Розмір відвернутого річного економічного збитку при здійсненні природоохоронних заходів являє собою різницю між фактичним (розрахунковим) розміром комплексного народногосподарського збитку до виконання захисних заходів (Ук1) і залишковим збитком після проведення цих заходів (Ук2).
Ув = Ук1 - Ук2 . |
(7.6) |
На підприємствах розмір відвернутого річного економічного збитку в результаті припинення (зменшення) викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище щодо кожного джерела забруднення визначається за формулою:
Ув f M , |
(7.7) |
де – константа, тобто постійне числове значення, яке для атмосфери дорівнює грн./умовних т , для водного середовища – грн./умовних т;
– безрозмірний показник відносної безпеки забруднення, який приймається за спеціальними таблицями для атмосфери та водного середовища;
f – коефіцієнт, що враховує розсіювання забруднених викидів, який приймається для атмосфери за спеціальними таблицями, а для водного середовища f
=1,0;
М – зниження наведеної маси викидів (скидів) за всіма видами шкідливих забруднюючих речовин в навколишнє середовище, умовних т/рік.
Величина зниження наведеної маси викиду (скиду) забруднюючих речовин у навколишнє середовище розраховується за формулою:
М = М1 – М2, |
(7.8) |
де М1 і М2 – наведені маси викиду (скиду) речовин забруднюючим джерелом до і після уведення в дію очисних споруд, умовних т/рік.
Розмір наведених мас викиду (скиду) забруднюючих речовин визначається за допомогою формул:
|
n |
|
М1 = |
|
(7.9) |
i 1 Аi mi1, |
||
М2 = |
Аi mi2, |
(7.10) |
де Аi – показник відносної агресивності i-ї забруднюючої речовини в умовних тоннах/тонну, який визначається для кожної речовини за спеціальними таблицями окремо для атмосфери і водного середовища;
mi1, mi2 –маси викиду (скиду) i-ї забруднюючої речовини до та після введення в дію природоохоронного заходу, т/рік;
n – кількість видів забруднюючих речовин.
173
Для більш повного і точного розрахунку локальних відвернутих економічних збитків існує ціла низка формул та методик, які на практиці не завжди використовують через складність отримання достовірної статистики.
7.6. Економічна ефективність природоохоронних заходів
Як показує сучасний досвід наукових досліджень, для підвищення ефективності природокористування явно недостатньо здійснити лише розрахунок відвернутого економічного збитку. Частка продуктів господарювання може бути вловлена, зібрана у спеціальні відвали чи поховання або утилізована. Тому, визначаючи економічний ефект, отриманий під час інтенсивного природокористування у виробничих системах, не слід відокремлювати економічні результати природозахисних заходів від економічних результатів раціонального ресурсозбереження й використання побічних, попутних і залишкових продуктів виробництва. Тим більше, що ці два напрями в інтенсивному природокористуванні дуже тісно переплітаються один з одним. З розвитком маловідхідних і безвідхідних ресурсозберігаючих технологій, а надалі – комбінованих безвідхідних підприємств і територіально-виробничих комплексів вони взагалі зіллються. Із цього виходить, що економічний результат інтенсивного природокористування (Ер) в межах єдиних виробничих систем може бути визначений як сума економічних результатів двох його найважливіших напрямів – комплексного ресурсовживання (Ек) і природоохоронної діяльності (Еп):
Ер = Ек + Еп . |
(7.11) |
Таким чином, економічні результати раціонального природокористування виявляються у господарській практиці у вигляді збільшення виробництва продукції при відносно постійному або навіть скороченому обсязі використання природних ресурсів, зменшенні питомих матеріальних витрат, а в ряді випадків і капітальних витрат, одержанні додаткового прибутку.
Крім цього, у грошових одиницях можна обчислювати ще й деякі соціальні результати раціонального природокористування. До них, наприклад, належить відносне скорочення відповідних витрат при захворюванні.
Використання природних ресурсів у виробництві продукції, ліквідація наслідків цього, охорона навколишнього природного середовища вимагає нині від природокористувачів дуже значних і постійно зростаючих витрат. До них належать:
1)витрати на право користування природними ресурсами, видобування необхідної сировини, переробку й виробниче використання корисних копалин;
2)запобігання шкідливим впливам матеріального виробництва на навколишнє середовище й утворення нових виробничих відходів;
3)утилізація раніше утворених відходів;
4)усунення негативних наслідків господарської діяльності;
5)відновлення використаних природних ресурсів;
174
6)ліквідація порушень у природному середовищі і повернення втраченої природи.
