Завдання на лабораторне заняття

1. Накреслити структурну схему лінійного регенератора.

2. Прослідкувати за структурною схемою лінійного регенератора принцип його роботи за допомогою відповідних тимчасових діаграм.

3. Визначити значення імпульсного відгуку скоректованого цифрового сигналу, що описується виразом:

і значення імпульсного відгуку сигналів, що створюють міжсимвольну перешкоду відповідно до вираження: для значень t/T_t, представлених в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

	0	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
	1					0,5					0
	0					0,5					1

Для зручності розрахунків нормований відносно|щодо| свого максимального значення: g_c(0)=1.

Врахувати, що функція g_c(t) є парною, тобто: .

Результати розрахунків представити в таблиці 6.1.

4. За результатами таблиці 6.1 побудувати в масштабі око-діаграму, що включає імпульсні відгуки скоректованого цифрового сигналу і сигналів, що створюють міжсимвольну перешкоду .

Визначити в скільки разів зменшується перешкодостійкість регенератора, визначувана відношенням с/п, при відхиленні точки пізнання Тр (на пороговому рівні ПH, див. Рис.6.3.) від центру скоректованого імпульсу (тобто при Тр = 0):

за умови середньоквадратичне значення напруги перешкоди δ на вході регенератора залишається незмінним, а величина розкриття око-діаграми при Тр=0: ∆(Тр)=1.

Визначення значення N провести для заданих варіантів Тр, представлених у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2.

№ варіанту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тр	- 0,5	+0,15	-0,35	+0,25	-0,15	+0,35	-0,45	+0,5	-0,25	+0,45

Звіт повинен складатися з:

1. Назва роботи.

2. Мета роботи.

3. Структурна схема регенератора з розміщенням функціональних вузлів по основних його пристроях (Рис.6.1).

4. Часові діаграми, що пояснюють принцип роботи регенератора.

5. Вирішення п.6.3 і п.6.4 лабораторного завдання.

Контрольні питання:

1. Призначення лінійного регенератора і склад його обладнання.

2. Що розуміють під регенерацією цифрового сигналу.

3. Призначення кожного функціонального вузла що входять до складу ЛК, Р і ПХ.

4. Як оцінюється якість корекції цифрового сигналу і можливість його достовірної регенерації. Що таке «око-діафрагма» і як визначити по ній відношення сигнал-перешкода на виході ЛК.

5. Побудова блоку РЛ і призначення його пристрою.

6. Як здійснюється дистанційне живлення НРП в лінійному тракті ЦСП ІКМ-30.

7. Як здійснюється живлення пристроїв блоку РЛ.

8. Де конструктивно розміщуються блоки РЛ і як вони розміщуються в лінійному тракті ЦСП ІКМ-30.

9. Конструктивна побудова НРП-К12 і його маса – габаритні показники.

Література

1. Апаратура ІКМ-30. Під редакцією Ю.П.Іванова і Л.С.Левіна. – М.: Радіо і зв'язок, 1983.

2. Ю.В.Скалін, А.Г.Бернштейн, А.Д.Фінкевич. Цифрові системи передачі. – М.: Радіо і зв'язок, 1988.

Лабораторна робота № 7

Обладнання вторинного цифрового групотворення в ЦСП ІКМ-120

Мета роботи: Вивчення побудови і конструкції обладнання вторинного цифрового групотворення ЦСП ІКМ-120.

Теоретична частина

Обладнання вторинного тимчасового групотворення (ВТГ) входить до складу апаратури кінцевих пунктів ЦСП ІКМ-120 і призначене для об'єднання (на передачі) і розділення (на прийомі) чотирьох первинних цифрових потоків (ПЦП) із швидкістю 2048 кбіт/с. Структурна схема ЦСП ІКМ-120 приведена на рис.7.1.

Рис.7.1 - Структурна схема ЦСП ІКМ-120

У передавальній частині обладнання ВТГ формує вторинний цифровий потік (ВЦП) із швидкістю 8448 кбіт/с шляхом об'єднання 4-х ПЦП. У приймальній частині обладнання ВТГ розділяє ВЦП на 4 ПЦП. Формування ПЦП може здійснюватися або в обладнанні АЦО-30 (вживаному в ІКМ-30), або в апаратурі каналотвірною уніфікованою АКУ-30, чотири комплекти якої розміщуються в стійці аналого-цифрового каналотворення САЦК-1, що встановлюється в ЛАЦ міжміських телефонних станцій.

Обладнання ВТГ ІКМ-120А розміщується на стійці СВВГ, в якій може розміщуватися до восьми комплектів ВВГ (КВВГ-1) і одна панель обслуговування ПО.

При повній комплектації СВВГ забезпечується організація 120х8=960 каналів ТЧ. Розмір стійки СВВГ стандартний: 2600х600х225 мм.

Обладнання ВТГ ІКМ-120У розміщується на стійці СВВГ- у, в якій може розміщуватися до чотирьох комплектів КВВГ-У, комплект сервісного обладнання КСО і комплект устаткування службового зв'язку КСС. При повній комплектації СВВГ-У забезпечується організація 120х4=480 каналів ТЧ. Розмір стійки СВВГ-У: 2600х120х225 мм.

