Завдання №4:Вивчити схему етапів виділення чистої культури аеробних бактерій, вказати мету кожного етапу.

24

	I етап			II етап	III етап	IV етап
	Материал для					Облік вивчених властивостей:
	дослідження
						1) Морфологичні
	Мікроскопічне					2) Тинкторіальні
	дослідження					3) Культуральні
					1) Оцінка чистоти
			1)	макро- і мікроскопічне		4) Біохімічні
					культури:
			вивчення культуральних		а) макроскопічно	(ферментативні)
			властивостей		б) мікроскопічно	5) Біологичні
			2)
						(токсигенність
	Забарвлення	37°С			Забарвлення (за Грамом)
			Забарвлення (за Грамом або			вірулентність, та інші.)
					2) Посів на диференційно-
	(за Грамом)	24год	другим методом)		діагностичні середовища	6) Антигенні
			3)	37°С 24год	3) Зараження лабораторних	7) Фаголізабельні
					тварин, вивчення
						8) Чутливість до
					токсиноутворення
					4) Постановка серологічних	антибіотиків
					реакцій с діагностичними
					сироватками
	Поживне				5) Постановка
	середовище				антибіотикограм
					6) Вивчення чутливості до
					фагів
	Мета:		Мета:		Мета:	Мета:
					Підпис викладача_______________________

Дата______________

25

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11

Тема: Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження ).

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1.Дихання мікроорганізмів. Типи дихання.

2.Способи створення анаеробних умов для культивування бактерій.

3.Живильні середовища для культивування анаеробів.

4.Виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1.Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2.Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.

4.Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).

5.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

6.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками.

7.Посів досліджуваного матеріалу петлею та піпеткою на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

8.Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій,здійснення ідентифікації за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, ферментативними властивостями.

Література:

1) с. 80-84; 93-94; 2) с. 56-59; 3) с.66-72; 4) с. 71-75; 5) с.29-31; 6) с.52-56; 7) с. 28; 120-123; 28-30; 8) с. 56-62; 9) с. 59-64; 70-75.

Протокол практичного заняття

Практичні завдання, що підлягають виконанню:

Завдання № 1: Провести облік ферментативних властивостей виділених чистих культур аеробних бактерій.

Культура бактерій

Лактоза Глюкоза Сахароза Мальтоза Маніт МПЖ

Молоко Індол Н2S

№1

№2

Заповніть таблицю. Вкажіть характер розщеплення вуглеводів (до кислоти – “К” чи до кислоти та газу - “КГ”).

Завдання № 2:	Ідентифікувати виділені чисті культури бактерій до роду за вивченими властивостями.			26
Властивості		Культура № 1	Культура № 2
Морфологічні
Тинкторіальні
Культуральні
Ферментативні
Висновок		Рід	Рід

Завдання № 3: Ознайомитись з апаратурою, яка використовується для культивування анаеробних бактерій.

Завдання № 4: Вивчити способи одержання ізольованих колоній анаеробних бактерій за Цейслером, Вейнбергом, Фортнером. Зазначити назву методу.

1)	Метод: ___________________________
	37°С
		Послідовний розподіл суміші бактерій скляним шпателем по
		поверхні кров’яного цукрового агару у 3-х чашках Петрі. Посів
	24 – 28 годин	вміщують у анаеростат або інші прилади.

2)	Метод: ___________________________
	NaCl 0,85 %			МПА
						Культуру із середовища беруть пастерівською піпеткою із запаяним
						кінцем і послідовно переносять у 1-у, 2-у, 3-тю пробірки із 10 мл
						0,85 % розчину хлориду натрію і надалі у 4-у, 5-у, 6-у пробірки із
						розплавленим та охолодженим до 50°С м’ясо-пептонним агаром.
						Посіви ставлять у термостат.
	Метод: ___________________________
3)	аеробні			анаеробні		У живильному середовищі в чашці Петрі вирізають смужку агару.
	бактерії			бактерії
						На одну половину чашки сіють стандартну культуру аеробних
						бактерій, на іншу – досліджувану культуру анаеробів. Чашку Петрі
						закривають, герметизують розплавленим парафіном і після його
						охолодження ставлять чашку у термостат.

