Дослідження принципу роботи пошукового приладу «піранья»

Мета роботи: Вивчити принцип дії та функціональні особливості пошукового приладу «Піранья» .

Завдання: Провести дослідження з практичного пошуку радіомікрофонів і телефонних радіопередавачів з використанням приладу «Піранья».

Теоритичні відомості

Розглянемо особливості практичного пошуку радіомікрофонів (РМ), телефонних радіопередавачів (ТРП) з використанням приладу «Піранья». Відзначимо найбільш загальні тактичні аспекти, які необхідно враховувати при виконанні пошукових робіт (подробиці роботи приладом викладені в описі):

• перед початком пошуку необхідно відключити від мережі електро-і радіоприлади та освітлювальні прилади (вони повинні бути досліджені кожен окремо);

• для активізації шуканих засобів несанкціонованого знімання інформації (НЗІ) необхідно включати тестовий джерело звуку - «озвучку»;

• якщо не потрібна скритність проведення робіт, то найкращий ефект для виявлення та локалізації закладних пристроїв дає поєднання амплітудного методу (АМ) і методу акустозавязки (АЗ);

• при проведенні таємного пошуку закладних пристроїв (ЗП) необхідно орієнтуватися тільки на АМ з прослуховуванням детектованих сигналів через головні телефони;

• особливу увагу при пошуку необхідно звертати на радіовипромінювання в діапазоні 60 - 640 МГц, як найбільш типові для використання РМ та ТРП.

Пошук ЗП за допомогою приладу традиційно здійснюється шляхом планомірного обходу приміщення з переміщенням уздовж стін, обстеженням меблів та інших, розташованих в ньому потенційно небезпечних предметів. Високочастотна телескопічна антена, що входить до складу приладу, є найбільш чутливою, тому пошук ЗП доцільно починати з використанням телескопічної антени. Важливо відзначити (цю процедуру часто ігнорують користувачі), що при обстеженні конкретної зони антену необхідно орієнтувати в різних площинах (в межах максимального тілесного кута 360 градусів), здійснюючи плавні, повільні повороти антени, домагаючись при цьому максимального рівня сигналу. Для досягнення більшої вірогідності виявлення і виключення помилкових спрацьовувань в процесі пошуку, антену приладу доцільно тримати на відстані не більше 20 - 25 см від обстежуваних поверхонь і предметів, не торкаючись при цьому оглядаються поверхонь об'єктів.

Відзначимо найбільш істотні моменти для процедури виявлення ЗП. При наближенні антени приладу до місця розміщення ЗП напруженість електромагнітного поля зростає, відповідно підвищується і рівень сигналу на його вході. При цьому з перевищенням рівня вхідного сигналу щодо встановленого порогу виявлень, збільшується кількість забарвлених секторів одного з рядків індикатор і починаючи з четвертого (відлік від нульової позначки) зростає частота кліків звукової сигналізації в режимі «TONE», а при включенні режиму «AUD» і динаміка гучномовця може відбутися «акустозавязки».

Відзначимо найбільш істотні моменти для процедури локалізації ЗП. Локалізацію місцезнаходження ЗП доцільно проводити з використання методу АЗ. При цьому (у разі відсутності обмежень на використання методу АЗ) динамік вбудованого гучномовця приладу слід орієнтувати в сторону обстежуваних поверхонь. Значення гучності в разі використання методу АЗ повинно бути встановлено не менше 3/4 від максимуму. В іншому випадку ефект «акустозавязки» може виявлятися недостатньо явно.

Відзначимо найбільш важливі для користувача процедурні моменти при виявленні і локалізації різних видів сигналів. Так, при виявленні ЗП з частотно-модульованим сигналом збільшується кількість забарвлених секторів верхньої шкали індикатора рівня сигналу. При наближенні до джерела сигналу здійснюється «захоплення» частоти і на індикаторі фіксується її значення за результатами декількох вимірювань. Ідентифікація виявлених радіовипромінювань можлива при включеному режиму «AUD» і прослуховуванні демодульованого сигналу.

