Розділ 3 підвищення ефективності функціонування дп «кременчуцьке лісове господарство» в сучасних економічних умовах

3.1. Аналіз економічного стану та виявлення ознак кризи

На сьогоднішній день не існує повної методики визначення стану кризовості в діяльності підприємства. Більшість фахівців ознаки кризи діяльності підприємства зводять до оцінки платоспроможності та ймовірності банкрутства, хоча це істотно звужує саме розуміння кризи діяльності підприємства.

Для розширення методики визначення та оцінки кризи діяльності підприємства спробуємо застосувати основні підходи щодо аналізу кризовості:

1. Австрійська школа;

2. Марксистська школа;

3. психологічний фактор;

4. прояв прихованих конфліктів та диспропорцій.

Австрійська школа. Криза в ринковій економіці відбувається в результаті кон'юнктури на грошовому ринку, що створюється центральними банками і системою не з 100 % нормою резервування, що призводить до занижених процентних ставок, зростання грошової маси. Це створює економічний бум. Фірмам здається, що проекти потрібні економіці, будуть прибуткові і вони починають інвестувати в потенційно збиткові проекти – "погані інвестиції". Домогосподарства через зростання цін перестають зберігати і починають витрачати більше своїх доходів – беруть позики. Бум вічно тривати не може і завжди настає другий етап – крах, криза. Кредитування падає, грошова маса падає, в результаті ціни знижуються, підприємцям доводиться терміново продавати "погані інвестиції". І споживачі, і підприємці у боргах. Починаються оптимізації виробництва – відбуваються звільнення.

Отже, криза настає, коли ринок насичений, але тенденція до збільшення обсягів виробництва зростає.

Далі розглянемо динаміку ринку деревообробки для визначення чи спростування кризи на ДП «Кременчуцьке лісове господарство».

Деревообробна промисловість України виробляє більш ніж 300 найменувань товарної продукції, яка поставляється як на внутрішній, так і зовнішній ринок. Протягом останніх років деревообробна промисловість збільшує обсяги виробництва промислової продукції.

Виробництво основних видів промислової продукції деревообробки наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Виробництво основних видів промислової продукції за 2003-2013 роки

Продукція	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік
1	2	3	4	5	6
Деревина, уздовж розпилена чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис. м^3	1753	1736	1888	1824	1416
Бруски, планки та фризи для паркетного або дерев'яного покриття підлоги, профільовані, незібрані з деревини листяних порід, тис. м^2	3367	3634	3765	3619	3421
Фанера клеєна, тис. м^3	109	145	169	167	178,9
Плити деревостружкові необроблені, тис. м^3 умовних	1295	1471	1642	1626	1425,7
Шпон лущений, тис. м^3	29,6	38,8	48,6	45,3	42,9
Шпон струганий, млн. м^2	30	32	33,1	35,7	35
Вікна, двері, їх рами та пороги	2236	2506	2920	2642	3216,9

Виробництво пиломатеріалів постійно зменшується. Так за останні п’ять років об'єми виробництва пиломатеріалів зменшилось з 1753 тис. м³ в 2009 році

до 1416 тис. м³ в 2013 році, тобто на 19% (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Динаміка виробництва пиломатеріалів за 2009-2013 роки

Виробництво ж обрізних пиломатеріалів та чорнових заготівок збільшилось на 1,6% і досягло 3421 тис. м² в 2013 році.

Виробництво фанери клеєної теж демонструє хороші темпи росту, досягнувши свого максимуму 178,9 тис.м³ в 2013 році. В найбільш кризовому 2009 році виробництво фанери становило до 109 тис. м³ (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 – Динаміка виробництва фанери клеєної за 2009-2013 роки

Виробництво основного конструкційного матеріалу для меблів, деревинностружкових плит, з 2009 по 2011 мало тенденцію до зростання і досягло рівня 1642 тис. м³, а за наступні два роки обсяги почали зменшуватися і в 2013 становили 1425,7 тис. м³.

Виробництво шпона лущеного має аналогічну тенденцію: до 2011 року обсяги зростали до 48,6 тис. м³, а вже в наступні два роки знизився майже на 12% і в 2013 склав 42,9 тис. м³. Обсяг виробництва шпона струганого постійно зростав і лише в 2013 році знизився на 0,7 млн. м² та склав 35 млн.м² (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Динаміка виробництва шпону за 2009-2013 роки

Зокрема динаміка виробництва продукції деревообробки на ДП «Кременчуцьке лісове господарство» за останні три роки свідчить про зростання обсягів виробництва з 5 604 тис. грн. в 2 012 році до 9 097 тис. грн.