Завдання № 5: Виготувати препарат з культури бактерій, що виросли у середовищі Кітта-Тароцці, забарвити за Грамом. Мікроскопіювати, замалювати.

______________________________________________________________________________________

(охарактеризуйте мікроорганізми з урахуванням морфологічних та тинкторіальних властивостей)

Завдання № 6: Вивчити схему виділення чистої культури анаеробних бактерій. Вказати мету кожного етапу.

28

	I	II	III		IV		V
	Досліджуваний					Облік вивчених
	матеріал					властивостей:
	1) Первинна					1)	Морфологічні
						2)	Тинкториальні
	мікроскопія	1)макроскопічне	1) макро- та	1) Оцінка чистоти
			мікроскопічне			3)	Культуральні
		вивчення			культури:
			вивчення
		мікроскопічне		а)	макроскопічно	4) Біохімічні
			культуральних
		вивчення		б)	мікроскопічно
			властивостей				(ферментативні)
	Забарвлення			2) Посів на
			2)	диференційно-		5)	Біологічні
	(за Грамом)
				діагностичні			(токсигенность
	Живильне		Забарвлення за	середовища
				3) Зараження			вірулентність, і
	середовище		Грамом та іншим
				лабораторних тварин,
	(Середовище Кітта-		методом				ін.)
		Забарвлення за		вивчення
	Тароцці)		37°С 24 год
		Грамом і іншими		токсиноутворення		6)	Антигенні
		методами		4) Постановка		7)	Фаголізабельні
	37°С 24 год	37°С 24 год		серологічних реакцій з
				діагностичними		9) Чутливість до
				сироватками			антибіотиків
				5) Постановка
			3) Середовище	антибіотикограми
				6) Вивчення чутливості
			Кітта-Тароцці
					до фагів
	Мета:	Мета:	Мета:

Підпис викладача:________________

Дата_____________

29

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12

Тема: Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Антибіотики.

	Завдання для самостійної роботи:
а) Перелік питань, що підлягають вивченню:			профілактика.
1.	Поняття про хіміотерапевтичні препарати.	7.	Природна та набута стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.
	Хіміотерапевтичний індекс.		Генетичні та біохімічні механізми антибіотикорезистентності.
2.	Явище антагонізму у мікробів. Антибіотики, визначення,		Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості
	поняття.		у бактерій.
3.	Класифікація антибіотиків за походженням,	8.	Шляхи попередження формування резистентності у бактерій до
	спектром дії, за характером антимікробної дії та		антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
	механізмом дії.	б) Перелік практичних навичок та вмінь , якими необхідно оволодіти:
4.	Одиниці вимірювання антимікробної активності
	антибіотиків.	1.	Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.
5.	Методи визначення чутливості бактерій до	Література:
	антибіотиків: метод стандартних дисків та метод
	серійних розведень.	1) с. 161 - 176; 2) с. 187 - 195; 3) с. 135 - 147; 4) с. 75-76; 5) с. 33 - 34; 6) с.
6.	Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози та їх	75 - 78; 7) с. 145 - 164; 8) с. 230 - 252; 9) с. 217 - 226.

Протокол практичного заняття

Практичні завдання, що підлягають виконанню:

Завдання № 1: Провести облік чутливості чистої культури стрептококу до антибіотиків, визначеної методом стандартних дисків. Позначити на малюнку зони затримки росту. Результати занести до таблиці (облік антибіотикограми).