Процедура локалізації ЗП з частотно-модульованим сигналом проводиться методом АЗ шляхом звуження зони обстеження до 10 - 15 см. Для цього необхідно поступово зменшувати гучність (кнопка «-»), змінювати межі динамічного діапазону (кнопка «SET»), збільшуючи вручну поріг виявлення (ПВ) до зникнення сигналу. При цьому необхідно постійно спостерігати за показаннями частотоміра: значення частоти не повинно змінюватися при звуженні зони обстеження. Шляхом переміщення приладу необхідно домогтися появи сигналу від джерела випромінювання, потім повторити дії до локалізації джерела випромінювання.

При виявленні ЗП, що має маскованих радіоканал, а також цифрову модуляцію, ефект АЗ і прослуховування демодульованого сигналу відсутня, і відповідно процедура локалізації закладки утруднена. Тому в основі виявлення таких ЗП лежить використання методу АМ в чистому вигляді. Ідентифікуючою ознакою ЗП з цифровою модуляцією являється те, що індикація сигналу буде відбуватися на нижній шкалі індикатора. Доповнюючим фактором для виявлення таких сигналів, може бути, простий прийом. Якщо вимкнути джерело тестової фонограми і створити в приміщенні перевіряється короткий різкий звук (сильний хлопок, удар по кришці столу ), то можна зафіксувати характерні зміни сигналу на слух в режимі «AUD», зміна осцилограми в режимі «ОSС» і спектрограми в режимі «SА».

Розглянемо тактичні особливості пошуку ТРП. Перед початком пошуку необхідно зняти трубку телефонного апарату. Власне пошук ТРП про-водиться в два етапи. Спочатку на наявність ТРП перевіряються самі телефонні апарати. Встановлений у апараті ТРП проявляється точно так само, як і РМ. При наближенні антени приладу до телефонного апарату реагують засоби звукової (в режимі «TONE») індикації, індикатор рівня сигналу і частот-заходів. При перемиканні в режим «AUD» в динаміці або в головних телефонах прослуховується або безперервний, або переривчастий звуковий сигнал телефонної станції. Далі пошук ТРП здійснюється шляхом обходу приміщення вздовж абонентської телефонної лінії та виявлення на ній місць із зростанням до максимуму потужності сигналу. У цих випадках практично завжди існує необхідність перевірки лінії аж до основного розподільного щита. Особливу увагу при пошуку слід звертати на розподільні коробки і місця, де лінія прокладена прихованою проводкою. Встановлені на лінії ТРП локалізуються в основному методом АМ, доповнюються перевіркою на виникнення «акустозавязки».

Виявлення радіозасобів НЗІ, встановлених в електромережі, і їх локалізація за допомогою «Піраньї» здійснюється тими ж методами, які були описані вище. У процесі пошуку по черзі досліджуються: власне контур електромережі (з відключенням споживачів), наявні освітлювальні прилади і електроапаратура шляхом послідовного їх підключення і перевірки.

Пошук радіостетоскопами має певні особливості, зумовлені способами їх застосування. Тому для виявлення сигналу радіостетоскопами необхідно обстежити всі реально доступні зовнішні поверхні огороджувальних конструкцій приміщення. У контрольовану зону необхідно включити також труби опалення та водопостачання. Як показує практика, в переважній більшості радіостетоскопи використовують відкритий радіоканал, що певною мірою спрощує ідентифікацію сигналу за рахунок можливості аналізу прийнятого сигналу «на слух» в режимі «AUD». Процедура локалізації радіостетоскопів здійснюється методом АМ, доповнюється при необхідності використанням режимів «OCS» і «SA».

