- •2.2 Лабораторні роботи
- •Робота 2.2.1
- •Визначення часового опору розриву (межі міцності)
- •Та пластичності металів
- •Робота 2.2.2 Визначення твердості металів методами Бринелля та Роквелла
- •Робота 2.2.3 Визначення металів за їх зовнішніми ознаками та деякими властивостями
- •Робота 2.2.4 аналіз діаграми стану залізо – цементит та кривих охолодження
- •Варіанти завдань до лабораторної роботи № 4
- •Робота 2.2.5 вивчення мікроструктури вуглецевих сталей
- •Робота 2.2.6 вивчення мікроструктури чавунів
- •Робота 2.2.7 термічна та хіміко-термічна обробка вуглецевих сталей
Робота 2.2.4 аналіз діаграми стану залізо – цементит та кривих охолодження
Мета роботи
1) Набути навичок читання діаграми стану залізо -цементит.
2) Навчитись будувати криві охолодження та нагрівання сплавів даної системи та визначати зміст фаз, їх концентрацію та їх кількісне співвідношення.
Теоретичні відомості
Діаграма стану залізо – цементит дає можливість встановити перетворення, що відбуваються при різних температурах в залізо-вуглецевих сплавах за умов повільного охолодження (рисунок 2.2).
За допомогою діаграми стану для будь-якого сплаву чи його компонента можна, зокрема, встановити:
а) наявність змін у будові сплаву при його нагріванні чи охолоджуванні;
б) назва фаз і структурних складових, а також кількість кожної з них при заданій температурі;
в) положення критичних точок;
г) режим термічної обробки сплавів тощо.
Засновником діаграми стану залізо-цементит є Д.К. Чернов, який у 1868 р. вперше відкрив критичні точки в сталі та їх положення залежно від вмісту в ній вуглецю та температури.
Основним компонентом залізовуглецевих сплавів є залізо – метал сріблясто-сірого кольору, який має густину 7,86 г/см3 і температуру плавлення 1539 ºС.
У твердому стані залізо може знаходитись у двох модифікаціях: α- Fe (ОЦК) і γ- Fe (ГЦК) . Модифікація α- Fe існує в інтервалі температур 0...911 ºС і від 1392 ºС до температури плавлення, γ- Fe – в інтервалі 911...1392 ºС.
До температури 768 ºС залізо є магнітним.
Залізо з багатьма елементами утворює розчини: з металами – розчини заміщення, з вуглецем, азотом і воднем – розчини впровадження.
Розчинність вуглецю, в α- Fe мала і залежить від температури та складає не більше 0,02 %. Твердий розчин впровадження вуглецю в α- Fe називається феритом. Механічні властивості фази фериту: σв ≈ 300 МПа; δ ≈ 30 %; НВ800 МПа.
Розчинність вуглецю в γ- Fe залежить також від температури і може досягати 2,14 %. Твердий розчин впровадження вуглецю в γ- Fe називається аустенітом. Він має невисокі міцність і твердість, але більш пластичний ( δ ≈ 60 %).
Залізо з вуглецем утворює також хімічну сполуку Fe3C (карбід заліза), яка називається цементитом. У ньому міститься 6,67 % C. Він має складну кристалічну решітку. Температура плавлення цементиту близько 1250 ºС. До температури нагрівання 217 ºС він є магнітним, має дуже високу твердість (НВ8000 МПа), майже нульову пластичність (δ ≈ 0 %).
Відрізняють: первинний, вторинний і третинний цементит. Первинний цементит (ЦІ) виділяється при кристалізації з рідкої фази, вторинний (ЦІІ) – при вторинній кристалізації з аустеніту, третинний (ЦІІІ) – при третинній кристалізації з фериту.
Рисунок 2.2 – Діаграма стану залізо – цементит
З діаграми стану (рис. 2.2) видно, що первинна кристалізація відбувається в інтервалі температур, що визначаються на лініях ліквідусу (АВСД) і солідусу (АНІЕCF). Вторинна кристалізація викликана перетворенням заліза з однієї алотропної модифікації в іншу та зменшенням розчинності вуглецю в різних модифікаціях заліза.
Діаграма стану сплаву системи Fe – Fe3 C складається з кількох областей, утворених лініями діаграми. Кожна така область характери-зується певним структурним станом і відповідним вмістом вуглецю.
