- •1.Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації (нс)
- •І. Дослідження об’ємно-планувального рішення сховища
- •10. Аварійний вихід.
- •11. Тамбури-шлюзи.
- •12. Тамбури.
- •Іі. Розрахунок протирадіаційного захисту сховища
- •Ііі. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища
- •3. Визначаємо кількість повітря, що подається у сховище 16-ма вентиляторами ерв-600/300 в режимі чистої вентиляції:
- •5. Визначаємо необхідну кількість вентиляторів ерв-72.2:
- •2. Пристосування приміщень під пру
- •3.Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах і транспорті
- •Довгостроковий прогноз
- •Аварійне прогнозування
- •4.Розрахунок осередку ураження при вибухах і пожежах
- •Висновки і рекомендації
- •5.Прогнозування осередку ураження при повенях
- •6.Розрахунок режимів радіаційного захисту працівників на випадок радіаційного забруднення місцевості
Довгостроковий прогноз
1. Приймаємо такі метеоумови:
- швидкість вітру у приземному шарі v = 1 м/с;
- температура повітря t = +20 оС;
- СВСП – інверсія.
2. Ступінь заповнення ємності на момент аварії – 70%, тобто
6*0,7*1,462 = 6,14 т.
3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12 ). За інтерполяцією
Г = (9,9-6,45)/5*1,14+6,45 = 7,2 км.
Ємність обвалована, слід зменшити табличне значення глибини Г, поділивши її на величину відповідного коєфіціента з табл. 1.
Г ‘= 7,2/2,5=2,88км.
5.Враховуємо, що розповсюдження хмари стримує міська забудова навколо станції шириною 2 км (за табл.3 коєфіціент 3,5). Тоді:
Г’’= 2,88-2,88 /3.5 = 2 км.
6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:
ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·20,6 = 0.45 км.
7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 2 км, а в ньому, у найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови) - ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 2 км і шириною 0,45 км.
8. Визначаємо площу ЗМХЗ за формулою (1):
SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-322·360 = 12,5 км2.
9. Площа ПЗХЗ за формулою (2)
SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·22·40,2 = 0,42 км2.
10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в осередку ураження - ПЗХЗ: N = 2995*0,42 = 1258 чол.
Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (1258/2 = 629 чол.), а решта – 629 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).
За умовами задачі лише 15% людей, що потрапляють в осередок ураження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), тобто 629*0,15 = 94 осіб намагатимуться собі допомогти на вулицях і 94 осіб – перебуваючи в будинках. Решта 629*0,85 = 534 осіб на вулиці і 534 осіб у будинках – самі собі допомогти не зможуть.
11. За табл. 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:
без ЗІЗ (100%) – 534 чол.,
у простіших ЗІЗ (50%) – 94*0,5 =47 чол.
У будівлях:
без ЗІЗ (50%) – 534*0,5 = 267 чол.,
у простіших ЗІЗ (30%) – 94*0,3 = 28 чол.
Таким чином, загальна кількість постраждалих
534+47+267+28 = 876 чол.
Структура втрат серед постраждалих може розподілятися таким чином:
легкі ушкодження (25%) = 219 чол.;
ушкодження середньої тяжкості (40%) =350 чол.;
смертельні ушкодження (35%) = 306 чол.
Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:
Загальна чисельність населення в осередку ураження 1258 чол., із них: | |||
в будинках (50%) –629чол., із них: |
на вулицях (50%) –629чол., із них: | ||
в ЗІЗ (15%) – 94чол. |
без ЗІЗ (85%) –534чол. |
в ЗІЗ (15%) – 94чол. |
без ЗІЗ (85%) –534чол. |
постраждає (за табл.6): | |||
30% - 28чол. |
50% - 267чол. |
50% - 47чол. |
100% - 534чол. |
разом постраждає: | |||
876чол., із них: | |||
легкі ушкодження одержать (25%) – 219чол. | |||
ушкодження середньої тяжкості одержать (40%) – 350чол. | |||
смертельні ушкодження одержать (35%) – 306 чол. |
12. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 сірчаний ангідрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,5 год.