Урок: історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії

Мета уроку.

Дидактична:Формувати початкові знання та елементарні уявлення про те, що історія є наукою (як, приміром, математика чи науки про природу); навчати розрізняти значення слова історія; знайомити з тим, звідки історики довідуються про минулі часи, та поняттям історичні джерела; формувати хронологічні вміння: навчати креслити стрічку часу та позначати на ній запропоновані дати, орієнтуватися на стрічці часу; співвідносити рік зі століттям; впроваджувати до активного словника учнів такі слова, як відлік часу, хронологія, дата, століття, тисячоліття, літочислення, наша ера; познайомити з постаттю видатного українського історика Михайла Грушевського. Навчати сприймати історичний текст, вибирати в тексті основне; розвивати читацькі навички; виховувати відчуття власної причетності до минулого України через усвідомлення думки, що історія народу - це історія окремих людей, родин, поколінь.

Виховна мета:

Корекційно-розвивальна:

Коментарі до етапів уроку

(після Загальнокорекційного етапу:)

I Актуалізація опорних знань

На початку уроку вчитель пропонує учням розтлумачити думку «Майбутнє неможливе без минулого».

Чому в усі часи людей, які знали про минуле, вважали мудрецями?

II. Повідомлення теми та мети уроку

Отже, сьогодні на уроці ви довідаєтесь, яку науку називають «історією», хто такі історики і що для вченого-історика є дороговказом.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Ознайомлення з поняттями «історія», «учені-історики»; знайомство з постаттю

М. Грушевського. Формування вміння працювати з історичним текстом.

А. Діти читають мовчки перший абзац тексту на с. 9 підручника, потім відповідають на запитання.

Що означає слово «історія» як наука? Що ви дізналися про походження цього слова?

Які прислів'я свідчать, що в Україні завжди ставилися до минулих часів з повагою? Як ви гадаєте, чому в цих прислів'ях не вживається слово «історія»?

(Якщо учні не можуть відповісти, вчитель пояснює, що це _: слово запозичене, крім того, є науковим терміном, власне назвою науки, яка хоч і досить давня, проте на українських теренах відносно молода. її становлення відбувалося майже 150 років тому і пов’язане з іменами українських учених, для яких історія стала професією.)

У яких ще значеннях вживається слово «історія»?

Б. Виконання завдання № 1 з робочого зошита (с. 2). Після виконання цього Завдання вчитель узагальнює:

Отже, протягом навчального року на уроках історії ви ознайомитеся з початковими відомостями - так би мовити, абеткою науки «Історія України»

В. «Кому ж завдячуємо, що маємо розвинену науку історію? Відповідь на це запитання знайдіть у 2-му абзаці тексту підручника (с. 11). Діти читають мовчки. Після того, як текст прочитано, вчитель запитує:

Кого вважають найвизначнішим українським істориком?

Г. Опрацювання рубрики «Люди і долі». Діти, відповідаючи на попереднє запитання, називають ім'я Михайла Грушевського. Учитель повідомляє, що більше дізнатися про цього видатного українського вченого можна з рубрики «Люди і долі» (хтось з учнів уголос читає матеріал на с. 10).

Ґ. Робота з ілюстраціями. Учитель звертає увагу на ілюстрації в рубриці, пропонує учням відповісти на запитання:

Про які риси особистої вдачі свідчать уміщені в підучник фотографії із зображенням М. ,Грушевського?_: (Можливі відповіді учнів: інтелігентність, доброта, врівноваженість, любов до рідних).

2. Ознайомлення з поняттям «історичні джерела».

Слово вчителя: Вміщені в підручнику ілюстрації є фотодокументами - надзвичайно важливими джерелами інформації вченого-історика. Чи знаєте ви, як називають історики такі речі?

Після читання абзаців вступної статті підручника, присвячених історичним джерелам, та роботи над завданням з ілюстраціями с. 12, учні відповідають на запитання вчителя.

Як вчені-історики дізнаються про минулі часи?

3. Ознайомлення з поняттями «хронологія», «відлік часу в історії», «літочислення», «дата», «стрічка часу». Формування елементарних хронологічних умінь.

А. Слово вчителя. Історичні джерела – своєрідні осколки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів, як визначити час тих або інших подій? У цьому історії допомагає хронологія. Що означає це слово, довідаєтесь із підручника.