Пошук прихованих відеокамер з радіоканалом передачі зображення викликають деякі труднощі, які визначаються подібністю сигналу радіопередавача від відеокамери з сигналами радіопередавачів телевізійного мовлення. В даному випадку можна рекомендувати наступний апробований тактичний прийом. Для виявлення сигналу радіопередавача відеокамери необхідно закрити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним внутрішнє освітлення. Далі необхідно зробити кілька разів включення і виключення освітлення. У цьому випадку при включеному режимі «AUD» повинні прослуховуватися виразні зміни тону продетектованного сигналу (в такт включення і виключення світла). Для підвищення надійності розпізнавання необхідно включити режим «OCS» і переконатися у зміні структури сигналу по осцилограмі при включенні і виключенні освітлення. Відзначимо ще одну важливу деталь для виявлення відеокамер - в переважній більшості випадків радіопередавачі телевізійного мовлення працюють на частотах до 2300 МГц. Це означає, що виявлення підозрілого радіосигналу на частотах поза діапазону телевізійного мовлення практично однозначно свідчить про роботу радіопередавача прихованої відеокамери. Процедура по локалізації здійснюється методом АМ.

Розглянемо тактичні особливості використання приладу для виявлено-ня НЗІ використовуючи, провідні канали. Як показує аналіз результатів практичних робіт, основними видами провідних ліній, найбільш небезпечних з точки зору встановлення засобів НЗІ, є лінії електромережі (високопотенціальні лінії), абонентські телефонні лінії і лінії систем пожежної та охоронної сигналізації (низькопотенційних лінії).

При аналізі електричних каналів прилад забезпечує прийом і відображення параметрів сигналів провідних ліній (електричних, телефонних, обчислювальних мереж, пожежної та охоронної сигналізації) в режимі сканування - автоматичного або ручного. Застосування різних режимів сканування дає можливість «тактичного маневрування» залежно від розв'язуваних пошукових завдань. Так, автоматичне сканування зазвичай застосовується для прискореного пошуку підозрілих сигналів. Режим ручного сканування необхідний для детального дослідження сигналів. У приладі вибрані значення кроків перебудови, які становлять 5 кГц при автоматичному і 1 кГц при ручному (більш точному) скануванні. Частотний діапазон, встановлений у приладі для аналізу провідних ліній, становить до 15 МГц. Вивчення частотних характеристик вилучених в дротяних лініях приладів НЗІ показує, що при наявності такого діапазону є можливість аналізу практично всіх небезпечних електричних сигналів. Відзначимо ще один важливий тактичний момент - для зручності та адаптації настройки приладу до умовам пошуку, підвищення достовірності виявлення в приладі передбачена можливість вибору напрямку і швидкості автосканування, а також два варіанти встановлення необхідних меж діапазону перебудови (завдання початкової та кінцевої частоти або завдання центральної частоти перебудови і ширини діапазону).

Розглянемо особливості ідентифікації виявлених сигналів в контрольованих дротяних лініях. Ідентифікація сигналів здійснюється або візуально - на основі аналізу виведеної на екран дисплея панорами, що відображає частотні складові спектра прийнятого сигналу і його рівень на кожній з них, або на основі безпосереднього слухового контролю прийнятого сигналу шляхом виведення його на вбудований гучномовець або головні телефони. Слуховий контроль є, на погляд авторів, більш об'єктивним, але він може бути здійснений тільки при ручному режимі сканування (у разі точного налаштування).

Важливою для проведення пошукових дій є і характеристика технічних можливостей підключення приладу до аналізованої лінії. У зв'язку з цим відзначимо, що підключення приладу до лінії проводиться через універсальний адаптер з комплектом насадок типу «220», «крокодил» і «голка», що є досить зручним для здійснення більшості видів контролю провідних ліній.