№		Діаметр зони затримки
п\п	Назва антибіотика	росту (мм)	Чутливість
1
2
3
4

5

6

Висновок: 30

______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Завдання № 2: Визначити мінімальну пригнічуючу концентрацію цефазоліну для культури стафілокока.
№ пробірок									9	10
	1	2	3	4	5	6	7	8	Контроль	Контроль
									культури	антибіоти-
Інгредієнти										ка
М’ясо-пептонний бульйон	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,5
Розчин антибіотика	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	-	0,5
16 мкг/мл
Бульйонна культура	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	—	1 мл

	бактерій
	Концентрація антибіотика	8	4	2	1	0,5	0,25	0,125 0,0625	—	8
	мкг/мл

Облік

“+”-наявність росту “-“-відсутність росту

Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

31

Завдання № 3: Визначити мінімальну бактерицидну концентрацію цефазоліну для культури стафілокока.

Позначити на малюнку наявність росту бактерій (пересів у сектори здійснено з пробірок 1, 2, 3, 4 – див. завдання №2).

1

2

4

3

Висновок:____________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Підпис викладача___________________________

32

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13

Тема: Вчення про інфекційний процес. Біологічний метод дослідження.

	Завдання для самостійної роботи:
а) Перелік питань, що підлягають вивченню:		при вивченні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики,
1.	Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес",	терапії та профілактики інфекційних захворювань.
	"інфекційна хвороба".	12. Способи експериментального зараження та бактеріологічне
2.	Умови виникнення інфекційного процесу.	дослідження лабораторних тварин.

3.Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі.

	Патогенність, вірулентність. Одиниці вірулентності.	б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:
4.	Фактори патогенності мікроорганізмів: адгезини,	1.	Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки
	інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини		безпеки у бактеріологічній лабораторії.
	бактерій, які пригнічують фагоцитоз, ендотоксини,	2. Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка
	білкові токсини (екзотоксини).		рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою
5.	Патогенні властивості рикетсій, хламідій, мікоплазм,		мікробів.
	грибів і найпростіших. Облігатний	3.	Виготовлення препаратів з патологічного матеріалу для
	внутрішньоклітинний паразитизм вірусів.		мікроскопічного дослідження.
6. Роль макроорганізму, зовнішнього оточення та		4.	Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).
	соціальних умов у виникненні та розвитку інфекційного	5.	Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним
	процесу.		об'єктивом.
7.	Ланки епідеміологічного ланцюга.	Література:
8.	Поширення мікробів та їх токсинів в організмі.
9.	Динаміка інфекційного процесу.	1) с. 177-193, 325-326; 2) с. 115-137; 4) с. 118; 124-126; 127-131; 4) с. 100-
10.	Форми інфекцій.	111; 5) с. 69-81; 6) с. 98-102, 115-157; 7) с. 5-11; 136; 8) 145-164; 9) с. 135-
11. Біологічний метод дослідження, його застосування		150.

Протокол практичного заняття

33

Практичні завдання, що підлягають виконанню:

Завдання № 1: Провести порівняльний аналіз бактеріальних токсинів. Результати занести до таблиці.

Екзотоксини

Ендотоксини

Продуцент

Локалізація

Хімічна природа

Стабільність при 100 ̊С

Інактивація формальдегідом

Нейтралізація гомологічними АТ

Біологічна активність

Токсичність

Завдання № 2: Визначити наявність факторів патогенності у досліджуваних культур стафілококів, результати занести до таблиці.

Фактори патогенності

Культура № 1

Культура № 2

Гемолізини

Плазмокоагулаза

Лецитиназа

Примітка: "+" - наявність фактору патогенності; "-" - його відсутність.

Завдання № 3: Встановити відповідність між ступенем інтенсивності епідемічного процесу та його визначенням. Отримані результати занести до таблиці. Визначення що характеризують епідемічного процесу: епідемія, спорадична захворюваність, ендемія, пандемія, карантинні (конвенціонні) захворювання.

