- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Передмова
- •Мова і література як культурні цінності українського народу
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •1.2. Українська мова серед інших мов світу
- •Чия мова краща?
- •«Перший поцілунок»
- •Самотній сад
- •Звичайний день
- •1.3. Поняття літературної мови. Мовні норми
- •1.4. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •1.5. Функції мови
- •Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: “Засни, засни…”
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 2
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови План
- •2.1. Орфоепія. Правила етикету при усному діловому спілкуванні
- •2.2. Бесіда. Телефонна розмова
- •1. Ретельна підготовка.
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •І в вітчизні дорогій
- •Кілька століть по тому, розвиваючи традицію Київської Русі, Тарас Шевченко напучував уже своїх “живих” і ще “не народжених:”
- •3.2.Лінгвоцид української мови у хх ст.
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •4.2. Мова українського фольклору
- •4.3. Епоха бароко в українській літературі. Передумови виникнення стильових літературних течій хх ст. (символізм, сюрреалізм) в мовно-літературній бароковій традиції
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 5
- •Тема 5. Мовний світ нової української літератури План
- •5.Загальний огляд нової та новітньої української літератури
- •5.1. Творчість і. Котляревського як зачинателя нової української літератури. Силабо-тонічне віршування. Мовна палітра творів і. Котляревського
- •5.1.3. Мовна палітра творів і. Котляревського
- •5.2. Творчість т. Шевченка в європейському літературному контексті. Т. Шевченко як засновник нової української літератури
- •5.3. Місце п.Куліша у розвитку української мови і літератури
- •5.4. Доробок і.Франка на ниві української мови і літератури
- •5.5. Роль Михайла Старицького у розвитку літературної мови
- •5.6. Творчість Лесі Українки в європейському контексті. Мова драматичних і ліричних творів поетеси
- •5.7. Поетика творів п. Тичини. Звукове інструментування. Символізм
- •5.8. Сюрреалістичні тенденції в українському письменстві: твори б.-і. Антонича, м. Бажана, т. Осьмачки, ю. Яновського. Специфіка образної системи, мовної палітри
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 6
- •Тема 6. Мовний світ сучасної української літератури План
- •6.1. Філософізм творчості о. Гончара
- •6.2. Модерне світобачення у творах і. Драча
- •6.3. Творчість в. Стуса в європейському контексті
- •6.4. Постмодернізм як тип творчості, його характерні ідейно-стильові ознаки
- •6.5. Мова романів ю. Андруховича
- •6.6. Феміністична проза: твори о. Забужко, є. Кононенко. Характерні ознаки мовної структури тексту
- •6.7. Сучасні літературні угрупування. Молода українська поезія. Мова поетичних творів с. Жадана
- •6.8. Письменники Дніпропетровщини (і. Манжура, м.Вороний, в.Підмогильний, в.Чапленко, о. Гончар): внесок у розвиток української мови та літератури
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 7
- •Тема 7. Текст як засіб різностильової комунікації План
- •7.1. Документ як основний вид ділового мовлення. Основні вимоги до мови документів
- •7.2. Структура й логічна послідовність тексту документа
- •7.3. Структура й логічна послідовність тексту наукової статті
- •7.4. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, абзаци, рубрикація, нумерація сторінок
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 8
- •Тема 8. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах План
- •8.1. Українська фразеологія
- •8.2. Фразеологізми та стійкі словосполучення у діловому мовленні. Переклад стійких словосполучень з мови на мову
- •8.3. Лексикографія. Роль словників при складанні ділових паперів
- •8.4. Професійна лексика
- •8.5. Поняття про терміни. Основні вимоги до терміна: загальний огляд
- •8.5.1. Терміни у діловому мовленні
- •8.5.2. Фахова термінологія
- •8.5.3.Професіоналізми
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Використана література
- •Українська мова
- •Українська мова Опорний конспект лекцій
8.4. Професійна лексика
“За ставленням кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність”, - вважав К.Паустовський. Українська мова зараз значно розширює сферу свого функціонування. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галузями і процесами, вона – елемент соціальної сфери.
Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної і політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови.
Кожен спеціаліст повинен володіти насамперед літературною мовою, знати її норми, а також опанувати ділову лексику. Крім того, загальновідомо, що не можна бути хорошим спеціалістом без знання мови своєї професії. Отже, знати мову своєї професії – це вільно володіти лексикою свого фаху, нею послуговуватися. Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватись у ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
8.5. Поняття про терміни. Основні вимоги до терміна: загальний огляд
У сучасних умовах значно зросла роль спеціальної лексики. Вона є джерелом інформації, засобом прискорення НТР та успішного оволодіння спеціальністю.
Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами. Термін – це слово або усталене словосполучення, яке має чітко окреслене наукове чи спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя. Отже, терміни фігурують лише в лексиці фахової мови, а не в лексиці тієї або іншої мови взагалі; у лексиці фахової мови терміни є засобом для позначення спеціальних понять; терміни є елементами термосистем, що відображають теорії, якими описуються відповідні сфери.
Серед найважливіших ознак терміна виділяють такі:
- тенденція до однозначності;
- точність семантики (значення слів та словосполучень);
- стилістична нейтральність та відсутність експресивності;
- номінативність, наявність дефініції (визначення);
- системність (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери).
Таким чином, на відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах.
8.5.1. Терміни у діловому мовленні
Ділове мовлення має свою термінологію, яка використовує як власні слова: довідка, наказ, указ, справа, справочинство, заходи, так і запозичення з інших мов: бланк, план, телеграма, факс, ксерокопія. Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, термінологічних словниках, довідниках.
Кожен закон, прийнятий Верховною Радою, в обов’язковому порядку містить визначення використаних у ньому термінів.
8.5.2. Фахова термінологія
Знання фахової термінології є однією з основних умов фахового становлення й зростання спеціаліста, успішної його діяльності в обраній галузі народного господарства та в суспільному житті. При засвоєнні фахової термінології важливо чітко знати лексичне значення слова чи словосполучення і правильно, доцільно їх використовувати. До фінансової термінології увійшли слова як власні, так і запозичені з інших мов.
Акція – (франц. action від лат. actio – дія, дозвіл,) – цінний папір, що свідчить про внесення певного паю в акціонерне підприємство і дає власникові право на дивіденд.
Амортизація – (лат. amortisatio – погашення, mors (mortis) – смерть) – по суті – безсмертя капіталу (а – заперечна частка, mortis – смерть); зараз означає поступове зношування основних фондів (обладнання, будинків, споруд), перенесення їхньої вартості частинами на вартість виробленої продукції; поступове погашення боргу шляхом періодичних внесків або викупу зобов’язань; зменшення цінності майна, обкладеного податком; визнання боргового зобов’язання недійсним внаслідок його втрати, викрадення тощо.
Банкрут – (від італ. banko – лава, конторка, стіл міняйла та rotto – розбитий), тобто коли міняйло зазнавав невдач, клієнти розбивали його лавку чи конторку: не вмієш – не берись. Зараз слово вживається у таких значеннях: 1) боргова неспроможність, припинення платежів за борговими зобов’язаннями; 2) переносно - неспроможність, крах планів, провал, розорення, нездатність виконати взяті зобов’язання.
Бюджет – (від франц. та англ. budget – сумка) 1) затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави, адміністративно-територіальної одиниці на певний період; 2) план доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період.
Бізнес – (від англ. business – справа, угода, біржова операція, комерція) – підприємницька діяльність, що дає прибуток.
Валюта (від лат. valeo та італ. valuta - коштую) – 1) грошова одиниця країни; 2) тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова); 3) іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, що використовують у міжнародних розрахунках.
Дивіденд (від лат. dividendum – те, що треба розділити) – частина прибутку акціонерних товариств, яку щорічно розподіляють між акціонерами за акціями.
Економіка (від грецьк. житло і закон) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин; 2) господарче життя, стан господарства країни, регіону; 3) структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності, господарська і фінансова діяльність.
Інспекція – (лат. inspectio - спостереження, розгляд) – система нагляду за правильністю дій, за виконанням встановлених правил різними установами, підприємствами з ужиттям заходів для виправлення недоліків і здійснення впливу стосовно порушників цих правил; органи нагляду.
Конкурент – (від лат. concurrere – бігти разом) особа (юридична, фізична), що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.
Кошторис – власне слово. Основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, обчислення витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.
Мито - слово, успадковане з давньоруської мови від митарити – мучити. Зараз означає податок, сплачуваний за перевезення товару через кордон.
Міністр – (франц. ministre, від лат. ministere - слуга) – посадова особа, що є членом уряду і очолює міністерство.
Пай – (від турецьк. рау – частина, жереб) – частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне господарство або підприємство.
Підприємець – 1) той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом; 2) організатор вигідних справ, прибуткових операцій.
Прейскурант – (від нім. preis - ціна і франц. сourant - поточний) довідник цін на товари і послуги.
Ревізія – (від лат. revisio - перегляд) – вивчення діяльності певної установи чи посадової особи з метою перевірки правильності й законності дій.
Скарб – власне слово. 1) коштовності, гроші, цінні речі; 2) закопані в землю чи приховані іншим способом цінності (гроші, золото, коштовне каміння тощо) і предмети, що становлять музейну цінність, а власник яких невідомий чи втратив на них право.
Філіал – (лат. filialis - синівський) – відділення окремого підприємства або установи.
Фінанси – (від франц. finance та лат. finantia - платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави; особлива сфера економічної діяльності держави і підприємств.