PrRob_N4

Використання статистичних методів для обробки результатів медико-біологічних досліджень

Ужгородський національний університет

Методичні вказівки

до практичних занять

з курсу "Медична інформатика"

Практична робота №3

Статистичні методи медико - біологічних досліджень.

Служби медичної статистики, статистичні показники в медицині

Ужгород 2010

Практична робота №3

Статистичні методи медико - біологічних досліджень.

Служби медичної статистики, статистичні показники в медицині

Мета роботи: Вміти визначати та порівнювати статистичні показники в медицині, засвоїти методи визначення діагностичної чутливості, специфічності, ефективності, значущості позитивних і негативних результатів медичних тестів.

Забезпечення: персональний комп’ютер , операційна оболонка Windows XP, текстовий процесор Word, електронні таблиці Microsoft Excel.

Теоретична частина

Служби медичної статистики. Статистичні показники в медицині і їх порівняння

Статистичний аналіз є одним з елементів доказової (evidense-based mediсine) медицини. Ці знання абсолютно необхідні для планування, проведення та аналізу наукових досліджень у медицині. Особливо це актуально для галузі суспільного здоров'я та охорони здоров'я, що базується на даних дослідженнях.

Ефективне управління охороною здоров'я неможливе без організації, яка б оперативно та об'єктивно відтворювала стан здоров'я населення та його ресурсне забезпечення. Статистика, що вивчає питання, пов'язані з медициною, гігієною та охороною здоров'я, називається медичною статистикою. Важливим принципом статистики є вивчення масових явищ. У нашій державі цю функцію виконує Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України, який координує діяльність територіальних інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики та лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) щодо збирання, обробки та аналізу статистичної інформації (схема 1).

Відділ теорії медичної статистики впроваджує наукові методи збирання, обробки, аналізу та оцінки медико - статистичної інформації, такі як:

-первинна статистична обробка даних (обчислення середніх та відносних величин, критеріїв їх достовірності);

-вибіркові медико-статистичні дослідження;

-аналіз даних;

-статистична оцінка значущості відмінностей порівнюваних показників.

Відділ статистики суспільного здоров'я вивчає стан здоров'я населення, яке характеризується:

-демографічними показниками;

-показниками захворюваності.

Схема 1. Служби медичної статистики

Основними моментами в цьому процесі є обчислення різних медико-статистичних показників здоров'я населення (смертність, захворюваність, поширення ВІЛ-інфекції та ін.). Відділ статистики охорони здоров'я застосовує інформаційні технології з обробки та аналізу інформації про органи охорони здоров'я, що стосується їхньої діяльності, обліку медичних кадрів, медико-санітарного майна та ін. Значущими показниками є показники, що характеризують роботу ЛПЗ (міських поліклінік, дитячих поліклінік, жіночих консультацій, стоматологічних поліклінік, пологових будинків, лікарень швидкої медичної допомоги та ін.).

Відділ методів статистики здійснює збирання даних відповідно до ієрархічної територіальної структури Міністерства охорони здоров'я. Медико-статистичні дані збираються регулярно в повсякденній оперативній роботі органами охорони здоров'я та направляються в суворо встановленому порядку у вигляді спеціальних документів державної медичної звітності. З цією метою в системі охорони здоров'я створено медико-статистичну службу, низовою ланкою якої є кабінети медичної статистики ЛПЗ. Цією роботою зі збирання початкової інформації займається середній медперсонал: медсестри та статисти. Таким чином, основними етапами статистичної обробки даних є статистичне збирання даних (рутинна ручна робота) та аналіз даних (здійснюється за допомогою комп'ютерних технологій) з подальшими висновками.

Статистичні показники в медицині і їх порівняння

Одержувані в результаті статистичного зведення показники виражені звичайно абсолютними величинами. Однак для розкриття певних закономірностей необхідно обчислювати відносні та середні величини. Відносні показники, у свою чергу, можуть бути інтенсивними та екстенсивними.

Інтенсивні показники застосовуються для характеристики частоти явища в середовищі, з яким вони безпосередньо пов'язані. Для їх розрахунку необхідно знати абсолютну чисельність середовища і досліджуваного явища, що зустрічається в даному середовищі.

