресних потоків товарів при їх переміщенні; дотримання правильного товарного сусідства і прин­ципів матеріальної відповідальності; можливість застосування засобів механізації й автоматизації. Камери зберігання залежно від асортименту товарів можуть бути універсальними і спеціалізованими. Універсальні призначені для зберігання това­рів, які мають однаковий режим зберігання, а спеціалізовані — для зберігання пев­них видів і груп товарів (тканини, взуття, культтовари). Охолоджувані камери складів розміщуються відокремлено, частіше в торцевій частині будівлі, і мають окремі вхід і вихід. Площі, призначені для зберігання товарів, розташовують по до­вжині складської будівлі.

Експедиційні приміщення повинні безпосередньо прилягати до розвантажуваль­но-навантажувального фронту складу. На багатоповерхових складах експедиції розміщують на першому поверсі, а з камерами зберігання товарів їх зв'язують ліф­ти. Поруч з експедиціями розміщують приймальні, розпакувальні, фасувальні й комплектувальні приміщення. На невеликих складах приймання і відпускання то­варів здійснюється лише в експедиціях або камерах зберігання.

До допоміжних приміщень відносять майданчики і приміщення для зберігання порожньої тари, піддонів або багатооборотних контейнерів, тароремонтні майстер­ні, карантинні камери, лабораторії.

Для господарського й експлуатаційного обслуговування складської будівлі ви­користовуються підсобно-технічні приміщення — машинні відділення, вентиляцій­ні камери, котельні, зарядні станції, приміщення для механізмів і транспортних за­собів.

Адміністративно-побутові приміщення включають конторські приміщення, га­рдероби, санвузли, душеві, приміщення для відпочинку і приймання їжі. Адмініст­ративно-побутові приміщення можуть розташовуватись як у складській будівлі, так і в окремій будівлі. При розміщенні цих приміщень у складській будівлі вони пови­нні бути обов'язково ізольовані від оперативних приміщень і розташовані в торці складської будівлі з виходом на рампу.

Для створення оптимального технологічного процесу необхідно забезпечити найбільш раціональне планування приміщень складу. Будування складів переважно за типовими проектами дає змогу впроваджувати найефективніші технологічні планування, які враховують найсучасніший вітчизняний і світовий досвід. Най­більш доцільною формою складської будівлі є прямокутник. Така форма будівлі за­безпечує найбільший ефект при експлуатації за рахунок більш повного викорис­тання площі складу, зручного внутріскладського транспортування вантажів, раціо­нального проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Габарити складської будівлі встановлюються з урахуванням співвідношення ширини і довжини складу. Ширина складу має бути в межах від 1/1,5 до 1/4 його довжини. Довжина складської будівлі не може бути меншою від довжини необхід­ного фронту вантажно-розвантажувальних робіт.

Значний вплив на експлуатаційні показники складу й раціональну організацію складських операцій чинить сітка колон. Сітка (крок) колон — система розбивоч- них осей у плані, у центрі яких установлюються колони каркасу будівлі. В практиці

74

складського будівництва широко застосовується сітка колон 6x9, 9x9, 9x12, 12 х 12 і 9 х 18 м. Велика сітка колон будівлі дає можливість знизити капітальні вкладення на одиницю площі. При проектуванні одноповерхових складів прагнуть до безколонного одноповерхового планування складських приміщень. Це збільшує ефективність використання місткості і площі складу і створює умови для оптима­льної складської обробки товарів.

❖ Конструктивні елементи складських споруд ❖

Важливе значення для організації складського технологічного процесу мають конструктивні елементи складських споруд. Основними конструктивними елемен­тами складу є фундаменти, стіни, рампи, підлоги, міжповерхові перекриття, верхні покриття, звиси покрівлі, дашки, сходи, двері, вікна.

Фундамент — це підземна конструкція, основним призначенням якої є сприй­няття навантаження від будівлі і передавання її основі. За конструктивним улашту­ванням фундаменти поділяються на стрічкові, стовпчасті і суцільні. До фундамен­тів пред'являють такі вимоги: міцність, стійкість на перевертання, економічність.

Стіни складу поділяються на суцільні (для приміщень, які опалюються) і карка­сні (в тимчасових неопалюваних приміщеннях). До стін складу пред'являють такі основні вимоги: міцність і стійкість; забезпечення за своїми теплотехнічними влас­тивостями необхідного для збереження якості товарів температурно-вологісного режиму; водонепроникність; мінімальна вага і найменша будівельна й експлуата­ційна вартість.

Рампами називають платформові тротуари, що примикають до складу. Вони ви­користовуються для переміщення вантажів з автомашин чи вагонів у склад і назад. Висота рампи з боку залізничної колії дорівнює 1,1—1,2 м від рівня головки рейки, а з боку автомобільного заїзду гт— 0,9 м. Ширина рампи може бути від 1,2 до 6,0 м і більше. Для заїзду вантажних візків на рампу встановлюють спеціальні нахили, які називають пандусами. Ширина пандусів має бути на 0,8 м більше від ширини транспортних засобів, а ухил пандусів робиться не менш як 1:10—1:12.

Підлоги в складах бувають асфальтові, асфальтобетонні, бетонні, плиточні і де­рев'яні. Підлога має бути рівною, гладкою, міцною, стійкою до стирання і механіч­них ударів, не руйнуватись від дії кислот, лугів й інших хімічних речовин. Цим ви­могам найбільше відповідають підлоги з асфальтобетонним покриттям на бетонній основі. Навантаження на ці підлоги може досягати 3,5 т/м².

Міжповерхові перекриття повинні бути міцними, легкими, відповідати необ­хідному ступеню вогнетривкості будівлі. Корисне навантаження перекриття стано­вить від 100 до 2500 кг/м².

Покриттям називають верхню частину будівлі, яка складається з несучих і ого- роджувальних елементів. Несучими є елементи, які сприймають основні наванта­ження і передають їх на стіни і проміжні опори. Улаштування, що захищають при­міщення від прямих соняшних променів, атмосферних опадів і вітру називають огороджувальними елементами (покрівлі, дахи). Покрівлі мають відповідати вимо­гам пожежної безпеки, надійно захищати від дощу, снігу, бути довговічними і еко­номічними.

Звиси (піддашшя) це продовження даху, що споруджується в одноповерхових складських будівлях. Дашок — спеціальне спорудження над рампою в багатопове­рхових і висотних складах. Звиси і дашки з боку залізничної колії повинні бути су­цільними вздовж усього складу, трохи більшими за ширину рампи і перекривати

75