Структурна схема передавальної частини устаткування ВВГ представлена на Рис.7.2.

Рис. 7.2 - Структурна схема передавальної частини устаткування ВВГ

Конструктивно передавальна частина ВВГ розміщується в наступних блоках:

1. Чотири блоки синхронного сполучення передавальної частини АСпер….АС пер;

2. Блок вторинного виходу передавальної частини ВС пер;

3. Блок задавальний генератора ГЗ-В;

4. Блок генераторного обладнання ГО-В;

У кожному конструктивному блоці розміщуються відповідні функціональні вузли. Так, в блоці АС пер розміщуються: перетворювач коду прийому ПК пр (що здійснює перетворення квазітрійкового коду в двійковий) і блок асинхронного сполучення передачі БАСпер. У блоці ВСпер розміщуються: пристрій об'єднання ПО, передавач синхросигналу ПерСС і перетворювач коду передачі ПКпер (що здійснює перетворення двійкового коду в квазітрійковий).

У блоці ГЗ-В розміщується задаючий генератор ГЗ (що формує імпульсну послідовність з тактовою частотою 8448 кГц).

У блоці ГО-В розміщується ГОпер (що формує 4 імпульсних послідовності з частотою надходження імпульсів 2112 кГц кожна для зчитування символів з ВУ БАСпер).

При асинхронному об'єднанні цифрових потоків із-за нестабільності задавальних генераторів, що виробляють тактові частоти, відношення є дробове число, яке з часом може змінюватися. Це призводить до того, що через певне число тимчасових зсувів (ТЗ) число інформаційних символів між сусідніми ТЗ змінюється і з'являється неоднорідність (Н). Період виникнення Н визначається вираженням:

, (7.1)

де: - число інформаційних символів між сусідніми ТЗ. Символ П означає округлення до найближчого цілого;

- період ззчитування інформаційних символів;

- період запису інформаційних символів;

- число ТЗ в циклі неоднорідності.

Структура циклу передачі відповідає рекомендації НККТТ G 745 і визначається співвідношенням швидкостей вхідного (2048 кбіт/с) і групового (8448 кбіт/с) сигналів.

Оскільки частота запису дорівнює тактовій частоті ПЦП: fз=f_Тпцп=2048кГц, а частота зчитування дорівнює: fзч=8448/4=2112 кГц, тобто співвідношення частот буде рівне: fз/fзч=2048/2112=32/33, тобто часовий зсув буде відбуватися через 32 такти зчитування. Це означає, що на 32 інформаційних символу є один службовий символ. Службовими сигналами вважаються наступні:

- сигнал циклової синхронізації СС (вісім символів);

- сигнали команд узгодження швидкостей КСС (по три символи для кожного передаваного ПЦП, тобто загальне число символів для КСС складає (3х4=12);

- інформаційні символи, що формуються при негативному узгодженні швидкостей (поодинці на кожен потік, що передається, тобто всього 4);

- сигнал цифрового службового зв'язку ЦСС, передаваний із швидкістю 32 кбіт/с (4 символи, оскільки частота надходження циклів передачі дорівнює 8 кГц);

- сигналу аварійної сигналізації (4 символи).

Таким чином, у циклі передачі використовуються 32 службових символу і 32х32=1024 інформаційні символи. Разом в циклі передачі 32+1024=1056 символів. Сам цикл розбитий на 4 групи (0,1,2,3) по 264 імпульсних позиції кожна (Рис.7.3). Тимчасова діаграма циклу передачі ІКМ-120 представлена|уявляти| на Рис.7.4.

Рис.7.3 – Структура циклу

У 0 групі циклу передаються: 8 символів СС (1…8) і 256 інформаційних символів (9...264). У 1гр.цикла передаються: 4 перших символу КСС (1…4); 4 символи каналу ЦСС (5…8) і 256 інформаційних символів (9…264). У 2гр.цикла передаються: 4 других символів КСС (1…4); символи аварійних сигналів (5…8) і 256 інформаційних символів (9…264). У 3гр.цикла передаються: 4 третіх символів КСС (1…4); 4 інформаційних символу, що передаються при негативному узгодженні швидкостей ОСС (5...8) і 256 інформаційних символів (9…264). Причому, імпульсні позиції 9…12 в 3гр.цикла займають баластні символи відповідно першого, другого, третього і четвертого об'єднуваних потоків при позитивному узгодженні швидкостей (ПСС), які в ЗУ своїх БАСпер не надходять.

Збільшення завадостійкості передачі КСС забезпечується шляхом передачі команди трьома символами (111 або 000), що дозволяє виявляти поодинокі спотворення цих символів і виправляти їх. При проходженні цифрових сигналів по лінійному тракту із-за дії перешкод можливе спотворення груп імпульсів, що може змінити команду узгодження швидкостей (замість ОСС буде ПСС і навпаки). Для захисту КСС від таких перешкод символи КСС рівномірно рознесені по циклу (у 1,2,3 групах).

