35. Характеристика форм державного устрою (унітарна держава, федерація та конфедерація).

Форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації державної влади. Виділяють дві форми державного устрою: просту (унітарну); складну(федеративну, конфедеративну та ін.).

На поточний момент виділяється три основні форми державного устрою:

• Унітарна держава - проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Виділяють централізовані і децентралізовані унітарні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень. Це єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

• Федерація - це складна союзна держава, що містить державні утворення (республіки,штати, землі, кантони тощо), які мають деякі риси державного суверенітету, певну юридично визначену політичну самостійність. Будується на розподілі функцій управління між центром і суб'єктами федерації.

• Конфедерація - тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних політичних, економічних, культурних та інших цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях"повної самостійності. Не володіє самостійним суверенітетом, відсутня єдина система законодавства.

36. Порівняльний аналіз політичних режимів (тоталітаризм, авторитаризм, демократія).

Критерії	Тоталітаризм	Авторитаризм	Демократія
Ступінь політичної свободи (наявність прав і свобод особи)	Відсутність політичної свободи. Повний контроль держави над всіма сфера суспільного життя, ліквідація прав і свобод громадян, репресії.	Втілює у собі риси демократичного та тоталітарного режимів.	Управління суспільними та державними справами займаються громадяни,народовладдя. Обов’язкова виборність органів влади.
Сутність примусу і насильства	Виконання терору,як засобу внутрішньої політики.	Використання насильства та примусу.	Рівні права і свободи людини.
Принципи організації влади (поділ влад або концентрація, завчасні вибори чи закритий спосіб формування, відповідальність влади перед законом)	Повне панування держави над людиною та суспільством. Відсутність реальної судової влади. Лідерсво .	Влада зосереджується в руках одного чи декількох органів державної влади. Нерівність виборів, нав’язування волі зверху.	Влада поділена на законодавчу,виконавчу і судову. Наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади і управління.
Місце і роль держави	Зверхність держави над суспільством. Провідне місце в ідеології суспільства.	Великий вплив держави на діяльність суспільства.	Держава не втручаеться у суспільне життя.
Зрілість громадянського суспільства	Громадянська незрілість, відданість режиму.	Інертне суспільство.	Способи і методи здійснення державної влади – забезпечують вільний розвиток людини. Переважає консенсус.
Наявність опозиції, інакомислення, плюралізм ідеології або панування однієї з них	Культ особи. Опозиція відсутня.	Заборона відкритого виступу громадян проти режиму. Відсутність уніфікованої ідеології.	Наявна опозиція.Вільна(легальна) діяльність різних партій .Високий рівень самоврядування. Присутня багатопартійність.
Існування конкурентної партійної системи або монополія однієї партії	Монополія однієї партії. Конкурентна партійна система відсутня.	Влада зосереджена в руках однієї партійної системи.