Далі спробуємо проаналізувати динаміку кількості підприємств зайнятих в лісовому господарстві, величину прибутку та рентабельність продукції.

Таблиця 3.2 – Прибуток підприємств лісового господарства за 2010-2014 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4	5	6
Кількість підприємств зайнятих в галузі лісового господарства	1146	1137	1137	1129	1123
Прибуток підприємств лісогосподарської галузі, млн. грн.	127	204	289	306	481

Продовження таблиці 3.2

1	2	3	4	5	6
Рентабельність продукції, %	0,7	1,1	1,8	2,0	11,0

За останні п’ять років кількість підприємств зайнятих в галузі лісового господарства дещо зменшилася (з 1146 в 2010 році до 1123 в 2014 році) (рис. 3.4). Однак прибуток і рентабельність продукції поступово збільшилася.

Рисунок 3.4 – Кількість підприємств України зайнятих в галузі лісового господарства за 2010-2014 роки

Ціни на деревину лише за останні півроку зросли на 50% (таке подорожчання призвело до падіння споживчого ринку на 24%). Однак навіть при такому рекордному зростанні потреби деревопереробників у сировині задовольняються лісгоспами лише на 70% від їхніх реальних потреб. Це при тому, що обсяги експорту за цей самий період зросли приблизно на 40%.

Отже, аналіз ринку деревообробної продукції показав, що насичення ринку немає, спостерігається незначне зменшення обсягів виробництва, але ДП «Кременчуцьке лісове господарство» навпаки нарощує обсяги виробництва. Тому, я вважаю, що за даного підходу Австрійської школи криза підприємству не загрожує.

Марксистська школа. Через загальний хаотичний характер економіки (неузгодженості дій виробників) якийсь товар опиниться в надлишку, якийсь в дефіциті. Наслідком цього є порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари і подальший різкий спад товарного виробництва, ланцюгові банкрутства і масове безробіття – тобто економічна криза.

Загальну суму боргів формує розрив між загальною вартістю товарів і загальною сумою зарплат, витрат на відновлення/розширення виробництва і особистого споживання капіталістів. Створюється розрив платіжного балансу, попит починає знижуватися. Для стимулювання сукупного попиту активно застосовується кредитування (у тому числі – споживче кредитування).

Проте не слід кредит вважати причиною кризи. Кредитна піраміда є вимушеним заходом для пом'якшення платіжної і виробничої кризи, тобто подальша кредитна (фінансовий) криза сама є наслідком загальної кризи.

Тому за даним підходом проведемо аналіз ринку споживачів деревообробної продукції.

Більша частина продукції галузі – це предмети першої необхідності. Отож стабільний попит на неї врятував меблярів та деревообробників від катастрофічної ситуації, яку можна бачити в інших галузях. Більш захищеними виявилися ті, хто може задовольняти попит завдяки тому, що впровадив на своєму підприємстві сучасні технології на основі першокласного обладнання і зміг правильно організувати виробничий процес у несприятливих умовах. Статистика минулого року свідчить, що деревообробка здатна успішно протистояти кризі: в той час, як промисловість країни загалом в жовтні демонструвала зниження темпів зростання майже на 20%, деревообробна галузь дала майже 3% приріст.

Лісогосподарські підприємства щорічно заготовляють біля 450 тис. м³ пиловника дуба, що становить 8% від загальної заготівлі пиловників в країні.

На біржових аукціонах з продажу необробленої деревини зазвичай деревообробними підприємствами України виявляється значний попит на половники зазначеної породи дерева. В той же час, лісогосподарські підприємства здійснюють реалізацію цих високоцінних сортиментів за межі митної території України.

Коли було завершено усі аукціонні торги з продажу необробленої деревини заготівлі 2014 року, на яких реалізовували продукцію лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, було проаналізувано результати торгів (спеціалізованих і загальних) і складена градація обсягів реалізації необробленої деревини за її породами (табл 3.3).