Структурна схема приймальної частини обладнання ВТГ представлена на Рис.7.4.

Рис. 7.4 - Структурна схема приймальної частини обладнання ВТГ

Конструктивно приймальна частина розміщується в наступних блоках:

1. Блок вторинного стику приймальної частини ВСпр.

2. Блок приймача синхросигналу ПС-В.

3. Чотири блоки синхронного сполучення приймальної частини АСпр…Аспр.

4. Блок генераторного обладнання ГО-В.

У кожному конструктивному блоці розміщуються відповідні функціональні вузли. Так, в блоці ВСпр розміщуються: перетворювач коду прийому ПКпр (що здійснює перетворення квазітрійкового коду в двійковий) і виділювач тактової частоти ВТЧ (за допомогою якого здійснюється циклова синхронізація ГОпр). У блоці ПС-В розміщуються: приймач циклового синхросигналу ПрСС (за допомогою якого здійснюється циклова синхронізація ГОпр) і пристрій розділення УР (за допомогою якого здійснюється розділення символів ВЦП по відповідних блоках АСпр). У блоці АСпр розміщуються: блок асинхронного сполучення прийому БАСпр і перетворювач коду прийому ПКпр (що здійснює перетворення двійкового коду в квазітрійковий). У блоці ГО-В розміщується Гопр (що формує імпульсні послідовності розподілу – до УР і зчитування – до БАСпр).

Окрім розглянутих пристроїв до складу комплекту вторинного тимчасового групотворення (КВТГ) передавальної частини (Рис.7.2) входять також: блок контролю і сигналізації КС-В і блоки стабілізаторів напруги СН-60/5 і СН-60/12 (по два блоки), а приймальній частині (Рис.7.4) – блок контролю достовірності КД-В.

Блоки СН-60/5 і СН-60/12 призначені для перетворення напруги первинного джерела живлення в стабілізовану напругу вторинних джерел живлення: ±5В, ±12В.

Блок КС-В призначений для формування сигналів аварії КВВГ, до яких відносяться:

- відсутність напруги первинного джерела живлення;

- відсутність напруги вторинного джерела живлення;

- відсутність вхідних первинних цифрових потоків;

- відсутність вхідного вторинного цифрового потоку;

- несправність індивідуального і групового обладнання передавальної і приймальної частин КВТГ і так далі.

Блок КД-В призначений для розподілу сигналів управління і аналізу помилок цифрового сигналу в лінійному тракті.

Структурна схема лицьової панелі одного КВВГ представлена на Рис.7.5.

СН 60/5	СН 60/12	АС пер	АС пер	АС пер	АС пер	ГО-В	ГЗ-В	ВС пер	КС-В	СН 60/5	СН 60/12
Заглушка		АС пр	АС пр	АС пр	АС пр	ГО-В	ПС-В	ВС пр	КО-В	загл	загл

Рис.7.5 - Структурна схема лицьової панелі одного КВВГ

Комплект ПО містить наступні блоки:

1. Блок загальностійкової сигналізації ОС-В1 ( до складу якого входить приймач сигналів виклику і підсилювач службового зв'язку) призначений для організації службового зв'язку між стійками СВВГ і СЛО або із стійкою СВВГ протилежної станції. До роз'єму «МТ» на лицьовій панелі блоку підключається мікротелефонна трубка.

2. Блок загальностійкової сигналізації ОС-В2, на лицьовій панелі якого розташовано 8 кнопок вибору номера КВТГ для організації цифрового службового зв'язку відповідного КВТГ.

3. Блок цифрового службового зв'язку ДМ-СС, здійснюваній методом дельта-модуляції (ДМ), що складається з кодеру і декодера. На лицьовій панелі блоку встановлено 4 контрольні гнізда для виміру параметрів каналів службового зв'язку.

4. Блок індикації видів аварії ІВА-В, на лицьовій панелі якого розташовані світодіоди, загоряння яких відповідає певному виду аварії.

5. Блок загальностійкової сигналізації ОС-В3, що містить приймач аварійних сигналів. На лицьовій панелі блоку розташовано 8 світлодіодів (що відображають аварію відповідного КВВГ) і 8 кнопок (відповідних цим світлодіодам), призначених для включення індикації видів аварії на блоці ІВА-В.

6. Блок загальностійкової сигналізації ОС-В4, призначений для формування сигналів виду аварії, а також тест-сигналу (у системі телеконтроля лінійного тракту).

7. Блок стабілізатора напрузі СН-60/5, який аналогічний використовуваному в КВВГ.

Структурна схема лицьової панелі комплекту ПО представлена на Рис.7.6.

ОС-61

ОС-62

ДМ-СС

ІВА-В

ОС-ВЗ

СН60/5

ОС-В4

Загл.

Загл.

загл

Рис. 7.6 - Структурна схема лицьової панелі комплекту ПО

Напруга живлення стійки СВВГ(ІКМ-120А): 60В, а стійки СВВГ-у (ІКМ-120У): 24В, 60В. Потужність, споживана одним КВТГ-1(ІКМ-120А): 70 Вт, а КВТГ-у (ІКМ-120У): 20 Вт.