16. Як можуть будуватися на р-ку цп відносини між емітентом та дилером.

Відносини між емітентом та дилером можуть будуватися по-різному. Дилер може виступити в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого перепродажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою (андерайтингом), а сам дилер – передплатником (андерайтагентом). Іноді дилер бере у емітента опціон, тобто право купити випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців. Дилер може виступати у ролі агента емітента – брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати. В економічно розвинених країнах найпоширеніший спосіб розміщення цінних паперів – через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює старанний аналіз передбачуваного випуску з точки зору вигідності. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан компанії-емітента та перспективи її розвитку, аналізує стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому. Розміщення цінних паперів на ринку безпосередньо емітентом (прямий продаж) відбувається дуже рідко і, головним чином, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. При публічному розміщенні цінні папери за допомогою реклами пропонуються широкій публіці. Емітент публікує проспект, який повинен містити у собі повну, достовірну, недвозначну інформацію про новий випуск, відомості про передплатників та про їх зобов’язання щодо передплати. Цей проспект потрібно узгодити з компетентною урядовою установою. За погодженням з емітентом дилер може запросити й інших дилерів для участі у розміщенні цінних паперів. У цьому випадку він поділяє з ними власність на випуск, відповідальність за його збут та прибуток. У випадку приватного розміщення цінних паперів інвестицій дилер виступає агентом емітента і за комісійну винагороду знаходить покупців.

17. Визначте роль центрального та комерційних банків на р-ку цп.

Національний банк України виконує своєрідну роль на ринку цінних паперів, він одночасно є як професійним учасником, що активно веде операції з цінними паперами, так і державним органом регулювання фондового ринку.Національний банк є агентом уряду з розміщення державних позик. У цьому випадку він виконує функції інвестиційної компанії з обслуговування первинного розміщення цінних паперів. Отже вкладаючи в державні фондові цінності власні ресурси Національний банк України виступає як дилер.Нацбанк створює вторинний ринок державних цінних паперів, виступаючи на ньому як фінансовий брокер, що працює за дорученням уряду.Нацбанк виконує функцію депозитарію, клірингового і розрахункового центру щодо операцій з випуску державних цінних паперів тобто виступає в ролі спеціалізованої організації з обліку, збереження і розрахунках за операціями з фондовими цінностями.Нацбанк проводить розрахунки з виплат відсотків і погашення випусків державних цінних паперів. Здійснюючи касове виконання бюджету, Нацбанк є агентом з платежів з обслуговування внутрішнього державного боргу у формі цінних паперів.Нацбанк використовує операції з державними цінними паперами як інструмент грошово-кредитної політики.Нацбанк є органом державного регулювання для комерційних банків - професійних учасників ринку цінних паперів.Нацбанк виступає в ролі консультанта уряду і парламентських органів, співавтором законодавчих актів про ринок цінних паперів.Комерц банки.Дворівнева банківська система та пов’язані її формуванням зміни відносин, які склалися між підприємствами і банками, що їх обслуговують, породили проблему мобілізації фінансових ресурсів, яка потребує пошуку шляхів найефективнішого їх вирішення. Це залежить від нового вибору варіантів фінансового планування в банку і напрямків інвестиційної політики. Зокрема, максимізації вартості майна (наприклад, ринкової вартості акцій), оптимізації співвідношення боргу, його розмірів в формі позик облігацій, і власних засобів (статутного капіталу, резервного фонду, нерозподіленого прибутку).Операції з цінними паперами є новим елементом в діяльності комерційних банків України. В умовах ринкової економіки і формування фондового ринку України виникла серйозна дискусія про місце банків на цьому ринку. Із всіх інвестиційних інститутів лише банки при суттєвій реструктуризації їх інвестиційної діяльності можуть разом з самими підприємствами і державними інститутами сприяти структурній перебудові економіки. Досвід багатьох країн показав, що управління фінансами і інвестиціями державного сектору при пасивній участі банків є неефективним [1, с.30]. Отже, для підсилення ролі банків на ринку цінних паперів потрібно вжити певні заходи. Так, слід передбачити податкові пільги для здійснення кредитування банками з метою поліпшення інвестиційного клімату в країні; сконцентрувати кошти на пріоритетних напрямках економіки, поєднуючи інтереси держави, господарюючих суб’єктів та банків, які здійснюють довгострокові вкладення. В свою чергу, необхідно розробити пропозиції щодо зміни процентної політики банків і розробити комплекс заходів для захисту інтересів банківських установ. Передусім потрібно подолати небажання банків займатися інвестиційною діяльністю на ринку цінних паперів. Покращення цієї ситуації багато в чому залежить від оздоровлення економіки України, покращення фінансового стану підприємств, розвитку фондового ринку і інших зовнішніх по відношенню до комерційних банків обмежень.