У роботі практичного лікаря, лікаря поліклініки і особливо організатора охорони здоров'я доводиться мати справу з обчисленням різних показників, що характеризують здоров'я населення, захворюваність, смертність, різні показники роботи медичних кадрів і т. д.

Наведемо найбільш часто використовувані в медицині показники:

●Розрахунок коефіцієнтів поширення окремих хвороб або класів хвороб серед всього населення або окремих його груп

Цей показник зазвичай розраховують на 10000 населення. Тому розрахунок проводять за формулою:

(1)

де -шуканий показник;

- число випадків захворювання;

- середня чисельність населення.

●Показник народжуваності розраховується за формулою:

(2)

де - шуканий показник;

- загальне число народжених за рік живими;

-середньорічна чисельність населення.

●Показник природного приросту населення розраховується за формулою:

(3)

де шуканий показник;

- число народжених;

- число померлих;

- середньорічна чисельність населення.

● Річний показник смертності з урахуванням причини смерті проводиться за формулою:

Цей показник зазвичай розраховують на 100 000 населення по формулі:

(4)

де - річний показник смертності,

- число померлих від даної причини серед населення даної території;

- середньорічна чисельність населення на даній території.

За цією ж формулою розраховують коефіцієнт розповсюдження захворювань, що рідко зустрічаються

● Показника дитячої смертності

У випадках великих відмінностей в народжуваності в двох суміжних роках розрахунок показника дитячої смертності проводять за формулою:

(5)

де - показник дитячої смертності;

- число померлих дітей у віці до 1 року в даному році;

- кількість народжених у даному році;

- кількість народжених у попередньому році.

Вищенаведена формула використовується дуже часто, але, разом з тим, вона не зовсім точна, оскільки з померлих в цьому році не обов'язково 1/3 народилася в минулому році. Тому для обліку точного співвідношення правильніше використовувати іншу формулу, яка після спрощення має вигляд:

(6)

де - померло дітей у віці до 1 року в цьому році;

-з них народилися в минулому році;

- з них народилися у цьому році;

- усього народилося дітей у минулому році;

- всього народилося дітей у цьому році.

●

Обчислення відсотка смертності дітей першого місяця життя по відношенню до всієї дитячої смертності.

Для знаходження цього показника спочатку обчислюють показник дитячої смертності (див. формули 15,16), потім розраховують смертність дітей першого місяця життя. Знаючи ці показники, можна розрахувати відсоток смертності дітей першого місяця життя по відношенню до всієї дитячої смертності. Після об'єднання всіх цих формул виходить, що відсоток смертності дітей першого місяця життя по відношенню до всієї дитячої смертності можна знайти за формулою:

(7)

де - відсоток смертності дітей першого місяця життя по відношенню до всієї дитячої смертності;

- кількість померлих дітей у віці до 1 міс;

- кількість народжених в цьому році;

- кількість народжених в попередньому році;

- кількість померлих дітей у віці до 1 року.

●Обчислення коефіцієнта перинатальної смертності проводять за формулою:

(8)

де - коефіцієнт перинатальної смертності,

- число народжених мертвими;

- число померлих в перший тиждень життя;

- загальне число народжених (живими і мертвими).

●Обчислення показників постнеонатальной смертності. Під постнеонатальной смертністю розуміють смертність дітей у віці старше 1 міс. до 1 року і яку обчислюють за формулою:

(9)

де- шуканий показник;

- число дітей, померлих у віці від 28 днів до 1 року;

- кількість народжених дітей;

- число померлих в перші 28 днів життя.

●Обчислення показника смертності дітей старше 1 року проводять за формулою:

(10)

де - шуканий показник;

- загальна кількість померлих;

- число померлих у віці до 1 року;

- загальна чисельність населення;

- загальне число народжених.

●Розрахунок середньої річної навантаження дільничого лікаря у розрахунку за 1 год роботи проводять за формулою:

(11)

де - показник річної навантаження за 1 год;

- загальна кількість відвідувань дільничних педіатрів;

- число дільничних педіатрів;

- число днів роботи на рік;

- число годин роботи на день.