Сплав заліза з вуглецем містить одну чи дві фази, які, в свою чергу, у твердому стані утворюють структурні складові, а решта – структуру сплаву. Структурна складова – це елемент структури, що складається з однієї чи більше фаз. Структурними складовими є аустеніт, цементит, ферит, перліт, ледебурит, причому останні дві є двофазними, а решта – однофазними.
Лінії діаграми відповідають положенню критичних точок, а останні, як відомо, – фазовим перетворюванням, тобто кристалізації чи плавленню.
Лінії ВС і СД – температури початку кристалізацій відповідно аустеніту (ВС) та первинного цементиту (СД). При виділенні кристалів аустеніту з рідкої фази її склад буде збагачуватись вуглецем і по мірі зниження температури змінюватись по лінії ВС (ліквідус).
Склад твердої фази (аустеніту) при цьому буде збагачуватись вуглецем і змінюватись по лінії ІЕ (солідус). При виділенні з рідкої фази кристалів первинного цементиту її склад буде збіднюватись вуглецем і змінюватись із зниженням температури по лінії СД (солідус).
Склад твердої фази (цементиту) при цьому буде постійним. При досягненні температури 1147 ºС склад рідкої фази для будь-якого сплаву, що знаходиться між точками Е і F буде відповідати точці С (4,43 % С). За цієї температури рідка фаза даного складу буде кристалізуватись з утворенням евтектичної механічної суміші, що складається з аустеніту складу точки Е і цементиту складу точки F. Ця евтектика називаються ледебуритом. Отже, лінія ЕСF відповідає температурі утворення ледебуриту; останній має високі твердість (НВ7000 МПа) і крихкість.
Лінії GS і SE означають температури початку вторинної кристалізації відповідно фериту (GS) і вторинного цементиту (SE) з аустеніту. Склад аустеніту при зниженні температури буде змінюватись: для сплавів, що лежать ліворуч від точки S1 – по лінії GS; для сплавів, що лежать праворуч від точки S1 – по лінії SE. При досягненні температури 723 ºС склад аустеніту буде відповідати точці S' (0,83 %). За цієї температури аустеніт складу точки S буде перетворюватись в евтектоїдну механічну суміш, що складається з фериту складу точки Р і цементиту складу точки К, яка називається перлітом. Отже, лінія РСК означає температуру утворення перліту. Перліт має такі механічні властивості: σв ≈ 900 МПа, δ ≈ 10%; НВ2000 МПа.
Лінія GP означає температуру кінця вторинної перекристалізації аустеніту у ферит.
При охолоджуванні залізовуглецевих сплавів нижче лінії РSК починається третинна перекристалізація, пов'язана із зменшенням розчинності вуглецю у фериті.
Лінія РQ означає температуру початку виділення третинного цементиту із фериту.
Послідовність виконання роботи
1 Використовуючи даний навчальний посібник, вивчити діаграму стану системи залізо-цементит, звернувши особливу увагу на:
- особливості побудови діаграми;
- фазові та структурні складові залізовуглецевих сплавів;
- температуру фазових перетворень;
- положення ліній і точок діаграми;
- перетворення в залізовуглецевих сплавах при охолоджуванні та нагріванні.
2 Вивчити перетворення, що відбуваються в двох заданих сплавах при змінюванні температури і побудувати для них, використовуючи правило фаз, відповідно криві охолодження та нагрівання.
3 Використовуючи правило відрізків, визначити за заданими температурами їх концентрацію та кількісне співвідношення.
4 Скласти письмовий звіт про виконану роботу.
Зміст звіту
Назва та мета роботи.
Накреслена в масштабі діаграма стану системи залізо - цементит.
Побудовані з правого боку від діаграми крива охолодження для першого заданого сплаву та крива нагрівання для другого заданого сплаву. На кривій охолодження мають бути вказаними фазові стани, а на кривій нагрівання – назви структурних складових.
Визначення в сплавах за заданою температурою концентра-ції фаз та їх кількісного співвідношення.
Контрольні запитання
Поясніть особливості діаграми стану системи залізо - цементит. Де вона застосовується?
Вкажіть характерні точки та лінії діаграми стану системи залізо - цементит. Поясніть, які перетворення відбуваються за цих температур.
Охарактеризуйте фазові та структурні складові діаграми стану залізовуглецевих сплавів.
Поясніть перетворення, які відбуваються в залізовуглецевих сплавах при їх нагріванні та охолодженні.
Поясніть правило відрізків. Де воно застосовується?