Витрати природокористування, що виникають у виробничому процесі, незважаючи на їх загальну спрямованість, ні за своїм кінцевим призначенням, ні за джерелами формування, ні за характером здійснення не є однорідними, тому що іноді вони відіграють роль платежів за природні ресурси, а іноді – виступають як поточні виробничі витрати або як капіталовкладення.
Тому часто критерієм економічної ефективності природокористування слід вважати мінімум наведених витрат (Зпр), які включають не тільки відповідні поточні й одноразові (капітальні) витрати, але й вартість залучених у виробництво природних ресурсів:
Зпр Сед Ен Kуд min , |
(7.12) |
де Сед – собівартість продукції (поточні виробничі витрати з урахуванням платежів за природні ресурси);
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у природоохоронні заходи;
Куд – капіталовкладення у природоохоронні заходи.
При цьому однією з обов’язкових умов проведення попередніх розрахунків щодо порівняльної економічної ефективності різних варіантів природокористування та розроблених природоохоронних заходів є здійснення запланованих заходів у межах однієї й тієї ж території, на якій планується досягти заданий рівень якості навколишнього природного середовища.
Іноді проведення розрахунків щодо порівняльної економічної ефективності кількох варіантів неможливе, бо немає загальної бази для порівняння варіантів за їх впливом на природу або за параметрами об’єктів, на які поширюється дія намічених заходів. У цьому випадку критерієм вибору варіантів, які розглядаються, може бути максимум очікуваного від них економічного ефекту.
Існує показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів – Че. Він визначається як різниця між наведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів (Еi ) і витратами на їх здійснення (Вi):
Че = (Еi – Вi) |
(7.13) |
Економічно найліпший варіант природоохоронних заходів, який відповідає максимальній величині одержаного чистого економічного ефекту, вибирається в тих випадках, коли порівняльні варіанти заходів неоднакові за своїми соціальними й економічними результатами, а одночасне здійснення усіх необхідних природоохоронних заходів неможливе через обмеженість матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
175
Чистий економічний ефект природоохоронних заходів розраховують за фактичними й очікуваними (плановими, проектними, прогнозованими) результатами. Під час розробки та вибору варіанта природоохоронного заходу необхідно вибирати той, що забезпечить досягнення максимального розміру чистого економічного ефекту при дотримані встановлених вимог до якості навколишнього природного середовища.
Питання та завдання для обговорення
1.Які основні види природоохоронних заходів можна виділити?
2.Наведіть приклади природоохоронних заходів.
3.Які існують особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів?
4.Чому слід виділяти особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів?
5.Наведіть класифікацію збитків та розкрийте сутність поняття «збитки» відносно до природного середовища.
6.Розкрийте на прикладах види різних збитків природокористування.
7.У чому полягає суть механізму формування економічного збитку?
8.Покажіть різноманіття та взаємозв’язок факторів формування економічного збитку.
9.Як розраховується економічний збиток?
10.Як визначається відвернутий економічний збиток?
11.Що таке економічна ефективність природоохоронних заходів?
12.Що означає чистий економічний ефект?
Завдання
Завдання 1
Розрахувати та визначити, який із наведених варіантів природоохоронних заходів слід вибрати.
Вихідні дані:
|
Загальні капіта- |
Обсяг очищеної |
Собівартість |
|
Варіант |
льні вкладення, |
очищення 1м |
3 |
|
води, м3/рік |
|
|||
|
грн. |
|
води, грн. |
|
А |
14000 |
120 |
90 |
|
Б |
18000 |
120 |
85 |
|
В |
20000 |
150 |
100 |
|
176
Завдання 2
Розрахувати та визначити, який із наведених варіантів природоохоронних заходів слід вибрати.