№ п/п	Ступінь інтенсивності епідемічного процесу	Визначення
1	Звичайний рівень захворюваності на дану нозологічну форму на даній території в даний історичний
	відрізок часу (напр., захворюваність на черевний тиф в місті В у 1988р. склала 2 на 100 тис.
	населення)
2	Рівень захворюваності на дану нозологічну форму на даній території в конкретний відрізок часу
	який різко перевищує рівень спорадичної захворюваності (напр., захворюваність на черевний тиф в
	місті В у 1994р. склала 200 на 200 тис. населення)
3	Рівень захворюваності на дану нозологічну форму на даній території в конкретний відрізок часу
	який
	різко перевищує рівень епідемії і охоплює країни та континенти

Завдання № 4: Встановити відповідність між певними формами інфекційного процесу та їх назвами. Отримані результати занести до таблиці. Назви форм інфекційного процесу: моноінфекція, реінфекція, суперінфекція, мікст-інфекція, рецидив, маніфестна інфекція, інапарантна інфекція, аутоінфекція.

№ п/п	Назва інфекційного процесу	Ознаки інфекційного процесу
1		Повторне зараження організму тим же самим збудником відбувається до одужання
2		Повторне зараження організму тим же самим збудником після одужання у зв’язку з відсутністю
		стійкого імунітету
3		Прояв симптомів захворювання, що виникає після клінічного одужання, без повторного зараження,
		за рахунок збудників, які залишилися в організмі
4		Інфекція виникає як наслідок ослаблення імунітету на фоні первинного інфекційного захворювання і
		може бути спричинена іншими збудниками
5		Розвиток інфекційного процесу, що спричинений власною (як правило умовно-патогенною)
		мікрофлорою при потраплянні її із одного біотопу в інший в наслідок самозараження
6		Одночасне виникнення двох інфекційних процесів, що спричинені різними мікроорганізмами

Завдання № 5: Провести розтин загиблої експериментально зараженої білої миші.

Завдання № 6: Приготувати мазки-відбитки внутрішніх органів загиблої тварини, забарвити за Грамом. Мікроскопіювати та замалювати.

_____________________________________________________________________________

(охарактеризуйте мікроорганізми з урахуванням морфологічних та тинкторіальних властивостей)

Підпис викладача_____________________

Дата_____________

35

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 14

Тема: Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1.Поняття "імунітет". Класифікація імунітету за походженням, за направленістю та механізмом дії.

2.Фактори неспецифічного захисту організму: клітинні та тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні.

3.Фагоцитоз, поняття про опсоніни. Класифікація фагоцитуючих клітин. Основні стадії фагоцитозу. Завершений і незавершений фагоцитоз.

4.Методи вивчення фагоцитарної активності: визначення відсотка фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарного числа.

5.Гуморальні фактори неспецифічного захисту. Методи їх дослідження.

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1.Проводити облік та оцінювати результати реакції титрування лізоциму.

2.Вміти визначати відсоток фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарне число.

3.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

Література:

1) с. 194-209; 2) с. 137-145; 182; 3) с. 148-165; 235-236; 4) с.156158; 6) с. 102-104; 7) с. 77-89; 103; 107-108; 8) с. 164-177; 222223; 9) с. 163-170; 203.

Протокол практичного заняття

36

Практичні завдання, що підлягають виконанню:

Завдання № 1: Визначити титр лізоциму слини.

Номер пробірок		1		2			3						5			6						8
										4									7			Контроль
Iнгредієнти
																						культури
Фізіологічний розчин (МЛ)		1.8		1			1			1			1			1			1			1
Слина (мл)		0.2			1			1			1			1			1			1
Розведення		1:10		1:20			1:40			1:80			1:160			1:320			1:640			-
																							1 мл
Тест-культура Місгососсus lуsоdеіktісus (мл)		1		1			1			1			1			1			1			1
Облік результатів
"+" - лізис тест-культури; "-" - відсутність лізису

Висновок:_________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

Завдання № 2: Розглянути під мікроскопом і замалювати препарат, що демонструє явище фагоцитозу. Зробити відповідні позначення.

(забарвлення за Романовським-Гімза) Завдання № 3: Визначити відсоток фагоцитуючих нейтрофілів та фагоцитарне число в мазках крові обстежуваних.

Кількість фагоцитуючих	Кількість „пустих"		Кількість захоплених нейтрофілом часточок
нейтрофілів	нейтрофілів	1-10		11-20		21 і більше
а	Б	в		г		д