Пародонтит.

Пародонтит підрозділяють на локальний, дифузний.

По ступені тяжкості на легкий. середній, тяжкий. Відділяють гостру і хронічну форми. По ступені оголення коренів у зв”язку з резорбцією гребнів альвеолярних відростків діляться на початкову, 1,2,3 ступеня.

Зміщення зубів підрозділяють на 3 ступені.

Рентгенологічні зміни підрозділяють на активні і пасивні. При локальному є ураження пародонту в області одного чи кількох зубів. Причиною таких змін є:

1 – нависаючі пломби;

2 – неправильно виготовлені штучні коронки;

3 – великі крайові каріозні порожнини;

4 – під”яснові відклади;

5 – попадання пломбіровочного матеріалу в міжзубний проміжок.

Генералізований пародонтит розвивається в наслідок порушення бар”єрної функції пародонту і імунної реакції організму. На фоні цих загальних порушень місцеві причини сприяють появі і поглибленню запально-деструктивних проявів.

Рентгенологічні ознаки пародонтиту

1. остеопороз кортикальних пластин;

2. остеопороз губчатої речовини гребеня альвеолярного відростка;

3. розширення періодонтальної щилини;

4. розволокнення і резорбція кортикальної пластинки гребеня альвеолярного відростка;

5. періодонтальна зубна кишеня;

6. оголення коренів зубів у зв”язку з резорбцією гребенів альвеолярних відростків;

7. періодонтальні абсцеси;

8. резорбція коренів у вигляді клиновидних дефектів;

9. відклади зубного каміня;

10. зміщення зубів.

Зменшення висоти гребеня за рахунок резорбції тканини з оголенням коренів підрозділяють на 4 ступені:

початкову: є резорбція тільки кортикальної пластини, висота гребеня не змінена.

І ступінь оголений корінь на 1/3 його висоти;

ІІ ступінь оголений корінь на ½ його висоти;

ІІІ ступінь оголений корінь на 2/3 його висоти.

Зміщення зубів підрозділяють на 3 ступені.

І ступінь – зміщення зубів у вестибулоязиковому напрямку на 1 мм.

ІІ ступінь – зміщення зубів у вестибулоязиковому напрямку на 2 мм.

ІІІ ступінь – зміщення у різні сторони, в тому числі і по вертикалі, більш ніжна 1 мм.

Про активність кісткової резорбції свідчить нечіткість і нерівність контурів розрушеної кісткової тканини, як в області міжчарункових гребенків, так і навколо коренів, наявність осередків остеопорозу, оперезаних ділянок резорбції. При стиханні гострих процесів контури розрушеної кістки стають більш чіткими і рівними, зони остеопорозу зникають. Якщо запальний процес привів тільки до порушень архітектоніки замикаючих пластинок, то затихання може супроводжуватися відновленням безперервності і звичайною щільністю цих пластинок. Але висота розрушених міжчарункових гребенків не відновлюється.

Як і при початкових стадіях парадонтиту рентгенологічні зміни запізнюються в порівнянні з клінічним проявленням зворотнього розвитку.

Комбінація рентгенівських ознак, характерних для гострого і хронічного локального і генералізованого при різних ступенях тяжкості приведена в таблиці 2.

/Таблиця 2/

РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРОДОНТИТУ
Стадія	Початкова	І стадія	ІІ стадія			ІІІ стадія		ІVстадія
Остеопороз	Верхівок гребня	В основі залишеної частини гребня
Резорбція кортикальної пластинки	Може бути	Вона зникла
Наявність патологічного ясневого карману (кишені)	Є	Кармана немає, тому що немає частини гребня
Положення зуба-	Норма	Норма		Норма	Змінено		Змінено
Розширення періодонтальної щілини	Є біля шийок	Є		Є нерівно-мірно	Є нерівномірно		Щилина залишалася біля верхівки зуба
Резорбція альвеолярного відростку	Ще намає	На ¼		½	На 2/3		Приблизно весь
Зубний камінь	Може бути в пришийковій	м/б		м/б	м/б		м/б
Резорбція цементу	Немає	Може бути		м/б	м/б		м/б
Патологічна стираємість	-	+		+	+		+

РентРентгенологічна картина, яку спостерігаємо при пародонтиті аналогічна тій, яка спостерігається при гістоцитозах, еозінофільному зерняку, деяких формах колагенозів, новоутворень залоз внутрішньої секреції, діабеті.

При кератодермії або синдромах Папильона-Лефевра зустрічаеться пародонтоліз.