- •46.Формування і розвиток природничих понять у розумово відсталих учнів
- •47Організаційні форми навчання природознавства в допоміжній школі
- •49. Проблема методів навчання у спеціальній дидактиці та методиці викладання природознавства
- •50.Урок – основна форма навчання природознавства. Основні вимоги до сучасного уроку природознавства.
- •51. Організаційні форми навчальноъ дыалносты на уроках природознавства
- •52Методика організації спостереження учнів на уроках природоз.
- •53.Формування просторових уявлень в учнів з вадами інтелекту на уроках географії.
- •54.Методика вивчення умовних знаків на уроках географії в допоміжній школі.
- •55.Картографічна пропедевтика
- •58.Характеристика словесних методыв на уроках ысторыъ
- •59.Позакласна робота з вивчення історії в допоміжнійній школі
- •62.Дайте порівняльну характеристику загального стійкого недорозвитку і затриманого розвитку.
- •63.Критичні періоди розв-ку значення критич періодів у дефектології.
- •68.Аналіз програмних вимог щодо вивчення геометричного матеріалу в 1-4 класах учнями допоміжної школи.
- •69.Перелічити методи формування математичних знань, умінь, навичок в учнів допоміжної школи. Дати характеристику особливостям застосування одного з методів навчання
- •70.Методика навчання прямого кута та прямокутника
- •72.Вправи для опрацювання елементів граматики в початковій школі.
- •73.Навести види вправ для роботи над реченням в початковій школі.
- •74.Вправи для роботи над темою „Будова слова”
- •75.Запропонуйте види нестандартних уроків, які можуть бути проведені при вивченні навчальних тем «Клас Риби», «Клас Земноводні», «Клас Плазуни».
- •76.Морфологічні та анатомічні поняття теми „Клас Ссавці”
- •78.Структура шкільної програми з природознавства. Методичний аналіз програми згідно алгоритму.
- •82.Побудуйте опорну схему і відтворіть в ній структуру проблемного навчання. Поясніть логічний взаємозв’язок між компонентами цієї структури.
- •84.Охарактеризувати поняття історичного факту. Класифікація фактів (за характером дії; за складом дій; факт-подія, факт-явище, факт-процес). Навести приклади фактів
- •85Аналіз програмних вимог щодо вивчення початкового курсу історії України в допоміжній школі (у порівнянні з програмою масової загальноосвітньої школи).
- •86.Навести схему ознайомлення та вивчення умовних знаків на географічній карті в доп.Шк (на прикладі газу озера).
- •87.Орієнтовні схема вивчення ріки за географічною картою. Методика визначення напрямку течії та берегів ріки.
- •88.Наочність на уроках історії в допоміжній школі. Аналіз історичних предметів і сюжетних картин.
- •89.Самостійна робота з історичним матеріалом учнів доп.Школи
- •90.Орієнтовні схема вивчення ріки за географічною картою. Методика визначення напрямку течії та берегів ріки.
54.Методика вивчення умовних знаків на уроках географії в допоміжній школі.
Прн переході до робота з картою в учнів виникає проблема координації предметних дій. Розглядаючи символи як засіб заміни предметів,що існують реально,ми повинні працювати в напрямку формування дій з предметами даної системи знань з наступним поетапним проведенням дій з матеріальними предметами до дій з матеріалізованими предметами і в кінцевому підсумку, — з символами як носіями абстракцій- понять. Будь-яка карта являє собою наукову абстракцію, отриману в результаті добору узагальнення найсуттєвішого матеріалу, його конкретних деталях—це понятійне зображення.Заміщуючи собою реальні об’єкта символи карти виступають як посередники між абстрактними знаннями і дійсністю.Розуміння карти залежить від уміння учня шляхом ї ї читання здобувати із символів певний зміст. Не можна навчитися чигати карту,не засвоївши ї ї азбуку-символи (умовні знаки, кольори). РВД засвоюють більшість цих символів, знаходять їх на карті правильно називаюгь.Помилки,що трапляються при сприйманні та впізнаванні символів карти, зумовлені здебільшого недостатністю дифереційованості умовних кольорів,відсутністю співвідносності знака,поняття й образу. Учні відчувають труднощі у встановленні асоціативних зв'язків між образом об’єкта або явища, поняттям, яке його позначає, і знаком,який його зображує. Роздільне вивчення початкових географічних відомостей у вигляді загальних понять і відповідних умовних знаків карти не створюють для РВД необхідного запасу асоціацій, а якщо і виникають,то найчастіше є неправильним. 3а кожним умовним знаком вивчення якого передбачене програмою необхідно виготовити таблиці на яких зведені найістотніші ознаки поняття, що становлять семантичний зміст даного знакам метою формування в РВ школярів правильного уявлення про той «алфавіт» картографічних посібників, без якого неможлива подальша робота з картою.Для цього треба використати зведені таблиці змістом яких є різноманітні засоби формування понять, що їх можна відобразити на папері, — текст, образна та схематична наочність. Таке поєднання комплексу засобів, пов'язаних з певним знаком, забезпечує необхідне наповнення даного знака семантичним значенням.(П:, 1. Знак. 2. Назва географічного об’єкту. 3. Визначення понятгя. 4. Наочність:-рівнина,річка;-гірська річка;-річки зі змішаною гечіею. 5. Відповідне картографічне зображення).Показуємо, як змінюється прочитання знака, його значення залежно від фону кольору), на якому цей знак зображений і як від цього змінюється весь асоціативний ряд. Різноманітні вправи на відновлення асоціативних рядів за одним із його компонентів сприяють закріпленню у свідомості дітей семантичного змісту даного знака, виділенню тотальних ознак поняття, яке він позначає карта з самого початку вивчення систематичного курсу географії виконуватиме роль засобу пізнання, справляє великий вплив на підвищення якості знань з географії у РВ школярів, посилення їхньої пізнавальної активності самостійності в навчанні.