Таблиця 3.3 – Реалізація деревини в Україні за породами в 2014 році

Порода	Реалізовано, м^3	Порода	Реалізовано, м^3	Порода	Реалізовано, м^3
1	2	3	4	5	6
Сосна	1385381	Ялиця	83694	Тополя	3232
Ялина	448834	Ясен	72986	Модрина	2726
Дуб	371330	Граб	36590	Берест	1725
Бук	310209	Липа	19663	Акація	1108
Вільха	207622	Осика	17098	Черешня	453
Береза	177576	Клен	9057	Явір	85

Загалом у 2014 році лісогосподарські підприємства Держлісагентства реалізували через аукціонні торги з продажу необробленої деревини 4758728  м³ лісоматеріалів. Найбільший попит припадає на сосну, ялину, дуб, бук та вільху.

Основними споживачами продукції наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Основні споживачі продукції лісогосподарських підприємств за 2010-2013 роки

Підприємство	Р о к и
	2010	2011	2012	2013
1	2	3	4	5
Деревностружкові плити, тис. м^3 умов.
ТзОВ «Кроно-Україна»	751,8	707,3	623,7	621,3
ТзОВ «СвиспанЛімітед»	304,4	340,7	313,5	299,7
ТзОВ «ЛК Інтерплит Надвірна»	174,2	228,5	197,0	183,7
ТзОВ «Кроноспан УА»	0,0	160,8	189,4	201,3
АТ «Аверс»	70,1	81,5	67,7	55,5
ТзОВ «Мареллі»	48,0	73,4	62,4	57,7
ТзОВ «Калинівський ЕЗДМ»	0,0	10,1	8,2	0,0
Інші	122,5	15,7	167,1	6,8
Всього по Україні	1471,0	1618,0	1629,0	1426,0
Деревностружковіплити ламіновані та кашовані, тис. м^3 умов.
ТзОВ «Кроно Україна»	529,7	581,3	545,6	540,5

Продовження таблиці 3.4

1	2	3	4	5
ТзОВ «СвіспанЛімітед»	250,8	256,2	246,3	249,2
ТзОВ «ЛК Інтерплит Надвірна»	145,8	174,2	155,4	135,9
ТзОВ «Кроноспан УА»	0,0	115,4	126,6	137,3
АТ «Аверс»	41,7	26,3	11,5	10,3

КП «Калинівський ЕЗДМ»	0,0		0,0		0,0		0,0
Всього по Україні	968,0	1153,4		1085,4		1067,2
Деревноволокнисті плити, тис. м^2 умов.
ТзОВ «Уніплит»	17436,5	19000,3		18514,7		17841,5
АТ «Фанплит»	9561,0	11722,1		7821,1		8962,4
Всього по Україні	26997,5	30722,4		26335,8		26803,9
Фанера клеєна та ГКД, тис. м^3 умов.
ТзОВ «Одек Україна»	71,6	71,7		79,1		84,0
ТзОВ «Костопільський ФЗ»	24,7	27,4		29,2		30,0
ТзОВ «Уніплит»	12,1	13,4		12,0		11,6
АТ «Фанплит»	11,4	12,9		10,8		12,5
ТзОВ фірма «Язьм»	10,0	11,7		12,9		14,0
ТзОВ «Плайтех»	0,0	2,6		2,2		2,8
ТзОВ «Олісма»	0,0	5,7		5,9		6,1
Інші	14,2	14,6		14,9		18,0
Всього по Україні	144,0	160,0		167		179,0

Головними споживачами являються ТзОВ «Кроно-Україна», ТзОВ «СвиспанЛімітед», ТзОВ «Уніплит», АТ «Фанплит».

Отже, за Марксистським підходом ознак кризи не виявлено.

Психологічний фактор. В умовах економічного дисбалансу психологічний настрій суспільства робить вплив на тривалість і форми протікання кризи, його наслідку. Тому деякі учені вважають, що для розуміння походження і особливостей кризи облік психологічного чинника важливий чи не в тому ж ступені, як і для розуміння причин військових перемог і поразок або причин революцій.

Англійський економіст Е. Ф. Шумахер у пошуках альтернативного шляху розвитку економіки і суспільства звертався до ціннісних критеріїв буддійського світу. У своїй книзі "Мале прекрасно", що вийшла у світ в 1973 р., він критикує економічну систему, ґрунтовану на нарощуванні і збудженні споживання, він пише про те, що "споживання - не мета, а засіб, а показником рівня життя є максимальне благополуччя при мінімальному споживанні", і приходить до наступний висновку, що "цивілізація рубає сук, на який сидить, зокрема отруюючи вода і по-хижацьки знищуючи ліс".