Вихідні дані:
Варіант |
Загальні капіта- |
Обсяг очищеної |
Загальна собіва- |
|
льні вкладення, |
3 |
|
ртість очищення |
|
|
грн. |
води, м |
/рік |
1м3 води, грн. |
А |
205000 |
100000 |
15000 |
|
Б |
320000 |
100000 |
20000 |
|
В |
445000 |
150000 |
30000 |
|
Завдання 3
Розрахувати та визначити, який із наведених варіантів природоохоронних заходів слід вибрати.
Вихідні дані:
Варіант |
Капітальні |
Обсяг очищеної |
Загальна собіва- |
|
вкладення на |
3 |
|
ртість очищення |
|
|
1м3, грн. |
води, м |
/рік |
1м3 води, грн. |
А |
3600 |
200 |
|
110 |
Б |
2300 |
180 |
|
100 |
В |
4000 |
250 |
|
150 |
Завдання 4
Провести порівняльний економічний аналіз розвитку виробництва та дати рекомендації щодо прийняття рішень. Атмосферні викиди на підприємстві складають 20 тисяч тонн на рік., що спричиняє збитки на суму 500 грн./т за рік. Під час будівництва очисних споруд (капітальні вкладення 950 тисяч гривень, а поточні витрати – 230 тисяч гривень за рік) вдається уловити до 92% атмосферних викидів, які будуть накопичуватись у відвалі, що займає 4 га землі. За відведення землі сплачується одноразова плата у розмірі 1600 гривень та поточна
– 600 грн./га за рік; плата за складування відходів складає 7 грн./т. Подальша переробка потребує капітальних вкладень 850 тисяч гривень, поточних витрат – 400 тисяч гривень, що дозволить одержати додаткової продукції на суму 1000 тисяч грн./рік. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – 0,3.
Рекомендовані теми рефератів
1.Характеристика та аналіз основних видів природоохоронних заходів (на прикладах конкретної галузі).
2.Дослідження механізму формування економічних збитків.
3.Проблеми оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів.
177
Тестові завдання
1. Забруднення навколишнього середовища – це:
а) зміни його властивостей (хімічних, механічних, фізичних і пов’язаних з ними інформаційних), які відбуваються в результаті природних або штучних процесів і призводить до погіршення функцій середовища стосовно будь-якого біологічного, технологічного об’єкта й людського середовища;
б) невикористовуванні для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини чи речовини, що виникають у ході технологічних процесів і не піддаються утилізації в даному виробництві;
в) будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
2. Яке визначення збитку більш правильне?
а) втрати, які виникають у результаті негативних змін у природному середовищі;
б) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу;
в) можливі або фактичні втрати, які виникають у природному середовищі внаслідок повені, землетрусів тощо;
г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ.
3. Збитки в навколишньому природному середовищі класифікуються як:
а) екологічні, природні, матеріальні, фінансові; б) економічні, екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-
економічні, психологічні, морально-етичні, естетичні; в) екологічні, еколого-економічні, соціальні, соціально-моральні, економі-
ко-фінансові, морально-естетичні; г) правильної відповіді немає.
4. Еколого-економічні збитки – це
а) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, тобто дати економічну оцінку;
б) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері;
178
в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища;
г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема у вигляді негативних змін у природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
5.До особливостей оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів не має відношення:
а) можливість одержання позитивного результату в інших галузях; б) можливість накопичення ефекту протягом довгого часу;
в) можливість одразу точно оцінити економічну ефективність заходів для природи;
г) можливість мати конкретний прибуток.
6.До факторів формування механізму економічних збитків належать:
а) фактори сприйняття, фактори стану, фактори впливу; б) фактори впливання, фактори геологічні, фактори топографічні;
в) фактори витрат, фактори рівня забруднення, фактори видів забруднення; г) фактори за різними видами й об’єктами забруднення.
7. Поняття “відвернутий економічний збиток” включає:
а) загальний розмір економічних втрат, завданих суспільству; б) загальний розмір економічних втрат, які має суспільство внаслідок ви-
користання природи; в) загальний розмір економічних втрат, які вдалося зменшити за допомо-
гою охоронних заходів; г) різницю між економічними збитками до і після здійснення природоохо-
ронних заходів.
8. Екологічні збитки – це
а) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері;
б) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, дати їм економічну оцінку; в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного се-
редовища; г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь
подій чи явищ, зокрема, як негативні зміни в природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.
179