Виділимо ще одну важливу технічну деталь - адаптер оснащений пристроєм ослаблення сигналів по входу, яке при необхідності додається спеціальним перемикачем на корпусі адаптера, а також двома світлодіодами для індикації наявності в провідній лінії змінного або постійного напруження. При цьому є можливість дослідження як знеструмлених, так і перебувають під напругою ліній з постійним або змінним напругою (до 600 В). Досвід показує, що при перевірці провідних ліній найбільшу увагу слід приділяти дослідженню діапазоні 40 - 2500 кГц, як найбільш типового для використання дротових ЗП. Значно рідше зустрічаються ЗП з частотами близько 7 МГц і вище. Для забезпечення гарантованої надійності виявлення сигналів ЗП повинна бути проаналізована, в тому числі і верхня межа діапазону - 15 МГц. Відзначимо найбільш загальні тактико-технічні моменти, характерні для роботи з приладом при дослідженні дротових ліній:

• перевіряється відповідність кількості і призначення реально існуючих в контрольованому приміщенні провідних ліній за схемами їх прокладання;

• вибираються найбільш зручні наконечники (щупи) стосовно типу та особливостей прокладки наявних провідних ліній;

• спочатку сканується діапазон до 10,450 МГц і після завершення 2-3 циклів встановлюється верхня межа діапазону на рівні 15 МГц;

• в процесі дослідження вивчаються найбільш характерні особливості зображення панорами з метою визначення частотних складових, що перевищують рівень загального фону;

• при необхідності досліджуваний діапазон розбивається на окремі інтервали та сканується додатково. При цьому звертається увага на найбільш інтенсивні складові частот;

• спочатку дослідження встановлюється поріг виявлення сигналу на рівні 10 - 15%. У подальшому в залежності від характеру зображені вання панорами вибирається найбільш зручний для аналізу рівень порогу;

• для зручності дослідження сигналів після проходу декількох циклів сканування можна встановити поріг «автостопу». При цьому для аналізу слабких сигналів можна вибрати амплітудний діапазон (0,1-1 мВ).

Якщо досліджуваний приміщення включено в план регулярних перевірок, то необхідно скористатися передбаченими в приладі режимом збереження в незалежній пам'яті панорами (осцилограм, спектрограм) необхідних частотних інтервалів, що дає можливість порівняння результатів аналізу пошукових дій, проведених у різний час.

Відзначимо найбільш важливі тактико-технічні особливості, зумовлені специфікою дослідження ліній кожного виду. Перевірку наявності в електромережі ЗП, приймаючих акустичні сигнали з приміщення, що живляться від мережі і передають інформацію на високій частоті за її проводам, доцільно починати з мережевих розеток. При цьому для зменшення рівня фону завад слід вимкнути всі електроприлади та апаратуру, розміщену в контрольованому приміщенні. Якщо в процесі дослідження виявлено сигнал, що містить ознаки модуляції акустикою приміщення, то для локалізації його джерела може бути використаний метод АЗ, шляхом почергового підключення приладу до всіх розеток в приміщенні. Аналогічну перевірку слід провести на елементах ліній, що живлять електроосвітлювальні прилади. У процесі дослідження після перевірки силових ліній і ліній, що живлять освітлювальні прилади, необхідно перевірити трійники, подовжувачі та інші електроприлади шляхом їх почергового підключення до електромережі.

Перевірка провідних ліній систем пожежної та охоронної сигналізації, а також ліній невідомого призначення аналогічна перевірці ліній електромережі.

Перевірка телефонних ліній проводиться аналогічно вищеописаної тактики пошуку ЗП. При аналізі телефонної лінії додатково необхідно вирішувати задачу виявлення факту використання лінії за рахунок лінійного високо-частотного (ВЧ) нав'язування. Основною ознакою факту лінійного ВЧ-нав'язування є наявність в лінії немодульованого стабільного зондуючого сигналу на частотах не нижче 150 кГц.

Розглядаючи режим детектора інфрачервоного випромінювання в роботі приладу, слід виділити два види ІЧ-каналів витоку інформації.

Один з них створюється за рахунок застосування технічних засобів з передачею в ІЧ-діапазоні перехопленої акустичної інформації в контрольованому приміщенні інформації. Інший канал (його називають оптикоелектроннийм або лазерний) виникає при опроміненні стекол віконних прорізів спрямованим променем джерела інфрачервоного випромінювання і прийомі відбитого сигналу.