Американський антрополог Ф. Фукуяма визначає вирішальний чинник розвитку суспільства як "соціальний капітал" або "набір неформальних цінностей або норм, які розділяються членами групи і роблять можливою співпрацю усередині цієї групи".

За даним підходом проводимо SWOT-аналіз ДП «Кременчучьке лісове господарство» (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 – SWOT-аналіз ДП «Кременчучьке лісове господарство»

Сильні сторони: незалежність від постачальників сировини, адже деревину підприємство самостійно зрубує залежності від потреб; відносно стабільні ринки збуту; кваліфіковані кадри; злагоджена система соціальної підтримки працівників.	Слабкі сторони: відсутність служби маркетингу на підприємстві; велика конкуренція; застаріле обладнання; недостатня забезпеченість транспортними засобами; неналежний стан лісовозних доріг.
Можливості: позитивна динаміка обсягів реалізації продукції; зростання виробництва у суміжних галузях; заміна обладнання на нове.	Загрози: втрати лісових насаджень і заготовленої деревини від пожеж, буревіїв; погіршення якості деревини через патогенні процеси; значний ступінь корупції.

Сильні сторони:

1. незалежність від постачальників сировини, адже деревину підприємство самостійно зрубує в лісництвах в залежності від потреб;

2. відносно стабільні ринки збуту – за будь-яких економічних умов в країні ТОВ «Кроно Україна», Фішер-Мукачево, ТОВ «Інвест», ТОВ «Слобожанська» завжди купують продукція підприємства;

3. кваліфіковані кадри – кожні 3-5 років проводиться підвищення кваліфікації лісників, за останні 5 років за кошти лісгоспа вищу освіту за напрямом підготовки «лісництво» отримало 5 головних лісничих;

4. злагоджена система соціальної підтримки працівників.

Слабкі сторони:

1. відсутність служби маркетингу на підприємстві;

2. велика конкуренція – оскільки галузь є прибутковою, то на ринку існує більше 1000 державних підприємств, а також приватні, що не поступаються якістю продукції та асортиментом;

3. застаріле обладнання;

4. недостатня забезпеченість транспортними засобами, тому підприємство бере в оренду транспортні засоби в інших підприємств або своїх працівників, що викликає додаткові затрати;

5. неналежний стан лісовозних доріг.

Можливості:

1. позитивна динаміка обсягів реалізації продукції, так за останні три роки обсяг реалізації збільшився на 30%, що в свою чергу призвело до збільшення прибутку підприємства;

2. зростання виробництва у суміжних галузях;

3. заміна обладнання на нове, так кожного року підприємство виділяє кошти на придбання нового та сучасного обладнання.

Загрози:

1. втрати лісових насаджень і заготовленої деревини від пожеж, буревіїв – особливо в літній період через пожежі знищуються значні масиви лісу ;

2. погіршення якості деревини через патогенні процеси;

3. значний ступінь корупції.

Отже, SWOT-аналіз ДП «Кременчучьке лісове господарство» показав, що підприємство має досить багато слабких сторін над якими потрібно працювати, щоб позбутися їх. Також для підприємства існують значні загрози, що негативно впливає на діяльність. Однак ДП «Кременчуцьке лісове господарство» все ж таки має і досить вагомі сильні сторони та можливості для своєї діяльності на ринку. Тому керівництво має працювати над тим, що позбутися загроз і перетворити слабкі сторони в сильні.

Прояв прихованих конфліктів та диспропорцій. За даним підходом проводиться аналіз фінансового стану підприємства, стан ресурсів, ймовірність банкрутства, інноваційна діяльність та маркетингова стратегія (диверсифікація виробництва).

Спершу проводимо аналіз відповідності площ відновлення лісів до площ рубок для визначення забезпеченості країни та підприємства лісовими ресурсами на найближче майбутнє (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 – Площі рубок та відтворення лісів України протягом 2010-2014 років

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4	5	6
Площа рубок лісу, тис. га	402,2	421,8	417,0	415,4	413,1
Відтворення лісів, тис. га	70,1	72,4	70,1	67,7	65,4

Отже, за період 2010-2011 роки спостерігається зростання площ рубок лісу, але після 2011 відбувається поступове зменшення до 413,1 тис. га. Така ж тенденція притаманна і відтворенню лісів, але в значно менших обсягах. Також новим насадження потрібно більше 40 років для дозрівання і подальшої рубки.