●Обчислення загального відсотка помилок у визначенні терміну пологів.

Частоту помилок у визначенні термінів пологів, своєчасності надання допологової відпустки визначають за формулою:

(12)

де - відсоток помилок у визначенні терміну пологів;

- кількість жінок, які народили на 15 днів і більше раніше встановленого консультацією терміну;

-кількість жінок, які народили пізніше встановленого терміну на 15 днів і більше;

- число жінок, що народили і мали дородову відпустку

●Обчислення показника частоти закінчення вагітності пологами.

Цей показник розраховують за формулою:

(13)

де- досліджуваний показник;

- кількість жінок, у яких вагітність закінчилась пологами;

- кількість жінок, у яких вагітність закінчилась абортами.

●Обчислення показника частоти ускладнень в пологах. Цей показник розраховують за формулою:

(14)

де - показник частоти ускладнень в пологах у відсотках;

- число породіль, що мали ускладнення під час пологів;

- кількість прийнятих пологів;

- число жінок, які народили за межами родильного відділення.

●Розрахунок потреби населення в амбулаторно-поліклінічному обслуговуванні проводять за формулою:

(15)

де - потреба в поліклінічній допомозі (число відвідувань до лікаря на 1000 населення);

- захворюваність (число звертань на 1000 населення);

-коефіцієнт повторності відвідувань з лікувальною метою на одне захворювання з даної спеціальності;

- число диспансерних відвідувань у зв'язку з захворюванністю;

- число відвідувань з профілактичного обслуговування .

●Розрахунок потреби населення в стаціонарній допомозі. Цей показник в цілому і по окремих спеціальностям розраховують за формулою:

(16)

де - потрібна кількість середньорічних ліжок на 1000 населення;

- рівень звернень на 1000 населення;

-відсоток госпіталізації або відсоток відбору на ліжко із числа осіб, що звернулися;

- середня тривалість перебування хворого на ліжку;

- середньорічна зайнятість ліжка.

●Обчислення коефіцієнта природного приросту населення. Цей показник обчислюють за формулою:

(17)

де - коефіцієнт природного приросту населення;

- число народжених;

-число померлих;

- середньорічна чисельність населення.

Оцінка діагностичної ефективності медичних тестів

При представленні результатів клініко-лабораторних досліджень, особливо при порівняльній характеристиці лабораторних тестів, доцільне визначення діагностичної специфічності і чутливості тесту. На початковому етапі обчислення діагностичної специфічності і чутливості тесту результати досліджень необхідно розташувати відповідно до таблиці 4 . Тут категорія нехворих (НХ) обстежуваних має на увазі здорових людей або хворих іншими хворобами. Позитивний результат лабораторного тесту у хворих (Х) певним захворюванням розглядається як істинно позитивний (ІП), у не хворих - як помилково позитивний (ПП). Негативний результат лабораторного тесту у хворих певним захворюванням розглядається як помилково негативний (ПН), у нехворих - як істинно негативний (ІН).

1. Діагностична чутливість (ДЧ) тесту при певній хворобі, яка є процентним виразом частоти істинно позитивних результатів тесту у хворих даною хворобою:

2. Діагностична специфічність (ДС) тесту при певній хворобі є процентним виразом частоти істинно негативних результатів тесту у осіб, що не страждають хворобою:

Таблиця 1. Розподіл результатів досліджень

Дослідження	Результати досліджень		Всього
	Позитивні	Негативні
Хворі (Х)	Істинно (ІП)	Помилково (ПН)	ІП+ПН
Нехворі (НХ)	Помилково (ПП)	Істинно (ІН)	ПП+ІН
Всього	ІП+ПП	ПН+ІН	ІП+ПП+ПН+ІН

3. Передбачувана (прогностична) значущість позитивних результатів (ПЗ+), виражається процентним співвідношенням істинно позитивних результатів до загального числа позитивних результатів:

4. Передбачувана (прогностична) значущість негативних результатів (ПЗ-), виражається процентним співвідношенням істинно негативних результатів до загального числа негативних результатів:

5. Діагностична ефективність тесту (ДЕ) виражається процентним відношенням дійсних (тобто відповідних стану обстежуваних пацієнтів) результатів тесту до загального числа отриманих результатів:

Практичні завдання

Завдання № 1. Відділ статистики суспільного здоров'я навів наступні показники захворюваності та демографічні показники в м. Охтирка в 2009 та 2010 р:

- в 2009 р. в населеному пункті Охтирка проживало 270040 чоловік із них на туберкульоз захворіло 5080 чоловік. Число померлих становить 7040, з них 1029 по причині туберкульозу.

