1. Особливості археологічних культур

Археологічна культура - сукупність матеріальних пам'яток, які відносяться до однієї території і епохи і мають спільні риси.Зазвичай археологічну культуру називають за якою-небудь характерною ознакою, яким вона відрізняється від інших: за формою або орнаменту і прикрас (наприклад, воронковидних кубків культура), обряду поховання (наприклад, катакомбна культура) і т. д. або з тієї місцевості, де були вперше знайдені найбільш типові пам'ятники даної культури (наприклад, дніпро-донецька культура). В археології поняттю культура надають значення, яке дещо відрізняється від загальноприйнятого і прийнятого в інших наукових дисциплінах. Подібні матеріальні пам'ятки, якими характеризується археологічна культура, не обов'язково належать єдиному суспільству, а різний набір матеріальних пам'яток - різним спільнотам людей. У зв'язку з цим деякі археологи відмовляються від самого терміна "археологічна культура", віддаючи перевагу термін технологічний комплекс" або "ТЕХНОКОМПЛЕКС", щоб не змішувати археологічну культуру з аналогічним терміном соціології. Коли археологи використовують термін "культура", вони припускають, що їх знахідки свідчать про певний спосіб життя людей, що залишили ті чи інші пам'ятки минулого. Якщо мова йде про однотипних знаряддях праці чи інших артефактах, використовується також термін "індустрія". Термін "археологічна культура" є основним при описі доісторичної епохи, про яку немає письмових джерел. Механізми поширення археологічної культури можуть бути різними. Теорія діффузіонізм розглядає, наприклад, такі варіанти, як розселення носіїв культури або передача технології при торгівлі. Іноді при розкопках в одному і тому ж місці знаходять ознаки, характерні для різних культур, що може означати зіткнення або співіснування їх носіїв, а може - еволюцію однієї культури в іншу.

2. Кам'яна могила пам'ятка пізнього палеоліту в Україні

Камяна Могила — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів, які датуються VII–III тис. до Р. Х., а деякі малюнки були нанесені 22 — 14 тисячоліття до нашої ери.Опис пам’ятки майже завжди починається з легенд, пов’язаних з її виникненням. За однією з них, Кам’яна гора виросла на місці двобою богатирів, які закидали один одного велетенськими кам’яними брилами. За іншою — її створив Багур (богатир), який за велінням Аллаха вибудував цю гору, але, нещільно уклавши каміння, застряг у щілині й був привалений принесеною ним же брилою. Отож Кам’яна гора залишилась у ногайському фольклорі як могила велетня Багура. Українське населення краю також сприйняло ногайську легендарну традицію й побоювалось цього пагорбу, часто називаючи його Чортовою горою.Словом, мешканці долини Молочної віддавна виокремлювали цю пам’ятку із степового ландшафту. Про неї складали легенди, її сприймали як могилу героя чи пращуpa, перетворюючи тим самим на святилище відкритого типу. Паломництво до Кам’яної Могили триває від появи людей в українському степу 12-14 тисяч років тому до наших днів, коли біля прадавнього святилища справляють весілля, народини, проводи до армії тощо.Хоча багато аналогічних пам'яток з метою збереження ховаються спеціальними спорудами , Кам'яна могила, як і раніше, знаходиться просто неба, і не проводиться майже ніяких заходів для її збереження. Разом з цим багато дослідників протягом XX століття відзначали поступове руйнування петрогліфів (Даніленко, Міхайлов, Кифішін). Вивчення багатьох плит в наш час відбувається за замальовками і гіпсовими зліпками, які були зроблені ще у сорокові — п'ятдесяті роки.У вересні 2008 року указом Президента України заповіднику було надано статус національного. З цього часу його офіційна назва — Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила».