Тема 10. Облік основних засобів

Кількість годин - 10

1. Основні засоби: сутність, склад, класифікація, оцінка, завдання обліку.

2. Документальне оформлення руху основних засобів

3. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів. Схема організації обліку основних засобів.

Література.

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

2. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: наказ Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. // Офіц. вісн. України. - 2000. -№ 21. - Ст. 871.

4. Інструкція з обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів бюджетних організацій, затверджена наказом державного казначейства України № 64 від 17.07.2000 р.

5. Бухгалтерський облік в Україні: навч. посіб. - 7-ме вид., доп. і перероб. / за ред. P.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2008. - 1224 с.

6. Верига Ю.А. Бухгалтерський облік: нормативно-правові документи. Коментар: навч. посіб. / Ю.А. Верига. - К.:ЦНЛ, 2009. - 656 с.

7. Волкова І.А. Фінансовий облік-1: навч. посіб. /І.А.Волкова. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 228 с.

8. Коваленко А.Н. Бухгалтерский учет в Украине / А.Н. Коваленко. -Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2003. - 528 с.

9. Лишиленко О.В. Фінансовий облік: підруч. - 2-ге вид., перероб і доп. / О.В. Лишиленко. - К.: Вид-во «Ценпр навчальної літератури», 2008. - 556 с.

10. Справжній бухоблік. - X.: Фактор, 2005. - 1072 с.

11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: підруч. - 3-те вид., доп. і перероб. - К.: Алерта, 2008. - 925 с.

12. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: посіб. / Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 672 с.

1. Основні засоби : сутність, склад, класифікація, оцінка, завдання обліку

Основні засоби — це один з найбільш важливих елементів господарських засобів підприємств і організацій, який створює умови, необхідні для здійснення процесу виробництва продукції.

Характерною рисою основних засобів є те, що вони, як правило, є предметами праці, приймають участь у виробництві тривалий час, у багатьох виробничих циклах, частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт і не змінюють при цьому свою натуральну форму. Якщо основні засоби використовуються в невиробничій сфері, то вони є предметом тривалого використання.

Основні положення з бухгалтерського обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів на підприємствах України, крім бюджетних організацій, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” [3].

Порядок обліку основних засобів у бюджетних організаціях регламентується Інструкцією з обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів бюджетних організацій [5].

Податковий облік основних засобів здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Основні засоби (відповідно до [3]) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

До необоротних активів терміном експлуатації більше 1 року відносять також інші необоротні матеріальні активи. Для включення предметів до складу малоцінних необоротних матеріальних активів підприємства самостійно встановлюють вартісний критерій.

Для бюджетних організацій такий критерій визначається [4]. Відповідно до цього документу до основних засобів відносять необоротні активи, вартість яких перевищує 1000 грн. за одиницю.

Основні фонди складають технічну базу здійснення виробничо- господарської діяльності, без добре налагодженого бухгалтерського обліку неможливо забезпечити їх зберігання та ефективне використання.

У зв’язку з цим перед бухгалтерським обліком основних засобів постають наступні завдання:

1. Організація систематичного контролю за збереженням усіх видів основних засобів та достовірністю облікових даних.

2. Забезпечення своєчасного й правильного відображення в обліку надходження, вибуття, переміщення основних засобів.

3. Організація контролю за правильністю нарахування амортизації.

4. Здійснення правильного і своєчасного відображення в обліку витрат, пов’язаних із проведенням ремонту, реконструкції, модернізації основних засобів.

5. Оперативне вилучення морально та фізично зношених машин, механізмів, обладнання.

6. Своєчасне й правильне формування облікових даних для складання звітності про рух основних засобів.

Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів на підприємстві є їх класифікація (рис. 1).

Класифікація основних засобів підприємств і організацій здійснюється за такими ознаками:

1. за галузевою ознакою;

2. за призначенням;

3. за належністю;

4. за використанням;

5. за натурально-речовим складом (за видами).

За галузевою ознакою основні засоби поділяються в залежності від галузі застосування на промислові, будівельні, торгівельні, сільськогосподарські та інші. Це дозволяє проаналізувати стан та ефективність використання їх в різних галузях народного господарства.

За призначенням основні засоби підприємств поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби приймають участь в обслуговуванні виробничого процесу підприємства.

Невиробничі основні засоби призначені для культурно-побутового обслуговування робітників і не беруть участі в процесі виробництва

Класифікація основних засобів за призначенням необхідна для аналітичного обліку, контролю за збереженням кожного виду засобів.

За належністю виділяють основні засоби:

• власні - закріплені за підприємством. Вони утворюються за рахунок внутрішніх джерел або виділяються керівними установами.

• орендовані - отримані в тимчасове користування.

За використанням розрізняють основні засоби:

• діючі, тобто ті, що знаходяться в експлуатації;

• запасні, які знаходяться в резерві, тобто потрібні для заміни окремих об’єктів основних засобів;

• недіючі, або ті, що знаходяться на консервації.

За натурально-речовим складом основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Інвестиційна нерухомість;

2. Земельні ділянки;

3. Капітальні витрати на поліпшення земель;

4. Будинки та споруди;

5. Машини та обладнання;

6. Транспортні засоби;

7. Інструменти, прилади та інвентар;

8. Тварини;

9. Багаторічні насадження;

10. Інші основні засоби.

Така класифікація покладена в основу побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку [1] — саме такі субрахунки передбачені для обліку основних засобів.

Основні засоби можуть оцінюватися за первісною, відновлювальною, залишковою вартістю (рисунок 3).

Оцінка основних засобів

Первісна вартість

Відновлювальна вартість

Справедлива вартість

Залишкова вартість

Ліквідаційна вартість

Рисунок 3 – Оцінка основних засобів

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість визначається залежно від джерела надходження об’єкта. При придбанні об’єкта за грошові кошти первісна вартість основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” [3] складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати із страхування ризиків доставки основних засобів;

• виграти на транспортування, установку, монтаж, налагодження та запуск основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

При спорудженні об’єкта власними силами підприємства первісна вартість визначається як собівартість згідно з П(С)БО 16 „Витрати”.

Первісною вартістю безкоштовно одержаних, отриманих як внесок до статутного фонду основних засобів є їх справедлива вартість.

Справедлива вартість - сума, за якою актив може бути обміняний або отриманий в операції між незалежними, поінформованими, зацікавленими сторонами.

Первісна вартість - це вартість об’єкта у момент введення його в експлуатацію. Вона є незмінною протягом тривалого періоду, якщо не проводиться переоцінка, реконструкція, модернізація об’єкта.

Основні засоби перебувають на підприємствах тривалий час, в умовах нестабільності цін вартість їх змінюється. Відображення в обліку і звітності первісної вартості основних засобів, що існувала історично порушує принцип достовірності облікових даних. Це вимагає проведення переоцінки основних засобів, внаслідок чого визначається відновлювальна вартість — це вартість відтворення об’єктів в теперішніх умовах за цінами, що діють у даний час.

З метою дотримання принципу обачності (запобігання завищення активів) у балансі основні засоби відображаються за залишковою вартістю.

Залишкова вартість об’єкта дорівнює первісній (відновлювальній) вартості за вирахуванням нарахованого зносу. Вона показує частину вартості, яка залишилася на даний час після експлуатації об’єкта протягом певного періоду.

За залишковою вартістю визначають недоамортизовану частину у основних засобів, що ліквідуються чи реалізуються, та планують оновлення основних засобів.