Відповідно до чинних нормативних матеріалів (Правила проведення рубок...), під природне лісовідновлення відводяться ділянки з наявним благонадійним підросту головних порід не менше: 6 тис. шт. на 1 га – в соснових, 10 – в дубових, 12 – в ялинових, 15 тис. шт. на 1 га – в букових і ялицевих лісонасадженнях. З позицій відтворення лісів на засадах ЕОЛ така кількість насіннєвого поновлення головних порід не може вважатись достатньою для забезпечення формування повноцінних насаджень за процесами наближеними до природних, які характерні для генезису корінних деревостанів.

З точки зору ЕОЛ початкова кількість природного поновлення або деревних рослин головних порід, які висаджуються на лісокультурну площу разом з підростом, якщо він є, не повинна бути меншою: для сосни звичайної – 12 тис. шт. на 1 га; для дуба звичайного – 20; ялини звичайної – 25; ялиці білої та бука лісового – 30 тис. шт. на 1 га (не менше половини кількості характерної для генезису природних лісостанів).

Тому, якщо така тенденція збережеться і надалі, то ліси в нашій країні взагалі зникнуть і ДП «Кременчуцьке лісове господарство» залишиться без вітчизняної сировинної бази і підприємству потрібно буде закуповувати сировину закордоном.

Далі проведемо аналіз ресурсів підприємства за 2012-20114 роки.

Підприємство забезпечено основними засобами, зокрема середньорічна вартість основних засобів за 2012-2014 роки мала тенденцію до зростання (6818 тис. грн. в 2012 році і 7725 тис. грн. в 2014 році) (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 – Зміна середньорічної вартості основних засобів підприємства за 2012-2014 роки

Значно менше у підприємства оборотних засобів хоча і спостерігається їх збільшення, зокрема в 2012 році середні залишки оборотних засобів становили 633 тис. грн., у 2013 році їх обсяг збільшився до 713,5 тис. грн., а вже в наступному році знову відбулося зменшення до рівня 707, 5 тис. грн. (рис. 3.6). Тому підприємство недосить забезпечено оборотними засобами. Однак у підприємства ще є непогашена дебіторська заборгованість, яка за три роки зросла на 13% (з 217 тис. грн. в 2012 році до 246 тис. грн. в 2014 році).

Рисунок 3.6 – Динаміка зміни середніх залишків оборотних засобів за 2012-2014 роки

Підприємство достатньо забезпечене трудовими ресурсами, хоча і за останні три роки спостерігається тенденція зменшення чисельності працівників. Так в за 2012-2014 роки чисельність персоналу зменшилася з 191 особи до 181 особи. Зокрема, чисельність робітників зменшилася з 167 особи в 2012 році до 158 осіб в 2014 році (рис. 3.7). Та все ж таки співвідношення між АУП та робітниками залишається близьким до норми (приблизно 87% робітників, а норма 80-85%). Середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості зменшилася з 187 осіб в 2012 році до 178 осіб в 2014 році. Середньооблікова кількість штатних працівників зменшилася на 13 осіб. Продуктивність праці в свою чергу зросла більше ніж на 33%

За останні роки підприємство майже не здійснювало диверсифікацію виробництва, тільки з 2013 року ввело для продажу власну теплоенергію, а так

асортимент залишився незмінним:

• деревообробна продукція;

• тарні вироби;

• група інші вироби з деревини.

Рисунок 3.7 – Зміна середньооблікової чисельності працівників та робітників за 2012-2014 роки

Однак асортимент продукції за 2012-2014 роки значно зменшився (з 10 назв в 2012 році до 6 – в 2014 році).

В 2012 році:

1. деревина з сосни – 0,1 тис. м³;

2. деревина уздовж розпилена чи розколота , розділена на частини чи лущена завтовшки більше 6 мм – 0,2 тис. м³;

3. інструменти, корпуси та рукоятки інструментів, частини та рукоятки мітел і щіток, колодки та розтяжки взуття – 2398,0 кг;

4. споруди збірні з деревини – 10 тис. грн.;

5. дерев’яні вироби з мозаїкою та інкрустацією, футляри з деревини для ювелірних, ножових і подібних виробів, статуетки та інші прикраси з деревини – 9 кг;

6. ящики, коробки, тара гратчаста, барабани і подібна дерев’яна тара – 1т;

7. деревина листяних порід у вигляді погонажу, профільованого уздовж будь-якого з ребер чи площин – 10 т ;

8. інші вироби з деревини – 23 тис. грн.;

9. мітли, щітки з перев’язаних лозин чи інших рослинних матеріалів – 0,2 тис. шт.;

10. інша дерев’яна тара та її частини – 0,9 т.