Розглянемо тактичні варіанти виявлення приладом сигналів за рахунок застосування технічних засобів з передачею в ІЧ-діапазоні. У цьому режимі прилад забезпечує виявлення джерел ІЧ-діапазону в належній зоні, їх детектування і виведення сигналів для слухового контролю та аналізу у вигляді або чергуються тональних посилок (клацань), або аудіосигналів на вбудований гучномовець і на головні телефони. Другий варіант прослуховування прийнятого сигналу є, на погляд авторів, більш інформативним для ідентифікації сигналу. Характерною особливістю роботи приладу є те, що в процесі дослідження в кожен конкретний момент часу на тлі реальної обстановки в ІЧ-діапазоні приймається і детектується найбільш потужний з усіх сигналів. Його рівень щодо встановленого порогу виявлення приладу відображається на індикаторі рідкокристалічного дисплея з 21-сегментної шкалою. Важливо відзначити, що залежно від цілей і умов пошуку передбачена можливість встановлення найбільш раціонального порога виявлення приладу. При виявленні приладом сигналів за рахунок застосування лазерного каналу індикатором буде реєструватися потужний немодульований сигнал, спрямований на віконний проріз ззовні.

Специфіка застосування ІЧ-закладок визначає необхідність забезпе-чення «прямої видимості» між передавачем закладки і приймачем ІЧ-випромінювань. Тому шлях випромінювання передавача з приміщення назовні може проходити тільки через віконні отвори. З урахуванням цих особливостей тактика виявлення небезпечних ІЧ-сигналів полягає в тому, що починати пошук необхідно від вікон досліджуваного приміщення з поступовим переміщенням в глиб його. Оскільки у шуканого ІЧ-передавача, як правило, досить вузька діаграма спрямованості, а кут зору датчика приладу складає 30 °, необхідно плавно змінювати просторову орієнтацію датчика. Ознакою наявності ІЧ-випромінювання є поява забарвлених сегментів шкали індикатора рівня і клацань звукової індикації в режимі «TONE» після фарбування 4-го елемента шкали. Аналіз виявлених сигналів може здійснюватися на слух в режимі «AUD», а также візуально за допомогою вбудованого осцилографа і аналізатора спектра. Локалізація джерел ІЧ-випромінювання здійснюється методом АМ.

Виділимо основні особливості тактики виявлення ІЧ-каналів:

• для пошуку ЗП вибирається період часу, коли у вікна контрольованого приміщення не потрапляють прямі сонячні промені;

• при пошуку в приміщенні вимикаються лампи розжарювання та джерела інтенсивного теплового випромінювання.

У режимі детектора НЧ магнітних полів прилад забезпечує прийом на зовнішню магнітну антену і відображення параметрів сигналів від джерел НЧ електромагнітних полів з переважною магнітної складової поля в діапазоні від 300 до 5000 Гц. Ідентифікація сигналів та їх джерел здійснюється на основі аналізу виведеної на екран дисплея осцилограми, що відображає форму прийнятого сигналу і поточне значення його амплітуди. Достовірність ідентифікації виявлених сигналів і їх джерел забезпечується можливістю одночасного перегляду зображення на екрані дисплея і прослуховування фонової обстановки в контрольованому приміщенні з використанням вбудованого гучномовця або головних телефонів.

Для роботи в умовах складної завадової обстановки в контрольованій зоні передбачено так званий диференціальний режим антени. Такий режим дозволяє відняти загальний рівень перешкод і фіксувати тільки сигнал від аналізованого пристрою.

Найбільш важливі тактичні особливості реалізації цього режиму:

• перед проведенням перевірочних робіт доцільно вимкнути в приміщенні люмінесцентні світильники, а антену приладу при необхідності включити в диференціальний режим (перемикач на корпусі антени поставити у відповідне положення);

• потенційні джерела небезпечних НЧ магнітних полів слід перевіряти роздільно, включаючи їх у роботу по черзі.

