7.1 Розрахунок п-подібних компенсаторів

Величина теплового подовження трубопроводу визначається по формулі

де α – коефіцієнт лінійного розширення трубної сталі, мм/м^оС;l - довжина ділянки трубопроводу, що розглядається, м;– максимальна температура теплоносія за опалювальним графіком,;– температура холодної п'ятиденки,.

Величина розрахункового теплового подовження трубопроводу визначається по формулі

де Е = 0,5 при τ < 250 [4, табл.3] –коефіцієнт, що враховує релаксацію компенсаційних напруг і попередню розтяжку компенсатора.

За величиною за табл.10-25[2] визначаємо розміри спинки компенсатора В, м, вильоту Н, м, силу пружної деформації Р_к, т, і компенсуючи здатність компенсатора для кожного окремого діаметру.

Трубопровід, О і В

Визначаємо кількість компенсаторів на ділянці трубопроводу

Аналогічно розраховуємо наступні ділянки (5-ЦТП2; 5-ЦТП8; 1-2; 2-ЦТП6; 2-ЦТП7; 1-3; 3-ЦТП5; 3-4; 4-ЦТП3; 4-ЦТП4) і приймаємо визначену кількість компенсаторів до встановлення на кожній із ділянок.

7.2 Розрахунок сальникових компенсаторів

Величина теплового подовження трубопроводу визначається по формулі

де α – коефіцієнт лінійного розширення трубної сталі, мм/м^оС;l - довжина ділянки трубопроводу, що розглядається, м;– максимальна температура теплоносія за опалювальним графіком,;– температура холодної п'ятиденки,.

Кількість сальникових компенсаторів визначається аналогічно до П-подібних.

Ділянка ТЕЦ-1:

Визначаємо кількість компенсаторів на ділянці трубопроводу

Аналогічно розраховуємо наступні ділянки (1-5; 5-6; 6-ЦТП1) і приймаємо визначену кількість компенсаторів до встановлення на кожній із ділянок.

7.3 Розрахунок рухомих опор

При прокладанні теплових мереж у непрохідних каналах використовують ковзні опори на бетонній подушці. Їх установлюють із метою, щоб виключити провисання трубопроводів, тобто для зменшення стріли провисання. Відстань між рухомими опорами залежить від діаметра трубопроводу і визначається згідно табл.VI.18.[7]. Розрахунок ведемо для ділянок теплової мережі , які зображені на поздовжньому профілі.

Вертикальні навантаження на рухомі опори визначаємо за залежністю

де – відстань між рухомими опорами, м, визначається згідно табл.VI.18.[7]; - маса 1 м трубопроводу разом з ізоляцією і теплоносієм (з урахуванням пластичності трубопроводуприймають із коефіцієнтом 0,8), визначається згідно табл.VI.19.[7].

Горизонтальні навантаження, які виникають за рахунок реакції тертя опори при тепловому видовженні трубопроводу, визначаємо за залежністю

де – коефіцієнт тертя рухомих опор, рівний для ковзних опор 0,3.

Ділянка 1-2:

Т1, Т2 – d_н*S=45*2,5,

Т3 – d_н*S=45*2,5,

Т4 – d_н*S=32*2,5,

Аналогічно розраховуємо наступні ділянки (2-3; 3-4; 4-5; 5-6) і визначаємо величини навантажень на кожній із ділянок відповідно до діаметру.

7.4 Розрахунок нерухомих опор

Нерухомі опори розподіляють трубопровід на незалежні ділянки відносно температурних деформацій. Вони сприймають осьові зусилля, які виникають за рахунок цих деформацій. При підземному прокладанні нерухомі опори розташовують у камерах (лобові опори) або безпосередньо на трасі в каналах (щитові опори). Тип опори вибирають, керуючись величиною осьового зусилля. Характеристики нерухомих опор наведені в [5].

Результуюче зусилля на кінцеву опору, складається з сили внутрішнього тиску, сили тертя рухомих опор і сили тертя в сальникових компенсаторах: