Тема 5. Особистість в політиці

Проблема особистісного виміру політики. Тотожність і відмінність понять «людина» і «громадянин». Дві позиції по відношенню до політики: політичний активізм; політичний індиферентизм.

Політика як специфічний вид діяльності. Структура політики: мета політики – суб'єкт політики – кошти політики – політичні дії – об'єкт політики – результат політики. Соціалізація особистості. Особистість – первинний суб'єкт політики. Політична суб'єктність і типи особистості. Критерії політичного розвитку особистості. Ступінь залученості особистості в політику.

Політична еліта. Політичне лідерство. Термін «еліта», термін «політична еліта». Характеристики властиві еліті, особливості політичної еліти. Різновиди політичної еліти: вища, середня, нижча (адміністративна). Типи політичної еліти. Соціальні функції політичної еліти. Критерії успішного виконання функцій політичною елітою.

Особистісні якості лідера. Взаємозв'язок і взаємодія політичних лідерів з народними масами, соціальними групами та організаціями. Політичне лідерство. Теорії політичного лідерства. Теорія «чорт лідера» (Л. Бернард, В. Бінхам, О. Тед, та ін.) Ситуаційна теорія (Р. Стогдилл, Т. Хілтон, А. Голдіер та ін.) Теорія конституєнтів (М. Херманн, Ф. Стенфорд) «визначальної ролі послідовників». Функції політичного лідерства: орієнтаційна, діагностично-інструментальна, інтегративна, організаційно-практична.

Тема 6. Політичний процес

Сутність і структура політичного процесу. Типологія політичних процесів. За значущістю для суспільства базові та периферійні. За часом і характером здійснення: явні чи приховані. Ритмічність політичних процесів: циклічність, повторюваність основних стадій, «рваний» ритм.

Режими протікання політичних процесів. Режим функціонування. Режим розвитку. Режим занепаду, розпаду політичної цілісності.

Політична участь. Причини включення індивіда в політику. Різноманіття форм політичної участі Л. Мілберта: «активні» форми політичної участі, «проміжні», «наглядові», «апатичні». Форми політичної участі: прямі, і непрямі; організовані і неорганізовані; систематичні і періодичні; традиційні та нетрадиційні форми взаємовідносин індивіда і влади. Ступінь інтенсивності політичної участі.

Мотивація політичних дій. Ставлення до діючих в державі законам: конвенціональні і неконвенціональні форми політичної участі. Політичний протест, його джерела.

Тема 7. Демократія і громадянське суспільство

Демократія і її опоненти в політичній практиці ХХ століття. Термін «демократія». Методи дослідження демократії: нормативний; дескриптивний (описово-емпіричний). Критерії демократії. Форми демократії: безпосередня і представницька. Моделі розвиненою представницької демократії: парламентарна (парламентська); президентська; змішана. Переваги і недоліки безпосередньої і представницької демократії

Класична і ліберальна форми демократії. Характерні риси. Історичні форми демократії. Теоретичні концепції демократії. «Протективна» («захисна») демократія (Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Монтеск'є, Д. Медісон, Д. Бентам, Д. Мілль). Модель «розвиваючої» демократії Ж.-Ж. Руссо. Модель «відмирання держави» К. Маркс. «змагальний елітизм» (М. Вебер, Й. Шумпетер). Модель «плюралістичної» демократії (Д. Трумен, Р. Даль). «Легальна» демократія (Ф. Хайєк, Р. Нозік). «Партіціпаторна» демократія (Н. Пуланцас, К. Макферсон, К. Пейтмен).

Ознаки тоталітаризму. Типи або різновидів тоталітаризму: тоталітаризм фашистського типу; тоталітаризм комуністичного типу; тоталітаризм релігійного типу. Етапи розвитку тоталітаризму. Основні ознаки авторитаризму. Форми авторитарної диктатури. Авторитарні режими.

Громадянське суспільство. Поняття «держава» і «громадянське суспільство». Громадянське суспільство система невладних зв'язків і структур: виробничі відносини, пов'язані із задоволенням базових потреб індивідів; соціокультурні відносини, політико-культурні відносини, задоволення потреб у політичній участі. Умови існування і розвитку громадянського суспільства.

Основні функції громадянського суспільства. Моделі взаємодії громадянського суспільства і держави. Форми існування громадянського суспільства. Історичні типи громадянського суспільства. Умови, що забезпечують ефективне і збалансоване взаємодія держави і громадянського суспільства.