При дослідженні за допомогою приладу технічних засобів, що знаходяться в приміщенні, є можливість оцінки дальності поширення НЧ магнітних полів та особливостей їх спектру. Для цього спочатку магнітна антена приладу розміщується у безпосередній близькості до досліджуваного об'єкта і по осцилограмі фіксується відносний рівень поля. Ідучи від досліджуваного об’єкту і змінюючи просторову орієнтацію антени, можна оцінити дальність впевненого прийому низькочастотного сигналу.

Стосовно до підсилювачів звукової частоти, які мають вихідний трансформатор, за допомогою приладу можна оцінити дальність упевненого (розбірливого) прийому мовного (тестового) сигналу. Така оцінка може послужити основою для правильного вибору місць установки відповідних приладів.

Для пошуку прихованої проводки за допомогою приладу необхідно послідовно обійти всі стіни приміщення, розташовуючи магнітну антену в безпосередній близькості до них, зафіксувати область зростання рівня поля і шляхом переміщення антени по горизонталі й вертикалі визначити проходження траси прихованої проводки.

Розглянемо особливості практичного використання приладу для оцінки ефективності акустичної, віброакустичного захисту і звукоізоляції приміщень. Об'єднання цих напрямів використання приладу визначається спільністю джерел виникнення каналів витоку інформації (мовного сигналу в акустичному діапазоні), подібністю прийомів контролю та практичної ідентичністю задіяння можливостей приладу. Відзначимо особливості реалізації зазначених режимів. У режимі акустичного (віброакустичного) приймача прилад забезпечує прийом від зовнішнього акустичного (віброакустичного) датчика і відображення параметрів низькочастотних сигналів в діапазоні від 300 до 6000 Гц. Стан акустичної (віброакустичного) захисту приміщень за допомогою приладу може оцінюватися як кількісно, ​​так і якісно. Кількісна оцінка стану захисту здійснюється на основі аналізу виведеної на екран дисплея осцилограми, що відображає форму прийнятого сигналу і поточне значення його амплітуди. Якісна оцінка стану захисту заснована на безпосередньому прослуховуванні прийнятого низькочастотного сигналу, аналізі його гучності і тембрових характеристик. Для цього використовується або вбудований гучномовець, або головні телефони.

Зазначимо важливі методичні особливості проведення досліджень з оцінки ефективності акустичної, віброакустичного захисту та звукоізоляції приміщень. Оцінка ефективності віброакустичного захисту приміщення проводиться в два етапи. На першому етапі віброакустична захист (якщо вона є в досліджуваному приміщенні) повинна бути виключена і проведена перевірка власне віброакустичних властивостей огороджувальних приміщення поверхонь. Для цього необхідно віброакустичний датчик приладу прикріплювати в різних місцях перевіряються поверхонь (стін, дверей, вікон, по можливості підлоги і стелі) із зовнішнього стосовно до контрольованого приміщенню сторони. При цьому включається джерело тестового звукового сигналу, який зазвичай розміщується в місці проведення конфіденційних переговорів. Звук тестового джерела встановлюється на рівні, відповідному гучної мови (74 дБ). Спочатку на якісному рівні (шляхом прямого прослуховування) оцінюються віброакустичні властивості поверхонь, а потім, переходом в режим «SA» кількісно оцінюються амплітуди частотних складових тестового сигналу.

На другому етапі можна оцінити ефективність системи віброакустичного захисту (якщо вона є в наявності). Для цього на кожній поверхні як якісно «на слух», так і кількісно по спектрограмі визначається зіставлення рівнів тестового і маскуючого сигналу, а також виявляються «не прикриті» складові спектра. Це може служити об'єктивною основою корекції амплітудно-частотних характеристик джерел маскующих сигналів.

Згідно загальноприйнятим правилам розбірливість мовних сигналів гарантувати не відновлюється, якщо маскує шум (перешкода) в 4 - 5 разів (16 дБ) перевищує їх рівень. Повне виключення ознак мови досягається при 8-кратному перевищенні рівня сигналу перешкодою, створюваної системою активного захисту.

Акустичний захист досліджуваних приміщень також доцільно проводити в два етапи. На першому етапі, використовуючи тестовий джерело сигналу з рівнем звуку (74 дБ), встановлюється відповідність між цим рівнем і показаннями приладу в режимах осцилографа і аналізатора спектра. Для цього тестовий акустичний випромінювач розміщується на фіксованій відстані від мікрофона приладу, звичайно в межах 1,0 - 2,0 м.

На другому етапі оцінюються звукоізоляційні властивості огороджувальних приміщення поверхонь на небезпечних напрямках (стіни, двері тощо), ефективність системи активного захисту (зашумлення), а також можливість витоку мовної акустичної інформації через елементи вентиляції, наскрізні отвори.

Для оцінки звукоізоляційних властивостей стін, дверей, підлоги, стелі тестоване джерело звуку може бути розташоване у звичайному місці ведення конфіденційних переговорів. При розміщенні мікрофона в різних місцях, вище і нижче розташованих приміщень якісно на слух і кількісної, але по спектрограмі визначається дальність перехоплення мовної інформації з даного приміщення і оцінюється зниження рівня звукового сигналу за рахунок властивостей огороджувальних поверхонь, а також наявність найменш ослаблених зі складову спектра. Останнє дає можливість прийняти обгрунтоване рішення про необхідність додаткового захисту, в тому числі й активною, а також вибір характеристик засобів захисту.

Як показує досвід проведення таких вимірювань, коли досліджуваний об’єкт розташовано вище першого поверху, виникають певні труднощі у перевірці звукоізоляції віконних конструкцій. В цьому випадку достатній для якісної оцінки ефект дає наступний прийом. Тестовий джерело звуку розташовується в місці ведення конфіденційних переговорів. Відкривається кватирка, фрамуга або інша частина вікна, залежно від особливостей віконних плетінь. Мікрофон вивішується назовні, і в цьому положенні фіксується рівень прийнятого ним тестового сигналу з приміщення. Потім відкрита частина вікна по можливості щільно закривається. Якісно на слух і кількісно по осцилограмі або спектрограмі оцінюються звукоізоляційні властивості вікон. Конструкція приладу дозволяє досить зручно виконувати вищевказані маніпуляції.

Оскільки димарі систем вентиляції є найбільш небезпечними каналами витоку мовної акустичної інформації, то вони також підлягають обов'язкової перевірці. Для цього мікрофон приладу вводиться у вихідний (вхідний) отвір воздуховода. Далі якісно на слух оцінюється проходження і розбірливість сигналу від тестового джерела, а за показниками приладу в режимі осцилографа або аналізатора спектра - його ослаблення при проходженні по воздуховоду до місця розміщення мікрофону. Наявність таких свідчень дає можливість врахувати ослаблення, що вноситься різними елементами конструкції вентиляції. Так, ослаблення мовного сигналу зазвичай становить: 0,15 дБ / м - у прямих металевих повітроводах; 0,2 - 0,3 дБ / м - у прямих неметалічних повітроводах; 1,0-3,0 дБ / м - при зміні перетину повітроводу; 3,0 - 7,0 дБ / м - на один вигин повітроводу. Результати віброакустичного перевірки захисту приміщень можуть служити об'єктивною основою для рішення про необхідність додаткового захисту, для вибору заходів та засобів її забезпечення.

Основні тактичні особливості використання приладу для оцінки ефективності акустичної, віброакустичного захисту і звукоізоляції приміщень полягають у наступному:

• при підготовці досліджуваного приміщення необхідно вимкнути прилади і засоби, що створюють додатковий акустичний фон;

• для підвищення достовірності отриманих результатів необхідно використовувати тестові, а найкраще калібровані джерела звукового сигналу;

• в суміжних приміщеннях, повинен бути забезпечений мінімально можливий рівень акустичного фону;

• оцінка отриманих результатів здійснюється з використанням двох методів аналізу сигналів: на слух і по осцилограмам і спектрограмам.

Лабораторна робота № 7