3. Порядок виконання роботи

3.1. Визначення похибки встановлення частоти генератору за шкалою плавного регулювання частоти.

3.1.1. Для виконання перевірки підключити до виходу генератору Г3-102 зовнішній цифровий частотомір. Включити внутрішнє навантаження генератору тумблером «600 Ом».

3.1.2. Встановити за допомогою атенюатору «МЕЖІ ШКАЛИ» і ручки плавного регулювання «РЕГ. ВИХ» вихідну напругу генератора у межах (3 … 10) В за показаннями вбудованого індикатору рівня вихідного сигналу.

3.1.3. За шкалою плавного регулювання частоти генератору встановити частоту вихідного сигналу генератора =20 Гц і виконати вимірювання дійсного значення частотицифровим частотоміром. За результатами вимірювань розрахувати:

- абсолютну похибку встановлення частоти ;

- відносну похибку встановлення частоти

3.1.4. Пункт 3.1.3 виконати послідовно для всіх поточних значень частоти , наведених у табл. 2. Результати вимірювань та розрахунків занести до табл. 2.

Таблиця 2 – Перевірка градуювання шкали частот генератору

Гц	Гц	Гц
1	2	3	4	5
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200

3.1.5. Розрахувати за формулою відноснуномінальну похибку встановлення частоти генератору за шкалою плавного регулювання для кожного поточного значення частоти із табл. 2 і порівняти її із відповідноюпоточною похибкою , що наведена у табл. 2. Занести значення похибкидо табл. 2. Зробити висновок.

3.2. Визначення нестабільності вихідної напруги генератору при зміні частоти.

3.2.1. Для виконання перевірки підключити до виходу генератору Г3-102 цифровий вольтметр В7-38. Включити внутрішнє навантаження генератору тумблером «600 Ом». Встановити вихідну напругу генератору U₁ = 7 В на частоті f = 1000 Гц за показаннями зовнішнього цифрового вольтметру.

3.2.2. Не змінюючи положення ручки змінного резистора «РЕГ. ВИХ», виконати послідовне вимірювання вихідної напруги генератору U₂ на частотах 20, 100, 200 Гц (I піддіапазон); 200, 1000, 2000 Гц (II піддіапазон); 2, 10, 20 кГц (III піддіапазон) за допомогою зовнішнього цифрового вольтметру В7-38.

За результатами вимірювань розрахувати показники нестабільності вихідної напруги генератору на кожній досліджуваній частоті за формулами:

- абсолютна нестабільність ;

- відносна нестабільність

де U₁ = 7 В - вихідна напруга генератору на опорній частоті f = 1000 Гц; U₂ – значення вихідної напруги генератору на поточній досліджуваній частоті.

Переконатись, що нестабільність вихідної напруги генератору в діапазоні частот від 20 Гц до 20 кГц не перевіщує ± 5 %.

3.3. Перевірка градуювання шкали вбудованого індикатора вихідного сигналу генератора.

3.3.1. Для виконання перевірки підключити до виходу генератору Г3-102 цифровий вольтметр В7-38. Включити внутрішнє навантаження генератору тумблером «600 Ом».

3.3.2. Встановити вихідну напругу генератора  = 3 В (частота f ≈ 1000 Гц) за показаннями вбудованого індикатора приладу при нульовому положенні ступінчатого атенюатору «МЕЖІ ШКАЛИ» і зафіксувати відповідні показання зовнішнього цифрового вольтметру В7-38. Розрахувати за результатами вимірювань відповідні поточні похибки вбудованого індикатора генератору (похибки встановлення вихідної напруги генератора):

- абсолютну похибку ;

- відносну похибку

;

- приведену похибку

= 10 В – кінцеве значення робочої частини шкали вбудованого індикатора вихідного сигналу генератора.

3.3.3. Повторити п. 3.3.2 послідовно при  = 4 В,  = 5 В,  = 6 В та  = 8 В. Результати вимірювань та розрахунків за п. 3.3.2 та п. 3.3.3 занести до табл. 3.

Таблиця 3 – Результати перевірки градуювання шкали вбудованого індикатора

, В	, В	, В
3
4
5
6
8

Порівняти результати експериментально визначеної приведеної похибки індикатора γ із .