-із 6750 живими народилося 6524 дітей. Це на 168 більше, ніж у попередньому році. У віці до 1 року померло 96 дітей із них 38 народилося в минулому році. У віці до 1 місяця померло 21. В перщий тиждень померло 13 новонароджених. В перші 28 днів життя померли 38 дітей.

-кількість жінок, які народили на 15 днів і більше раніше встановленого консультацією терміну становить 298; пізніше встановленого терміну на 15 днів і більше народило 134. Дородову відпустку мали 6300 жінок. Кількість жінок, у яки3

х вагітність закінчилась абортами становить 1090. Під час пологів мали ускладнення 900 породіль. Поза межами родильного відділення народило 18 жінок.

- число дільничних педіатрів становить 21005. Загальна кількість відвідувань дільничних педіатрів 405788. Число годин роботи на день становить 6 годин. На рік педіатр має 270 робочих днів. Звернулося за медичною допомогою 12980 чоловік. Госпіталізовано 8976 чоловік. Середня тривалість перебування хворого на ліжку 7 днів. 7 340 днів.

- 2010 р. в населеному пункті Охтирка з кількістю населення 256040 на туберкульоз захворіло 5190 чоловік. Число померлих становить 7840 з них 1229 по причині туберкульозу.

Із 6920 живими народилося 6324 дітей. У віці до 1 року померло 106 дітей із них 48 народилося в минулому році. У віці до 1 міс померло 25. В перший тиждень померло 16 новонароджених. У перші 28 днів життя померли 40 дітей.

Число дільничних педіатрів становить 20205. Загальна кількість відвідувань дільничних педіатрів 400738. Число годин роботи на день становить 6годин. На рік педіатр має 270 робочих днів.

Кількість жінок, які народили на 15 днів і більше раніше встановленого консультацією терміну становить 305; пізніше встановленого терміну на 15 днів і більше народило 124. Дородову відпустку мали 6200 жінок. Кількість жінок, у яких вагітність закінчилась абортами становить 1294. Під час пологів мали ускладнення 960 породіль. Поза родильного відділення народило 14 жінок.

Звернулося за медичною допомогою 29980. Госпіталізовано 9946 чоловік. Середня тривалість перебування хворого на ліжку 7 днів. Середньорічна зайнятість ліжка 360 днів.

Визначити: (за вказівкою викладача) коефіцієнт поширення туберкульозу серед населення м Охтирка, показник народжуваності, показник природного приросту населення, річний показник смертності з урахуванням причини смерті, показник дитячої смертності,

відсоток смертності дітей першого місяця життя по відношенню до всієї дитячої смертності, коефіцієнт перинатальної смертності та показник постнеонатальной смертності, показник смертності дітей старших 1 року, загальний відсоток помилок у визначенні терміну пологів, середньє річне навантаження за 1 год роботи участкового лікаря, частоту помилок у визначенні термінів пологів, показник частоти закінчення вагітності пологами, показник частоти ускладнень при пологах, коефіцієнт природного приросту населення та розрахувати потреби населення в стаціонарній допомозі.

Шляхом порівняння статистичних показників у 2009 та 2010 роках порівняти ефективність медико-профілактичної роботи медицини в м. Охтирка.

Завдання № 2. Визначення діагностичної чутливості, специфічності, ефективності імунологічних і мікробіологічних серологічних тестів, передбачуваної (прогностичної), значущості позитивних і негативних результатів, у хворих з лихоманкою невідомого походження.

1.1. Ознайомитись із результатами серологічних тестів, представлених в таблиці 2.