БГтаНС / Приклад інженерного захисту(1-ша задача)

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта

на випадок надзвичайної ситуації (НС)

Задача

На балансі потенційно-небезпечного об’єкта числиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно обстежити дане сховище і оцінити інженерний захист працівників об`єкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

1. Площа основного приміщення сховища S_осн = 880 м²

2. Чисельність найбільшої працюючої зміни N_зм = 1770 чол.

3. Чисельність керівного складу підприємства - 10 чол.

4. Розташування нар у сховищі – двохярусне.

5. Процентне співвідношення чоловіків і жінок – 50:50.

6. Товщина бетонного перекриття сховища – 25 см.

7. Товщина шару ґрунту на перекритті – 70 см.

8. Сховище знаходиться в адміністративному районі міста Донецьк.

9. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем – 6.

10. Щільність забудови – 20%.

11. Матеріал стін наземної частини будівлі – цегляна кладка.

12. Товщина стін наземної частини будівлі – 51см.

13. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі – 20%.

14. Для системи вентиляції передбачені вентилятори ЕРВ-600/300 і ЕРВ-72.2.

Розв’язання

І. Дослідження об’ємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 2.2.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

• приміщення для розташування людей;

• пункт управління;

• медичний пункт;

допоміжні:

• фільтровентиляційне приміщення;

• приміщення для захищеної ДЕС;

• санвузли;

• приміщення для зберігання продовольства;

• тамбури-шлюзи;

• тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

1. Приміщення для розташування людей.

Згідно з п. 2.2. ДБН норматив площі приміщення при двохярусному розташуванні нар складає 0,5 м²/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

N = S_осн/0,5 = 880/0,5 = 1760 < 1770 осіб.

Отже, десятеро людей із найбільш чисельної зміни в сховищі не розмістяться.

Коефіцієнт забезпечення персоналу сховищем складає

К_заб = N/N_зм = 1760/1770 = 0,93.

Таким чином, дане сховище скоріш за все було запроектовано на максимальну кількість 1760 осіб і всі його приміщення слід перевірити на відповідність вимогам ДБН для цієї кількості осіб.

2. Пункт управління.

Згідно з п.2.6٭ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м²/люд. і чисельності керівного складу підприємства 10 чол. площа пункту управління має бути

3. Медичний пункт.

Згідно п. 1.4٭ ДБН площа медпункту має бути:

Крім того, в основному приміщенні, де переховуються працівники об’єкта, мають бути передбачені ≈4 санітарні пости загальною площею .

4. Фільтровентиляційне приміщення (ФВП).

Згідно з п. 2.8٭ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентиляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м². Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

5. Приміщення для ДЕС.

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

6. Санвузли.

Згідно п.2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м². Тоді:

7. Станція перекачки фекальних вод.

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа

Згідно з п.2.10б٭ станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

8. Приміщення для зберігання продуктів згідно п. 2.10а٭ДБН має бути:

Кількість приміщень для продовольства має бути 1760/600 = 2,9≈3, які слід розташовувати в різних частинах сховища.

9. Кількість входів у сховище.

Згідно п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м – 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено 1760/300=5,9≈6 входів з шириною дверей 1,2 м.

10. Аварійний вихід.

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N>600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з поперечним перетином 1,2х2 м. При цьому вихід зі сховища в тунель слід передбачати крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х1,8 м.

11. Тамбури-шлюзи.

Згідно п.2.15 ДБН для сховищ місткістю більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м² (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

12. Тамбури.

Згідно п. 2.16٭ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м². Отже, у сховищі мають бути передбачені 4 тамбури загальною площею

13. Визначаємо загальну площу зони герметизації.

14. Визначаємо внутрішній об’єм сховища (згідно п.2.2 ДБН):

15. Визначаємо мінімальну висоту приміщень зони герметизації, яка згідно п.2.3٭ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м.

16. Визначаємо загальну площу сховища:

ІІ. Розрахунок протирадіаційного захисту сховища

Згідно з п. 6.1* ДБН огороджуючі конструкції сховища повинні забезпечувати ослаблення радіаційного впливу до допустимих норм.

Ступінь ослаблення радіаційного впливу виступаючими над поверхнею землі стінами і перекриттям сховища визначається за формулою:

,

де А – потрібна ступінь ослаблення відповідно до класу сховища.

Сховища 1 класу послабляють радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у 3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не менше ніж у 1000 разів.

- коефіцієнт ослаблення дози гама-випромінювання перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт ослаблення дози нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт умов розташування сховища, що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і послаблення радіації наземною частиною будівлі.

Оскільки товщина бетонного перекриття сховища 25 см, а шару ґрунту на ньому 70 см, то за табл. 26* ДБН:

• для бетону:, ;

• для ґрунту:, .

Тоді , .

Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27* і 27а* складає:

.

Отже: .

Таким чином, за своїми захисними властивостями сховище належить до 1 класу.

ІІІ. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища

Згідно п.7.3 ДБН система вентиляції сховища має бути запроектована на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).

При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати потрібний обмін повітря і видалення з приміщень надлишків тепла і вологи.

При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів і пилу.

Згідно п.7.5* ДБН питома кількість зовнішнього повітря, що подається в сховище, має бути:

• в режимі чистої вентиляції - 10 м³/люд.год. (для 2-ї кліматичної зони, в якій знаходиться Донецьк);

• в режимі фільтровентиляції – 2 м³/люд.год для тих, що переховуються, 5 м³/люд.год для працівників пункту управління і 10 м³/люд.год для працюючих у фільтровентиляційній камері з електроручними вентиляторами.

1. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається в сховище:

• в режимі чистої вентиляції: ;

• в режимі фільтровентиляції: ,

(приймаючи 10 осіб в апараті управління і задаючись у першому наближенні 10-ма особами, які працюватимуть у фільтровентиляційній камері).

2. Визначаємо кількість вентиляторів ЕРВ-600/300, потрібних для забезпечення подачі повітря в режимі фільтровентиляції:

вентиляторів.

(де 300 м³/год – продуктивність одного вентилятора ЕРВ-600/300 в режимі фільтровентиляції, за додатком 7* ДБН).

3. Визначаємо кількість повітря, що подається у сховище 13-ма вентиляторами ЕРВ-600/300 в режимі чистої вентиляції:

.

(де 600 м³/год – продуктивність одного вентилятора ЕРВ-600/300 в режимі чистої вентиляції, за додатком 7* ДБН).

4. Визначаємо різницю об’єму повітря , що його повинні подавати у сховище вентилятори ЕРВ-72.2.

5. Визначаємо необхідну кількість вентиляторів ЕРВ-72.2:

(де 1000 м³/год – мінімальна продуктивність одного вентилятора ЕРВ-72.2 за додатком 7* ДБН).

Таким чином, потрібно мати 10 вентиляторів ЕРВ-72.2 і 13 вентиляторів ЕРВ-600/300. Для забезпечення їхньої роботи при аварійному відключенні електроенергії у фільтровентиляційній камері повинні працювати 10+13=23 чоловіка.

Зробимо перерахунок кількості вентиляторів з поправкою на 23 особи, які працюватимуть у ФВП.

Кількість повітря в режимі фільтровентиляції становитиме:

.

Тоді кількість вентиляторів ЕРВ-600/300 дорівнює: , тобто залишається незмінною. Не змініться й кількість вентиляторів ЕРВ-72.2 (10 шт.).

Література

1. ДБН В 2.2.5 – 97. Захисні споруди цивільної оборони.