Б. Робота з текстом підручника (с. 11,12). Після ознайомлення з поняттями учитель звертає увагу учнів, що працювати над хронологічними вміннями вони будуть протягом усього навчального року: визначатимуть послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення, співвідноситимуть рік зі століттям; наступного навчального року познайомляться зі зворотною лічбою років до нашої ери.

Розв'язувати та складати хронологічні задачі (для створення уявлення про тривалість часу, його послідовність) допомагатиме так звана стрічка часу, яку треба навчитися креслити та робити необхідні записи, розв'язуючи те або інше завдання. (Учні роздивляються стрічку часу в підручнику.) Стрічка часу— це пряма лінія, розділена рисочками на рівні відрізки, що позначають певне число років

На її початку завжди стоїть більша та товстіша риска, яка позначає початок відліку, а наприкінці стрілочка, яка символізує рух часу. Якщо під час виконання хронологічної задачі у нас немає потреби позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то ми перериваємо її пунктирною лінією. На стрічці часу та під нею записуємо умови завдання. Поряд зі стрічкою в стовпчик робимо математичні підрахунки та записуємо стислу відповідь до завдання.

Далі учні за підручником знайомляться, як саме визначити століття за роком.

Текст підручника може бути проілюстрований порівнянням з годинником - 8 год. 01 хв. - це початок дев'ятої години, її перша хвилина.

Для засвоєння найскладніших випадків початку та кінця століть можна використати таблицю:

1-100 рр.	801-900 рр.	907-1000 рр.	1001-1100 рр.	1101-1200 рр.	1201-1300 рр.	1901-2000 рр.
1 ст.	9 ст.	10 ст.	11 ст.	12 ст.	13 ст.	20 ст.

В.

Для практичного закріплення матеріалу варто повправлятися в розв'язуванні хронологічних задач, що їх запропоновано в зошиті: «застосуй стрічку часу до самого себе» та пройди «хронологічними сходами».

Познач на стрічці часу рік свого народження.

Виконання завдання 5-8 (с. 4), 12 (с. 5) з робочого зошита.

IV. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ви дізналися про значення багатьох слів. Усі вони записані на дошці (заздалегідь записані слова: історія; хронологія; історичне джерело; речові, писемні та усні історичні джерела; стрічка часу; дата; тисячоліття; століття(вік); рік; доба; наша ера; літочислення). Якщо ви зрозуміли, що означає кожне з них, легко впораєтеся із кросвордом з робочого зошита (завдання 4, с. 3).

Одночасно комусь з учнів можна запропонувати гру «Історичне лото»(Для проведення гри потрібно мати аркуш картону або магнітну дошку, розкреслені на квадрати з вписаними словами (наліпки) із тлумаченнями нових слів. Учень повинен знайти для кожного слова відповідне тлумачення.) Можна підготувати й кілька роздавальних наборів лото: конвертики-кишеньки, на яких написано важливі поняття теми, набір карток із тлумаченнями. На підсумковому етапі уроку доречно використати гру „Дерево знань”. Вона може стати постійним атрибутом уроку історії. Для її проведення треба мати намальоване на великому аркуші (стовбур з гілками) й вирізані окремо різнокольорові листочки кишеньками, в які вкладатимемо картки з новими словами. Наприкінці уроку вчитель пропонує «одягнути» на дерево «лист» згадуючи, що кожне з понять означає. Гра «Дерево знань» стане у пригоді і під час перевірки домашнього завдання.

Позмагайтеся, хто з вас згадає більше фразеологізмів - усталених виразів - зі словом «історія». Склади з кожним фразеологізмом речення, одне з них запиши.

Домашнє завдання: § 1-2, завдання в зошиті.

Урок: Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей.

Мета (див. І урок) уроку. Розширювати початкові знання та уявлення учнів про історичні джерела, сприяти розумінню важливості історичних джерел для істориків; формувати початкові знання, елементарні уявлення про історичний простір та елементарні вміння роботи з історичною картою; удосконалювати вміння працювати з текстом: навчати використовувати для відповіді ілюстрації підручника, розрізняти художній та науково-популярний історичний текст, вибирати в тексті белетризованого оповідання історичну інформацію; розвивати читацькі навички; ознайомити в загальних рисах з найдавнішими часами історії людства в Україні, періоду появи людини розумної та найвідоміших стоянок пізнього палеоліту

(без зазначення термінів); формувати початкові уявлення про найдавніші часи, метафорично названі „дитинством людства”, від яких не залишилося писемних джерел.

Коментарі до етапів уроку