Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та безпеки юридичний факультет Кафедра Загальноправових дисциплін реферат

з дисципліни: «Міжнародне право»

на тему: «Міжнародне кримінальне право»

Виконала: Cтудентка 2 курсу Групи ЮД-243 Солодка Яна Перевірив: Степаненко К.В.

Дніпропетровськ – 2013

План

Вступ.

1.Поняття, принципи та джерела міжнародного кримінального права.

2.Міжнародні злочини.

3.Порядок притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Міжнародне кримінальне право бере свій початок з норм міжнародного звичаю, які тривалий час забороняли піратство і воєнні злочини149. Нині важко назвати конкретно, коли саме виникли перші норми міжнародного кримінального права. На думку одних дослідників, вони беруть початок з епохи Стародавнього Єгипту та часів класичної Греції, на думку інших - з епохи середньовіччя, треті вважають, що норми міжнародного кримінального права вперше сформовані уXIX ст., четверті обґрунтовують, що про міжнародне кримінальне право можна вести мову тільки з XX ст., коли відбулися перші спроби притягнення світовою спільнотою до відповідальності осіб, які вчинили злочини під час Першої світової війни.

Стосовно самого терміна "міжнародне кримінальне право", то він виник на межі XIX і XX ст. і позначав норми, які регулювали співробітництво держав по боротьбі із такими злочинами, як работоргівля, торгівля наркотиками, підробка грошей та ін., що зачіпали інтереси декількох держав. Однак широке використання цей термін одержав тільки після Другої світової війни, що пов'язано з діяльністю Нюрнберзького та Токійського міжнародних воєнних трибуналів. Незважаючи на нетривале функціонування вказаних трибуналів, вони суттєво вплинули на подальший розвиток системи міжнародної кримінальної юстиції і міжнародного кримінального права загалом. Зокрема, Статути цих трибуналів закріпили спеціальні принципи міжнародного кримінального права, до яких варто віднести: невідворотність кримінального покарання за злочини проти міжнародного права; посадове становище особи не звільняє її від персональної відповідальності; якщо держава не встановлює покарання за дії, віднесені за міжнародним правом до категорії злочинів проти миру і людства, то це не є обставиною, яка звільняє винного від міжнародної кримінальної відповідальності; незастосування строків давності до воєнних злочинців.

Міжнародне кримінальне право - це комплексна галузь міжнародного права, яка складається з таких під галузей, як міжнародне матеріальне кримінальне право (міжнародне кримінальне право у вузькому розумінні), міжнародне кримінально-процесуальне право, міжнародне кримінально-виконавче право та норми, що регламентують оперативно-розшукову діяльність. Іноді до їх переліку відносять і норми, які стосуються судоустрою. До міжнародного матеріального кримінального права належить сукупність принципів і норм, які встановлюють злочинність протиправних діянь, регулюють питання співучасті, звільнення від кримінальної відповідальності та покарання тощо. Міжнародне кримінально-процесуальне право регулює питання розслідування міжнародних злочинів, судового розгляду справи, перегляду рішення суду, встановлює правовий статус суб'єктів міжнародного кримінального судочинства. Міжнародне кримінально-виконавче право встановлює правовий статус засуджених, формулює стандарти поводження з ними, а також регламентує питання співробітництва держав у вказаній сфері. Норми, які регламентують оперативно-розшукову діяльність, регулюють співробітництво держав з відвернення та розкриття злочинів, розшуку винних осіб та їх затримання.

Основними джерелами міжнародного кримінального права є міжнародний договір та звичай.

У зв'язку з тим, що під дію міжнародного кримінального права підпадають певні групи діянь, які становлять підвищену небезпеку для існування держав та міждержавних відносин загалом, варто ви значити поняття "міжнародний злочин".

У сучасній науці міжнародного права під міжнародними злочини ми розуміють такі злочини, які становлять підвищену небезпеку всієї світової спільноти. Така підвищена небезпека випливає з тяж кості вчиненого діяння, із важливості порушеного зобов'язання та наслідків скоєного злочину. При вчиненні вказаних злочинів держави несуть міжнародну політичну та матеріальну відповідальність, а керівники держав, вищі посадові особи та інші відповідальні особи несуть індивідуальну кримінальну відповідальність, при чому вона настає перед світовою спільнотою загалом.

Змістом інституту міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб є визнання спеціальним міжнародним судовим органом особи винною у вчиненні певного злочину та призначення їй конкретного виду покарання. При цьому, і сам склад злочину, і міри покарання за нього передбачаються не національним законодавством якої-небудь держави, а міжнародними договорами. Якщо ж за вчинення подібних злочинів особа притягається до кримінальної відповідальності судовим органом певної держави на підставі її внутрішнього кримінального законодавства, має місце національна, а не міжнародна кримінальна юрисдикція.