- •Міністерство освіти і науки України
- •Семінар 1 Філософія як спосіб осмисленого буття у світі та навчальна дисципліна План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 2 Рання грецька філософія План
- •Література
- •Семінар 3 Класичний період античної філософії План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 4 Філософія у добу Еллінізму та Римський період План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 5 Патристика й візантійська філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 6 Західноєвропейська схоластика План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 7 Філософія доби Відродження План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 8 Раціоналізм та емпіризм Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 9 Просвітництво та анти-просвітництво у філософії Нового часу План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 10 Філософія німецького ідеалізму План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 11 Філософія у хіх ст. План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 12 Сучасна філософія План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 13 Філософія на українських землях План
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Тематика підсумкових навчальних робіт
- •Вимоги до написання та оформлення підсумкових навчальних робіт
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
Методичні вказівки
до семінарських занять
із дисципліни
«Філософія»
для студентів гуманітарних напрямів підготовки
Полтава 2013
Методичні вказівки до семінарських занять із дисципліни «Філософія» для студентів гуманітарних напрямів підготовки. –Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 28 с.
Укладач: В. В. Чернишов, доцент кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, кандидат філософських наук.
Відповідальний за випуск: Г. Є. Аляєв, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, професор, доктор філософських наук.
Рецензент: В.М. Мартинюк, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства, кандидат філософських наук.
Затверджено науково-методичною радою університету
Протокол № 3від18.11.2013 p.
В авторській редакції
32.01.05.03
Вступ
Семінарські заняття з курсу філософії мають на меті засвоєння основних тем і усвідомлення студентами головних понять, категорій та змісту предмета. Студенти мають оволодіти філософською термінологією, ознайомитися з історією філософії, засвоїти загальні принципи філософського осягнення дійсності. Поряд із історико-філософською проблематикою значна увага на семінарах має приділятися нагальним проблемам та викликам сучасності – особистим, суспільним, професійним, політичним, релігійним, тощо.
Студенти мусять бути готові до відповіді з кожногопитанняплану семінару. Основною формою проведення семінару є усне обговорення основних питань плану. Під час відповідей студенти можуть користуватись власними конспектами, але при цьому повиннірозповідатипитання, ане читатиконспект.
Джерелом підготовки до семінарів є конспекти лекцій, безпосередні джерела, тобто класичні філософські тексти, і рекомендована література. У списках рекомендованої літературизазвичай подаються, по-перше, джерела, обов’язкові для вивчення даної теми (якщо такі є); по-друге, навчальні посібники та підручники; по-третє, додаткова література. Бібліографія наведена у списках рекомендованої літератури ні в якому разі не претендує на вичерпність й безальтернативність. Студенти можуть використовувати іншу літературу, не наведену у списках рекомендованої літератури та користуватися матеріалами зі світової мережі (Інтернет), проте, у будь-якому разі ставлення до матеріалу має бути осмислено-критичним, з певним знанням де була запозичена та чи інша думка або концепт.
Обговорення питань на семінарах у першу чергу є способом актуалізації евристичного та філософського потенціалу кожного студента – формою їх контролю та оцінки.
Робота студентів на семінарських заняттях оцінюється відповідно до затверджених кафедрою правил модульно-рейтингового оцінювання знаньі враховується при визначенні підсумкової оцінки.
Загальні правила модульно-рейтингового оцінювання знань визначають співвідношення поточного та підсумкового контролю знань як 50% кожний. Головною формою поточного контролю є усні відповіді на семінарському занятті. Підсумковий контроль складається з відповіді на іспиті на питання екзаменаційних білетів та виконання письмової роботи (філософське есе, історико-філософська наукова робота, тощо). Формами поточного та підсумкового контролю знань студентів також можуть бути: письмові роботи (наукові, навчальні, творчі), тестування, індивідуальні співбесіди під час консультацій й безпосередньо на іспиті.