В 2014 році:

1. інструменти, корпуси та рукоятки інструментів, частини та рукоятки мітел і щіток, колодки та розтяжки взуття – 126 кг;

2. споруди збірні з деревини – 16 тис. грн.;

3. пара та вода гаряча (теплоенергія вироблена та відпущена) – 0,2 тис. Гкал;

4. теплоенергія, вироблена і відпущена, не об’єднаними в котельню (умовними котельними) – 0,2 тис. Гкал;

5. деревина з сосни – 2,2 тис. м³;

6. деревина уздовж розпилена чи розколота , розділена на частини чи лущена завтовшки більше 6 мм; шпали з деревини для залізничних чи трамвайних колій, не просочені – 2 тис. м³.

Далі проводимо аналіз платоспроможності підприємства.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

1. Коефіцієнта платоспроможності (автономії) (К_п). Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність.

2. Коефіцієнта фінансування (К_ф). Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів і характеризує залежність

підприємства від залучених засобів.

3. Коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами (К_з). Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

4. Коефіцієнта маневреності власного капіталу (К_м). Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка – капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

Отже, проводимо розрахунок коефіцієнтів платоспроможності за 2012-2014 роки.

Коефіцієнт платоспроможності (К_п):

К_{п 2012} = 3348/4025 = 0,832;

К_{п 2013} =3516/4536 = 0,775;

К_{п 2014} = 3392/4376 = 0,775.

Отже, коефіцієнт платоспроможності за останні три роки зменшився з 0,832 до 0,775, що являється не досить позитивним явищем.

Коефіцієнта фінансування (К_ф):

К_{ф 2012} = 600/3348 = 0,179;

К_{ф 2013} = 1020/3516 = 0,290;

К_{ф 2014} = 765/3392 = 0,226.

Коефіцієнт фінансування має нестійкий характер. Так у 2012 році коефіцієнт досяг рівня 0,179, а в 2013 році зріс до 0,290, але вже в наступному році знову зменшився до 0,226. Коефіцієнт відповідає нормативному значенню (<1), тому залежність від залучених засобів незначна.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (К_з):

К_{з 2012} = (679 – 600)/679 = 0,116;

К_{з 2013} = (748 – 1020)/748 = – 0,364;

К_{з 2014} = (667 – 765)/667 = – 0,147.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами відповідає нормативу (>0,1) тільки в 2012 році і становить 0,116, а в наступні роки взагалі має від’ємне значення, що свідчить про незабезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_м):

К_{м 2012} = (679 – 600)/3348 = 0,024;

К_{м 2013} = (748 – 1020)/3516 = – 0,077;

К_{м 2014} = (667 – 765)/3392 = – 0,029.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу відповідає нормативному значенню лише в 2012 році і становить 0,024, а в наступні роки значення коефіцієнта стало від’ємним, що є негативним явищем для підприємства.

Аналіз показників платоспроможності підприємства за 2012-2014 роки показав, що підприємство має низький рівень платоспроможності.

Далі проводимо аналіз ймовірності настання банкрутства.

Сукупність наслідків банкрутства підприємства негативно впливає на всіх суб’єктів, з якими воно співпрацює – постачальників, фінансово-кредитних установ, інвесторів, працівників, а також на загальний економічний стан економіки країни. Для визначення ймовірності настання банкрутства здійснюється діагностика фінансового стану та ймовірності настання банкрутства підприємств.

Не всі діючі моделі діагностики банкрутства можуть використовуватися для оцінки фінансового стану підприємств України, тому що вони сформовані науковцями іноземних держав і діють на основі практики господарювання закордонних підприємств, яка суттєво відрізняється від економічного розвитку України.

Досить поширеною в Україні є діагностика банкрутства підприємства за моделлю О. Терещенка.

Дана модель існує у двох варіантах. Перший - це універсальна модель, що включає 6 показників і побудована на основі даних 850 підприємств різних галузей. Друга модель містить 10 показників і враховує диференціацію підприємств за галузями.

