- •7. Відсадка
- •7.1. Теоретичні основи процесу відсадки
- •7.2. Цикли відсадки
- •7.3. Закономірності розділення матеріалу в процесі відсаджування
- •7.4. Відсаджувальні машини
- •7.4.1. Повітряно-пульсаційні відсаджувальні машини
- •Відсаджувальні машини для збагачення вугілля
- •Таблиця 7.1 – Технічні характеристики відсаджувальних машин типу мо і ома
- •Основні вузли відсаджувальних машин типу мо і ома
- •Відсаджувальні машини для збагачення руд
- •Таблиця 7.2 – Технічні характеристики відсаджувальних машин опм і опс
- •7.4.2. Діафрагмові відсаджувальні машини
- •Таблиця 7.3 – Технічні характеристики діафрагмових відсаджувальних машин
- •7.4.3. Поршневі відсаджувальні машини
- •7.4.4. Відсаджувальні машини з рухомим решетом
- •7.5. Основні параметри відсадки
- •7.5.1. Технологічні параметри відсадки
- •Таблиця 7.4 – Норми питомої продуктивності відсаджувальних машин при збагаченні вугілля
- •Таблиця 7.5 – Норми питомої продуктивності відсаджувальних машин при збагаченні руд
- •7.5.2. Гідродинамічні параметри відсадки
- •7.5.3. Конструктивні параметри відсадки
- •Контрольні запитання
7.5.3. Конструктивні параметри відсадки
Конструктивні параметри відсадки визначаються головним чином крупністю збагачуваного матеріалу і необхідною продуктивністю процесу, що враховується вибором типу і типорозміру відсаджувальної машини .
Тип відсаджувальної машини визначається родом збагачуваної сировини, крупністю живлення і вимогами до продуктів збагачення. В свою чергу тип відсаджувальної машини визначає спосіб створення пульсацій у відсаджувальній камері.
Для відсадки дрібноподрібнених руд рідкісних і кольорових металів необхідно збільшене число пульсацій у відсаджувальній машині за відносно малої амплітуди. Крім того, бажано забезпечити рівномірність пульсацій по всій площі відсаджувального решета. Такий режим відсадження створюється діафрагмовими відсаджувальними машинами. Діафрагмові машини мають невелику площу відсаджувальних решіт і відповідно невисоку одиничну продуктивність, тому їх доцільно використовувати на фабриках невеликої виробничої потужності, які не мають повітряного господарства.
Для відсадки крупно- і середньовкраплених руд і кам’яного вугілля застосовують повітряно-пульсаційні (безпоршневі) відсаджувальні машини. Ці машини мають велику площу відсаджувальних решіт і відповідно високу одиничну продуктивність, тому їх доцільно використовувати на фабриках високої і середньої виробничої потужності.
Число камер відсаджувальної машині залежить від необхідного числа продуктів розділення і їх якості.
Спосіб розвантаження важких продуктів теж впливає на кінцеву ефективність розділення у збагачувальному апараті. Розвантажувальні пристрої повинні забезпечити видалення з машини такої кількості важких продуктів, яка надходить з вихідним матеріалом, і при цьому не порушувати досягнутого розшарування постелі. Найчастіше застосовуються такі способи розвантаження важких продуктів: дрібної фракції (крупністю менше 4 мм) – крізь штучну постіль, крупної фракції – через горизонтальні або вертикальні щілини з затворами різних конструкцій (рис. 7.19). Крім того, відомі ерліфтні розвантажувальні пристрої важких та інших фракцій безпосередньо з шару матеріалу відсаджувальної постелі певної густини.
Найперспективнішими є розвантажувальні пристрої, що наведені на рис. 7.19 д, е, ж. Такі пристрої запобігають вилученню частинок легкої фракції у важку при відкриванні затворів. Зміна ступеня відкривання щілини або частоти обертання ротора робиться автоматично за сигналом поплавкового датчика.
Режим відсадки визначається сукупним впливом різних гідродинамічних параметрів і умов розвантаження важких продуктів. Оптимальним вважають режим відсадки, при якому якість концентрату, величина втрат цінних компонентів і питома продуктивність відповідають реально можливим при максимальній техніко-економічній ефективності збагачення. Оптимальний режим забезпечує дотримання заданої густини розділення і технологічно обґрунтованих допустимих норм взаємозасмічення кінцевих продуктів сторонніми фракціями при заданій продуктивності машини.
Відсадка застосовується для збагачення вугілля, залізних, марганцевих, олов’яних і золотовмісних руд, при переробці розсипів, для вилучення вільних металічних включень з корінних і розсипних руд.