Модель О. Терещенка визначається за формулою:

Z_ТЕР = 1,5 · Х₁ + 0,08 · Х₂ + 10 · Х₃ + 5 · Х₄ + 0,3 · Х₅ + 0,1 · Х₆, (3.1) де Х₁ – відношення грошових надходжень до зобов’язань;

Х₂ – відношення валюти балансу до зобов’язань;

Х₃ – відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів;

Х₄ – відношення прибутку до виручки;

Х₅ - відношення виробничих запасів до виручки;

Х₆ - відношення виручки до основного капіталу.

На основі отриманого результату здійснюється висновок про ймовірність банкрутства підприємства:

1. коли Z_ТЕР > 2 – банкрутство не загрожує;

2. коли 1 < Z_ТЕР < 2 – фінансова стійкість порушена;

3. коли 0 < Z_ТЕР < 1 – існує загроза банкрутства.

Тобто, коли Z_ТЕР > 2 – у підприємства непогані довгострокові перспективи, а якщо 0 < Z_ТЕР < 1 – банкрутство більш ніж ймовірне.

Проводимо розрахунок ймовірність настання банкрутства за моделлю О. Терещенка:

Z_{ТЕР 2012} = 1,5 · (679/600) + 0,08 · (17/600) + 10 · (70/4126,5) + 5 · (70/8780) + 0,3 · (427/8780) + 0,1 · (8780/3348) = 2,2;

Z_{ТЕР 2013} = 1,5 · (748/1020) + 0,08 · (8/1020) + 10 · (56/4280,5) + 5 · (56/8975,51) + 0,3 · (406/8975,51) + 0,1 · (8975,51/3516) = 1,5;

Z_{ТЕР 2014} = 1,5 · (667/984) + 0,08 · (170/984) + 10 · (79/4456) + 5 · (79/11428,72) + 0,3 · (216/11428,72) + 0,1 · (11428,72/3392) = 1,3.

Отже, аналіз ймовірності настання банкрутства ДП «Кременчуцьке лісове господарство» за моделлю Терещенка показав, що в 2012 році підприємству банкрутство не загрожувало (Z_ТЕР > 2), але в наступні роки фінансова стійкість підприємства порушилася (1 < Z_ТЕР < 2) (рис. 3.8). Тому керівництву підприємства потрібно розробити заходи щодо стабілізації фінансової стійкості.

Рисунок 3.8 – Ймовірність настання банкрутства

Аналіз інноваційної діяльності підприємства.

Значні кошти підприємство інвестує у розвиток виробництва. Так за 2013 рік капітальні вкладення становили 3032,0 тис. грн., за 2014 рік – 3278,0 тис. грн.

За минулий рік було придбано:

• 5 тракторів «Бєларус – 82,1», автонавантажувач моделі 41.306;

• навантажувач з телескопічною стрілою «Амкодор 527»;

• машину лісовозну МЛВ ПМ-45 – 2 шт.;

• пристрій трелювальний ПТБ-4,5УМ – 3 шт.;

• верстат стрічковий СЛП – 6,5 М «Номінал М»;

• станок повздовжнього розкрою «Кадешка» КД-700;

• персональні ком’ютери, системні блоки;

• проведені капітальні ремонти контори нижнього складу, пункту переробки Кобеляцького лісництва, автогаража Градизького лісництва, лінії електропередач, трубного колодязя, тощо.

Отже, аналіз всіх аспектів діяльності ДП «Кременчуцьке лісове господарство» показав, що на підприємстві немає кризи, але існують передкризові ознаки. Якщо керівництво не запровадить заходи щодо усунення даних ознак, то існує ймовірність настання кризи.

Хоча за Австрійською та Марксистською школами кризи не виявлено, психологічний фактор дав уявлення про незначні ознаки кризи. Однак аналіз прояву прихованих конфліктів та диспропорцій показав, що підприємство не забезпечено оборотними коштами, має низький рівень платоспроможності та порушену фінансову стійкість.

Згідно думки американських вчених, ДП «Кременчуцьке лісове господарство» не властивий навіть перший ступінь загрози кризи (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – ступінь загрози кризи у фінансово-виробничій діяльності

Фаза занепаду діяльності, розвитку та прояви кризи	Ступінь загрози
Відсутність раціоналізаторських пропозицій, інновацій та інвестицій. Зниження прибутків	І
Відсутність нових виробничих програм Старіння машин та обладнання Наявність перших збитків	ІІ
Старіння виробничих програм Перші збої виробництва Істотні збитки, на які керівники не зважають	ІІІ
Звільнення працівників і зниження кількості замовлень Аварії і поломки машин та обладнання Значні збитки	ІV